Протипоказання до призначення інтерферонотерапії ХГС у дітей
1. Вік < 3 років
2. Психози, важка депресія, епісиндром (навіть в анамнезі)
3. Цитопенія (нейтрофілів < 1500 в мм3, тромбоцити <100. 000 в мм3).
4. Автоімунні захворювання з тяжким перебігом (гепатит, тиреоїдит та інш.)
5. Ниркова і печінкова недостатність.
6.Стан після трансплантації органів (виключаючи печінку).
7. Декомпенсований цукровий діабет.
Протипоказання до призначення рибавірину.
1. Вік < 3 років
2. Гіперчутливість до рибавірину.
3 Гострі захворювання печінки і нирок.
4. Тиреотоксикоз.
5. Важкі захворювання серця.
6. Гемоглобінопатії (у тому числі таласемія, серпоподібно-клітинна анемія).
7. Виражена депресія.
8. Цироз печінки.
9. Автоімунний гепатит.
Предиктори ефективності противірусної ХВГС у дітей
1. Не 1 і 4 генотип вірусу.
2. Порівняно мала (до 3 років) тривалість інфекції.
3. Підвищена активність АЛТ перед початком лікування (1,5-2 норми, але не більше 3 норм).
4. Низьке вірусне навантаження (<600 000 МО / мл).
6. Відсутність імуносупресії.
7. Низький рівень заліза в тканині печінки (до 650 мкг / г), нормальний рівень заліза та феритину в сироватці крові
8. Рання вірусологічна відповідь (відсутність, або зниження рівня РНК ВГС на 2 log (в 100 разів і більше) через 12 тижнів лікування).
Моніторинг противірусної терапії ХВГС у дітей
У процесі противірусної терапії можуть розвинутися кілька варіантів вірусологічної відповіді, названі залежно від часу їх розвитку. Основним критерієм ефективності є досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ), яка визначається відсутністю РНК ВГС у сироватці крові при дослідженні чутливою тест-системою ПЛР через 24 тижні після закінчення противірусної терапії.
Таблиця 5. Варіанти вірусологічної відповіді під час противірусної терапії (клас I, рівень А).
Вірусологічна відповідь
| Визначення
| Клінічне значення
| Швидка вірусологічна
відповідь (ШВВ)
| Відсутність РНК ВГС в сироватці крові при кількісному дослідженні чутливою тест-системою ПЛР на 4 тижні терапії
| Прогноз досягнення СВВ
| Рання вірусологічна відповідь (РВВ)
| Зниження рівня РНК ВГС ≥ 2 log в порівнянні з вихідним рівнем (часткова РВВ) чи її відсутність (повна РВВ) на 12 тижні терапії
| Прогноз досягнення СВВ
| Безпосередня вірусологічна відповідь (БВВ)
| Відсутність РНК ВГС в сироватці крові при кількісному дослідженні чутливою тест-системою ПЛР в кінці 24 чи 48 тижня терапії
|
| Стійка вірусологічна відповідь (СВВ)
| Відсутність РНК ВГС в сироватці крові через 24 тижні після закінчення терапії
| Кращий прогностичний фактор довгострокової відповіді на терапію
| Вірусологічний прорив
| Поява РНК ВГС в сироватці крові після періоду її відсутності під час терапії
|
| Рецидив
| Поява РНК ВГС в сироватці крові після зупинення терапії
|
| Відсутність відповіді
| Наявність РНК ВГС в сироватці крові протягом перших 24 тижнів терапії
|
| Нульова відповідь
| Відсутність зниження рівня РНК ВГС в сироватці крові> 2 log протягом перших 24 тижнів терапії
|
| Часткова відповідь
| Зниження рівня РНК ВГС ≥ 2 log в порівнянні з вихідним рівнем на 12 тижні та наявність її на 24 тижні терапії
|
|
Вкрай важливою є оцінка відповіді на терапію на 12 тижні лікування (РВВ). Хворим у яких відсутня РВВ на противірусну терапію лікування необхідно припинити у зв'язку з мінімальною ймовірністю досягнення СВВ після його закінчення (0-2%) (клас I, рівень А).
У разі зниження вірусного навантаження на 12 тижні лікування, більш ніж на 2 log, терапію слід продовжувати до 24 тижня, коли повторно проводять оцінку відповіді за допомогою ПЛР. За відсутності РНК ВГС терапію продовжують до 48 тижня (при 1 генотипі ВГС).У разі наявності РНК ВГС у сироватці крові на 24 тижні, противірусну терапію слід припинити (клас I, рівень А).
З метою своєчасного виявлення побічних реакцій і ускладнень лікування, оцінки прогностичних чинників успіху лікування, забезпечення можливості модифікації схеми лікування за потреби слід забезпечувати ретельний клініко-лабораторний моніторинг пацієнтів протягом усього періоду терапії. Рекомендації щодо виконання окремих лабораторних досліджень представлено у таблиці нижче.
Таблиця 6. Моніторинг ефективності і безпечності противірусної терапії ХГС
Показники, що підлягають контролю
| Тижні лікування
| 0 (до ліку-вання
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Загальний аналіз крові (+ тромбоцити)
| Х
| 2 р. на міс.
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Х
| Тиреотропний гормон (ТТГ), Т4 вільні
антитироїдні антитіла – АТТГ, АТПО
| Х
|
|
| Х
|
|
| Х
|
|
| Х
|
| Х
| Кількісне визначення РНК ВГС
| Х
| Х
|
| Х
|
|
|
|
|
|
|
|
| Якісне визначення
РНК ВГС
|
|
|
|
|
|
| Х
|
|
|
|
| Х
| Біохімічні показники +креатинін+глюкоза
| Х
| Х
|
| Х
|
|
| Х
|
|
| Х
|
| Х
| Fe– залізо сироватки, ферітин
| Х
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Примітка: показники АЛТ, АСТ підлягають моніторингу на 4, 12, 24, 36 та 48 тижнях, особливо у випадках підвищення їх початкових рівнів. Аналогічно у ті ж терміни підлягають моніторингу ГГТП, альбумін, протромбін, креатинін, КФК, ревматоїдний фактор, ANA, АТТГ, загальний аналіз сечі, ЕКГ, Fe(залізо) сироватки та рівень феритину (ці дослідження обов’язково мають бути проведені до початку лікування).
Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 295 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|