АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Правила призначення иммунотропных препаратів

Прочитайте:
  1. III. Правила захода судов в морские порты и выхода судов из морских портов
  2. IV. Правила стоянки судов в морских портах и на подходах к ним
  3. VI. Правила обеспечения экологической безопасности, соблюдения карантина в морских портах
  4. VII. Правила выполнения маневров, связанных с прохождением судов относительно морских дноуглубительных судов при встречном плавании
  5. VIII. Правила ледокольной проводки судов
  6. XI. Требования к правилам личной гигиены больных, медицинского и обслуживающего персонала лечебного учреждения
  7. А.3.3.4. Призначення статинів
  8. Алгоритм визначення дози інсулінопрепаратів на тлі глікемічного профілю
  9. Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
  10. Визначте об’єм і послідовність призначення інструментальних методів при верифікації діагнозу стабільної стенокардії.

При поразці кліток моноцнтарно-макрофагальной системи застосовуються — полиоксидоний в дозі від 6 до 12 міліграма; ликопид - в дозі 1 міліграма, 10 міліграм. При найбільш важких формах поразки використовуються препарати гранулоцитарно-макрофагальних колониестимулирующих чинників: молграмостим (лейкомакс) 150 мкг, 300 мкг, 400 мкг; филграстим (нейпоген) 300 мкг, 480 мкг. Для заместистельной терапії використовується лейкомасса.

При дефектах клітинної ланки імунітету застосовується один з наступних препаратів: полиоксидоний в дозі від 6 до 12 міліграма; тактивин в дозі 0,01% р-р — 1 мл п/к; тимоптин в дозі 100мкг; тимоген 0,01% р-р — 1 мл в/м; тималин 10 міліграм в/м 1 раз на день або через день.

При порушенні синтезу антитіл В-лімфоцитами показані — миелопид 0,003 г; полиоксидоний в дозі від 6 до 12 міліграма.

При порушенні гуморального імунітету (а- або гипогаммаглобулинемии) проводиться замісна терапія препаратами імуноглобулінів: сандоглобулин 1,0; 3,0; 6,0 і 12 г у флаконі; октагам 50,100, 200 мл у флаконі; интраглобин 2,5 г; 5,0 г; імуноглобулін нормальний людський для в/у введення 25 мл; биавен 1,0; 2,5; Препаратами, що IgM-содержащими, - пентаглобин 5% — 10,0 мл; 20,0 мл; 50,0 мл. Замісна терапія проводиться в режимі насичення (рівень імуноглобуліну G не менше 400 мкг/мл), що підтримує — під контролем лікаря-імунолога.

Основи імунотерапії вірусних інфекцій:

1. Активація внутріклітинного противірусного захисту (інтерферон).

2. Активація фагоцитозу і кілерів (полиоксидоний).

3. Скріплення вірусів після руйнування уражених кліток і виходу вірусних частинок в периферичну кров (специфічні гаммаглобуліни, плазма крові спільно з антибіотиками і противірусними препаратами - тамифлю).

4. Збільшення синтезу противірусних антитіл (гропринозин).

Тривалість лікування в стаціонарі від 20 до 30 днів.

Додаткова терапія - екстракорпоральні методи иммунокоррекции — плазмаферез, иммуносорбция, екстракорпоральна иммунофармакотерапия.

 

Вимоги до результатів лікування — купірування клінічних проявів імунної недостатності, зменшення частоти рецидивів захворювання, нормалізація або тенденція до нормалізації початково змінених показників імунітету.

Тривалість усунення імунологічних порушень складає від 30 днів до 6—9 мес і залежить від властивостей препарату, маркерного показника і характеру захворювання.

 

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 351 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)