АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування. 1. Історично: хінін, пахікарпін, серотонін, прозерін, ізоверін 5% - Імл -гангліоблокатор

1. Історично: хінін, пахікарпін, серотонін, прозерін, ізоверін 5% - Імл -гангліоблокатор. У наш час ці препарати вже не застосовуються. Сьогодні:

2.Оксітоцин (дезамінокситоцин чи сандост, сандопар 25-50 ОД)(тільки в активній фазі) чи препарати, що містять окситоцин (пітуїтрин, гіфотоцин, мамофізин);

3. Простагландин Р2 (ензапрост Р, дінопрост, простий Р2) 5 мг в/в на глюкозі (після 4 см розкриття шийки матки);

4. Простагландини Е2 (дінопростон, простий Е2, простармон Е, ензапрост-І) 0,5 мг - таблетки, ампули 5 мл (до 4 см розкриття шийки матки);

5. В-адреноблокатори (обзидан, анаприлін) 5 мг/400 мл фіз..розчину;

6. Апрофен (1% - 1 мл) - периферичний і центральний М- і Н-холінолітик -розслабляє шийку матки, підсилює маткові скорочення;

7. Застосування озонованих трансфузійних середовищ.

Дискоординована пологова діяльність (ДПД). Частота 1-3%.

Спостерігається відсутність координованих скорочень між різними відділами матки (правої-лівої, верхніми і нижніми відділами, порушення координації між ділянками матки аж до фібриляції і тетанусу). Розвивається звичайно в І періоді пологів до розкриття 5-6 см.

Причини - аномалії розвитку, порушення інервації внаслідок перенесених абортів, запалень, пухлини.

Несприятливий фон - відсутність підготовки всіх структур (незріла шийка матки, міграція водія ритму).

В основі патогенезу лежить порушення функціональної рівноваги вегетативної нервової системи:

- зниження функції єимпатоадреналової системи і перевага тонусу
парасимпатичної (холінергічної) підсистем;

- перезбудження обох відділів;

- перезбудження тільки холінергічної частини.

Але у всіх випадках порушується синхронізація скорочення і розслаблення біометрія, причому має місце спів падання піків скорочення. Зникають періоди загальної релаксації матки, порушується правило потрійного низхідного градієнту.

У результаті - неадекватне підвищення тонусу, зміна ритму, частоти перейм, укорочення діастоли, посилення болю за рахунок залишкового скупчення крові у міжворсинчатому просторі.

Основні клінічні симптоми:

1) болючі, нерегулярні перейми, що іноді мають постійний характер;

2) передлегла частина рухлива, але може бути і фіксованою;

3) плоский плідний міхур;

4) передчасне чи раннє відродження вод;

5) симптом Шикеле (скорочення країв шийки матки під час перейми);

6) форма матки часто - вузький ово'їд зі спастичним кільцем.
Результат не усунутої дискоординованої пологової діяльності:

- розриви шийки матки і піхви;

- затяжний плин пологів при, здавалося б, сильній пологовій діяльності;

- порушення біомеханізму пологів;

- гіпоксія плода і пологова травма новонародженого.

І все це - при повній клінічній відповідності розмірів плода і таза матері.

Лікування

Родостимулююча терапія окситоцином, простагландинами й іншими утеротоніками при дискоординованій пологовій діяльності категорично протипоказана, інакше можливе настання тетанусу матки.

Основними компонентами лікування ДПД є: 1. Спазмолітики (но-шпа, баралгін);

2. Холінодітики (діпрофен, ганглерон);

3. Анестетики (трамал, трамадол, промедол, морфіноподібні препарати);

4. В-адреноміметики (партусистен інтрапартал, алупент, рітодрин, бриканіл);

5. Вітаміни;

6. Психотерапія, електороаналгезія, епідуральна анестезія, седуксен, реланіум, наркоз);

7. Медикаментозний сон-відпочинок;

8. Перидуральна анестезія;

9.Амніотомія; 10.Кесарів розтин.

Надмірно сильна пологова діяльність (швидкі і стрімкі пологи) -гіпердинамічна дисфункція СДМ.

Умовно до стрімких пологів відносять їх тривалість до 3 годин, до швидких - 4-6 годин.

Стрімкі пологи небезпечні для матері і плода не тільки через акушерський травматизм (розриви пологових шляхів, гіпоксично-травматичні ураження немовляти), але і тим, що їх дуже важко коригувати.

Виділяють три основні варіанти стрімких пологів: 1."Вуличні пологи" (швидкі, безболісні);

2.При істміко-цервікальній недостатності;

З.Як варіант гіпертонічної дисфункції СДМ (частота перейм >5, тривалість 120-150 сек до тетанусу).

Причини:

- надмірно сильний вплив на міометрій біологічно активних речовин (БАР);

- гіперрецепторні поля чи каскадний викид БАР при одномоментному
відходженні великої кількості навколоплідних вод при багатоводді;

- переміщення водія ритму в центр дна чи середину тіла матки;

- надмірне виділення ендогенного окситоцину;

- ЩН (особливо після зняття циркулярного шва з шийки матки);

- Ятрогенні причини (недотримання правил родостимуляції - великі дози
утеротоніків чи застосування препаратів, потенціюючи дію один одного).

Лікування: "гострий токоліз" (партусистен, гініпрал, фенотерол), баралгін, но-шпа, папаверин, атропін, мета цин, положення на боку, протилежному позиції плода.

5.2.3. Заключний етап: контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування задач, виступів студентів про виконану роботу. Викладач робить узагальнення, оцінює роботу кожного студента, робить зауваження з оцінкою знань студентів, дає завдання додому.

6. Додатки.

Засоби контролю: тестові завдання, ситуаційні завдання, контрольні питання, практичні завдання.