Види черепно-мозкових травм
ЧМТ поділяють на первинні (внаслідок травми) та вторинні (внаслідок внутрішніх ускладнень); за локалізацією - вогнищеві та дифузні; за характером пошкодження та глибиною - закриті, відкриті та проникаючі, непроникаючі; за ступенем важкості.
Струс мозку
— найпоширеніший (до 75% у структурі всіх ЧМТ) вид травматичного ураження головного мозку. Характеризується короткочасною втратою свідомості, головним болем, нудотою, блювотою, запамороченням. Виявляються нестійкі вогнищеві симптоми (ністагм), коливання АТ.
Забиття мозку
Більш тяжкий ступінь ураження, аніж струс. Загальномозкові симптоми поєднуються із вираженими вогнищевими порушеннями (парези, афазія) внаслідок розміжчення мозкової речовини. Лікування: суворий ліжковий режим (не менше 10 днів); анальгетики, дегідраційна терапія, гангліоблокатори, антигістамінні препарати, вітаміни.
Стискання мозку
Виникає при кровотечі з внутрішньочерепних судин. Можливе субарахноїдальний крововилив, епі- та субдуральний. Субарахноїдальний крововилив характеризується розвитком відразу ж після травми менінгеального синдрому та наявності крові у спинномозковій рідині. Для епідуральної гематоми характерний "світлий" проміжок, тобто погіршення стану визначається через декілька годин після травми. Важливим діагностичним симптомом є розширення зениці з боку гематоми, поява локальних судом або парезу у протилежних кінцівках. При субдуральній гематомі загальномозкові та вогнищеві симптоми виникають через декілька днів. Лікування гематом оперативне.
Нерівне розширення зениць є ознакою тяжкої черепно-мозкової травми
Переломи черепа, склепіння та основи черепа
Дифузне аксональне пошкодження
поля на людський організм є поліпшення загального стану кровоносних судин і кровообігу.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 603 | Нарушение авторских прав
|