АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначте роль афективно-мотиваційної та ціннісно-смислової сфери людини у подоланні психічної травми

Психологічна травма - незвичайна подія, сприймається людиною як загроза існуванню, порушує нормальну життєдіяльність, стає травмою, потрясінням, та може викликати важкий психолог. стрес і супроводжується почуттям жаху, страху, безпорадності. Майже завжди вона призводить до переживань, до поружень у всіх псих. сферах життедіяльності людини.

Порушення афективно-мотиваційної сфери при психотравмі може призвести до прояву таких симптомокомплексів: депресивний, тревожно-депресивний, фобічний, істеричний, іпохондричний. Поведінка витікає із аффективно насиченої патологии, дії,диктуются емоційними переживаниями, спогадами про психотравмуючий епізод та про психотравмуючу дію невирішеного конфлікту, що продовжується.

На рівні ціннісно-смислової регуляції йдуть найбільші зміни – втрата цілісності, смислу життя. Йде поява смислового конфлікту – тобто, суперечність між до травматичним життям, досвідом травми та пост травми. А результат - процесс смислового відчуження, трансформації.

Процес травматичної трансформації може привести до психічної деформації. Йде процес кризису ідентичності, її подавленість, трансформація ідентичності. Невідповідність між ідентичністю і дійсністю стимулює просес відмови від своєї ідентичності та пошуку нової ідентичності, більш адекватної до досвіду психотравми. Але це – складний, тривалий та неоднозначний процес. Йдеться про потрясіння основ особи - проблему екзистенції.

Смислоутворююча активність людини - визначення і породження систем особових сенсів, опосередкованих досвідом психотравми. В процесах психотрансформації найголовнішою є зміна життєвих смислів – смислоперетворення, позитивне оцінювання. При неспроможності до смислоперетворення розвиток гальмується.

Подолання травми відбувається в результаті активізації „долаючого” переживання –особливої форми внутрішньої активності, спрямованої на відновлення душевної рівноваги, втраченого сенсу існування, на виробництво доцільності.

Охарактеризуйте особливості порушень системи «Я» людини при різних типах психічних травм. Які системні компоненти структури «Я» і як саме реагують на психотравмуючі ситуації в першу чергу?

Психологічна травма - незвичайна подія, сприймається людиною як загроза існуванню, порушує нормальну життєдіяльність, стає травмою, потрясінням, та може викликати важкий психолог. стрес і супроводжується почуттям жаху, страху, безпорадності. Майже завжди вона призводить до переживань, до поружень у всіх псих. сферах: структури самосвідомості, втрата ідентичності, патологічні зміни в когнітивній та аффективній сфері, порушення неврологічних механізмів.

Я-концепция (Я-образ, Образ «Я») — система представлений индивида о себе самом, осознаваемая, рефлексивная часть личности. Эти представления о себе самом в большей или меньшей степени осознанны и обладают относительной устойчивостью.

Структура Я-концепции (её компоненты):

1-когнитивный (содержание представлений о себе);

2-эмоционально-оценочный (отношение к себе в целому или к отдельным сторонам своей личности, деятельности, проявляется в системе самооценок);

3-поведенческий (характеризует проявления первых двух в поведении).

Травматизация нарушает когнитивные “Я”-схемы носителя травм.опыта и его взгляд на мир.

Нарушения системы «Я» человека зависят от типа психической травмы.

1. Персонифицированные психотравмы, связанные с угрозой жизни:

Психотравма насилия: насилие всегда порождает тяжелый псикризис, что сопровождается чувством унижения, оскорбления достоинства, потерей независимости. В первую очередь страдает эмоц. «Я», особенно самооценка.

Со стороны когнитивного компонента Я-системы – фобии или когнитивные нарушения и отсутствие навыков совладающего поведения. Вытеснение, отрицание; диссоциация и амнезия; саморазрушительное поведение, потребность в наказании, использование алкоголя и наркотиков.

Страдает и соц. «Я»: появляются проблемы при установке нормальных отношений с людьми.

Переживание психотравм участниками боевых действий:

Эмоц.комп.: постоянное эмоц.напряжение, вплоть до психосоматич.заболеваний; утрата собств. Значимости; притупленность эмоций; агрессивность; депрессия до суицидальных мыслей; сильный страх заводить друзей, привязываться; тревожность; внезапные приступы ярости; «вина выжившего».

Когнит.комп.: постоянные воспоминания о боях; сверхвнимательность, постоянное ощущение опасности; нарушения памяти и концентрации внимания.

Соц.комп.: недоверие к людям; повышается важность семьи и товарищей по боям.

2. Неперсонифицированные психотравмы (была угроза жизни, но не исходила от др. человека).

Травм.ситуации, связанные с прир.условиями:

Более всего страдает эмоц.комп.: амбивалентность – с одной стороны, вера в собств.силы (получилось выжить), гордость, с другой (если из первой что-то выбивает), разочарование, гнев, бессилие, отсутствие желания строить перспективы.

Техногенные аварии/катастрофы:

Эмоц.комп.: притупление эмоций, угнетенное состояние, закрытость, замкнутость; агрессивность; депрессия; отстраненность, нежелание строить перспективы; тревожность, кот.выражается в т.ч. и на физиологическом уровне (боли в сердце, спине, желудке, головные боли); постоянное беспокойство, раздражительность, боязнь за себя и близких; чувство вины (способно сильно повлиять на смысло-жизненные ориентации).

Когнит.комп.: нарушения памяти и концентрации внимания.

Визначте сутність та роль в подоланні психотравми таких захисних тенденцій психіки, як вторгнення та уникання. Поясніть природу та сутність феноменів «безобразний афект» та «безафектний образ».

Найбільш характерними ознаками психологічної травми, травматичного неврозу, а також ПТСР являються два типи психічних тенденції:

- вторгнення - визначається позитивною фіксацією на травмі, що детермінує нав'язливе відтворення одних і тих же подій,

- уникнення - негативна фіксаця на травмі - вибудовування психологічного захисту від хворобливих спогадів.

Вторгнення протікає у формі нав'язливого відтворення, яке є різновидом компульсивного повтору. це повтор не лише представлень або думок, а захоплює усі процеси особи. Нав'язливі образи або картини, що вторгаються у свідомість, мають своїм джерелом травмуючі події. Нав'язливий образ - складне психічне утворення (представлення і супроводжуючий його афект).

3 основних типа вторгнення:

1) образ, сопровождающийся аффектом, представление и переживание: образ + аффект

2) безаффектный образ – аффект угнетается, остается только образ: образ + [аффект]

3) безÓбразный аффект – аффект переживается, а образ вытеснен: [образ] + аффект

Вирази "безаффектный образ" і " безÓбразный афект" є чисто описовими термінами, що вказують лише на відносну редукцію відповідного феномену.

Аффект без образа – проявления: 1) беспричинная тревога, гнев, вина, тоска, пе­чаль, ярость; 2) "перемещение" аффекта на дру­гого человека посредством механизма замеще­ния; 3) институциональная трансференция - "перемещение" аффекта на организации и учреждения (раздражение к госинститутам, медучреждениям) 4) как отреагирование аффекта путем поиска виновника, обидчика, врага; 5) как аффективно-агрессивная реакция.

Основными механизмами образования от­щепленного аффекта являются: 1) вытеснение с последующим замещением (вытеснение + за­мещение), 2) изоляция.

Безаффектность образа - и эмоцио­нальная анестезия - ме­ханизм отклонения реальности – аспект общего психологического про­цесса психологичес­кой "спячки» - анапсиоза.

Уникнення може бути:

- 1) повним- людина намагається взагалі забути про травматичний досвід,

- 2) частковим, коли відкидаються окремі фрагменти того, що трапилося.

Людина може уникати думок, почуттів і вражень, пов’язаних із травмою, а також занять і ситуацій, що сприяють пожвавленню травматичного спогаду. Вона може „забувати” окремі моменти або й усю подію, може втратити колишні інтереси й захоплення, відгородитися від навколишніх і внаслідок наростаючого відчуження втратити здатність зазнавати будь-яких емоцій і почуттів.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 749 | Нарушение авторских прав