АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова серця, його топографія та функціональне значення

Прочитайте:
  1. C. Біологічне значення мітозу і мейозу.
  2. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  3. D. Визначення рівня соматотропіну
  4. II. Дайте визначення поняттям.
  5. Акушерські інструменти, їх призначення.
  6. Анатомічна будова ВНС.
  7. Анатомічна будова кореня.
  8. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  9. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  10. Анатомічна будова листка.

Серце являє собою порожнистий м’язовий орган, що має форму конуса або груші з дещо вдавленими краями. Розміщене воно в грудній порожнині між легенями, ближче до лівої сторони. У домашніх тварин границями серця являється третє і п’яте ребро з лівої сторони.

Серце знаходиться в особливому серозному мішку перікарді – серозній сумці, або сорочці. В сумці серце розміщене вільно і лише в основі зростається з його краями. Дном сумка кріпиться до грудної стінки (на грудній кістці), і тому при різних положеннях тіла тварини серце постійно зберігає постійне положення. Між стінками серцевої сумки і серцем є невелика кількість серозної рідини, яка зволожує поверхню серця і полегшує його рухи. Широкий кінець серця називається основою, а вузький - вершиною.

Серце складається з 4-х камер: два передсердя і два шлуночки. Ліва і права половина серця повністю ізольовані. В лівій половині кров артеріальна, а в правій – венозна. Кожен шлуночок з’єднується із своїм передсердям атріовентрикулярним отвором, які закриті клапанами (справа – трьохстулковим, зліва – двохстулковим).

Стінка серця складається з оболонок: зовнішньої серозної – епікарду, середньої м’язової – міокарду і внутрішньої – ендокарду, що вистелена ендотелієм.

Сполучнотканинну основу серця становлять 4 фіброзних кільця: два з них відокремлюють м’язи передсердь від м’язів шлуночків, два інших утворюють стінку отвору аорти та легеневої артерії, які закриваються відповідними півмісяцевими клапанами. У ВРХ в фіброзних кільцях є серцеві кісточки. Ритмічність роботи серця зумовлена особливою нервово-м’язовою системою, яка проводить збудження. Це так звана провідна система серця, яка складається з синусного і атріовентрикулярного вузлів, пучка Гіса і волокон Пуркіньє.

Серце працює як насос, який з одної сторони засмоктує кров з вен, а з іншої – виштовхує її в артерії.

При роботі серця почергово скорочуються то передсердя, то шлуночки. Коли скорочуються передсердя, то кров, що знаходиться в них, своїм тиском відкриває клапани і проходить в шлуночки. Коли ж скорочуються шлуночки, то під тиском крові клапани між передсердями і шлуночками закриваються, а клапани при виході з шлуночків в кровоносні судини відкриваються. Знов кров вливається в той момент, коли розширяються передсердя і засмоктують її. З серця кров виходить через отвори в лівому і правому шлуночках і розходиться по кровоносних судинах всього тіла і в легені, а потім знову збирається в серці і в правому і лівому передсердях.

Шлях крові від серця по всьому тілу і знов до серця називається великим колом кровообігу. Шлях крові від серця в легені і знов до серця називається малим колом кровообігу.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 697 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)