АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація переломів

Тема: Перша медична допомога при травмах хребта та спинного мозку,живота

План

Механізм дії травмуючої сили

Ознаки травм хребта та спинного мозку

Травматичний шок: причини,ознаки,ПМД

Ознаки пошкодження живота

Перитоніт: причини,ознаки,ПМД

Механізм дії травмуючої сили

Гостра травма – одномоментна раптова дія різних зовнішніх чинників на організм людини, яка призводить до порушення структури, анатомічної цілісності тканин і фізіологічних функцій.

Пошкодження кісток виникає внаслідок прямого (безпосереднього прикладання сили до сегменту кінцівки або до іншої частини тіла людини) і непрямого (прикладання сили подалі від перелому) механізму травми. Механізм дії зовнішньої сили, що викликає перелом, різний. Перелом кістки може виникати від згинання, зсуву, скручування, стискання і внаслідок відриву. На ефект дії зовнішнього чинника впливає напрямок травмуючої сили, шлях під яким прикладена сила, кінетична енергія травмуючого агента, тривалість дії пошкоджуючого агента (відмороження, опіки, здавлення).

Переломи в більшості випадків супроводжуються зміщенням фрагментів. Цьому сприяють як направлення та ступінь вираженості травмуючої сили, так і тракція м'язів – рефлекторне скорочення їх, що є результатом відповідної реакції м'язевої тканини на травму. Розрізняють 4 основні види зміщення фрагментів:

по ширині (dislocatio ad latus);

по довжині (dislocatio ad longitudinem);

по осі або під кутом (dislocatio ad axim);

по периферії, або ротаційне (dislocatio ad periferiem).

Перераховані види зміщень фрагментів, зазвичай, поєднуються, ізольовано трапляються зрідка.

Класифікація переломів кісток

Перелом — пошкодження кістки, яке виникло насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок паталогічного процесу, пухлини, запалення.

Основними ознаками перелому є:

- сильний біль

- набряк

- синець

- крепітація кісток

- неправдивий суглоб

- деформація кістки (кінцівки)

- порушення функцій кістки (кінцівки)

Класифікація переломів

1.Класифікація в залежності від пошкодження зовнішніх покривів тіла:

- відкритий перелом;

- закритий перелом;

2.Класифікація в залежності від форми кісткових уламків:

- поперечні;

- косі;

- гвинтоподібні;

- осколчасті;

- роздроблені

3.Класифікація в залежності від порушення цілісності кістки:

- повні;

- неповні;

4.Класифікація в залежності від зміщення:

- зміщені;

- незміщені

5.Класифікація в залежності від кількості переломів:

- одиночні;

- множинні.

Виділяють 4 основних механізми впливу тупих предметів (хоча в практиці зустрічається і їх комбінована дія):
1.Удар - складний короткочасний процес взаємодії тіла або частини тіла людини і тупого предмета, при якому предмет надає імпульсне одностороннє відцентрове дію на тіло (Час дії може бути менше 0,1 - 0,01 с.) При цьому може мати місце обопільне рух або рух одного з об'єктів. Чим коротший час зіткнення, тим більше енергії передається повреждаемой частини тіла, тим більшої шкоди настає при ушкодженні. І тільки при сверхкороткое часу співудару обсяг пошкодження стає менше, так як знаряддя просто не встигає впливати на тіло.
Характерні пошкодження: садна, рани, вивихи, переломи, струси внутрішніх органів, струс тіла.
2.Здавлення - процес взаємодії тіла або частини тіла людини з двома, зазвичай масивними, твердими тупими предметами, при якому обидва ці предмета діючи назустріч один одному, надають на тіло двостороннє доцентрове дію. Зазвичай рухається тільки один з здавлюють предметів, а інший нерухомий. Час здавлення зазвичай перевищує час удару. Тяжкість ушкоджень залежить від маси, площі, часу контакту.
Характерні пошкодження: зазвичай зустрічаються при обвалах, ДТП. Ознаками є відбитки поверхні твердих предметів, рельєфу, одягу, незначні пошкодження шкіри при важких пошкодженнях внутрішніх органів: розривах, розтрощення, переміщеннях їх в інші порожнини або назовні.
3.Розтягнення - процес взаємодії тіла або частини тіла з двома твердими предметами, які діють за розбіжним напрямками надаючи на тіло двостороннє відцентрове дію. Час - 0,1 - 1 с. Один предмет завжди нерухомий, інший рухається від нього.
Характерні пошкодження: поверхневі паралельні надриви шкіри, освіта розривів і клаптевих ран, що не мають осаднения і синців по краях, відриви частин тіла.
4.Тертя - процес поверхневого взаємодії повреждаемой поверхні тіла і ушкоджує поверхні тупого твердого предмета, при якому обидві контактуючі поверхні зміщуються в дотичному або тангенціальному напрямку один щодо іншого. Важкість пошкодження залежить від ступеня тиску, тривалості дії.
Характерні пошкодження: садна з подряпинами (сліди волочіння), стирання одягу, шкіри, кісток.
Крім травмуючого предмета, на особливість ушкодження впливає: а) следовоспринимающая поверхню - може бути плоскою, сферичної, з підлеглими м'якими тканинами, близько розташована до кістки і ін б) перепона на шляху зіткнення предмета з шкірою - важливі матеріал і товщина перепони, в) статичне (штамп-пошкодження) або динамічна дія
предмета; розрізняються сліди ковзання; г) сила впливу.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1217 | Нарушение авторских прав