АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вказівки до виконання завдання. Позитивну роль у збереженні й зміцненні здоров'я людей, у профілактиці інфекційних та неінфекційних хвороб

Позитивну роль у збереженні й зміцненні здоров'я людей, у профілактиці інфекційних та неінфекційних хвороб, у створенні належних санітарно-побутових умов вода відіграватиме лише у разі відповідності її якості певним вимогам. До кожного типу води висувають певні гігієнічні вимоги. Є свій набір науково обґрунтованих гігієнічних нормативів якості води і правил контролю за їх дотриманням. Створено і впроваджено в практику відповідний нормативний документ (державний стандарт), яким повинен керуватися фахівець, даючи гігієнічний висновок про якість води.

Всі показники якості води, виходячи з їх гігієнічного значення, можна розділити на такі групи: 1) органолептичні показники; 2) показники нешкідливості за хімічним складом; 3) показники епідемічної безпеки. Останнім часом в окремі групи виділяють показники радіаційної безпеки і фізіологічної повноцінності води.

Питна вода, яку використовує населення, повинна бути доброякісною, тобто мати добрі органолептичні властивості, бути нешкідливою за хімічним, зокрема радіонуклідним, складом, безпечною в епідемічному відношенні і фізіологічно повноцінною.

Методика оцінювання якості води за даними санітарного обстеження і результатами лабораторного дослідження (методика "читання" аналізу води)

Маючи уявлення про якість води, можна запропонувати заходи щодо профілактики інфекційних і неінфекційних хвороб, які можуть передаватися через воду. Для цього необхідно вміти інтерпретувати аналіз води, тобто зробити висновок про її якість. Методика (алгоритм) "читання" аналізу води складається із 7 етапів.

На першому етапі треба встановити тип вимог до якості води. Розрізняють чотири основних типи таких вимог.

Перший тип – це вимоги до якості питної води при централізованому господарсько-питному водопостачанні. Якість її повинна відповідати показникам діючого стандарту (Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10)).

Другий тип – це вимоги до якості колодязної (джерельної) води. Вона повинна також бути якісною і відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10.

Третій тип – це вимоги до якості води джерел (підземних і поверхневих) централізованого господарсько-питного водопостачання. Вимоги до якості води джерел централізованого водопостачання регламентуються ГОСТом 2761-84 "Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора".

Четвертий тип – це вимоги до якості гарячої води, яка повинна відповідати вимогам "Санитарных правил проектирования и эксплуатации систем централизованного горячего водоснабжения" № 2270-80.

На другому етапі треба визначитися, які завдання поставлені перед вами. А саме: зробити висновок про якість питної водопровідної або колодязної води, оцінити якість і ефективність водопідготовки на спорудах водопровідної станції, встановити причину карієсу або флюорозу, причину розвитку у дитячого населення і людей похилого віку метгемоглобанемії, з'ясувати причину тієї або іншої інфекції водного походження, визначитися щодо впливу на якість питної води нових реагентів, які використовують на водопровідних станціях або нових полімерних матеріалів, з яких виготовлені конструкції водоочисних споруд або водопровідні труби, і т.п.

На третьому етапі необхідно визначитися щодо програми і обсягу лабораторних досліджень. Для висновку про якість питної водопровідної води (із крана або вуличної водорозбірної колонки), а також колодязної води згідно із ДСанПіН 2.2.4-171-10 повинні бути досліджені показники епідемічної безпеки питної води (мікробіологічні та паразитологічні), санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води (органолептичні, фізико-хімічні показники, санітарно-токсикологічні показники), радіаційні показники, показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. Визначають також вміст фторидів. Для з'ясування можливої причини карієсу або флюорозу потрібно визначити вміст фтору в питній воді, водно-нітратної метгемоглобанемії – концентрацію нітратів, інфекційного захворювання – провести бактеріологічні або вірусологічні дослідження, впливу полімерних матеріалів – відповідні хімічні аналізи та ін.

На четвертому етапі перевіряють повноту поданих матеріалів і звертають увагу на терміни виконання досліджень.

Якщо проба води відібрана на водопровідній станції або з водорозбірної колонки чи шахтного колодязя, потрібно навести дані санітарного (санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміологічного) обстеження і результати лабораторного дослідження води згідно із програмою досліджень.

Якщо проба води відібрана із водопровідного крана, слід навести результати лабораторного дослідження води згідно з відповідною програмою досліджень.

Бактеріологічні дослідження повинні бути проведені впродовж 2 годин після відбору проби або за умов зберігання в холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше ніж через 6 годин. Фізико-хімічний аналіз проводять упродовж 4 годин після взяття проби або за умов зберігання в холодильнику при температурі 1-8°С – не пізніше ніж через 48 годин.

На п'ятому етапі аналізують надані матеріали і роблять відповідні висновки за даними санітарного обстеження.

Санітарно-топографічне обстеження є незамінним засобом гігієнічного оцінювання джерела водопостачання, водопровідної станції, водорозбірних колонок, колодязів і т.п. Починають з вивчення матеріалів про геологічну будову місцевості, визначають рельєф місцевості, глибину залягання ґрунтових вод, характер ґрунту. При цьому обстежують територію навколо джерела, щоб виявити об'єкти, які забруднюють ґрунт, місця випуску стічних вод, визначають відстань від потенційних джерел забруднення і виявляють їх характеристику.

Під час санітарно-технічного обстеження оглядають джерело водопостачання, його водозабірний пристрій. Звертають увагу на правильність облаштування і експлуатації артезіанської свердловини, шахтного колодязя, вуличної водорозбірної колонки, іншого устаткування. Визначають можливість проникнення забруднень у воду джерела або в підземні води, що живлять його.

Санітарно-епідемічне обстеження джерел водопостачання проводять з метою визначення епідеміологічного стану району, в якому розташоване водне джерело, виявлення хворих і носіїв тих інфекційних захворювань, які можуть передаватися через воду і т.п.

На підставі даних санітарного обстеження роблять попередні висновки: чи є підстави підозрювати, що вода може бути забрудненою, неякісною, епідемічно небезпечною; чи є умови для забруднення води в джерелі водопостачання, колодязі, водорозбірній колонці.

На шостому етапі аналізують дані лабораторного дослідження води за кожною групою показників (окремо) і роблять висновки.

На підставі результатів лабораторного дослідження води дають якісну і кількісну оцінку. Наприклад, загальна жорсткість води складає 9 мг-екв/дм³. У висновку вказують: "Вода жорстка, із загальною жорсткістю понад норму 7 мг-екв/дм³". Якщо сухий залишок води 750 мг/дм³, то відзначають: "Вода прісна, оскільки сухий залишок – до 1000 мг/дм³, але підвищеної мінералізації". Якщо запах – 2 бали, присмак – 2 бали, каламутність – 1,5 мг/л, кольоровість – 20°, то висновок буде таким: "Вода без запаху, без присмаку, без кольору, тобто має приємні органолептичні властивості і за цією групою показників відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10".

На сьомому етапі роблять загальний висновок про якість води відповідно до завдання і при необхідності дають рекомендації щодо поліпшення її якості.

ЗАВДАННЯ №2.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 525 | Нарушение авторских прав