АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Завдання 2. Проба з фізичним навантаженням.

У досліджуваного в положенні сидячи після 3-5 хв. відпочинку вимірюють частоту пульсу та артеріальний тиск. При проведенні проби з фізичним навантаженням досліджуваному пропонують виконати 20 присідань за 30 сек. Після цього у нього в положенні сидячи вимірюють кров’яний тиск та визначають частоту пульсу на початку кожної з 5 хв. дослідження.

Функціональний стан серцево-судинної системи оцінюють за наступними параметрами. В нормі після 20 присідань ЧСС повинна збільшитись на 6-8 уд. за 10 сек (у тренованих людей - на 1-2 уд). Якщо ЧСС збільшується більше 8 ударів за 10 сек, говорять про патологічну реакцію серцево-судинної системи на запропоноване фізичне навантаження. Нормал1защя ЧСС має спостерігатись протягом 2-oї хвилини. Паралельно нормалізується i кров’яний тиск. Оцінку реакції серцево-судинної системи слід проводити за схемою Летунова:

1. Нормотонічний тип реакції. Спостерігається у здорових нетренованих людей, а також у спортсменів в стані високої тренованості. При даному типі реакції спостерігається збільшення ЧСС не більше як на 8 ударів за 10 сек. Підвищується АТС АТД - знижується або не змінюється, АТП при цьому підвищується. Час відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску не перевищує 3 хв.

2. Гіпертонічний тип реакції. Характерний для гіпертоніків та людей похилого віку, що страждають атеросклерозом; спостерігається у молодих спортсменів внаслідок форсованих тренувань з великими навантаженнями, Функціональна проба викликає значне прискорення пульсу, значне підвищення АТС (до 180-200 мм рт.ст.). АТД не змінюється або дещо підвищується. Пульсовий тиск зростає за рахунок значного підвищення максимального тиску.

3. Астенічний тип реакції. Спостерігається при недостатніх функціональних можливостях серця (перенапруження або ураження міокарда). Після навантаження значно прискорюється пульс, незначно підвищується АТС (іноді він не змінюється або навіть знижується), підвищується АТД та зменшується АТП. У таких випадках відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску відбувається повільно.

4. Дістонічний тип реакції. Спостерігається при вегето-судинних порушеннях, неврозах, а також у спортсменів в стані перетренованості Даний тип реакції характеризується значним прискоренням пульсу, значним підвищенням АТС (іноді до 200-220 мм рт.ст.) при падінні АТД до нуля (феномен безкінечного тону). Час відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску уповільнений.

 

Таблиця. Показники гемодинаміки при виконанні проби з фізичним навантаженням.

Показники гемо- та кардіодинаміки Спокій   Після фізичного навантаження
1 хв. 2 хв. 3 хв. 4 хв. 5 хв.
АТс, мм рт.ст.            
АТд, мм рт.ст.            
АТп,мм рт.ст.            
АТсер, мм рт.ст.            
ЧСС, уд/хв            
СОК, мл            
ХОК, л/хв            

 

Оформити протокол. Результати досліду занести до таблиці. На основі аналізу отриманих даних зробити висновок про характер реакції серцево-судинної системи досліджуваного на пробу з фізичним навантаженням.

 


Питання для самоконтролю:

1. Поняття про функціональні проби серцево-судинної системи.

2. Види функціональних проб та умови їх виконання.

3. Типи реакції серцево-судинної системи на ортостатичну пробу.

4. Типи реакції серцево-судинної системи на пробу з фізичним навантаженням

5. Чим можна пояснити різке підвищення або зниження артеріального тиску при виконанні функціональних проб?

Семінар №3

Тема: Фізіологія кровообігу

Мета: З’ясувати ефективність засвоєння теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми.

 

Питання для самопідготовки:

1. Загальна характеристика серцево-судинної системи.

2. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

3. Фази серцевого циклу.

4. Методи дослідження роботи серця (ЕКГ, ФКГ, БКГ, ВКГ).

5. Математачний аналіз серцевого ритму та його показники (мода, амплітуда моди, варіаційний розмах, індекс напруг).

6. Характеристика показників кардіодинаміки (ЧСС, СОК, сила скорочення міокарда, об’єм серця).

7. Регуляція роботи серця.

8. Артеріальний тиск, його види та методи дослідження.

9. Артеріальний пульс та його властивості.

10. Особливості кровообігу у мікроциркулярному руслі.

11. Фактори, що обумовлюють рух крові по венам.

12. Характеристика показників гемодинаміки (артеріальний та венозний тиск, лінійна та об’ємна швидкість руху крові, загальннй периферійний oпip судин, ХОК).

13. Нейро-гуморальна регуляція тонусу судин.

14. Особливості кровообігу при м’язовій роботі.


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 357 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)