Смерть / летальний кінець /.

Симптом – ознака хвороби / кашель, біль, задишка /.

Симптоми розподіляють на:

1. Суб’єктивні – це відчуття, яких зазнає хворий, тобто, це відображення у свідомості хворої людини змін в організмі, які реально існують / біль, нудота, слабкість /.

2. Об’єктивні – ознаки хвороби, які виявляються під час безпосереднього обстеження хворого / збільшення розмірів серця, печінки; підвищений АТ /.

Синдром – закономірне сполучення різноманітних, але тісно пов’язаних один з одним симптомів / диспепсичний, гіпертермічний синдром; синдром інтоксикації, гіпоксії /.

Діагностика – учення про методи розпізнавання хвороб з метою призначення необхідного лікування і профілактичних заходів.

Термін “ діагностика” означає також весь процес обстеження хворого.

Діагноз – стислий висновок про сутність захворювання, який висловлюється в термінах медичної науки.

Лікування хворого – є основною метою медичних працівників.

Кращих результатів лікування досягають у тих випадках, коли вдається усунути причину захворювання. Таке лікування має назву – причинне або етіологічне.

Лікування, яке спрямоване на механізм розвитку хвороби, яке полегшує і покращує функцію уражених органів, має назву – патогенетичне.

Лікування, яке спрямоване на усунення окремих проявів захворювання, має назву – симптоматичне.

Лікування завжди буває комплексним. Воно включає:

1. Режим / суворий ліжковий, ліжковий, палатний, вільний /.

2. Вид лікування / амбулаторне, стаціонарне, санаторне /.