АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Види кровоносних судин, їх будова. Кола кровообігу

Прочитайте:
  1. Валеологічна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи. Вікові особливості крові та кровообігу.
  2. Вікові особливості крові і кровообігу. Профілактика хвороб серцево-судинної системи.
  3. Еукаріотичні клітини. Загальна будова. Зерниста та незерниста ЕПР. будова та ф-ції.
  4. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
  5. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
  6. Класифікація кровоносних судин
  7. Кровообіг,його значення. Велике і мале коло кровообігу. Регуляція кровообігу.
  8. Лекція 16. СИСТЕМА КРОВООБІГУ. ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА
  9. Мал. 1. Схема системи кровообігу

Кровоносні судини, по яким тече кров, поділяють на артерії і вени. Артерії – це ті судини, по яким кров іде від серця, а вени – ті, по яким кров іде до серця.

В великому колі кровообігу по артеріям від серця тече яскраво-червона кров; вона несе органам і тканинам поживні речовини і кисень. По венам кров вертається до серця; це темна кров з малим вмістом кисню і поживних речовин

(за виключенням печінкової крові). Темна венозна кров переповнена продуктами виділення клітин (вуглекислим газом, сечовиною і сечовою кислотою).

В малому колі кровообігу по артеріям від серця в легені тече темна венозна кров, а по венам з легень в серце йде чиста артеріальна кров.

Артерії і вени, в основному, проходять паралельно одна одній, причому вени розміщені ближче до поверхні тіла, ніж артерії. В трупах вени завжди переповнені кров’ю, а артерії - порожні. В шматку знекровленого м’яса вени мають стінки, що спалися, а артерії завжди відкриті. Це пояснюється будовою стінок судин.

Стінки артерій досить товсті, щільні й пружні. Вони складаються з трьох оболонок: поверхневої, середньої і внутрішньої.

Зовнішня оболонка складається з волокнистої сполучної тканини з домішком еластичних волокон; середня – з м’язових, або еластичних волокон, або з тих та інших разом. Внутрішня оболонка являє собою тонку еластичну перегородку, що вистелена всередині шаром плоских клітин – ендотелієм.

В залежності від будови середньої оболонки артерії бувають м’язового, еластичного і змішаного типу. Артерії еластичного типу розміщені ближче до серця, де тиск крові на стінки артерій найбільший під впливом поштовхів від скорочення шлуночків. Артерії змішаного типу розміщені в тих місцях тіла, де спостерігається найбільший тиск зовні на стінки артерій зі сторони ін. органів, наприклад в м’язах тіла, в черевній порожнині. Артерії м’язового типу займають перехідне положення між артеріями еластичного і м’язового типу.

Стінки вен складаються з тих самих шарів, але вони значно тонші і бідніші на пружну (еластичну) тканину. В більшості вен із ендотелію на стінках утворюються кишенькоподібні клапани, по яким кров в результаті присмоктувальної дії передсердь піднімається, як по сходинках і направляється до серця. Цьому сприяє й розширення грудної клітини при вдосі, коли в ній утворюється від’ємний тиск, менший ніж в навколишній атмосфері. Кінцеві найтонші судини, де артерії переходять в вени, називаються капілярами. Стінки капілярів складаються з одного ендотелія.

В стінках самого серця також знаходяться судини – артерії, вени і капіляри, через яка відбувається живлення серця. Є живильні кровоносні судини і в стінках великих артерій і вен.

В ході і розгалуженнях кровоносних судин спостерігаються важливі закономірності, головні з них такі:

основні стовбури судин і великі їх гілки йдуть в одному пучку з нервами;

основні стовбури судин завжди йдуть найкоротшим шляхом;

основні судини віддають гілки кожному органу, повз який проходять.

В рухомих частинах тіла судини утворюють обхідні шляхи і дають з’єднувальні гілки іншим судинам; в випадку зажиму одної судини кров може йти по іншій обхідній судині (в області шиї, в суглобах, в брижі).

Артерії. Самою великою артерією в кровоносній системі є аорта. Вона виходить з лівого шлуночка між передсердям.

Аорта перші гілки віддає самому серцю, так звані дві вінцеві артерії, по яким серце отримує поживні речовини і кисень. Потім аорта робить крутий поворот вверх і назад, утворює дугу і від неї відходять плечоголовний стовбур і грудна аорта. По ньому кров проникає до передньої частини тіла: до передніх кінцівок, нижньої частини грудної стінки і черева, до шиї і по сонним артеріям до голови.

В грудній порожнині аорта називається грудною аортою. Гілки йдуть до стравоходу, бронхів, легень, стінок грудної порожнини і діафрагми.

В черевній порожнині аорта називається черевною. Від неї відходять гілки до всіх органів черевної порожнини: до шлунка, кишок, печінки, селезінки та ін. Далі вона поділяється на артерії, які несуть кров в тазові кінцівки і органи таза.

Вени. Вся кров, що розійшлася від серця по аорті і її гілкам, знову повертається до серця по венам. Від голови (по яремним венам), від шиї, органів грудної порожнини і передніх кінцівок кров проникає в серце по передній порожнистій вені, яка впадає в праве передсердя спереду.

Кров із вен задньої частини тіла (тулуб, нутрощі, тазові кінцівки) збирається в велику судину – задню порожнисту вену, по якій проходить в праве передсердя ззаду.

Кров із вен шлунка, кишок, селезінки, підшлункової залози перш ніж потрапити в задню порожнисту вену, збирається в одну коротку, але досить велику судину – ворітну вену, по якій вся ця кров проникає в печінку. Тут ворітна вена розгалужується до найменших капілярів. Через їх стінки в печінці залишаються деякі поживні речовини, які піддаються змінам, а також затримуються шкідливі речовини, продукти розпаду білків, які перетворюються в сечовину, сечову кислоту і видаляються потім з організму через органи сечовиділення.

В печінці капіляри ворітної вени знову сполучаються в великі судини і з печінки кров виходить по печінковим венам, потім йде в задню порожнисту вену.

Щоб швидко і повністю знекровити тварин при забої, їм перерізають великі судини шиї – сонні артерії і яремні вени. При знекровленні полим ножем його лезо вводять безпосередньо в праве передсердя, так як сюди кров проникає по великому колу кровообігу з усього організму тварини.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1030 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)