АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вказівки до виконання завдання. Розрахункові методи визначення другого поясу ЗСО

Розрахункові методи визначення другого поясу ЗСО

підземних вододжерел

Другий пояс ЗСО на водопроводі з підземного вододжерела призначений для запобігання забрудненню водоносного горизонту. Звичайно розміри цього поясу визначаються за воронкою депресії. Якщо вона не відома, то користуються розрахунковим методом. Для цього необхідно знати гідрогеологічні й гідродинамічні параметри, що характеризують рух підземних вод стосовно місцевих умов в районі кожного водозабору.

За умовами безпеки водопостачання в епідеміологічному відношенні важливим параметром при встановленні меж другого поясу є час просування води в природному потоці до водозабору (Т, доб.) або час, необхідний для самоочищення води підземного водоносного горизонту. Приймається інтервал часу, протягом якого відбувається втрата життєздатності патогенних мікроорганізмів, що потрапили в потік. Вибір розрахункової величини Т значною мірою визначається захищеністю водоносного горизонту. Так, при використанні ґрунтових вод Т рекомендується приймати 200 діб, міжпластових - Т > 100 діб. В умовах вірогідного надходження в горизонт сальмонел (сусідство свинарського господарства), здатних виживати у воді до 200 діб, або мікобактерій туберкульозу, що зберігають життєдіяльність в навколишньому середовищі до 300 діб, ці особливості доцільно врахувати при виборі Т.

Для визначення необхідної протяжності другого поясу окрім величини Т необхідно мати такі характеристики: Q – дебіт водозабору, м³/сут; h – потужність водоносного горизонту, м; i – ухил природного потоку, К – коефіцієнт фільтрації, м/доб (табл. 3.1); μ – активна пористість (відношення об'єму пор до об'єму водоносної породи); q – одинична витрата природного потоку, м/доб (q = Khi).

Таблиця 3.1

За наведеними характеристиками розраховують необхідні для подальшої роботи узагальнені параметри:

А = Q/h – величина відбору води з одиниці потужності водоносного горизонту;

B = q/Q = Khi/Q – відношення одиничної витрати природного потоку до дебіту водозабору;

С = QT/μh – об'єм відбору води з урахуванням заданої тимчасової характеристики і пористості породи.

Відповідно до викладеної методики встановлюють протяжність другого поясу від водозабору вгору (R) і вниз (r) по підземному потоку, а також в обидві сторони в напрямах, перпендикулярних до потоку (α) (див. рис. 3.1).

Рис. 3.1 – Визначення меж 2-го поясу ЗСО: r – відстань від місця водозабору до межі СЗЗ проти напряму перебігу грунтових вод; R – відстань від місця водозабору до межі СЗЗ за напрямом перебігу грунтових вод; α – відстань від місця водозабору до межі СЗЗ по перпендикуляру до напряму перебігу грунтових вод

Розрахунки виконують за одним з двох основних варіантів: для водозабору, що не має гідравлічного зв'язку з поверхневим вододжерелом, або для водозабору, гідравлічно тісно з ним зв'язаному. Для кожного з варіантів передбачена можливість визначення за графічним або табличним методом з використанням вищевказаних узагальнених параметрів. У випадках з T не більше 100 діб застосовується табличний метод, в інших – графічний.

При визначенні розмірів ЗСО одиночного водозабору, розташованого у віддаленні від поверхневого вододжерела, за графіком (рис. 3.2) із точки на осі абсцис графіка, що відповідає отриманій величині С, встановлюють перпендикуляр до перетину з однією із кривих у системі R із установленої розрахунком величини В. Із точки перетину проводять перпендикуляр на вісь ординат, де й знаходять шукане значення R. Аналогічно визначають величину r. Величина α, як видно з графіків, визначається для всіх випадків за однією кривою.

Рис. 3.2

Табличний метод визначення розмірів ЗСО, підземних вододжерел, що не мають гідравлічного зв'язку з поверхневими джерелами, припускає використання табл. 3.2, де ліворуч дані в зростаючому порядку значення параметра А, а вгорі (по горизонталі) – значення параметра В. Відповідно до отриманих при розрахунку параметрів А и В на перетині таблиці знаходять величини R й r, а далі праворуч наприкінці таблиці – величину α. Якщо величини А и В незбігаються із зазначеними в таблиці, застосовують інтерполяцію між більшою і меншою величинами (стосовно знайденого).

Межі ЗСО для водозаборів, гідравлічно тісно зв'язаних з поверхневим вододжерелом, визначають за табл. 3.3.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 556 | Нарушение авторских прав