АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Процес крово- і лімфообігу

Прочитайте:
  1. A. Процесс разрешения гражданских и уголовных дел.
  2. D. отношения между работодателем и работником по поводу применения и процесса наемного труда
  3. E. Стимулюють процеси метаболізму в ЦНС
  4. А. Посилення катаболічних процесів
  5. Азот и его роль в процессе жизнедеятельности растений.
  6. Акклимаьтзация в условиях холодного климата. Гигиенические мероприятия облегчающие процесс аклиматизации.
  7. Анализ локализации процесса
  8. Анализ причин хронизации процесса
  9. Анаэробной (газовой) гангреной называется патологический процесс, вызываемый микробами, размножающимися без доступа кислорода, то есть клостридиями
  10. Ауксины, биосинтез и их роль в процессах регуляции роста растений.

Кров рухається по тілу завдяки роботі серця. Рушійною силою являється скорочувальна сила серцевого м’яза. Передсердя скорочуючись, проштовхує кров в шлуночки, а шлуночки при скороченні проштовхують кров по артеріям. Велике значення тут мають стінки артерій. Вони еластичні і нагадують гуму. При поштовху кров’яної хвилі вони розширюються, а потім самі ж як гума скорочуються і проштовхують кров далі. Знову до серця кров повертається завдяки присмоктувальній силі передсердь і грудної клітини. Грудна клітина при вдиху розширюється, в ній стає понижений тиск (від’ємний), і кров завдяки цьому йде до серця.

Весь шлях по великому колу кровообігу кров здійснює за 20-30 сек., тобто за 1 хв. вона встигає зробити 2-3 оберти.

В процесі роботи серця від скорочення його шлуночків відбуваються сильні поштовхи, які передаються кров’ю стінкам артерій по всій їх довжині. Поштовхи ці називаються пульсом. За нормального стану організму і при нормальній роботі серце робить певну кількість скорочень на хвилину, завдяки чому отримують визначену кількість пульсу. У різних тварин кількість серцевих скорочень різне.

 

Домашні тварини Кількість поштовхів пульсу за 1 хв.
Велика рогата худоба 40-50
Кози і свині 70-80
Коні 40-50

 

Чим більше розміри тіла тварини, тим менше поштовхів серця за хвилину, і навпаки. При інтенсивній роботі і підвищенні температури тіла кількість поштовхів серця і пульсу відповідно збільшується.

Головний центр, що регулює кровообіг, знаходиться в продовгуватому мозку.

 

 

 

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

3. Яку фізіологічну роль виконує в організмі тварини серцево-судинна система?

4. З яких органів складається система органів кровообігу?

5. Де розміщене серце і яку воно має форму?

6. Які шари розрізняють в будові стінок серця?

7. Які камери є всередині серця і де вони розміщені?

8. Які клапани є всередині серця і де вони розміщені?

9. З чого складається весь клапанний апарат серця і яке він має значення в роботі серця?

10. З якими механічними апаратами можна порівняти роботу серця?

11. Що являє собою серцева сумка, або сорочка, і яке вона має значення в роботі серця?

12. По яким шляхам кров рухається по організму тварини?

13. Які кровоносні судини називаються артеріями, венами і капілярами?

14. Що називають великим і малим колом кровообігу?

15. Із яких камер серця кров виштовхується в судини і якими камерами засмоктується в серце?

16. По яким артеріям кров йде до голови, органів грудної порожнини, черевної і до кінцівок, і по яким венам повертається до серця?

17. Які існують головні артерії і вени малого кола кровообігу?

18. Чому при знекровленні порожнистим ножем лезо його вводять в праве передсердя?

19. Звідки збирається і куди несе кров ворітна вена?

20. Яке місце потрібно вважати найкращим для знекровлення тварини звичайним робочим ножем?

21. Що являє собою кров і з яких морфологічних елементів вона складається?

22. Яке фізіологічне значення має кожен з формених елементів крові?

23. Як проходить процес звертання крові?

24. Що таке дефібринована кров і сироватка?

25. Скільки крові міститься в організмі тварини?

26. Як використовують кров тварин в м’ясній промисловості?

27. З яких органів складається лімфатична система?

28. Що являє собою лімфа?

29. Які є особливості в будові лімфатичних судин?

30. Яку будову мають лімфатичні вузли, яку вони функцію виконують і де розміщені?

31. Які органи в організмі тварини являються кровотворними?

 

ІНСТРУКТИВНА КАРТКА

для проведення практичного заняття по темі

“ВИВЧЕННЯ БУДОВИ І ТОПОГРАФІЇ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ”

 

Мета: Закріпити теоретичні знання по будові і топографії внутрішніх органів, використовуючи таблиці, муляжі, вологі препарати і трупний матеріал;

набути практичних навиків в препаруванні трупів тварин.

Обладнання: таблиці, муляжі, вологі препарати, труп, пінцети, ножиці, скальпелі, дез.розчин.

Правила безпеки: працювати з трупним матеріалом можуть студенти, в яких немає вражень рук, прикрас, манікюру, при наявності спецодягу (халатів і косинок). Препарувати труп потрібно в спеціальному залі на спеціально оббитому залізом столі. Під час препарування не можна вживати їжі. Після роботи студенти повинні вимити руки з милом і продезинфікувати.

ХІД РОБОТИ

Перед препаруванням студенти звертають увагу на шкіряний покрив, його колір і на стан похідних шкіри (ратиці, шерсть).

Вивчають будову ротової порожнини і органів, які розташовані в цій порожнині. Підрізають щоку, знаходять глотку, вивчають її будову. Після глотки відпрепаровують стравохід, вивчають його частини і топографію.

Вскриваємо порожнини тіла тварин (грудну, черевну, тазову). Звертаємо увагу на діафрагму, яка відокремлює черевну порожнину від грудної. При цьому звертають увагу на розміщення органів у цих порожнинах.

Відпрепаровують гортань, трахею, легені. Одночасно вивчають будову носової порожнини після її розпилу.

Відпрепаровують і ознайомлюються з будовою шлунка (вивчити оболонки і зони шлунка). Звернути увагу на складки слизової оболонки і сфінктери. Відпрепаровують тонкий і товстий відділи кишечника, знаходячи при цьому 12-палу, голодну, клубову, ободову, сліпу, пряму кишки, виміряють їх довжину.

Звертають увагу на протоки печінки і підшлункової залози, які відкриваються в 12-палу кишку. Вивчають будову печінки і підшлункової залози. Знаходять долі і поверхні печінки. Вивчають будову печінки на розрізі.

Відпрепаровують серце. Звертають увагу на топографію, знаходять оболонки серця і серцеву сорочку. Знаходять отвори і клапани серця, визначають кровоносні судини, які впадають і виходять із серця.

Відпрепаровують і звертають увагу на топографію системи органів сечовиділення: нирок, сечоводів, сечового міхура. Відпрепаровують нирки, попередньо знявши жирову капсулу, знаходять зони нирок.

Відпрепаровують органи розмноження. Ознайомлюються з будовою і топографією органів розмноження самця (чи самки).

Лімфатична система визначається по ходу препарування конкретних систем. Звертають увагу на топографію, величину і будову лімфатичних вузлів.

Результати препарування оформляють протоколом.

 

СИСТЕМА ОРГАНІВ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

(ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ)

План теми

1. Залози, їх види, будова і значення.

2. Будова, топографія і значення залоз:

щитовидної, паращитовидних,

тимуса, надниркових,

гіпофіза, епіфіза,

статевих.

Рекомендована література

1. В.І. Бойко, М.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподар-ських тварин” ст. 164

2. И.М. Фокин «Анатомия мясопромышленных животных» ст. 121-128

 

Залози, їх види, будова і значення

В організмі тварини є органи, діяльність яких полягає в тому, що вони виробляють необхідні речовини для організму і виділяють їх в вигляді соків. Органи ці називаються залозами, їх корисні соки – секретами, а шкідливі – екскретами.

Розрізняють залози одноклітинні і багатоклітинні, а серед багатоклітинних – прості і складні.

Деякі багатоклітинні складні залози складаються з однієї або декількох трубочок і називаються трубчатими (потові залози шкіри), інші - з одного або декількох пухирців (альвеол) і називаються альвеолярними (сальні залози шкіри). Деякі залози складаються одночасно з трубочок і пухирців; такі залози називаються трубчато-альвеолярними.

Залози розвиваються із епітеліальної тканини.

В складних трубчатих і трубчато-альвеолярних залозах, крім епітеліальної залозистої тканини є й інші види тканин, головним чином сполучна.

Залози, що виділяють свій секрет через спеціальні вивідні протоки в порожнини, що сполучені з зовнішнім середовищем, або безпосередньо на поверхню тіла (слинні залози, шкірні залози та ін.) називаються залозами зовнішньої секреції. Залози, що не мають вивідних протоків і віддають свій секрет в кров і лімфу, називаються залозами внутрішньої секреції, а секрети їх (соки) – інкретами, або гормонами.

До залоз внутрішньої секреції відносяться щитовидна залоза, паращитовидні залози, тимус, надниркові залози, гіпофіз і епіфіз.

Крім залоз зовнішньої і внутрішньої секреції, в організмі тварини є ще залози, які виділяють соки через вивідні протоки, а також віддають їх безпосередньо в кров. Ці залози називаються залозами подвійної або змішаної секреції. До залоз з подвійною секрецією відносяться підшлункова залоза, печінка та ін.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 489 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.01 сек.)