АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення поліклініки, як первинного ланцюга.

Прочитайте:
  1. C. Біологічне значення мітозу і мейозу.
  2. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  3. D. Визначення рівня соматотропіну
  4. II. Дайте визначення поняттям.
  5. Акушерські інструменти, їх призначення.
  6. Атестація робочих місць: значення та порядок проведення.
  7. Біологічне значення нервової системи (systems nervosum)
  8. Біохімічні методи,їх значення.
  9. Будова і значення системи лімфообігу
  10. Будова серця, його топографія та функціональне значення

Поліклініка для дорослого населення може бути складовою частиною об’єднаної лікарні, чи самостійною установою. Категорійність визначається кількісттю відвідувань за зміну. Завдання: * надання спец кваліф допомоги (амбулаторно і на дому); * проведення проф і дисп спостереження за різними контингентами, *проведення лікарської експертизи працездатності. СТРУКТУРА: спеціалізовані відділення(кабінети), відділення профілактики, допоміжно-діагностичні відділення,реєстратура, кабінет обліку та мед статистики. Пріоритетні завдання: повне, комплексне обстежання пацієнтів у поліклініці, якісне лікування в поліклініці та на дому, проведення відновного лікування в поліклініці, направлення у стаціонар в випадках крайньої необхідності.

 

 

БИЛЕТ 18.

1.Фізіолго-гігієнічне значення білків…

Основні функції білків: 1.Основні постачальники амінокислот необхідних для синтезу білків тканин; 2.Постачання матеріалу для синтезу ферментів, гормонів,Нb та інш. 3.Забеспечення структури та каталітичної функції ферментів, які беруть участь в травленні, згортанні крові, утворенні енергії; 4.Механічна та структурна функція; 5.Білки це гормони поліпептидної природи, які беруть участь в гормональній регуляції; 6.Білки транспортуютьО2 та стероїдні гормони; 7.Забеспечують стійкість організму до інфекц захв.; 8. Буферн роль, забеспечують постійну реакцію плазми, ліквору, кишкових секретів; 9.При високому в раціоні відбув повне проявлення біолог властивостей інших компонентів їжи. Потреби у білках: min=0,5г/кг(при стресі=0,6), max=1,1г/кг,оптимальна=0,75г/кг(100-180 г/добу). КЛАСИФІКАЦІЯ білк недостатності: 1.білкова недостатність---квшиаркор. 2.білково-енергетична недостат---аліментарна дистрофія---аліментарний маразм. Якщо білків у раціоні більше ніж 200г/добу(особливо тваринного): 1.Ранній рівень статевого дозрівання; 2.Рання оссифікація епіфезів; 3.Низький рівень збудженняКГМ. Показники біологічної цінності: 1.ХІМІЧНІ: -амінокислотне число =мг АК в 1г даного білка * 100/ мг данной АК в 1г стандартного білку.

-шкала ФЛО/ВООЗ(мг/г білку): 1ізолейцин 4.0; 2 лейцин 7.0; 3 лізін 5.5; 4 метіонін+ цистін 3.5; 5 треонін 4.0; 6фенілаланін +тирозін 6.0; 7 триптофан 1.0.

-сумма незамінних АК / сумма замінних АК ~ 0,4.

2.БІОЛОГІЧНІ: - коефіцієнт ефективності білку(КЕБ) – величина котра встановлює надбавку маси тіла в грамах на 1г вживаного білку. КЕБ(PER)= Wt – Wo/ І, де Wo – маса тіла на початку дослідження, Wt- маса тіла на кінець дослідження, І – кількість вживаного білка.

-показник чистої утилізації білка(ЧУБ) – величина, яка характерізується часткою ретенції азоту білка організмом від його вживаної кількості. ЧУБ(NPU)=I – U – F / I, де І – кількість вживаного азоту, U – кількість екскретованого азоту з сечі, F- кількість екскретованого азоту з калом.

 

2.Схеми артезіанського та річкового водопроводів…

джерело водопостачання ---водозабірна споруда(артезіанська свердловина) ---насосна станція 1 підйому (центробіжний насос) --- резервуар чистої води --- насосна станція 2 підйому --- мережа (схема для води 1 класу).

джерело водопостачання ---водозабірна споруда(артезіанська свердловина) ---насосна станція 1 підйому (центробіжний насос) --- освітлення, знебарвлення, дезодорірування, зниження Fe, зензараження, фільтрування --- резервуар чистої води --- насосна станція 2 підйому --- мережа (схема для води 2-3 класу).

ПОВЕРХНЕВА ВОДОЙМА

Джерело --- водозабірна споруда- береговий водоприйомний колодязь(мікрофільтрування, первинне хлорування) --- насосна станція 1 підйому --- камера гасіння напору, одночасно змішувач(додавання 5% розчинуAl2SO4) --- камера реакції --- відстійник хлор--- швидкі фільтри --- знезараження(хлор) --- резервуар чистої води --- насосна станція 2 підйому ---водна магістраль --- водоспоживачі.

Основні методи поліпшення якості води: знебарвлення, знезараження, освітлення. Спеціалізовані методи поліпшення якості води: дефторування, фторування, дезактивація, дезодорірування,знезалізнення, пом’якшення, опріснення.

 

3.Загальна захворюваність…

Захворюваність населення – збірне поняття, що включає в себе показники, які характерізують рівень різних захворювань та їх структуру серед усьго населення або окремих груп на даній території.

Основні методи вивчення захворюваності: 1.Звертань за лікарською допомогою в медичні заклади; 2.Медичних оглядів окремих груп населення; 3.Про причини смерті; 4.Опитування населення; 5.Спеціальних вибіркових досліджень. Найбільш прийнятним є метод вивчення захворюваності за звертаннями за медичною допомогою. Це пов’язано з обов’язковою реєстрацією захворювань, що здійснюється в державних лікувално-профілактичних закладах.Але повнота даних про захворюваність населення за методом звертань може бути обмежена: * при недостатній доступності мед допомоги(у селі); *низькому рівні медичної культури населення; *недостатньому авторитеті серед населення медичного закладу в цілому або окремих лікарів тощо.

Вид захворюваності Основні джерела інформації Основні показники
Загальна захворюваність Статталон для реєстрації заключних(уточнених) діагнозів, талон амб пацієнта Загальна захворюв. Первинна захв. Структура загальної та первинної захв.

Загальна захв. – облік всіх захворювань(гостр та хрон), які зареєстровані у населення певної території за певний період.

Правила заповнення облікового документу: 1. Кожний випадок гострого захвор. – заповнюється окремий “статистичний талон для реєстрації заключних(уточнених) діагнозів”(ф.№ 025-2/0) з позначкою”+”.

У “талоні амбулаторного пацієнта” поруч з діагнозом ставять код “1”. 2. Хронічне захвор. реєструється 1 раз протягом року. Якщо встановлено вперше, то у статталоні “+”, а у талоні амб – “2”. Якщо діагноз виставлено раніш, то у статталоні – “-“, а у талоні амб – “3”. За інформацією складається звіт: “Звіт про число захв., зареєстрованих у хворих, які проживають у районі обслуговування лік закладу.”(ф.№12).

Основні показники:

** Первинна захв.: рівень вперше зареєстрованих захв за календарний рік на данній території.

ПЗ= кількість захв, які вперше зареєстровані в даному році(гстр та хр вперше виявл) * 1000 / середньорічна чиселність населення.

** Загальна захв.: рівень усіх зареєстрованих захв за рік.

ЗЗ= кількість усіх захв за рік * 1000/ середньорічна чиселність населення.

**Структура первинної та загальної захв.

СПЗЗ=кількість усіх зареєстров протягом року захв данного класу, групи, нозоології(вперше зареєст) * 100 / кількість усіх вперше зареєстрованих захв протягом року

 

 

БИЛЕТ 19

1. Физиолого – гигиенич значение жиров, научное обоснование потреб-ти в жирах разных возрастных и проф групп населения. Показатели биол ценности жиров (Ж), физиол-кое значение ПНЖК разных семейств. Показ-ли биол ценности ПНЖК.

Основой пищевых Ж явл-ся триглицериды (сложные эфиры глицерина и жирных кислот (ЖК)).

Биол роль Ж: 1) теплоизоляционная – изолируют глубоколежащие ткани от холода, 2) амортизационная – предупреждают повр-я, ушибы, травмирование органов, 3) энергетич-кая (1 г = 9 ккал), 4) пластическая – ЖК явл-ся элементами синтеза клеточных мембран, обеспечивает их оптимальную проницаемость, 5) ­ питательной ценности пищи, удлиняет чувство сытости, 6) ­ вкусовых качеств пищи, обеспечивает ­ всасывания жирорастворимых Вит, 7) явл-ся носителями жизненно-важных вещ-тв: жирораств Вит, фосфатидов, стеринов, Ж явл-ся предшественниками простагландинов, стероидных и половых гормонов. Стимулируют процессы неспецифич иммунитета, нормализуют процессы клеточного метаболизма.

Потребность в Ж= 1,2-1,5 г/кг (минимум 1 г/кг), это приблизительно 25-30% суточной энергоемк-ти рациона (70-75% - животного происх-я, 25-30% растит-ного). Жив-ные Ж – наиболее ценные – сливочное масло, сало.

Пожилым – для предупреждения а-склероза, ожир-я, ГБ нужно ¯ общее содержание Ж и ­ растит Ж. Очень важно не количество а качество Жчто зависит от содержания ЖК

Классификация ЖК; 1) насыщенные – стеариновая, пальмитиновая, арахиновая – не имеют двойных связей – твердые, тяжело усваиваются орг-мом (бараний жир, свинное сало, говяж жир, сливоч масло), 2) ненасыщенные – а) мононенасыщенные (олеиновая) – 1-на двойная связь – защищает липиды от перекисного окисления (ПОЛ). Она ­ стойкость липидов к ПОЛ, входит в состав 3-глицеридов, которые синтезир-ся в орг-ме (оливковое масло, сало), б) полиненасыщенные (линолевая w-3, линоленовая w-6, арахидоновая w-6, эйкозопентаеновая w-3, докозопентаеновая w-3, докозогексаеновая w-3 – в морской рыбе, грецких орехах). Чем больше углеродная цепь тем ­ биологическая ценность. w - указывает возле какого атома углерода находится последняя 2-ная связь, отсчет с конца.

Функция ПНЖК в орг-ме: 1) пластическая – синтез ЖК, 2) обеспечивает ф-ии мембран клеток (внешних и внутренних), делает их менее твердыми, обеспечивает оптимальную проницаемость, 3) нормализует холестериновый обмен – угнетает синтез холестерина (способствует превращ-ю холестерина в холевые кислоты – желчь – эвакуация), 4) нормализует состояние стенок кровеносных сосудов (­ их эласт-ть, ¯ проницаемости), 5) берут участие в синтезе простагландинов (простациклины, тромбоксан). Необходимы для нормализации обмена в-в в коже, нормальной берем-ти, лактации. ­ стойкость к токсич-ким, инфекц-м, канцерогенным агентам. Оптимальное соотношение w-6:w-3=4:1.

Показатели биол ценности Ж: 1) показатели жирнокислотного спектра: характеризуют содерж-е насыщенных, моно-, полиненасыщ ЖК: а) соотнош-е НЖК:МНЖК:ПНЖК=1:1:1 – идеальный жир, б) сумма ПНЖК: сумма НЖК – 0,2:0,2 – сало, в) отношение линолевой к олеиновой - >0,25, д) отнош-е линолевой к линоленовой - >7,0. 2) показатели содерж-я БАВ: а) содерж-е ВитА,Д,Е. А,Д – в животных жирах, Е – мало. В растительных Е - ­, А,Д – нет, б) содержание фосфолипидов – много в нерафинир растит маслах, в животных – ограничено, в) содерж-е b-фитостеринов. 3) показатели оценки атерогенности жиров: а) холестерина в идеале в жире нет, он отсут-ет в растит жирах, б) соотнош-е холестерин:фосфолипиды >1:4, в животных жирах – меньше – риск а/склероза. 4) показатели ПОЛ: а) соотн-е ВитЕ:ПНЖК=1:500; 1:1000 – верхняя граница, начало ПОЛ.

Стерины: 1)фитостерины – нормализуют жировой и холестериновый обмен, ­ эвакуацию холестерина за щет связ-я в кишечнике), 2) зоостерины – холестерин, поддерживает тургор кожи, обеспечивает процессы осмоса и диффузии, берет участие в образовании ЖК, гормонов, витД3. Сут потреб-ть - 500 мг.

 

2. Санитарная охрана поверхностных водоемов, как гигиенич проблема.

Санохрана водоемов – компл-с мероприятий, обеспечивающий такое состояние водоемов, которое позволяет использовать их как источники централизованного хозяйст-но – питьевого водоснабж-я населения городов или отдельных обьектов и сохраняет за ними рекреационную роль (для отдыха и пр.), включает 5 групп: 1) законодательные – своды законов, уставов, которыми определяется политика правительства по санохране водоемов; правовая основа дея-ти учрежд-й (СЭС), осущ-щих контроль за собл-ем санзаконод-ва; регламент-ся чистота водоемов. 1 – конституция Украины; 2 – ”з-н У про охорону навкол серед-ща ”; 4 – Водный кодекс; 5 – основы законод-ва Укр пр охрану здоровья; 6 – з-н У про обеспеч-е сан и эпид благополучия; 7 – СанПиН 4620-88 «охрана пов-ных вод от загрязн-я». 2) планировочные – науч обоснов-е, разработка, внедрение и соблюдение условий эксплуатации: а) сан-защитных полос, б) зон санохраны водопроводов, водопр сетей и сооруж-й на ней. 3) научные: научное обоснование нормативов питьевой воды, разработка и утвержд-е ГДк вредных хим в-в в воде водоемов, с которой эти в-ва могли поступить в орг-м чел-ка. 4) технологические: разработка и внедрение таких технологий водопользования, которые свели бы к мин-муму потребление чистой питьевой воды и ¯ (вплоть до ликвид-ии) образование и сброс сточных вод в водоемы. Пример – замкнутые контуры: вода – предприятие – сточн воды – очистит сооруж-я, доочистка – предприятие. 5) санитарно-технические: разработка и внедрение в практику инженерно-технич соор-й и оборудования, предназн-ных для своевр-ного сбора, очищения и отведения сточных вод в водоем в миним-ном кол-ве и максим-но очищенных.

3. Заболеваемость с временной утратой трудосп-ти.

Это забол-ть работающего насел-я. Учетная документация: лист нетрудосп-ти, справка, персональная карта учета (дополнит источник). Показатели: число случаев временной нетрудоспособ-ти на 100 работающих= (число случаев*100) / (число работающих), число дней временной нетрудосп-ти на 100 работающих = (число дней*100) / (число случаев), средняя продолж-ть 1 случая нетрудосп-ти = (число дней) / (число случаев), структура зависимости времени нетрудосп-ти (в случаях и в днях) = (число случаев(дней) при данной заболеваемости*100) / (число всех случаев (дней) нетрудосп-ти), индекс здоровья = (число лиц, не болевших в течение года*100) / (численность работающих в течение всего года), кратность заболеваний = (число случаев нетрудосп-ти) / (число лиц, которые болели).

Углубленное изуч-е забол-ти проводится на крупных предприятиях с медсанчастью, ведется индивидуальный учет по каждому пациенту (карт) – индекс здоровья. Часто болеющие – 4 случая заболевания, этиологич-ки связанных между собой, или 6 случаев не связанных. Длительно болеющие – 40 дней по связанным заболеваниям или 60 по несвязанным.

 

БИЛЕТ 20.

1. Физиолого-гигиеническое значение углеводов. (У)

 

Физиологич-кая роль 1) энергетическая У – основной источник энергии. 1 г У=4 ккал, они обеспеч-ют 50-60% энерг ценности рациона; 2) регуляция КОС, ¯ ацидоза (в цикле Кребса ПВК – лактат); 3) обеспечивают утилизацию Ж: «жиры горят в пламени углеводов»; 4) участие в пластических процессах: гликогенез – заменимые аминокислоты, липополисахариды, гликоген; 5) специфическая функция углеводов: гиалуроновая к-та (непроницаемость для вирусов), гепарин, гетерополисахариды крови.

Классификация: 1) недоступные частично, 2) доступные (орг-м может их метаболизировать): а) моносахариды (гл-за, фруктоза), б) олигосахариды (сахароза, лактоза), в) полисахариды (крахмал, гликоген). Простые сахара удовлетворяют потребность орг-ма в ощущении сладкого вкуса, быстро всасываясь в кровь, они благоприятно влияют на ЦНС, востанавливают трудосп-ть. Основными источниками простых У явл-ся: прод-ты переработки злаков (60-70% У), бобовые (до 55%), картофель (до 20%), овощи, фрукты, ягоды (2-15%).

Глюкоза – быстро всас-ся, поддерживает гликемич-кую кривую крови, быстрый обмен, наиболее легкий источник У для орг-ма. Метаб-м с обязательным участием инсулина.

Фруктоза – в 2,5-3 раза медленнее всас-ся в ЖКТ, медленно поднимает кривую. 70-80 % задержив-ся в печени. Легко влияет на орг-м. Метаболизм – без инсулина. Используется как сахарозаменитель для диабетиков. Сейчас тенденция к замене глюкозы, сахарозы на фруктозу. Фруктоза в 2 слаще сахарозы и в 3 слаще глюкозы, а енерг-кая ценность такая же.

Лактоза – существует лишь в молоке – 3,5%. Чтобы ее ферментировать нужна b-лактозидаза. Если нет – человек не воспринимает молоко, всас-ся в нижних отделах кишеч-ка, медленно, положительно влияет на микрофлору. Сущ-вует a-, и b-лактоза.

Сахароза – глюкоза+фруктоза (больше глюкозы). Ее св-ва определяются св-вами гл-зы.

Крахмал (зерно, мука, картофель) – значение сугубо энерг-кое, влияет мягче, чем моносах-ды. С СД–огранич.

Показатели биологической ценности У: 1) класс углеводов, 2) степень сладости – чем ­, тем лучше (по Бистервуду - шкала степени сладости У: сахароза 100 Ед, фруктоза 175, гл-за 74, лактоза 15, галактоза 52, мальтоза 52), 3) гликемический индекс – показатель, характеризующий отношение ур-ня подьема гл-зы крови от приема 100 г продуктов к ур-ню гл-за крови от потребления 100 г белого хлеба (фруктоза 30, гл-за 138, мед 126, сахароза 49, картофель 116, молоко 52). В пищевом рационе должно содержаться 350-520 г углеводов (максимум 600-700 г). Уровень содержания У должен быть стабильным: 80% крохмал, 20% простые сахара. Соотн-е Б:Ж:У=1:1:4, или 1:0,8:5. Сейчас тенденция к потреблению сахаристых У. Ограничиваем потребление простых сахаров – источник пустой энергии (не имеют биол ценности). При черезмерном потребл-ии сахарозы может развиться гиперхолестеринемия и ожирение – пожилым, с малоподвижным образом жизни – ограничить сахар до 40-70 г/сут; так же может возникать кариес. Кроме пищевых углеводов в пищевом рационе должны быть 20-25 г пищевых волокон (клетчатка, пектин) – стимулир перисальтику киш-ка, спос-ствуют развитию бифидофлоры. Пектины – сорбенты - связывают свободный холестерин, и др.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 571 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)