 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Діагностика алергічної (атопічної) форми.Розвиток алергічної (атопічної) форми (варіанта) БА в більшості випадків пов’язаний з алергізуючим впливом неінфекційних алергенів. При діагностиці даного варіанту БА велике значення надається правильно і ретельно зібраному анамнезу та специфічним методам алергодіагностики Сімейний анамнез таких хворих часто обтяжений по БА та іншим алергологічним хворобам. Появі нападів ядухи часто передує поліноз, алергічний риніт, кропив¢янка та набряк Квінке, ексудативний діатез, нейродерміт. Сезонність захворювання найчастіше у весняно-літній період. Напади ядухи, як правило, починаються гостро після контакту з алергеном, швидко розвиваються, звичайно нетривалі, легкі або середньої важкості, порівняно легко знімаються при припиненні контакту з алергеном або застосуванні b2-агоністів, еуфіліну, десенсибілізуючих засобів. Ознаки інфекційного процесу в бронхолегеневій системі чи ЛОР-органах, як правило, відсутні. Обстеження ФЗД виявляє обструктивні зміни переважно в дрібних бронхах з доброю зворотньою динамікою після фармакологічних проб із симпатоміметиками. В фазі ремісії показники ФЗД можуть бути в межах норми. Загальний аналіз крові – часто помірна еозинофілія. Загальний аналіз харкотиння – харкотиння слизове, в’язке, при мікроскопії часто еозинофілія, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана. Імунологічне обстеження дає високий рівень загального або алергенспецифічного IgE. Шкірні проби позитивні з певними алергенами. Захворювання має, як правило доброякісний перебіг. При елімінації причинного алергену можуть спостерігатись тривалі (до 10 і більше років) ремісії. Діагностика неалергічної, найчастіше інфекційно-залежної форми БА включає вирішення 4-х основних завдань: - виявлення інфекційного загального процесу в органах дихання та ін.; - встановлення його етіології; - виявлення зв’язку між загостренням БА та гострим чи загостренням хронічного інфекційного запального процесу; - виявлення інших неалергічних факторів, які провокують загострення БА чи появу її нападів (фізичне навантаження, гормональний дисбаланс тощо). Зв’язок між загостренням БА і активним інфекційним процесом можна вважати суттєвим, якщо поява чи посилення нападів ядухи проходить на фоні або безпосередньо після активації інфекційного процесу, яка підтверджена клінічними, інструментальними та лабораторними ме-тодами обстеження хворого (підвищення температури тіла, пітливість, посилення кашлю, збільшення кількості харкотиння та його гнійний характер, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, інфільтрат в легенях тощо). Для анамнезу хворих на неалергічну БА характерно наявність частих ГРВІ, повторних частих бронхітів та пневмоній із затяжним перебігом, хронічних запальних процесів в ЛОР-органах, наявність клінічних проявів гормонального дисбалансу, особливо у жінок, впливу інших етіологічних факторів БА. Сезонність загострень, як правило, в осінньо-зимовий період або не відмічається. Напади ядухи наростають поступово, часто відповідно до наростання інфекційного процесу, відносно більш тривалі, часто важкі, персистуючі, важко піддаються дії бронхолітиків. Обстеження ФЗД дає порушення вентиляції за обструктивним чи змішаним типом з переважаючою обструкцією дрібних бронхів. При наявності інфекційного процесу зворотня динаміка під впливом бронхолітиків менш виразна. Загальний аналіз крові – лейкоцитоз, зсув формули вліво, прискорення ШОЕ, можлива еозинофілія. Аналіз харкотиння – при наявності інфекційного процесу характер слизово-гнійний, при мікроскопії переважають нейтрофільні лейкоцити. Можуть висіватися патогенні мікроорганізми або грибки в діагностичних титрах.
АСТМАТИЧНИЙ СТАТУС Астматичний статус – це синдром гострої дихальної недостатності, який розвивається у хворих на БА внаслідок обструкції бронхів, резистентної до симпатоміметиків та еуфіліну. Стійкий бронхообструктивний синдром зумовлений скопиченням і затримкою в бронхах в’язкого харкотиння на фоні дифузного набряку слизової бронхів і/або тотального бронхоспазму. Розрізняють три стадії астматичного статусу: 1) Стадія відносної компенсації вентиляційних порушень. 2) Стадія декомпенсації (“німої легені”). 3) Гіперкапнічна кома. Основним в поділі на стадії є аускультативна картина в легенях. При першій стадії дихання жорстке, прослуховується на всьому протяхі легень, маса сухих хрипів в легенях при аускультації і дистанційних хрипів. При другій стадії – дихання стає ослабленим, з’являються ділянки “німої легені”, тобто ділянки паренхіми легень, які повністю виключаються із вентиляції внаслідок обтурації слизом відповідних бронхів. Інтенсивність сухих хрипів при аускультації і дистанційних хрипів зменшується. Третя стадія – гіперкапнічна кома, яка потребує реанімаційних заходів. Вентиляція проходить тільки у верхніх відділах легень, тобто тільки тут можна прослухати дихання. Сухі хрипи в легенях і дистанційні різко зменшуються, аж до повної відсутності. Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 264 | Нарушение авторских прав |