АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ.

Основою ефективного лікування хворих на БА є правильний і точний діагноз, який враховує найбільш суттєві етіологічні фактори та клініко-патогенетичні варіанти захворювання.

Основні моменти в лікуванні БА:

· Базисна терапія, направлена на забезпечення контрол над астмо та якості життя пацієнтів;

· Терапія, направлена на безпосереднє зняття приступу БА;

· Терапія астматичного статусу.

Лікування починається у фазі загострення захворювання і продовжується у фазі ремісії. Хворий на БА повинен постійно бути під контролем лікаря. Основним завданням лікування є досягнення по можливості стійкої і тривалої ремісії, контроль над симпотомами БА, що запезпечує відносно нормальну життєдіяльність хворого. Прийнятий Міжнародний Консенсус з діагностики і лікування БА, в якому сформульоване основне завдання лікування – встановлення і підтримання контролю над симптомами і підвищення “якості життя” пацієнтів. Б

Складність лікування хворих на бронхіальну астму пов’язана з небезпекою виникнення алергічних реакцій на будь-які медикаменти, навіть протиалергічної спрямованості. Тому медикаментозна терапія повинна бути достатньою, але одночасно й мінімальною. Особливу увагу слід звертати на немедикаментозні методи лікування.

Лікування хворого на БА залежить від:

1) Форми захворювання

2) Важкості перебігу захворювання

Принципи лікування хворих на алергічну

Бронхіальну астму

І. Етіологічне лікування:

1. Елімінація алергену, якщо це можливо:

- відповідне працевлаштування;

- елімінаційна дієта в поєднанні з ентеросорбцією;

- налагодження побуту з виключенням причинного алергену;

- “очищувачі повітря”;

- зміна міста проживання тощо.

2.Специфічна імунотерапія (СІТ) з причинно-значущим алергеном (проводиться тільки в фазі ремісії).

ІІ. Патогенетичне лікування:

1. Протизапальна терапія і неспецифічна гіпосенсибілізація:

а) антигістамінні препарати 1-го, 2-го і 3-го поколінь (показані при поєднанні БА з іншими алергічними захворюваннями, застосування їх обмежене);

б) стабілізатори мембран тучних (опасистих) клітин (кромоглікат натрію, задітен, кетотифен);

в) недокроміл натрію (знижує гіперреактивність бронхів).

г) модифікатори лейкотрієнів (зафірлукаст, монтелукаст);

д) глюкокортикостероїди (при важкому перебігу захворювання,

парентерально в період загострення з подальшим переходом на

інгаляційні форми, підбір підтримуючої дози при необхідності).

є) анти ІgE препарати (омалізумаб-ксолар).

2. Бронхолітична терапія:

а) симпатоміметики:

- селективні ₂ - агоністи короткочасної дії (сальбутамол, беротек);

- селективні ₂ - агоністи пролонгованої дії (сальметерол, формотерол);

б) метилксантини (інгібітори фосфодиестерази):

- короткочасної дії (еуфілін, теофілін) використовують для зняття нападів ядухи та симптомів дихального дискомфорту;

- пролонговані теофіліни (теопек, теотард) – використовують для тривалої базисної терапії з метою попередження нападів ядухи;

в) інгаляційні дозовані холінолітики (іпратропіум та тіотропіум -іправент, спірива);

г) комбіновані інгаляційні дозовані бронхолітики (беродуал –комбінація беротека з іпратропіуму бромідом).

3. Покращення дренажу бронхів:

а) відхаркуючі препарати і муколітики (не бажано застосовувати відвари

трав і медикаментами на трав’яній основі, які збільшують бронхоррею);

б) інгаляції (лужні, з мінеральними водами тощо);

в) масаж і вібромасаж грудної клітини;

г) фізіотерапевтичні процедури (аероіонтерапія, електрофорез,

лазеротерапія, електростимуляція діафрагми тощо);

д) штучні аерозолі кам’яної солі (галоаерозольтерапія);

є) ЛФК.

4. Імуносорбція, плазмаферез, гемосорбція (при важкому автоімунному варіанті перебігу захворювання).

5. Імуномодулююча терапія (за показами, після імунологічного обстеження, використовується відносно рідко).

6. Розвантажувально-дієтична терапія (РДТ) - при поєднанні БА з харчовою алергією, хронічними захворюваннями органів травлення, гіпертонічною хворобою, ІХС тощо).

7. Інші методи немедикаментозного підвищення неспецифічної резистентності організму:

а) спелеотерапія;

б) штучні аерозолі кам’яної солі (галоаерозольтерапія);

в) санаторно-курортне лікування.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 347 | Нарушение авторских прав