АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зоотерапія

Зоотерапія — напрямок народної медицини, який ґрунтується на спілкуванні з тваринами. Зародження цього методу теж сягає сивої давнини, про що у своїх працях писали ще Авіценна і Амірдовлат Амасипаци. Метод був популярний і у давніх слов’ян — шкірою ведмедя, наприклад, успішно лікували захворювання суглобів і хребта; на Сході з цією метою використовували шкіру верблюда і вівці.

Зоотерапія продовжує активно розвиватися і тепер, поступово отримуючи наукове визнання в усьому світі. Її можна досить умовно розподілити на декілька піднапрямків:

• використання продуктів життєдіяльності тварин, птахів;
• вживання у їжу тварин або окремих їх органів;
• візуальне спостереження за тваринами;
• спілкування і тактильний контакт із певними тваринами.

Наші предки часто з лікувальною метою використовували в їжу м’ясо певного виду тварин або окремі їх органи (внутрішній жир з очеревини, мозок, пупи, жовч, кров, печінка). Дещо з цього можна віднести до повір’я (вживання мозку тварин для поліпшення стану розумової діяльності, вживання у їжу м’яса певного виду змій для збільшення фізичної сили), над дечим — слід задуматися (для прикладу: кутикула курячих шлунків, акулячі хрящі).

Не доводиться багато говорити про користь меду, прополісу, воску, маточного молочка, перги, бджолиної отрути та інших продуктів життєдіяльності бджіл, змій, п’явок, комах, інших плазунів та земноводних.

Більш відомі широким верствам населення, особливо дітям, методики спостереження за тваринами і безпосереднього контакту з ними. Ця процедура не тільки дарує радість, але і нейтралізує негативні емоції, пов’язані з хворобою, стресами, негараздами в сім’ї тощо.

Натепер широке визнання набуває іпотерапія— їзда на конях для лікування захворювань опорно-рухового апарату, ряду захворювань жіночої сфери, відхилень у фізичному та розумовому розвитку дітей, хвороби Дауна, ДЦП.

Загальновизнана і ефективність дельфінотерапіїу дітей зі зниженим фізичним та психічним розвитком, глухотою, хворобою Дауна, ДЦП. Вона ефективно блокує стресові стани, покращує здатності контакту з оточенням, відновлює втрачені функції центральної нервової системи.

Не менш популярні фелінологіята кінологія— терапія за допомогою таких домашніх тварин, як кішки і собаки. Така терапія є благотворною і сприятливою перш за все при психічних і психосоматичних розладах, післястресових і післяінфарктних станах, аритміях, підвищенні системного артеріального і внутрішньоочного тиску, захворюваннях окремих органів (печінки) і систем (опорно-рухового апарату). Цікавим з точки зору енергетичної взаємодії тварини і людини є і пояснення ефекту — у кожної тварини є свій, суто індивідуальний прояв такої взаємодії. Принцип прямого і зворотного зв’язку ґрунтується на тваринній індивідуалізації — здатності одомашнюватися, тобто розвитку у тварини механізму запам’ятовування людини як старшого брата, володаря.

Наводимо поширене пояснення цієї взаємодії: так, підкоряючись усюдипроникаючій енергії добра і любові, собаки у віці 3–4 місяці закарбовують постать людини як свого старшого брата, тобто за допомогою свого центру запам’ятовування упроваджуються в енергетичне поле останнього. Від цього часу все своє життя і долю вони віддають у владу цієї людини, «перекриваючи» своєю енергетикою канали енергетичного вампіризму, спрямовані на господаря. Неперекриті канали можуть викликати хворобу господаря, однак найперше захворіє пес. Кішка ж прив’язується не стільки до господаря, скільки до місця свого проживання. Вона нібито «всмоктує» всю негативну енергоінформацію з людини, членів сім’ї і скеровує її назад, захищаючи тим самим насамперед «свій» дім, а уже в другу чергу «інших» жителів цього дому від шкідливих енергетичних впливів. Лінива, вічно сонна кішка — показник, що вона, захищаючи дім, «наїлася» негативної енергії і вже не справляється з її зворотним транспортуванням.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 649 | Нарушение авторских прав