АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЛФК при невриті лицьового нерву

Завдання ЛФК: покращення кровообігу в ділянці голови та шиї, відновлення функції мімічних м’язів та лицьового нерву, профілактика розвитку ускладнень (контрактур, синкінезій та ін.).

Принципи лікувальної фізкультури при лікуванні парезів мімічної мускулатури при ураженні лицевого нерва ґрунтується на врахуванні взаємодії м’язів здорової та ураженої сторони обличчя.

У ранньому періоді (1-10-й день захворювання) призначають лікування положенням, ЛГ, масаж.

Лікування положенням передбачає:

1) рекомендацію спати на боці ураження;

2) сидіти 3-4 рази на день по 10-15 хв., схиливши голову в бік ураження, підтримуючи її тильною стороною кисті (з опорою на лікоть);

3) підв’язувати хустку, підтягуючи м’язи із здорового боку у бік ураження (знизу догори), намагаючись при цьому відновити симетрію обличчя;

4) використання лейкопластирного натягнення з метою усунення асиметрії обличчя та покращення зволоження ока сльозою (профілактика виразки рогівки) по 30-60 хв. 2-3 рази на день у перші дні, потім до 2-3 год. на день в період „активної міміки” (їда, розмова, спілкування та ін.).

До комплексу ЛГ включають вправи аналітичного характеру для мімічних м’язів, звукові вправи та загальнозміцнюючі і дихальні. Заняття проводять 2 рази на добу по 10-12 хв.

В основному періоді (з 10-12 дня від початку захворювання до 2-3 міс.) лікування положенням триває до 4-6 год. на добу і чергується із заняттями ЛГ, масажем. Пропонують вправи для мімічних м’язів, для поліпшення артикуляції, дихальні, загальнозміцнюючі.

У резидуальному періоді (після 3-х міс.) продовжують займатися ЛФК як і у основному періоді, маючи на меті відновлення максимальної симетрії обличчя.

Важливим методичним принципом ЛГ на всіх етапах лікування є прирівнювання сили та амплітуди скорочення м’язів здорової сторони до обмежених можливостей уражених м’язів, а не навпаки.

Спеціальні вправи необхідно виконувати перед люстром для контролю за симетричністю рухів. перед кожною вправою слід розслабити м’язи, особливо на здоровому боці. Також обмежують амплітуду рухів здорових м’язів і притримують їх рукою. На ураженому боці вправи виконують пасивно, а при появі мінімальних активних рухів їм допомагають рукою.

Застосування ЛФК при радикуліті залежить від гостроти і локалізації патологічного процесу.

ЛГ починають після зменшення гострих проявів захворювання і після хірургічного видалення грижі диска.

При поєднанні шийно-грудного радикуліту з гангліонітом, який переважає у клінічній картині, ЛГ і масаж призначати варто лише після стихання гангліоніту.

Спочатку вибирають вправи з в.п., які полегшують їх виконання, а пізніше до комплексу ЛГ додають вправи у в.п., які ускладнюють їх виконання.

При захворюваннях периферичної нервової системи для відволікання уваги хворого від больових відчуттів, а також для покращення загальної функціональної адаптації пропонують вправи у формі гри і прості ігри.

Значну увагу слід приділити вихованню правильної постави. ЛГ доповнюють прогулянками, пішохідними та на лижах, дозволеним веслуванням. Користь приносить трудотерапія і масаж, екстензій на і мануальна терапія.

При травмі спинного мозку можуть безпосередньо пошкоджуватись вісцерокортикальні зв’язки. Порушення діяльності внутрішніх органів проявляється у:

- зниження антитоксичної функції печінки;

- антацидному стані шлункової секреції;

- розладах діяльності підшлункової залози, тазових органів, у т.ч. у порушеннях оваріально-менструального циклу у жінок;

- дистрофічних змінах у шкірі.

Якщо порушення рухової сфери зумовлені нейродинамічними факторами, проявами спірального шоку і т.п., то можна сподіватись на відновлення рухової функції. У випадках, коли рухову функцію хворого у її колишньому обсязі відновити не можливо, то вона має бути так перебудована і компенсована, щоб хворий зміг пристосуватися до побутових і виробничих умов життєдіяльності. Отже, ті структури спинного мозку, які збереглися повинні взяти на себе функцію загиблих структур, а хворий має навчитися керувати ними.

В основі рухового режиму хворих покладено такі принципи:

1- забезпечення максимальної рухливості для стимуляції загальної рухової активності хворого;

2- максимальне використання тих форм рухів, які запобігають розвиткові патологічних стереотипів.

Основним фізіологічним механізмом відновлення рухових навичок є створення й закріплення нового динамічного стереотипу рухів. Для покращення рухливості у суглобах використовують пасивні вправи, поєднуючи їх з тепловими процедурами, що сприяє максимальному розтягненню м’язів. Ефект від пасивних вправ можна закріпити наступною корекцією, положенням. Враховуючи закономірність розвитку довільних рухів у низхідному напрямку, вправи на виховання координації рухів починають з проксимальних суглобів.

Теоретичні питання до заняття:

1.Яке положення слід надати хворому при гострому порушенні мозкового кровообігу?

2. Які існують методики контролю за ефективністю ФР хворих з ураженнями НС?

3. Основні методичні принципи проведення ЛФК з хворими з патологією НС?

4. Які вихідні положення використовуються в комплексах ЛГ для хворих з ураженням НС?

5. Які вправи вважаються спеціальними для хворих з патологією нервової системи?

6. Які критерії відновлення нормальної функції лицьового нерва?

7. Вивчити показання й протипоказання до призначення засобів ЛФК при захворюваннях і травмах НС?

8. Вивчити задачі ЛФК при комплексній терапії хворих з патологією НС

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 570 | Нарушение авторских прав