Види кровоносних судин, їх будова. Кола кровообігу
Кровоносні судини, по яким тече кров, поділяють на артерії і вени. Артерії – це ті судини, по яким кров іде від серця, а вени – ті, по яким кров іде до серця.
В великому колі кровообігу по артеріям від серця тече яскраво-червона кров; вона несе органам і тканинам поживні речовини і кисень. По венам кров вертається до серця; це темна кров з малим вмістом кисню і поживних речовин
(за виключенням печінкової крові). Темна венозна кров переповнена продуктами виділення клітин (вуглекислим газом, сечовиною і сечовою кислотою).
В малому колі кровообігу по артеріям від серця в легені тече темна венозна кров, а по венам з легень в серце йде чиста артеріальна кров.
Артерії і вени, в основному, проходять паралельно одна одній, причому вени розміщені ближче до поверхні тіла, ніж артерії. В трупах вени завжди переповнені кров’ю, а артерії - порожні. В шматку знекровленого м’яса вени мають стінки, що спалися, а артерії завжди відкриті. Це пояснюється будовою стінок судин.
Стінки артерій досить товсті, щільні й пружні. Вони складаються з трьох оболонок: поверхневої, середньої і внутрішньої.
Зовнішня оболонка складається з волокнистої сполучної тканини з домішком еластичних волокон; середня – з м’язових, або еластичних волокон, або з тих та інших разом. Внутрішня оболонка являє собою тонку еластичну перегородку, що вистелена всередині шаром плоских клітин – ендотелієм.
В залежності від будови середньої оболонки артерії бувають м’язового, еластичного і змішаного типу. Артерії еластичного типу розміщені ближче до серця, де тиск крові на стінки артерій найбільший під впливом поштовхів від скорочення шлуночків. Артерії змішаного типу розміщені в тих місцях тіла, де спостерігається найбільший тиск зовні на стінки артерій зі сторони ін. органів, наприклад в м’язах тіла, в черевній порожнині. Артерії м’язового типу займають перехідне положення між артеріями еластичного і м’язового типу.
Стінки вен складаються з тих самих шарів, але вони значно тонші і бідніші на пружну (еластичну) тканину. В більшості вен із ендотелію на стінках утворюються кишенькоподібні клапани, по яким кров в результаті присмоктувальної дії передсердь піднімається, як по сходинках і направляється до серця. Цьому сприяє й розширення грудної клітини при вдосі, коли в ній утворюється від’ємний тиск, менший ніж в навколишній атмосфері. Кінцеві найтонші судини, де артерії переходять в вени, називаються капілярами. Стінки капілярів складаються з одного ендотелія.
В стінках самого серця також знаходяться судини – артерії, вени і капіляри, через яка відбувається живлення серця. Є живильні кровоносні судини і в стінках великих артерій і вен.
В ході і розгалуженнях кровоносних судин спостерігаються важливі закономірності, головні з них такі:
основні стовбури судин і великі їх гілки йдуть в одному пучку з нервами;
основні стовбури судин завжди йдуть найкоротшим шляхом;
основні судини віддають гілки кожному органу, повз який проходять.
В рухомих частинах тіла судини утворюють обхідні шляхи і дають з’єднувальні гілки іншим судинам; в випадку зажиму одної судини кров може йти по іншій обхідній судині (в області шиї, в суглобах, в брижі).
Артерії. Самою великою артерією в кровоносній системі є аорта. Вона виходить з лівого шлуночка між передсердям.
Аорта перші гілки віддає самому серцю, так звані дві вінцеві артерії, по яким серце отримує поживні речовини і кисень. Потім аорта робить крутий поворот вверх і назад, утворює дугу і від неї відходять плечоголовний стовбур і грудна аорта. По ньому кров проникає до передньої частини тіла: до передніх кінцівок, нижньої частини грудної стінки і черева, до шиї і по сонним артеріям до голови.
В грудній порожнині аорта називається грудною аортою. Гілки йдуть до стравоходу, бронхів, легень, стінок грудної порожнини і діафрагми.
В черевній порожнині аорта називається черевною. Від неї відходять гілки до всіх органів черевної порожнини: до шлунка, кишок, печінки, селезінки та ін. Далі вона поділяється на артерії, які несуть кров в тазові кінцівки і органи таза.
Вени. Вся кров, що розійшлася від серця по аорті і її гілкам, знову повертається до серця по венам. Від голови (по яремним венам), від шиї, органів грудної порожнини і передніх кінцівок кров проникає в серце по передній порожнистій вені, яка впадає в праве передсердя спереду.
Кров із вен задньої частини тіла (тулуб, нутрощі, тазові кінцівки) збирається в велику судину – задню порожнисту вену, по якій проходить в праве передсердя ззаду.
Кров із вен шлунка, кишок, селезінки, підшлункової залози перш ніж потрапити в задню порожнисту вену, збирається в одну коротку, але досить велику судину – ворітну вену, по якій вся ця кров проникає в печінку. Тут ворітна вена розгалужується до найменших капілярів. Через їх стінки в печінці залишаються деякі поживні речовини, які піддаються змінам, а також затримуються шкідливі речовини, продукти розпаду білків, які перетворюються в сечовину, сечову кислоту і видаляються потім з організму через органи сечовиділення.
В печінці капіляри ворітної вени знову сполучаються в великі судини і з печінки кров виходить по печінковим венам, потім йде в задню порожнисту вену.
Щоб швидко і повністю знекровити тварин при забої, їм перерізають великі судини шиї – сонні артерії і яремні вени. При знекровленні полим ножем його лезо вводять безпосередньо в праве передсердя, так як сюди кров проникає по великому колу кровообігу з усього організму тварини.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1034 | Нарушение авторских прав
|