|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
І ГОСТРИХ СТАНАХ
____________________________________
 
| Реанімаційні та фармакотерапевтичні заходи при гострих отруєннях.
1) Екстрена детоксикація.
А. Призупинити подальше надходження отрути в організм.:
— При попаданні отрути дерез дихальні шляхи: потерпілого винести у кім-
нату, що добре провітрюється; зняти верхній одяг, на якому може ад-
сорбуватись отрута.
— При попаданні отрути на шкіру чи слизові оболонки: змити її великою
кількістю проточної води.
— При ін”єкційному введенні отрути (п/шк., в/м”яз.) треба обмежити її
всмоктування: на уражене місце накласти міхур з льодом на 6-8 год., зроби-
ти циркулярну новокаїнову блокаду (0,3-0,5 мл. 1% р-ну адреналіну гідро-
хлориду з 2-3 мл. 0,5% р-ну новокаїну).
— При попаданні отрути у ШКТ перш за все треба запобігти її всмоктуванню
в кров.
Б. Запобігти всмоктуванню отрути в кров із травного канала:
— Промивання шлунка за допомогою зонда. Якщо отруєння припікаючими
речовинами (кислоти й основи), перед промиванням ввести підшкірно 1 мл.
1% р-ну промедолу, а зонд змазтити вазеліновим маслом.
Увага: При гострих запальних захворюваннях шлунка (виразкова хворо-
ба) промивати шлунок не можна - небезпека прободіння (перфорації)!!!
Беззондове промивання (“Мале промивання”): добре пиття прохолодної
води з додаванням слабкого р-ну (світло-рожевого кольору) калію пер-
манганату для окислення отрути - здійснюється лише на ранніх стадіях отру-
єння, якщо немає розладу свідомості і не прігнічений блювотний рефлекс.
— Якщо не вдалося встановити, чим отруївся пацієнт, треба зробити наступне:
* Промити шлунок за всіма правилами (з використанням калію перманганату).
* Дати активоване вугілля (30-40 гр. або 3-4 ст. ложки на склянку води у вигляді суспензії). Можна застосувати т.з. “Універсальну протиотруту” - це суміш 1 частини оксиду магнію і таніну (порівну) і 2-х частин вугілля активованого - 2 ст. ложки на склянку води.
* Дати сольове проносне - 25 гр. магнезії або сульфату натрію на 1/2 скл. води, запиваючи 2 скл. холодної води.
Nota bene!: 1)Не можна застосовувати проносні при вагітності, гострих гастритах, ентеритах, ентероколітах, панкреатитах, підозрі на апендицит (до встановлення діагнозу - небезпека прободіння апендиксу!!!), при отруєннях кислотами та лугами (опіки шлунка і кишечника!). 2)При отруєннях фосфором та іншими речовинами, що добре розчиняються у жирах, не можна як проносне застосовувати олію касторову, бо це прискорить всмоктування отрути в кров.
| — 2 —
|
| В. Провести антидотну терапію - знешкодити отруту за допомогою спеціфічних протиотрут (антидотів) і послабити її дію застосуванням функціональних антагоністів:
* При отруєннях важкими металами і металоїдами можна застосувати:
— “ Antіdotum metallorum ” - насичений розчин сірководню в лужній воді.
59-73 Дається вседину 50-100 мл.
— Унітіол (5% р-н 5 мл. в амп.) - в/м”язово або в/венно з розрахунку 1 мл. на
10 кг. маси тіла пацієнта на 1 ін”єкцію.
* При отруєннях морфіном- функціональний антагоніст налорфін (налоксон).
* При отруєннях токсичними грибами, М-холіноміметиками - функціональний антагоніст атропіну сульфат.
* При отруєнняї синільною кислотою і ціанідами - функціональний антагоніст метиленовий синій.
Г. Вивести отруту з організму після її всмоктування в кров:
— Методом форсованого діурезу: в/венно крапельно 1-1,5 л. фізрозчину або ізотонічного (5%) р-ну глюкози одночасно із сечогінними препаратами швидкої дії (фуросемід, лазикс).
— Методом гемосорбції - за допомогою перфузії (пропускання) крові через спеціальний детоксикатор, який має сорбційні колонки.
— Методом гемодіалізу -очищення крові від отрути за допомогою апарату “Штучна нирка”.
— Методом перитонеального діалізу - очищення організму від отрути через очеревину.
— Методом замісного переливання крові - видаляють частину крові і переливають до 2-3 л. одногрупної донорської крові.
| |
| 2) Нормалізація життєвоважливих функцій організму:
* У разі пригнічення дихання - аналептики кордіамін, етимізол, камфора (при отруєнні барбітуратами - бемегрид). При зупинці дихання - штучне дихання не менш 30 хв.
* У разі колапсу - стабілізатори А.Т.: мезатон, ефедрин, норадреналін, адреналін (останні два - якщо немає серцевої недостатності!!!).
* У разі розвитку гострої серцевої недостатності - камфора, серцеві глікозиди швидкої дії (строфантин, корглікон). У разі зупинки серця - адреналін внутрішньосерцево за відповідною методикою.
* У разі м”язових судом - 10 мл. 20% р-ну кальцію глюконату в/м, 2 мл. 05% р-ну сибазону.
|  Завдання для самостійної роботи:
1. Правила застосування: налорфіну (налоксону), атропіну сульфату, бемегриду, метиленового синього, строфантину, мезатону.
2. Алгоритми надання невідкладної допомоги при: 1)нападі бронхіальної астми, 2)нападі стенокардії, 3)анафілактичному шоку, 4)кровотечі, 5)набряку легень, 6)колапсі, 7)гострій серцевій недостатності, 8)гіпертонічній кризі, 9)аритмії серця, 10)непритомності.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 425 | Нарушение авторских прав
|
