АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Скелет грудного відділу тулуба.

Вивчення починають з огляду загальної будови і форми грудної порожнини. Відмічають, що грудна порожнина обмежується зверху грудними хребцями, збоку - ребрами і знизу - грудною кісткою.

Підраховують кількість грудних хребців і ребер у різних видів тварин

(корів, коней, свиней).

На свіжих препаратах оглядають хрящові прокладки, розміщені між тілами хребців. Вимірюють їх товщину та діаметр. Визначають типи кісток грудного відділу тулуба. Потім вивчають окремі кістки.

Г р у д н і х р е б ц і. На препаратах окремих хребців знаходять основні частини хребця: тіло нервову дужку і суглобові та м’язові відростки.

На тілі хребця оглядають головку (спереду) і ямку, розміщену позаду тіла хребця. Знизу на тілі хребця виступає вентральний гребінь (у коней). На бокових частинах тіла знаходять по парі ямок (фасеток), до яких прилягає головка ребра. Знаходять також нервову дужку і хребетний отвір, що утворюється тілом хребця і дужкою.

Знаходять і оглядають відростки: суглобові (передні й задні), поперечні й остисті. Визначають відміни в будові першого і останнього грудних хребців (за величиною остистих відростків), вчаться відрізняти хребці різних видів свійських тварин. Так, на грудних хребцях коня тіло коротке, призматичної форми. Остистий відросток добре розвинений, плоский. Поперечні й суглобові відростки грудних хребців коня розвинені порівняно слабко. Грудні хребці великої рогатої худоби масивніші. Тіла їх довші й товстіші. Вентрального гребеня на тілах хребців немає. Остисті відростки широкі, пластинчасті, добре розвинені поперечні суглобові відростки.

На грудних хребцях свиней остисті відростки дуже довгі, вершиною злегка загнуті наперед. На поперечних відростках є спеціальні отвори, спрямовані зверху вниз. На грудних хребцях собак вентральних гребенів немає. Остисті відростки товсті. На перших хребцях вони зігнуті і мають розширені кінці. На останніх хребцях остисті відростки зверху загостренні.

На заняттях вчаться послідовно складати хребці грудного відділу в один ряд. При цьому оглядають хребетний канал, що утворюється при сполученні хребців, знаходять міжхребцеві отвори, через які проходять нерви.

Р е б р а. Спочатку визначають форму ребра, тип кісток. Звертають увагу на довжину, ширину і ступінь зігнутості ребер у різних місцях грудного відділу. Найдовші середні ребра, а передні і задні – коротші й менш зігнуті. Кожне ребро поділяється на кісткову і хрящову частини. Проксимальний кінець кісткового ребра звужений, а дистальний розширений. На проксимальному кінці ребра знаходять головку, шийку й суглобовий горбик. Приєднують головку ребра до ямки грудного хребця. На дистальному кінці оглядають з’єднання кісткового ребра з хрящем та сполучення ребра з грудною кісткою. Підраховують кількість справжніх і несправжніх ребер. Оглядають реберну дугу і реберні кути.

За формою ребер визначають, якому виду тварин вони належать та їх місце в скелеті. На скелеті важливо відмітити, що ребра великої рогатої худоби широкі, а міжреберні простори незначні. У свиней ребра вузькі.

Г р у д н а к і с т к а розміщена у нижній частині грудного відділу тулуба. На ній знаходять тіло, мечовидний хрящ і рукоятку(у коня соколок). Звертають увагу на особливості будови рукоятки у корів, коней та свиней. Так, у корів і свиней цей відросток кістковий і має округлу форму. У коней соколок виступає наперед, добре розвинений, пластинчастої форми.

На бокових поверхнях грудної кістки оглядають і підраховують кількість суглобових ямок, в які заходять хрящові кінці справжніх ребер.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 574 | Нарушение авторских прав