АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІІ. Препарати, що стимулюють гастроінтестинальну моторику

Прочитайте:
  1. E. Стимулюють процеси метаболізму в ЦНС
  2. Засоби для наркозу, спирт етиловий, снодійні та протиепілептичні препарати, наркотичні і ненаркотичні анальгетики».
  3. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА МОТОРИКУ КИШЕЧНИКА
  4. Засоби, що впливають на рухову активність (моторику) шлунка.
  5. Засоби, що стимулюють скоротливу здатність матки.
  6. ЗАСОБИ, ЩО СТИМУЛЮЮТЬ ФУНКЦІЮ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
  7. Засоби, які стимулюють лейкопоез
  8. ІІ. Препарати, що покращують жовчовиділення
  9. Препарати, що діють на ЦНС, периферійну, еферентну системи.

Лікарські засоби, що можуть селективно стимулювати моторну функцію травного каналу (прокінетичні препарати), мають виняткове клінічне значення. Препарати, що підвищують тонус нижнього стравохідного сфінктера, можуть бути використані в лікуванні при ГЕРХ. Засоби, що прискорюють спорожнення шлунка, застосовують при гастропарезі й порушенні спорожнення шлунка після хірургічних втручань. Препарати, що стимулюють моторику тонкої кишки, використовують при післяопераційному парезі кишечнику або хронічній кишковій псевдообструкції. Лікарські засоби, які прискорюють кишковий транзит, застосовують при запорах.

На сьогодні кількість препаратів з прокінетичними властивостями обмежена.

Ентеральна нервова система складається з сітки гангліозних клітин та нервових волокон, що локалізовані переважно в підслизовому шарі (субмукозне сплетіння) та між циркулярним і поздовжнім м’язовими шарами (міоентеральне сплетіння). Ця сітка дає початок нервовим волокнам, що поєднуються із слизовою оболонкою та глибокими м’язами. Хоча зовнішній симпатичний та парасимпатичний нерви підходять до субмукозного та міоентерального сплетінь, ентеральна нервова система може незалежно регулювати гастроінтестинальну моторику та секрецію. Аферентні волокна, що містяться у слизовому та м’язовому шарах, зв’язуються з тілами нейронів у сплетіннях, які опосередковують локальні рефлекси.

Інтернейрони міоентерального сплетіння, що містять пептид, асоційований з геном кальцитоніну (CGRP), відіграють важливу роль у контролюванні рефлексу перистальтики, стимулюючи вивільнення медіаторів збудження в проксимальному відділі та гальмівних медіаторів у дистальному відділі кишечнику. Скорочення м’язів стимулюється ентеральними інтернейронами та моторними нейронами, що вивільняють ацетилхолін, серотонін та субстанцію Р. Пригнічення м’язової активності та розслаблення м’язів стимулюється ентеральними мотонейронами, що вивільняють вазоактивний інтестинальний пептид, оксид азоту, АТФ. Мотилін може безпосередньо стимулювати збудливі нейрони або м’язові клітини. Допамін діє на моторику травного каналу як інгібувальний нейротрансмітер, знижуючи інтенсивність езофагеальних та шлункових скорочень.

Незважаючи на те, що зараз відомо 14 субтипів серотонінових рецепторів (5‑НТ), синтез препаратів для застосування в гастроентерології спрямований на розробку антагоністів 5‑НТ3‑рецепторів та агоністів 5‑НТ4‑рецепторів (див. «Препарати, які застосовують при синдромі подразненого кишечнику»).


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1346 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)