 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Еталони відповідей на ситуаційні задачі
Тема 1 Фізико-хімічні властивості крові №1 Кількість крові у людини становить 6-8% від маси тіла (в середньому 7%). У досліджуваного кількість крові становить 4,2 л: 60 - 100% x = (60 · 7): 100 = 4,2. x - 7% Гематокрит (кількість формених елементів) дорівнює 40%. У досліджуваного кількість формених елементів становить 2,24: 5,6 л – 100% x = (5,6 · 40): 100 = 2,24 л. x – 40% Кількість плазми: 4,2 л – 2,24 л = 1,96 л. Отримані величини в межах норми.
№2 Рф = (Ргк+Рот)-(Ргт+Рок) Рот= 15 мм рт.ст. Онкотичний тиск становить: 25 – 100% x = (25 · 60): 100 = 15 мм рт.ст. x - 60% Рф = (30 + 15) - (8 + 25) = 45 – 33 = 12 мм рт.ст. Рф > 0, буде відбуватися фільтрація (речовина буде рухатись із капіляра в інтерстицій). № 3 Щоб не порушити Росм розчин глюкози, що вводиться, має бути ізоосмічним щодо плазми (Росм плазми 300 мосм = =0,3 осм). Молекулярна маса глюкози становить 180 г. Глюкоза не є електролітом, тому при розчиненні у воді утворюється лише 1 активний іон. Розчин є одноосмолярним. Тобто при розчиненні в 1 л води 180 г глюкози отримуємо одноосмолярний розчин.
180 г – 1 осм розчин x = 54 г/л. x г – 0,3 осм розчин
Таким чином, для отримання 0,3 осм розчину глюкози в 1 л води треба розчинити 54 г глюкози. Це є 5,4% розчин.
№ 4 Молекулярна маса NaCl становить 58,5 г. У розчині NaCl дає два іони: Na+, Cl-. При розчиненні в 1 л води 58,8 г NaCl утворюється двоосмолярний розчин. 58,5 г NaCl – 2 осм розчин x = 8,8 г/л. x г – 0,3 осм розчин Таким чином для, отримання 0,3 осм розчину NaCl в 1 л води треба розчинити 8,8 г NaCl. Це є 0,88% розчин.
№ 5 Для зсуву pH до води треба додати щонайменше кислоти (вона не містить буферних систем), до плазми треба додати більше кислоти, а до крові треба додати найбільшу кількість кислоти (її буферні властивості найпотужніші).
Тема 2 Фізіологія еритроцитів №1 КЕК = Нв· число Хюфнера. КЕК = 140 ·1,34 = 187,6 мл (або 18,76 об. %). Це норма. Киснева ємність артеріальної крові становить 180-200 мл/л, венозної близько 120 мл/л.
№2 Щоденна втрата крові сприяла посиленню утворення еритропоетинів, які й стимулювали в організмі щура еритропоез.
№3 Киснева ємність крові – це кількість О2, яка транспортується 1 л крові. КЕК = Нв · число Хюфнера. Отже, Нв = КЕК: число Хюфнера. Нв = 174,2/1,34=130 г/л. Отримана величина у межах норми.
№4 Селезінка є “цвинтарем” еритроцитів. У цьому органі відбувається руйнування еритроцитів. При її видаленні цей процес зменшується, і кількість еритроцитів у крові зростає.
№5 Кількість крові у нормі (7-8% від маси тіла при масі 70 кг становить 4,9 л); гематокрит зменшений, кількість еритроцитів зменшена, гемоглобін зменшений, кольоровий показник у нормі; мінімальна осмотична резистентність знижена, максимальна – в нормі. Такий аналіз свідчить перш за все про осмотичний гемоліз еритроцитів.
Тема 3 Групи крові
№1 Пацієнту треба перелити кровозамінні розчини, оскільки при масивних крововтратах суттєво змінюються показники гомеостазу (pH, осмотичний тиск, онкотичний тиск та ін.).
№2 Резус-конфлікт можливий у випадку плацентарного бар’єра. Проникнення резус-антигенів до крові вагітної призведе до утворення в неї антирезус-антитіл. Вони належать до класу імуноглобулінів Ig G, мають невеликі розміри і здатність надходити через плаценту в кров плода.
№3 Група крові обстежуваного І(0). На поверхні еритроцитів першої групи немає антигенів, тому аглютинація і не відбулася ні з однією сироваткою.
№4 Для вирішення питання про наявність крові використовують попередні і доказові проби. Основними попередніми пробами є проба з перекисом водню і бензидинова проба. Суть проби з перекисом водню полягає в тому, що фермент каталаза, наявний у крові, розщеплює перекис водню з виділенням атомарного кисню, який утворює дрібнопухирчасту піну. Бензидинова проба ґрунтується на пероксидазних властивостях крові. Бензидиновий реактив змінює забарвлення крові з бурштинового кольору на синьо-зелений.Незважаючи на те, що ці проби вважають чутливими, вони не дозволяють встановити наявність крові, оскільки каталази і пероксидази дуже поширені в природі і містяться не тільки в крові, а й у рослинах, крім того, вони нестійкі і руйнуються під впливом чинників зовнішнього середовища.Доказові проби ґрунтуються на виявленні гемоглобіну та його похідних (спектральне дослідження і мікрокристалічні реакції). Мікрокристалічні реакції ґрунтуються на здатності гемоглобіну утворювати при взаємодії з визначеними речовинами сполуки,які випадають у вигляді характерних за кольором і формою кристалів(наприклад, кристалів Тейхмана). (Див.: Судова медицина / За ред.О.І. Концевича та Б.В. Михайличенка.- Київ, 1997. - С.528-533). №5 Новонародженому треба перелити кров групи А (ІІ) Rh+. Тема 4 Захисні властивості крові №1 Аналіз крові не відповідає нормі. У хворого еозинофілія. Вона може спостерігатися при алергічних реакціях, гельмінтозах, хронічному мієлолейкозі,деяких дитячих інфекціях (скарлатина).
№2 У крові досліджуваного спостерігається абсолютний нейтрофільний та лімфоцитарний лейкоцитоз.Нейтрофілів (10000·60)/100=6000 (норма 2000-5500). Лімфоцитів 10000·40)/1000=4000 (норма 1200-3000).
№3 Для дитини одного року така кількість лейкоцитів є нормальною. У новонародженого вміст нейтрофілів більший за вміст лімфоцитів. На 4-5-й день життя кількість нейтрофілів починає зменшуватись, а лімфоцитів більше, ніж нейтрофілів.
№4 Зростання кількості лейкоцитів після фізичного навантаження є нормою. Спостерігається так званий фізіологічний, міогенний лейкоцитоз: лейкоцити із пристінкового пулу переходять до циркулюючого.
№5 Гострі бактеріальні інфекції супроводжуються нейтрофільним лейкоцитозом і зниженням числа лімфоцитів і еозинофілів. Хронічні інфекційні захворювання супрово-джуються лімфоцитозом. Гостра інфекція: еозинофіли – 0,5%, нейтрофіли паличкоядерні – 12%, нейтрофіли сегментоядерні – 68%, лімфоцити – 12%, моноцити – 7%. Хронічна інфекція: еозинофіли – 1%, нейтрофіли паличкоядерні – 4%, нейтрофіли сегментоядерні – 45%, лімфоцити – 45%, моноцити – 5%. Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 660 | Нарушение авторских прав |