АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Робота 3 Визначення ШОЕ

Прочитайте:
  1. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  2. D. Визначення рівня соматотропіну
  3. II. Дайте визначення поняттям.
  4. VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
  5. В. Визначення біофізичного профілю плода.
  6. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа
  7. ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
  8. ВИЗНАЧЕННЯ БІЛІРУБІНУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ
  9. ВИЗНАЧЕННЯ В КРОВІ ГЛЮКОЗИ
  10. Визначення ВЛІ та їх класифікація за етіологічною ознакою. Причини виникнення.

 

Кров є одночасно справжнім колоїдним розчином і суспензією. Частинки речовин, суспензовані у рідкому середовищі, випробовують на дію протилежно спрямованих сил: сили тяги, що забезпечує осідання частинок, та дифузії, за рахунок якої частинки колоїдів переміщуються.

Установлено, що швидкість осідання частинки прямо пропорційна квадрату її радіуса та різниці щільності суспензованої речовини й розчинника, а також обернено пропорційна в’язкості розчинника. Велике значення мають і заряди частинок, що містяться у розчині.

Формені елементи, суспензовані у розчині колоїдів плазми та міцно зв’язані з ними зарядами, осідатимуть у стабілізованій крові за рахунок посилення їх агломерації. При цьому кров розділиться на 2 шари: верхній – плазма та ниж-ній – формені елементи.

Співвідношення холестерину й лецитину в плазмі, вміст жовчних пігментів та жовчних кислот, зміна в’язкості, pН, властивості еритроцитів, кількість гемоглобіну тощо впливають на ШОЕ.

Головними ж чинниками, від яких залежить ШОЕ, вважають якісні та кількісні зміни білків у плазмі. Так, збільшення кількості великодисперсних білків (глобулінів) призводить до підвищення ШОЕ, а зменшення їх концентрації та збільшення вмісту альбумінів зумовлюють її зниження.

ШОЕ дає деяке уявлення про співвідношення між білками плазми та їх електростатичну взаємодію з еритроцитами крові.

У нормі ШОЕ у чоловіків дорівнює 2–10 мм/год., у жінок – 2–15 мм/год.

Мета роботи - визначити швидкість осідання еритроцитів, дати загальну оцінку співвідношення альбумінів і глобулінів плазми крові.

Для роботи потрібні: апарат Панченкова, до якого входять штатив з гумовою основою, капіляри для визначення ШОЕ, годинникове скло, 5% розчин натрію цитрату, 96% спирт етиловий, 2% розчин йоду спиртовий, вата, гумова груша.

 

 

Рисунок 26 – Прилад Панченкова

 

Хід роботи

  • Промити капіляр 5% розчином натрію цитрату.
  • У капіляр до позначки „Р” (реактив) набрати 5% розчин натрію цитрату і випустити на годинникове скло.
  • У капіляр до позначки „К” (кров) набрати кров 2 рази і випустити її на годинникове скло.
  • Ретельно змішати кров з розчином (співвідношення 4:1),набираючи суміш у капіляр та випускаючи її декілька разів.
  • Набрати отриману суміш до позначки „К”.
  • Обережно зняти ватою кров з носика капіляра.
  • Помістити капіляр в апарат Панченкова.
  • Через 1 годину визначити величину просвітлілого шару плазми в мм, яка є мірою ШОЕ.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 550 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)