АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Загальна характеристика. Невеликий (60—120 см заввишки) вічнозелений кущик родини гу­боцвітих

Невеликий (60—120 см заввишки) вічнозелений кущик родини гу­боцвітих. Стебла дерев'янисті, галузисті, з чотиригранними пря­мими, в ранньому віці опушени­ми гілками. Листки супротивні, сидячі, лінійні, шкірясті, ціло­краї, з загнутими донизу краями, зверху темно-зелені, майже голі, зісподу — білуваті від густого опушення. Квітки двостатеві, не­правильні, зібрані по 5—10 у гро­новидні суцвіття на вкорочених гілочках. Віночок синьо-фіоле­товий, іноді білий, двогубий, з висунутою з чашечки трубоч­кою; верхня губа пряма, виїм­часта, нижня — трилопатева, з відігнутою зубчастою середньою і довгастими боковими лопатями. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних ча­сток. Цвіте у березні — травні.

Поширення. Розмарин справжній походить з Середземномор'я. На території України, переважно в Криму, його вирощують як рос­лину ефіроолійну, а також з де­коративною метою.

Хімічний склад. Листя розмари­ну містить до 2,5% ефірної олії, 0,5% суми алкалоїдів (у тому числі розмарицин), гіркоту пікросальвін (1,2%), дубильні речо­вини (5—8%), флавони, В-ситостерин, амірин, бетулін, холін, смолисті речовини, віск, нікотинамід, нікотинову, урсолову, розмаринову, гліколеву і кавову кислоти та мінеральні речовини (до 10%). У складі ефірної олії є пінени (30%), камфен (20%), цинеол (10%), борнеол (10—1%), камфора (7%), каріофілен (до 8%), борнілацетат (2%), лимонен, мірцен, пулегон, мен­тон, Ізоментон, цимол, терпінеол, ментол та інші речовини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати розмари­ну справжнього знімають спазми гладенької мускулатури травно­го тракту, жовчних і сечовивід­них шляхів та периферичних кровоносних судин (як наслідок відбувається невелике збільшен­ня виділення сечі, слабке зни­ження артеріального тиску, по­ліпшення відтоку жовчі), поси­люють жовчотворну функцію пе­чінки, активізують виділення шлункового соку, виявляють то­нізуючу дію (підтверджено клі­нічно на видужуючих хворих, які перенесли виснажливі за­хворювання й тяжкі хірургічні операції, та на людях похилого віку з порушенням мозкового кровообігу і старечими змінами серця), сприяють збільшенню мо­лока у жінок, які годують груд­дю, мають еменагогічні власти­вості (відновлюють звичайний пе­ребіг місячних, усувають хвороб­ливі явища, які супроводили їх раніше). Прописувати їх особли­во доречно при спазмах жовчних і сечовивідних шляхів, спастич­ному коліті, атонічній диспепсії, загальному занепаді сил, фізич­ній та розумовій перевтомі, серцевих неврозах, порушеннях менструального циклу та при нервових розладах у клімакте­ричному періоді.

Ялиця біла (Abies alba);
пихта белая

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 314 | Нарушение авторских прав