АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Біологічні реакції

Організм природно функціонує тільки тоді, коли знаходиться в оптималь­них умовах зовнішнього середовища. Допустимі межі коливання зовнішнього середовища, які переносить організм вищих тварин, є ширші, ніж для його клітин. Причина в тім, що середовищем для клітин організму є його внутрішнє середо­вище, яке є менш мінливим, ніж зовнішнє середовище. До внутрішнього середо­вища належать кров, лімфа і тканинна рідина, що омиває клітини.

Живі організми перебувають під постійним впливом зовнішнього середо­вища. На зміну зовнішнього середовища організми здатні відповідати зміною структури і функції. Зміну структури і функції організму і його клітин у відповідь на різні впливи називають біологічними реакціями, а впливи, що їх спричиня­ють - подразниками, або стимулами.

Для живих організмів і їх клітин властива подразливість - здатність живих організмів і їх клітин відповідати на зміни у зовнішньому або внутрішньому середовищі адаптивними, або пристосувальними реакціями.

Реакції клітин можуть проявлятись у різній формі: зміні структури, росту, поділу, утворенні певних хімічних сполук, перетворенні хімічної енергії в елект­ричну, механічну, теплову, виконанні роботи і т.д. Різноманітними є і поведінкові реакції цілісного організму.

Подразником живої клітини або цілісного організму може бути будь-яка зміна зовнішнього середовища або внутрішнього стану, якщо вона значна, ви­никає швидко і триває досить довго. Отже, чинники, що спричиняють перехід жи­вого з стану спокою в стан діяльності, називають подразниками. Вони можуть бути зовнішніми, коли їх джерело знаходиться у зовнішньому середовищі, і внутрішніми, що виникають унаслідок зміни у тканинах, особливо у крові і міжклітинній рідині.

Усі подразники можна розділити за їх природою на фізичні, фізико-хімічні, хімічні і біологічні. До фізичних належать: температурні, механічні (удар, укол, тиск, прискорення і ін.), електричні, світлові, звукові, випроміню­вання (радіоактивні, ультрафіолетові та ін.). Фізико-хімічними подразниками є зміни осмотичного тиску, рН, електролітного складу, колоїдного стану. Хімічним подразником може бути будь-яка речовина, здатна змінювати обмін ре­човин або структуру клітин. Хімічні подразники надходять ззовні (з їжею, лі­ками, отрутами), а також утворюються в організмі (гормони, медіатори), До біо­логічних подразників належать тварини, рослини, бактерії і віруси, що діють на поверхню високоорганізованих тварин або проникають у їхній організм.

Подразниками служать і нервові імпульси (потенціали дії), які переводять клітини у діяльний стан. За механізмами генерації і активації і внутрішньоклі­тинних процесів їх слід розглядати як фізико-хімімпі подразники

Весь комплекс подразників можна розділити на дві і рупи:адекватні і не­адекватні. Адекватний подразник є природним для певного виду клітин, які спе­ціально пристосовані до його сприймання і характеризуються надзвичайно висо­кою до нього чутливістю. Наприклад, адекватним помри шипом для фоторецепто­рів ока є промені світла, звуку для слухових рецепторів, пахучі речовини для нюхових рецепторів, тиск для тактильних рецепторів, нервовий імпульс дня скелетних м'язів.

Неадекватним називають такий подразник, до сприймання якого клітина спеціально не пристосувалась. Так, скелетний м'яз скорочується у відповідь на дію кислоти або лугу, розтягування, механічною удпру. швидкого нагрівання і т.д., які і будуть неадекватними подразниками. Клітини більш чутливі до адеква­тних подразників, ніж до неадекватних. Оскільки нервовий імпульс має електрич­ну природу, електричний струм слід розцінювати як адекватний подразник для нервових, м'язових і залозистих клітин.

Подразники через рецептори або безпосередньо діють на рипі компоненти клітини: плазматичну мембрану, внутрішньоклітинні мембрани, скоротливий апа­рат клітин, ферменти, процеси транскрипції і трансляції більшість чиників діє безпосередньо на плазматичну мембрану, яка несе річницю потенціалів і служить апаратом подразнення клітин. Тому провідною реакцією клітини електрична.

Серед багатьох форм клітинних реакцій на зовнішні пилини розрізняють збудження. Збудженням клітини називають її реакцію на подразнення, що проявляється в особливо виразній зовнішній діяльності: генерації потенціалу дії, скороченні, виведенні секрету. Таке трактування збудження називається загально-біологічним, а в спеціальній літературі скорочення і виведення секрету розгляда­ють як наслідок збудження.

Клітини, здатні до збудження, називають збудливими. О.Н.Ноздрачов (1991) відносить до збудливих клітин нервові, м'язові, секреторні, чутливі нер­вові закінчення і рецептори. Збудливість усіх цих типів клітин забезпечують реак­тивність високоорганізованих організмів. Деякі автори (Р.Шмидт, 1988) до збуд­ливих відносять тільки ті клітини, в яких можна викликати потенціали дії. Тому тільки нервові і м'язові клітини слід вважати збудливими. Рецепторні клітини, не всі секреторні клітини, а також тонічні м'язові волокна не генеруючі, потенціали дії.

У спеціальній літературі розрізняють електрично збудливі і електрично незбудливі мембрани. Якщо мембрана змінює свою провідність у відповідь на електричний імпульс, то її відносять до електрично збудливих. Така мембрана містить потенціалозалежні іонні канали, провідність яких залежить від величини мембранного потенціалу.

Здатність збудливих клітин відповідати на подразнення збудженням нази­вають збудливістю. Мірою збудливості служить мінімальна, або порогова сила подразника, що спричиняє збудження. Чим більша мінімальна сила подразника, тим вищий поріг подразнення й нижча збудливість. Чим нижчий поріг, тим вища збудливість. Особливо висока збудливість клітин відносно адекватних подразни­ків.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 750 | Нарушение авторских прав