Застосування ЛФК при черепно-мозкових травмах
ЛФК застосовують обережно у хворих на черепно-мозкову травму при прогресуванні внутрішньочерепного тиску, при появі симптомів загострення інфекції.
У початковому періоді (1-ша доба) ЧМТ ЛГ не застосовують. Для призначення кінезітерапії у хворих із закритою ЧМТ очікують поки хворий опритомніє, зникнуть явища шоку, менінгізму, надійно зупиниться кровотеча.
У ранньому періоді (2-5-а доба) пропонують дихальні вправи, лікування положенням, пасивні та пасивно-активні вправи для малих м’язових груп у повільному темпі. Заняття на поворотному столі чергують з пасивними та активними дихальними вправами.
У проміжному періоді (5-30-а доба) додають загальнозміцнюючі і спеціальні вправи, розширюють вихідні положення, призначають масаж.
У пізньому відновлювальному періоді (1-4 місяць) ЛГ включає активні спеціальні вправи в залежності від клінічної картини, масаж, трудотерапію. При виконанні дихальних вправ виключають гіпервентиляцію, яка може викликати епілептоїдні напади. Загальне фізичне навантаження збільшують при стабілізації кровообігу та ліквородинаміки.
При навчанні цілеспрямованим руховим актам кожну дію спочатку виконують пасивно, під зоровим контролем хворого, а потім активно 3-4 рази здоровою кінцівкою. Потім активний рух виконують одночасно обома кінцівками з корекцією рухів ураженої кінцівки. Після цього працює тільки хвора кінцівка. Легкі вправи чергують із складнішими.
До спеціальних вправ можна віднести: вестибулярну гімнастику, рефлекторні вправи, вправи протиатактичні та ін.
У резидуальному періоді ЧМТ (до 2-х років) необхідно компенсувати втрачені рухові функції, продовжити навчання самообслуговуванню, пересуванню, професійній трудотерапії, соціальній адаптації хворого.
При всіх видах травматичних ушкоджень головного мозку ЛГ розпочинають за декілька діб до того, як хворому дозволять сісти у ліжку та за умови загального задовільного стану (фази стабілізації).
У першому періоді (відповідає переходу гострого перебігу захворювання у підгостре) застосовують лише дихальні систематичні вправи, активні вправи для дрібних суглобів і м’язів дистальних ділянок кінцівок, ідеомоторні вправи та на увагу.
У 2-у періоді (перехід із підгострого стану у хронічний або до одужання) до комплексу ЛГ включають активні рухи головою, вправи на відновлення координації і рівноваги, точність рухів, тренування пам’яті, елементи гри, вправи у ходьбі, загальнозміцнюючі.
У 3-у періоді (період клінічного одужання) передбачає тренування функцій ураженого органу і всього організму в цілому, а при неможливості повного відновлення – компенсація порушених функцій і адаптація до побутових і виробничих навантажень у тренуючому режимі. У заняттях ЛГ пропонують вправи з предметами, на тренажерах, елементи спорту, звертаючи увагу на якість їх виконання. Актуальними є трудотерапія, масаж.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 634 | Нарушение авторских прав
|