АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Послідовність дій під час виконання процедур

Прочитайте:
  1. II МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  2. АГОРИТМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
  3. Виды закаливания. Закаливание в спортивной практике. Возрастные особенности проведения закаливающих процедур.
  4. Вікові особливості швидкості, точності виконання рухів
  5. Вкажіть послідовність елементів технологічного процесу стерилізації інструментарію.
  6. Вказівки до виконання завдання
  7. Вказівки до виконання завдання
  8. Вказівки до виконання завдання
  9. Вказівки до виконання завдання
  10. Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в процедурної рентген

Допомога хворому, який перебуває у свідомому стані, у разі блювання залишками їжі

1. Надягніть чисті гумові рукавички. Посадіть хворого, якщо дозволяє його самопочуття.

2. Забезпечте посудом для збирання блювотних мас.

3. За наявності у хворого зубних знімних протезів вийміть їх.

4. Накрийте груди та коліна хворого фартухом.

5. Підтримуйте голову хворого.

6. Після блювання дайте хворому прополоскати рот водою і витріть його обличчя рушником.

7. Заспокойте, підбадьорте хворого.

8. Подолайте почуття гидливості.

Якщо тяжкість стану не дозволяє хворому сидіти, то:

1. Покладіть хворого на бік, голову його трохи звісьте з ліжка.

2. Під голову підкладіть клейонку, пелюшку.

3. Після блювання дайте воду для прополіскування ротової порожнини.

4. Для припинення блювання можна дати хворому м´ятні краплі, холодну підкислену лимонною кислотою воду, 0,5 % розчин новокаїну.

Допомога хворому, котрий перебуває в непритомному стані, у разі блювання залишками їжі

1. Хворого поверніть на бік. Якщо неможливо змінити положення хворого, поверніть його голову на бік.

2. Під голову покладіть клейонку та пелюшку.

3. Під кутик рота підставте лоток.

4. Після кожного акту блювання здійсніть туалет ротової порожнини за допомогою тупфера та затискувача.

Невідкладна допомога хворому в разі кривавого блювання

1. Покладіть хворого і підніміть ножний кінець ліжка. Забезпечте хворому повний фізичний і психічний спокій.

2. Викличте лікаря.

3. Визначте артеріальний тиск і основні параметри пульсу.

4. Покладіть на надчеревну ділянку пузир із льодом.

5. Підготуйте потрібні коагулянти та систему для внутрішньовенного краплинного введення інфузійних розчинів.

Запам´ятайте! При перших ознаках шлунково-кишкової кровотечі нічого не давайте хворому всередину.

Найбільш тяжким ускладненням блювання є аспірація шлункового вмісту, що може призвести до рефлекторної зупинки дихання, розвитку аспіраційної пневмонії.

Допомога хворому при аспірації блювотних мас. Негайно відкачайте блювотні маси з дихальних шляхів за допомогою електровідсмоктувача і носового катетера.

За відсутності електровідсмоктувача можна використати шприц Жане, шприц ємкістю 20 мл або гумовий балон.

Збирання блювотних мас і відправлення їх до лабораторії

1. Блювотні маси зберіть у сухий скляний або емальований посуд зі щільно закритою кришкою.

2. За необхідності відправте блювотні маси до лабораторії у ємкості з маркіруванням, в якому зазначте обстеження, відділення, прізвище та ініціали хворого, вік, діагноз, прізвище лікаря, дату.

Запам´ятайте! Усі процедури слід виконувати в чистих гумових рукавичках, які після використання необхідно продезінфіку

 

15.2 Невідкладна допомога у разі отруєнь

При отруєннях інгаляційними отрутами рятівники мусять бути в протигазах, потерпілого негайно забирають із приміщення з отруйни­ми випарами.

При отруєннях контактними отрутами промивають шкіру проточ­ною водою з милом. При попаданні фосфорорганічних інсектицидів на шкіру та слизові оболонки їх промивають 3 % розчином харчової соди.

У разі надходження отрути всередину негайно промивають шлунок, дають сорбенти (активоване вугілля) та послаблюючі засоби, краще со­льові. За можливістю вводять протиотруйні препарати (антидоти).

Під час важкої коми з порушенням дихання та кровообігу дбають про якнайшвидшу госпіталізацію, краще бригадою швидкої допомоги, а в разі клінічної смерті проводять елементарну серцево-легеневу ре­анімацію.

При отруєннях окисом вуглецю та за наявності необхідних умов потерпілому дають вдихати 100 % кисень.

Обсяг допомоги на догоспітальному етапі обмежується необхідни­ми заходами та забезпеченням безпечного транспортування потерпіло­го до стаціонару.

Окремо слід зупинитися на промиванні шлунка при надходженні отрути через рот. Випорожнити шлунок слід якомога швидше. Для цьо­го потрібно дати хворому випити велику кількість води (1-2 л) за раз і викликати блювання подразненням м'якого піднебіння або натиску­ванням на корінь язика. Процедуру слід повторювати до виділення чистої промивної води. Часто для промивання шлунка при харчових отруєннях використовують розчин перманганату калію слабо-рожевого кольору або розчин гідрокарбонату натрію, який готують із розрахунку одна чайна ложка на склянку води. Іноді перед промиванням виклика­ють блювання введенням всередину 2 чайних ложок порошку гірчиці або 2-4 чайних ложок харчової солі, розчинених у склянці теплої води.

Викликати блювання протипоказано при отруєнні речовинами, які пошкоджують слизові оболонки (кислоти, луги, бензин, гас, скипидар), а також хворим без свідомості.

Деяка отрута, що всмокталася в організм, виводиться лише сечею. Для цього потерпілому дають велику кількість рідини: теплий чай, воду та сечогінні засоби. Застосовують й обволікаючі засоби, які змен­шують розчинність та всмоктуваність отрути: білкову воду (2-3 яєчних білки на 0,5 л води), молоко, молочну сироватку, вівсяний відвар. їх п'ють повільними ковтками.

 

Найшвидше отрута знешкоджується при її адсорбції, наприклад активованим вугіллям та шляхом хімічної нейтралізації, наприклад пе­реводом у нерозчинну сполуку.

Крім причинної терапії, необхідне симптоматичне лікування, що залежить від викликаних отрутою явищ: знеболення, холоду або те­пла на живіт, зігрівання кінцівок, тіла для полегшення мікроциркуляції, відповідного положення тіла, забезпечення прохідності дихальних шляхів, проведення серцево-легеневої реанімації у випадку клінічної смерті. У важких випадках потрібна госпіталізація.

 

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 639 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)