АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ознаки атрофії.

Орган зменшений в об’ємі, поверхня гладенька, щільної консистенції, блідого кольору, інколи сіро-жовтого або бурого внаслідок пігментації ліпофусцином – бура атрофія.

При будь-якій атрофії функція органу знижується. Якщо атрофія не досягла високого ступеня, то усунення причини, що викликала її, орган морфологічно і функціонально відновлюється, а при глибоких атрофічних змінах в органах і старечій атрофії не зворотні.

Кількісне порушення сечовиділення

Кількісні зміни сечі:

Поліурія – надмірне виділення сечі. Причини: надмірне вживання рідини, підвищення кров’яного тиску, подразнення нирок, враження гіпофіза, підшлункової залози.

Олігурія – зменшене сечовиділення при недостатньому вживанні рідини, втраті води організмом, затримка води в тканинах і порожнинах, враженні нирок.

Анурія – повне припинення сечовиділення при закупорці сечовивідних шляхів каменями, ексудатом, здавлюванні пухлинами, при пошкодженні нирок.

Актиномікоз

Актиномікоз – захворювання тварин і людини, що викликається променистим грибом Actinomyces bovis і характеризується хронічним гнійним запаленням і розростанням сполучної тканини вражених органів. Характер змін залежить від резистентності організму і вірулентності гриба, внаслідок чого проявляється в двох формах: множинні інкапсульовані абсцеси і продуктивне запалення навколо тканин, в які потрапили колонії гриба. Первинні зміни виникають в воротах інфекції, частіше всього в ротовій порожнині (на яснах, язику і внутрішній поверхні щік), кишечнику, легенях і на шкірі з утворенням актиномікозних гранульом. Зміни можуть мати пухлиноподібний або виразковий характер. При пухлиноподібному утворюються актиномікоми, які містять багаточисленні порожнини, що заповнені гноєм і відокремлюються одна від одної прошарками сполучної тканини.

Актиномікозний гній відрізняється від бактеріального тим, що він без запаху, м’який як пластелін (не бруднить рук), в ньому можна виявити дрібні жовтуваті пісчинки – друзи (колонії) променистого гриба розміром з макове зерно. При продуктивній реакції актиномікома подібна на фіброму – сполучнотканинну пухлину з жовто-коричневими друзами гриба.

Уражені щелепи деформовані, потовщені, горбкуваті, кістки стають губчастими, пронизаними отворами і порожнинами, мають різної форми вирости. Язик може дифузно проростати сполучною тканиною і тоді він збільшується в розмірах, стає твердим (дерев’яний язик), легко випадає з ротової порожнини.

При виразковому враженні язика, кишечнику, шкіри утворюються багаточисленні окремі вузлики, що підлягають гнійному розплавленню з утворенням виразок і виявляють дефекти неправильно-округлої форми з валикоподібними припіднятими краями (“кормова дира”).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 488 | Нарушение авторских прав