АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Текстові тестові завдання. Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

Прочитайте:
  1. АЛГОРИТМ роботи над ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНим ЗАВДАННЯм
  2. Виконати завдання
  3. Відповіді на ситуаційні завдання
  4. До виконання індивідуального завдання
  5. Етапний медико-біологічний контроль: спрямованість, завдання, зміст і методи.
  6. Завдання
  7. Завдання 2.
  8. Завдання 3
  9. Завдання 6
  10. Завдання акушера по веденню другого періоду пологів.

Модуль 4. Симптоми та синдроми в хірургії

 

1. Першим органом, що уражається токсинами з парієтальної очеревини є:

A. Печінка

B. Селезінка

C. Нирка

D. *Легені

E. Серце

 

2. Токсини при перитоніті розповсюджуються з парієтальної очеревини через:

A. *Нижню порожнисту вену

B. Верхню порожнисту вену

C. Ворітну вену

D. Печінкову вену

E. Селезінкову вену

 

3. Розвиток поліорганної недостатності при перитоніті зумовлений токсичним ураженням органів:

A. Кишечника

B. Печінки

C. Легень

D. Серця

E. *Паренхіматозних

 

4. Порушення білкового обміну при перитоніті проявляється:

A. Зменшенням кількості альбумінів та глобулінів

B. Збільшенням кількості альбумінів та глобулінів

C. Збільшенням кількості альбумінів, зменшенням глобулінів

D. *Зменшенням кількості альбумінів, збільшення глобулінів

E. Кількість альбумінів, глобулінів не змінюється

 

5. Для термінальної стадії перитоніту порушення мікроциркуляції проявляються:

A. Вазодилятацією

B. Вазоконстрикцією

C. *Вазопаралічем

D. Вазотонією

E. Вазогіпоксією

 

6. Для токсичної стадії перитоніту порушення мікроциркуляції проявляються:

A. *Вазодилятацією

B. Вазоконстрикцією

C. Вазопаралічем

D. Вазотонією

E. Вазогіпоксією

 

7. Для реактивної стадії перитоніту порушення мікроциркуляції проявляються:

A. Вазодилятацією

B. *Вазоконстрикцією

C. Вазопаралічем

D. Вазотонією

E. Вазогіпоксією

 

8. Значну роль у патогенезі перитоніту відводиться:

A. Лейкоцитам

B. Лімфоцитами

C. Ферментами

D. Моноцитами

E. *Цитокінами

 

9. Первинний перитоніт виникає при потраплянні мікрофлори в очеревину шляхом:

A. Повітряно-крапельним

B. Ендогенним

C. *Гематогенним, лімфогенним

D. Екзогенним

E. Контактним

 

10. Вторинний перитоніт – це ускладнення:

A. Пошкоджень

B. Хірургічних захворювань

C. *Хірургічних захворювань, пошкоджень

D. Запальних процесів

E. Дистрофічних процесів

 

11. За стадіями перитоніт розрізняють:

A. Шоковий, токсичний, термінальний

B. Реактивний, токсичний, серозний

C. Токсичний, фібринозний, термінальний

D. Гострий, фібринозний, термінальний

E. *Реактивний, токсичний, термінальний

 

12. За причинами виникнення вторинний перитоніт є:

A. Гематогенний, післяопераційний, перфоративний, запальний

B. Лімфогенний, післяопераційний, перфоративний, запальний

C. Контактний, післяопераційний, перфоративний, запальний

D. Реактивний, післяопераційний, перфоративний, запальний

E. *Травматичний, післяопераційний, перфоративний, запальний

 

13. Який із названих перитонітів не відноситься до вторинних?

A. Апендикулярний

B. Перфоративний

C. *Криптогенний

D. Проривний

E. Холецисто-панкреатичний

 

14. За характером мікрофлори розрізняють перитоніт:

A. Аеробний, стафілококовий, змішаний

B. Аеробний, клостридіальний, змішаний

C. Анаеробний, неклостридіальний, змішаний

D. Бактероїдний, стрептококовий, змішаний

E. *Аеробний, анаеробний, змішаний

 

15. Абсцес черевної порожнини відноситься до перитоніту:

A. Місцевого

B. *Місцевого відмежованого

C. Місцевого не відмежованого

D. Дифузного відмежованого

E. Дифузного не відмежованого

 

16. За розповсюдженням розрізняють перитоніт:

A. Невідмежований, дифузний, розлитий, загальний

B. Відмежований, дифузний, розлитий, загальний

C. *Місцевий, дифузний, розлитий, загальний

D. Місцевий, відмежований, розлитий, загальний

E. Місцевий, дифузний, тотальний, загальний

 

17. Інфільтрат черевної порожнини відноситься до перитоніту:

A. Місцевого

B. *Місцевого відмежованого

C. Місцевого не відмежованого

D. Дифузного відмежованого

E. Дифузного не відмежованого

 

18. За перебігом розрізняють перитоніт:

A. Гострий, підгострий, в’ялопротікаючий

B. Блискавичний, гострий, хронічний

C. Гострий, торпідний, в’ялопротікаючий

D. *Гострий, хронічний, в’ялопротікаючий

E. Гострий, прогресуючий, в’ялопротікаючий

 

19. При місцевому перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

A. *Одну

B. Від 2-х до 3-х

C. Від 3-х до 6

D. Більше 6

E. Дев’ять

 

20. За ступенем важкості перитоніт розрізняють:

A. Легкий, середньої важкості, тяжкий

B. Легкий, середньої важкості, тяжкий, термінальний

C. *Легкий, середньої важкості, тяжкий, дуже тяжкий, термінальний

D. Легкий, середньої важкості, тяжкий, термінальний, агональний

E. Легкий, середньої важкості, тяжкий, критичний термінальний

 

21. При розлитому перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

A. Одну

B. Від 2-х до 3-х

C. *Від 3-х до 6

D. Більше 6

E. Дев’ять

 

22. При загальному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

A. Одну

B. Від 2-х до 3-х

C. Від 3-х до 6

D. *Більше 6

E. Дев’ять

 

23. При дифузному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

A. Одну

B. *Від 2-х до 3-х

C. Від 3-х до 6

D. Більше 6

E. Дев’ять

 

24. Перша стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:

A. Пошкодження очеревини

B. *Інфікування черевної порожнини

C. Інтоксикацію ендотоксинами

D. Генералізацію інфекції

E. Локалізацію інфекції

 

25. Друга стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:

A. Пошкодження очеревини

B. Інфікування черевної порожнини

C. *Інтоксикацію ендотоксинами

D. Генералізацію інфекції

E. Локалізацію інфекції

 

26. Третя стадія перитоніту характеризується реакцією організму на:

A. Пошкодження очеревини

B. Інфікування черевної порожнини

C. Інтоксикацію ендотоксинами

D. *Генералізацію інфекції

E. Локалізацію інфекції

 

27. Реактивна фаза перитоніту триває:

A. *Перші 24 години

B. Перші 12 годин

C. З 24 по 72 години

D. З 24 по 48 годин

E. Понад 72 години

 

28. Для якої стадії перитоніту найбільш характерним є дошкоподібний живіт?

A. *Першої

B. Другої

C. Першої та другої

D. Другої та третьої

E. Третьої

 

29. Токсична фаза перитоніту триває:

A. Перші 24 години

B. Перші 12 годин

C. *З 24 по 72 години

D. З 24 по 48 годин

E. Понад 72 години

 

30. Для якої стадії перитоніту характерне “обличчя Гіппократа”?

A. Першої

B. Другої

C. Першої та другої

D. Другої та третьої

E. *Третьої

 

31. Термінальна фаза перитоніту розпочинається:

A. Перші 24 години

B. Перші 12 годин

C. З 24 по 72 години

D. З 24 по 48 годин

E. *Понад 72 години

 

32. В якій стадії до загальної симптоматики приєднується клініка кишкової непрохідності?

A. Першій

B. *Другій

C. Третій

D. Четвертій

E. П’ятій

 

33. Які додаткові методи дослідження можна застосувати для остаточного встановлення діагнозу перитоніту?

A. Копрограму

B. Іригографію

C. ЕГДС

D. Комп’ютерну томографію

E. *Оглядову рентгенографію

 

34. Назвіть найбільш інформативні інструментальні методи діагностики перитоніту:

A. Рентгенографія

B. УЗД

C. Термографія

D. ЕГДС

E. *Лапароскопія

 

35. При наявності перитоніту показана:

A. Консервативна терапія

B. Антибіотикотерапія

C. Дезінтоксикаційна терапія

D. Оперативне лікування

E. *Невідкладна операція

 

36. Наявність перитоніту являється показанням до операції:

A. *Абсолютним

B. Відносним

C. Умовним

D. Ургентним

E. Плановим

 

 

37. Завдання оперативного лікування при перитоніті:

A. Лапаротомія, ліквідація причини, дренування черевної порожнини

B. Лапаротомія, санація, дренування черевної порожнини

C. Ліквідація причини, дренування черевної порожнини, зашивання рани

D. *Ліквідація причини, санація, дренування черевної порожнини

E. Ліквідація причини, санація, промивання черевної порожнини

 

38. Найбільш оптимальний оперативний доступ при перитоніті?

A. Верхньо-серединна лапаротомія

B. Нижньо-серединна лапаротомія

C. *Середньо-серединна лапаротомія

D. Параректальний

E. Поперековий

 

39. Як запобігти розвитку перитоніту при проникаючому пораненні живота на догоспітальному етапі?

A. Місце поранення обколоти новокаїном

B. Накласти асептичну пов’язку

C. *Накласти асептичну пов’язку та ввести антибіотики

D. Ввести сульфаніламіди та антибіотики

E. Покласти холод на живіт

 

40. Як називається операція в разі гострого перитоніту?

A. Лапаростомія

B. *Широка лапаротомія

C. Мікролапаротомія

D. Лапароцентез

E. Розкриття черевної порожнини за Волковичем-Дьяконовим

 

41. Найбільш оптимальним після резекції кишки при розповсюджених формах перитоніту є:

A. Анастомоз кінець в кінець

B. Анастомоз кінець в бік

C. Анастомоз кінець в кінець

D. Анастомоз бік в бік

E. *Виведення стоми

 

42. Операцію з приводу перитоніту, як правило, закінчують:

A. Евакуацією кишечника

B. Фіксацією кишечника

C. Стимуляцією кишечника

D. Дивульсією кишечника

E. *Інтубацією кишечника

 

 

43. Об’єм операції з ліквідації причин перитоніту повинен бути:

A. Максимальним

B. *Мінімальним

C. Комплексним

D. Розширеним

E. Радикальним

 

44. Дренування черевної порожнини при перитоніті проводиться з:

A. Однієї точки

B. Двох точок

C. Трьох точок

D. *Чотирьох точок

E. П’ятьох точок

 

45. Які із вказаних змін не являються показанням до дренування черевної порожнини при невідкладній операції:

A. Наявність гною у черевній порожнині + інфікування черевної порожнини кишковим вмістом + можливість розходження швів

B. Наявність мутного ексудату + наявність гною в черевній порожнині + наявність запального інфільтрату

C. Запальні зміни очеревини + наявність мутного ексудату

D. Запальні зміни очеревини + наявність гною в черевній порожнині

E. *Наявність запальних змін очеревини + відсутність ексудату

 

46. Показання до екстракорпоральних методів детоксикації при перитоніті:

A. 1 ступінь ендотоксикозу

B. 2 ступінь ендотоксикозу

C. *3-А ступінь ендотоксикозу

D. 3-Б ступінь ендотоксикозу

E. 4 ступінь ендотоксикозу

 

47. Показання до застосування запрограмованої лапаростомії:

A. 1 ст. ендотоксикозу

B. 2 ст. ендотоксикозу

C. 3-А ст. ендотоксикозу

D. 3-Б ст. ендотоксикозу

E. *3-Б ­­- 4 ст. ендотоксикозу

 

48. Що таке інтракорпоральні методи детоксикації?

A. Застосування діуретиків

B. *Форсований діурез

C. Гемосорбція

D. Лімфосорбція

E. Плазмафарез

 

49. Показання до інтракорпоральних методів детоксикації при перитоніті:

A. 1 ступінь ендотоксикозу

B. *2 ступінь ендотоксикозу

C. 3 ступінь ендотоксикозу

D. 4 ступінь ендотоксикозу

E. 5 ступінь ендотоксикозу

 

50. Що таке запрограмована лапаростомія?

A. Незашивання рани з промиванням її антисептиками

B. *Накладання на рану провізорних швів з послідуючою ревізією та санацією черевної порожнини

C. Зашивання тільки очеревини з послідуючою ревізією та санацією черевної порожнини

D. Зашивання тільки апоневрозу з послідуючою ревізією та санацією черевної порожнини

E. Зашивання рани з послідуючою ревізією черевної порожнини

 

51. Показання до запрограмованої лапаростомії:

A. 1 ступінь ендотоксикозу

B. 2 ступінь ендотоксикозу

C. 3 А - Б ступінь ендотоксикозу

D. *3-Б - 4 ступінь ендотоксикозу

E. 5 ступінь ендотоксикозу

 

52. Чому при запаленні очеревини, яка покриває стінки тазу відсутнє напруження м’язів живота?

A. Гінекологічний перитоніт протікає доброякісно

B. Тазова очеревина слабо всмоктує токсини

C. За рахунок сполучення маткових труб із зовнішнім середовищем підвищується місцевий імунітет

D. Запалення тазової очеревини викликається малоактивною інфекцією

E. *Очеревина в тазу не має соматичної інервації

 

53. Якою повинна бути і яка тривалість передопераційної підготовки у хворих на гострий перитоніт?

A. Комплексною і тривати не більше 5 годин

B. *Індивідуальною і тривати не більше 2 годин

C. Залежно від стану хворого до повної корекції порушених функцій

D. Комплексною і тривати не більше 6 годин

E. Індивідуальною і тривати не більше 8 годин

 

54. В основі патогенезу відмежованих перитонітів є:

A. *Підвищення активності загортальної системи

B. Відсутність активності загортальної системи

C. Зниження активності загортальної системи

D. Активність загортальної системи не змінюється

E. Наявність активності загортальної системи

 

55. Назвіть причини розвитку відмежованих перитонітів

A. Низька вірулентність мікрофлори на фоні зниженої реактивності організму

B. Висока вірулентність мікрофлори на фоні нормальної реактивності організму

C. *Низька вірулентність мікрофлори на фоні нормальної реактивності організму

D. Нормальна вірулентність мікрофлори на фоні зниженої реактивності організму

E. Низька вірулентність мікрофлори на фоні нормальної реактивності організму

 

56. В основі патогенезу відмежованих перитонітів лежить:

A. Підвищення фібринолізу

B. *Пригнічення фібринолізу

C. Нормалізація фібринолізу

D. Відсутність фібринолізу

E. Активація фібринолізу

 

57. Для декомпресії шлунково-кишкового тракту у хворих на гострий перитоніт у післяопераційному періоді найбільш ефективним засобом є використання:

A. Сифонної клізми

B. Очисної клізми

C. Назо-гастрального зонда + гіпертонічної клізми

D. Назо-гастрального зонда + призначення проносних

E. *Назогастроінтестинальної інтубації кишечника

 

58. Якими анатомічними структурами відмежовуються обмежені перитоніти?

A. Апендиксом, сліпою кишкою

B. Печінкою, зв’язками, злуками

C. *Сальником, брижою та стінкою кишок

D. Злуками, брижою, стінкою кишок

E. Злуками, круглою зв’язкою печінки

 

59. Вторинний відмежований перитоніт – це відмежування:

A. Тканинними структурами

B. Сальником, петлями кишок

C. Тканинними структурами, паралельно з розвитком запального процесу

D. Тканинними структурами без розвитку запального процесу

E. *Сполучнотканинною оболонкою

 

60. При відмежованому перитоніті навколо зони запалення органи фіксуються:

A. Злуками

B. Ексудатом

C. Транссудатом

D. *Фібрином

E. Тромбіном

 

61. Первинний відмежований перитоніт – це відмежування:

A. Тканинними структурами

B. Сальником, петлями кишок

C. *Тканинними структурами паралельно з розвитком запального процесу

D. Тканинними структурами без розвитку запального процесу

E. Сполучнотканинною оболонкою

 

62. Як ще називається відмежований перитоніт?

A. Конгломерат

B. *Абсцес

C. Флегмона

D. Некроз

E. Гангрена

 

63. Спочатку абсцес черевної порожнини обмежується:

A. Демаркаційним валом з моноцитів

B. Демаркаційним валом з лімфоцитів

C. Демаркаційним валом з фібробластів

D. *Демаркаційним валом з лейкоцитів

E. Піогенною оболонкою

 

64. Симптом Дюшена при піддіафрагмальному абсцесі – це:

A. Випинання епігастральної ділянки при вдосі та видосі

B. *Втягування епігастральної ділянки при вдосі та випинання при видосі

C. Втягування епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

D. Випинання епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

E. Відставання епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

 

65. Розрізняють абсцеси черевної порожнини:

A. Піддіафрагмальні, прямокишкові, підпечінкові

B. Піддіафрагмальні, прямокишкові, підпечінкові

C. Піддіафрагмальні, міжкишкові, підпечінкові

D. *Піддіафрагмальні, тазові, міжкишкові

E. Наддіафрагмальні, тазові, міжкишкові

 

66. Піддіафрагмальний простір обмежений:

A. Діафрагмою, тонкою кишкою, стінками живота

B. *Діафрагмою, попереково-ободовою кишкою, стінками живота

C. Діафрагмою, шлунково-ободовою зв’язкою, стінками живота

D. Діафрагмою, печінкою, стінками живота

E. Діафрагмою, малим сальником, стінками живота

 

67. Основний механізм в розвитку піддіафрагмального абсцесу:

A. Лімфогенний шлях поширення інфекції

B. Гематогенний шлях поширення інфекції

C. Контактний шлях поширення інфекції

D. *Присмоктуюча здатність діафрагми

E. Присмоктуюча здатність печінки

 

68. Сформований абсцес черевної порожнини обмежений:

A. Демаркаційним валом з моноцитів

B. Демаркаційним валом з лімфоцитів

C. Демаркаційним валом з фібробластів

D. Демаркаційним валом з лейкоцитів

E. *Сполучнотканинною оболонкою

 

69. Симптом Літена при піддіафрагмальному абсцесі – це:

A. Випинання епігастральної ділянки при вдосі та видосі

B. Втягування епігастральної ділянки при вдосі та випинання при видосі

C. Втягування епігастральної ділянки при вдосі та втягнення при видосі

D. Втягування міжреберних проміжків при глибокому видосі

E. *Втягування міжреберних проміжків при глибокому вдосі

 

70. Симптом Сенатора при піддіафрагмальному абсцесі – це:

A. Біль в животі при глибокому вдосі

B. Біль в животі при ходьбі

C. *Нерухомість хребта при ходьбі

D. Викривлення хребта при ходьбі

E. Розгинання хребта при ходьбі

 

71. Симптом Георгієвського-Мюсі при піддіафрагмальному абсцесі – це:

A. Болючість при пальпації в правому підребер’ї

B. Болючість при пальпації в лівому підребер’ї

C. Болючість при пальпації в підключичній ділянці

D. *Болючість при пальпації в надключичній ділянці

E. Болючість при пальпації ключиці

 

72. Чим утворений Дугласів простір у чоловіків?

A. Заглибленням між передньою стінкою черевної порожнини і сечовим міхуром

B. *Заглибленням між сечовим міхуром і прямою кишкою

C. Заглибленням між сечовим міхуром і прямою кишкою, крижовою кісткою

D. Заглибленням між прямою кишкою і крижовою кісткою

E. Заглибленням між прямою кишкою і черевною аортою

 

73. Різниця між ранішньою та вечірньою температурами при піддіафрагмальному абсцесі складає:

A. 0,5 ºС

B. 1 ºС

C. 1,5 ºС

D. 2 ºС

E. *Більше 2 ºС

 

74. Рентгенологічні ознаки піддіафрагмального абсцесу:

A. Потовщення діафрагми

B. Потоншення діафрагми

C. *Зміщення діафрагми доверху

D. Зміщення діафрагми донизу

E. Зміщення діафрагми немає

 

75. Для піддіафрагмального абсцесу характерне:

A. Зменшення печінкової тупості

B. *Збільшення печінкової тупості

C. Відсутність печінкової тупості

D. Зниження печінкової тупості

E. Тимпаніт в проекції печінки

 

76. Чим утворений Дугласів простір у жінок?

A. Заглибленням між передньою стінкою черевної порожнини і сечовим міхуром

B. Заглибленням між сечовим міхуром і маткою

C. Заглибленням між сечовим міхуром і прямою кишкою, крижовою кісткою

D. *Заглибленням між прямою кишкою і маткою

E. Заглибленням між прямою кишкою і черевною аортою

 

77. Вкажіть оптимальний спосіб розкриття Дугласового простору:

A. Позаочеревинно через передню черевну стінку

B. Через затульний отвір за Буяльським

C. Через вагіну

D. Через крижову ділянку

E. *Через пряму кишку

 

78. Яка лікувальна тактика при піддіафрагмальному абсцесі?

A. Антибіотикотерапія

B. Протизапальні препарати

C. Консервативне лікування

D. *Оперативне лікування

E. Вичікувальна

 

79. Передні піддіафрагмальні абсцеси розкриваються доступом:

A. Трансторакальним черезплевральним

B. Трансторакальним позаплевральним

C. Трансторакальним черезплевральним, позаплевральним

D. *Абдомінальним підреберним, позаплевральним

E. Абдомінальним лапаротомним

 

80. Оперативні доступи при піддіафрагмальних абсцесах:

A. Черезсерозні

B. Позасерозні

C. *Черезсерозні, позасерозні

D. Черезплевральні

E. Через плевральні, позаплевральні

 

81. Задні піддіафрагмальні абсцеси розкриваються доступом:

A. Трансторакальним черезплевральним

B. Трансторакальним позаплевральним

C. *Трансторакальним черезплевральним, позаплевральним

D. Абдомінальним підреберним

E. Абдомінальним лапаротомним

 

82. Лікування піддіафрагмального абсцесу:

A. Пункція

B. Пункція, промивання антисептиками

C. Резекція абсцесу

D. Розкриття абсцесу

E. *Розкриття та дренування абсцесу

 

83. Абсцес Дугласа – це:

A. Передміхуровий

B. Біляміхуровий

C. Ретроректальний

D. *Міхурово-прямокишковий

E. Прямокишково-товстокишковий

 

84. Розрізняють тазові абсцеси:

A. *Прямокишково-маткові, міхурово-прямокишкові, пара-передміхурові, ретроректальні

B. Прямокишково-маткові, ішіоректальні, пельвіоректальні, ретроректальні

C. Прямокишково-маткові, міхурово-прямокишкові, пельвіоректальні, ретроректальні

D. Прямокишково-маткові, пара-передміхурові, пельвіоректальні, ретроректальні

E. Прямокишково-маткові, пара-передміхурові, ішіоректальні, ретроректальні

 

85. Клініка тазового абсцесу часто супроводжується:

A. Спазмами

B. Здуттям живота

C. Напруженням передньої черевної стінки

D. *Частим болючим сечопуском

E. Закрепами

 

86. Клініка тазового абсцесу часто супроводжується:

A. Спазмами

B. Здуттям живота

C. Напруженням передньої черевної стінки

D. *Проносами

E. Закрепами

 

87. Клініка тазового абсцесу часто супроводжується:

A. Закрепами

B. Здуттям живота

C. Напруженням передньої черевної стінки

D. Спазмами

E. *Тенезмами

 

88. Іррадіація болю при піддіафрагмальному абсцесі у:

A. Праве підребер’я

B. Ліве підребер’я

C. Грудну клітку

D. *Поперек

E. Серце

 

89. При тазовому абсцесі симптоми подразнення очеревини:

A. Позитивні

B. Різко позитивні

C. Виражені

D. Наростають

E. *Відсутні

 

90. Лікувальна тактика при тазовому абсцесі:

A. Антибіотикотерапія

B. *Розкриття абсцесу

C. Протизапальна терапія

D. Пункція абсцесу

E. Дезінтоксикаційна терапія

 

91. Ректально при тазовому абсцесі визначається:

A. Слиз, кров на рукавичці

B. Гній на рукавичці

C. Спазмований сфінктер

D. Розслаблений сфінктер

E. *Інфільтрат з флюктуацією

 

92. Симптом Куленкампфа при тазовому абсцесі – це:

A. Ригідність передньої черевної стінки

B. Ригідність задньої черевної стінки

C. *Болючість, нависання передньої стінки прямої кишки

D. Болючість, нависання задньої стінки прямої кишки

E. Болючість, нависання верхньої стінки прямої кишки

 

93. Який оперативний доступ при параапендикулярному абсцесі?

A. Волковича-Дьяконова

B. Мак-Бурнея

C. Параректальний

D. Cерединний

E. *Позаочеревинний

 

94. Лікувальна тактика при міжкишковому абсцесі:

A. Антибіотикотерапія

B. Дезінтоксикаційна терапія

C. Протизапальна терапія

D. Пункція

E. *Розкриття

 

 

95. Пальпаторно при міжкишковому абсцесі визначається:

A. Неболючий інфільтрат

B. *Болючий, щільний інфільтрат

C. Болючий, м’який інфільтрат

D. Болючий, еластичний інфільтрат

E. Неболючий, еластичний інфільтрат

 

96. Перистальтика при міжкишковому абсцесі:

A. *Підсилена

B. Ослаблена

C. Відсутня

D. Нормальна

E. Періодична

 

97. Ускладнення міжкишкових абсцесів:

A. *Розлитий перитоніт, кишкова нориця, непрохідність, пілефлебіт

B. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, пілефлебіт

C. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, гангрена

D. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, флегмона

E. Розлитий перитоніт, кишкова нориця, виразка, парапроктит

 

98. Операційний доступ при абсцесі Дугласового простору:

A. Надлобковий

B. Підлобковий

C. Промежинний

D. *Прямокишковий

E. Піхвовий

 

99. Для тазового абсцесу характерне:

A. Дошкоподібний живіт

B. Напруження передньої черевної стінки

C. Болючість передньої черевної стінки

D. *Відсутність напруження передньої черевної стінки

E. Здуття живота

 

100. Розрізняють очеревину:

A. Органну, вісцеральну

B. Пристінкову, паріетальну

C. *Вісцеральну, паріетальну

D. Вісцеральну, екстраорганну

E. Паріетальну, екстраорганну

 

101. Порожнина очеревини у чоловіків:

A. Відкрита

B. *Закрита

C. Відсутня

D. Роз’єднана

E. Облітерована

 

102. Порожнина очеревини у жінок:

A. *Відкрита

B. Закрита

C. Відсутня

D. Роз’єднана

E. Облітерована

 

103. Кількість шарів очеревини брижі тонкої кишки складає:

A. 3

B. 4

C. 5

D. * 6

E. 7

 

104. Кількість шарів очеревини великого сальника складає:

A. 3

B. *4

C. 5

D. 6

E. 7

 

105. Яке місце займає перитоніт серед причин смертності від гострих хірургічних захворювань?

A. *Перше

B. Друге

C. Третє

D. Четверте

E. П’яте

 

106. Токсична фаза перитоніту зумовлена:

A. Токсинами

B. Екзотоксинами

C. *Ендотоксинами

D. Політоксинами

E. Монотоксинами

 

107. Основною причиною смерті хворих від перитоніту є:

A. Серцева недостатність

B. Дистрес легень

C. Печінкова недостатність

D. Ниркова недостатність

E. *Поліорганна недостатність

 

108. Основною причиною метаболічних порушень при перитоніті є:

A. Артеріальна дисфункція

B. Венозна дисфункція

C. Ацидоз

D. Алкалоз

E. *Гіпоксія

 

109. При перитоніті в кишечнику переважає:

A. Резорбція

B. Ексудація

C. Всмоктування

D. *Секреція

E. Екскреція

 

110. Біль при перитоніті зумовлений ураженням:

A. Внутрішніх органів

B. Передньої черевної стінки

C. Задньої черевної стінки

D. *Паріетальної очеревини

E. Вісцеральної очеревини

 

111. Блювота при перитоніті:

A. Приносить полегшення

B. *Не приносить полегшення

C. Не змінює стану хворого

D. Погіршує стан хворого

E. Покращує стан хворого

 

112. Живіт при перитоніті у першій стадії:

A. Симетричний

B. Асиметричний

C. Здутий

D. *Втягнутий

E. Розтягнутий

 

113. Глибока пальпація при перитоніті у першій стадії:

A. Можлива

B. *Неможлива

C. Болюча

D. Неболюча

E. Сумнівна

 

114. Перистальтика при перитоніті:

A. Збережена

B. Прискорена

C. Знижена

D. *Відсутня

E. Наявна

 

115. Передня черевна стінка в акті дихання при перитоніті:

A. Приймає участь

B. Частково приймає участь

C. *Не приймає участь

D. Сумнівно приймає участь

E. Прискорено приймає участь

 

116. В якій стадії перитоніту може виникнути ейфоричний стан хворого?

A. 1

B. *2

C. 3

D. 4

E. 5

 

117. Що таке симптом Мондора при перитоніті?

A. Відсутня резистентність передньої черевної стінки

B. Наявна резистентність передньої черевної стінки

C. Слабка резистентність передньої черевної стінки

D. *Напружена резистентність передньої черевної стінки

E. Сумнівна резистентність передньої черевної стінки

 

118. Утворення піддіафрагмальних абсцесів зумовлене:

A. Наявністю вільного простору

B. Запальною реакцією діафрагми

C. *Від’ємним тиском при екскурсії діафрагми

D. Позитивним тиском при екскурсії діафрагми

E. Положенням хворого

 

119. При піддіафрагмальному абсцесі екскурсія діафрагми при диханні:

A. *Відсутня

B. Наявна

C. Посилена

D. Обмежена

E. Сумнівна

 

120. Які є маркери сепсису:

A. *Гіпертермія, тахікардія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія.

B. Гіпотермія, тахікардія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія.

C. Гіпертермія, брадікардія, лейкопенія, тромбоцитопенія

D. Гіпотермія, брадікардія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія

E. Гіпертермія, тахікардія, лейкопенія, тромбоцитоз

 

121. Симптоми загальної інтоксикації при сепсисі:

A. * Все перечислене

B. лихоманка з різко вираженим ознобом.

C. Жар змінюється різкою пітливістю

D. Хворий спочатку збуджений, потім загальмований

E. Наростає анемія

 

122. Очеревина всмоктує за 1 год

A. * 3—6 л тканинної рідини.

B. 2—4 л тканинної рідини.

C. 1—2 л тканинної рідини.

D. 6—8 л тканинної рідини.

E. 10—12 л тканинної рідини.

 

123. За етіологією перитоніт класифікується на:

A. * інфекційний, неінфекцйний

B. первинний, вторинний

C. травматичний, запальний

D. місцевий, поширений

E. післяопераційний

 

124. За походженням розрізняють перитоніт:

A. *Первинний, вторинний,третинний

B. Блискавичний, гострий, хронічний

C. Гострий, торпідний, в’ялопротікаючий

D. Первинний, вторинний,третинний, четвертинний

E. Гострий, прогресуючий, в’ялопротікаючий

 

125. В останні роки при перитоніті зросла частота висівання патогенної флори:

A. Аеробної

B. Аеробної клостридіальної

C. Аеробної неклостридіальної

D. Анаеробної клостридіальної

E. * Анаеробної неклостридіальної

 

126. У хворого 34 років при фізикальному обстеженні запідозрено піддіафрагмальний абсцес. В даному випадку показані наступні методи діагностики, окрім:

A. * лапароскопія.

B. ультрасонографія.

C. рентгеноскопія грудної клітки.

D. рентгенографія черевної порожнини.

E. компьютерна томографія.

 

127. За характером ексудату розрізняють перитоніт:

A. *Все перечисленне

B. фібринозно-гнійний; гнійний

C. жовчний, геморагічний

D. каловий, хімічний

E. серозний, серозно-фібринозний

 

128. постійні ознаки гострого перитоніту:

A. *нудота та блювання

B. регургітація

C. гіпотремія

D. арефлексія

E. гіповентиляція

 

129. При маніфестуючому перитоніті положення хворого в ліжку:

A. *вимушене

B. активне

C. пасивне

D. в’яле

E. піднесене

 

130. Порушення серцево-судинної діяльності при перитоніті спричинене:

A. * ендотоксикозом

B. екзотоксикозом

C. гіпертермією

D. тіреотоксикозом

E. підвищенням опірності організму

 

131. При перитоніті позитивні симптоми подразнення очеревини:

A. Менделя

B. Мейо-Робсона

C. Кера

D. * Менделя, Щоткна-Блюмберга

E. Боткіна-Блюмберга

 

132. В залежності від показників для визначення Мангеймського індексу перитоніту(МІП), показник летальності становить 0—11 % при

A. МІП 21-29 балів

B. МІП 29-35 балів

C. МІП 35-48 балів

D. * МІП менше ніж 21 бал

E. МІП 48-51 балів

 

133. В залежності від показників для визначення Мангеймського індексу перитоніту(МІП), показник летальності становить 10,6—50 % при

A. * МІП 21-29 балів

B. МІП 29-35 балів

C. МІП 35-48 балів

D. МІП менше ніж 21 бал

E. МІП 48-51 балів

 

134. В залежності від показників для визначення Мангеймського індексу перитоніту(МІП), показник летальності становить 41—87 % при

A. * МІП понад 29 балів

B. МІП 21-29 балів

C. МІП 10-19 балів

D. МІП 8-10 балів

E. МІП 2-7 балів

 

135. Які зміни з боку серцево-судинної системи будуть домінувати при токсичній стадії перитоніту:

A. * зниження АТ, тахікардія

B. підвищення АТ

C. брадікардія

D. брадікардія, підвищення АТ

E. все перераховане

 

136. Які зміни з боку дихальної системи будуть домінувати при токсичній стадії перитоніту:

A. поверхневе часте дихання

B. грудний тип дихання

C. черевний тип дихання

D. глибоке рівномірне дихання

E. *поверхневе часте дихання, грудний тип дихання

 

137. Де проводиться передопераційна підготовка у хворих в реактивній стадії гострого перитоніту:

A. ВАІТ

B. в хірургічному відділенні

C. * на операційному столі

D. не проводиться

E. в амбулаторних умовах

 

138. Де проводиться передопераційна підготовка у хворих в термінальній стадії гострого перитоніту:

A. ВАІТ

B. в хірургічному відділенні

C. на операційному столі

D. не проводиться

E. в амбулаторних умовах

 

139. Операцію з приводу перитоніту, як правило, закінчують:

A. Евакуацією кишечника

B. Фіксацією кишечника

C. Стимуляцією кишечника

D. Дивульсією кишечника

E. *Дренуванням черевної порожнини

 

140. Які лікарські засоби використовують для швидшого відновлення функції кишок після операції з приводу гострого перитоніту (прозерин, церукал та ін.),здійснення паранефральної блокади.

A. лідокаїн

B. цефтріаксон

C. атропін

D. дексалгін

E. * прозерин, церукал

 

141. Яку діагностичну процедуру виконують при підозрі на перитоніт та непритомному стані хворого:

A. Оглядову рентгенографію ОГП

B. УЗД-ОЧП

C. термометрію

D. Оглядову рентгенографію ОЧП

E. * Лапароцентез

 

142. Що буде характерним на УЗД-ОЧП при розвитку гострого перитоніту:

A. * наявність вільної рідини в черевнй порожнині

B. маятникоподібний рух в просвіті кишечника

C. спазм тонкого кишківника

D. відсутність вільної рідини

E. наявність стороннього тіла в черевній порожнині

 

143. При гострому перитоніті позитивний симптом Менделя:

A. * поява болю під час постукування кінчиками пальців по передній черевній стінці, найбільш виражений у проекції вогнища перито­ніту

B. поява болю при глибокій пальпації вогнища перитоніту

C. поява болю при різкому відсмикуванні пальців від передньої черевної стінки

D. болючість живота при повороті тулуба в лежачому положенні на лівий бік

E. болючість при поверхневй пальпації лівої здухвинної ділянки.

 

144. При гострому перитоніті позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга:

A. поява болю під час постукування кінчиками пальців по передній черевній стінці, найбільш виражений у проекції вогнища перито­ніту

B. поява болю при глибокій пальпації вогнища перитоніту

C. * поява болю при різкому відсмикуванні пальців від передньої черевної стінки в проекції вогнища перитоніту.

D. болючість живота при повороті тулуба в лежачому положенні на лівий бік

E. болючість при поверхневй пальпації лівої здухвинної ділянки.

 

 

145. Програмовані релапаротомії - це:

A. * Операції, що виконуються через кожні 24 - 48 годин із метою санації черевної порожнини

B. Будь-які 3 - 4 і більше повторні операції, пов'язані із непередбаченими післяопераційними ускладненнями

C. 2 і більше операції на черевній стінці

D. 4 і більше повторних операцій

E. операції які проводяться для санації черевної порожнини

 

 

146. При розлитому перитоніті в післяопераційному періоді кращим є:

A. * Фовлерівське (напівсидяче) положення хворого

B. Горизонтальне положення хворого на спині

C. Положення хворого за Тренделенбургом

D. Вимущене положення тіла на боку

E. вимушене положення тіла на животі

 

 

147. Який збудник є причиною ангіогенного сепсису:

A. * Стафілокок

B. Стрептокок

C. Кишкова паличка

D. Синьогнійна паличка

E. Протей

 

148. Який з мікробів найчастіше викликає грампозитивний сепсис:

A. * Стафілокок

B. Стрептокок

C. Кишкова паличка

D. Синьогнійна паличка

E. Протей

 

149. Який з мікробів найчастіше викликає грамнегативний сепсис:

A. Стрептокок

B. Пневмокок

C. * Кишкова паличка

D. Менінгокок

E. Протей

 

150. Введенням яких препаратів здійснюється неспецифічна пасивна імунотерапія при сепсисі:

A. * Антистафілококової плазми

B. Антистафілококового гамма-глобуліну

C. Поліглобуліну

D. Лейкоконцентрату

E. Антисиньогнійної плазми

 

151. Введенням яких препаратів частіше проводиться специфічна пасивна імунотерапія при сепсисі:

A. Антистафілококової плазми

B. * Антистафілококового гамма-глобуліну

C. Поліглобуліну

D. Лейкоконцентрату

E. Антисиньогнійної плазми

152. У який період сепсису проводиться пасивна імунотерапія:

120. * У період розвитку катаболічних процесів

121. Поза гострим періодом

122. при розвитку анаболічних процесів

123. реактивну стадію

124. стадію ейфорії

153. У який період сепсису проводиться активна імунотерапія:

A. У період розвитку катаболічних процесів

B. термінальну стадію

C. стадію ейфорії

D. D.* Поза гострим періодом, при розвитку анаболічних процесів

E. стадію порушення гемодинаміки

 

154. При запаленні очеревини, що покриває стінки тазу відсутнє напруження м'язів живота. Чому:

 

A. Тазова очеревина мало всмоктує токсини

B. Внаслідок з'єднання з зовнішнім середовищем через маткові труби

C. підвищеного місцевого імунітету очеревини

D. Запалення тазової очеревини викликається маловірулентною інфекцією

E. * Тазова очеревина не має соматичної іннервації

 

155. Як часто зустрічається первинний перитоніт:

120. У 10 - 12% хворих

121. У 6 - 9% хворих

122. У 3 - 5% хворих

123. * У 1 % хворих

124. У 12-15% хворих

 

156. В якій стадії до загальної симптоматики приєднується клініка кишкової непрохідності?

 

A. Першій

B. *Другій

C. Третій

D. Четвертій

E. П’ятій

157. Найбільш оптимальний оперативний доступ при перитоніті?

 

A. Верхньо-серединна лапаротомія

B. Нижньо-серединна лапаротомія

C. *Середньо-серединна лапаротомія

D. Параректальний

E. Поперековий

 

158. При дифузному перитоніті запальний процес поширюється на анатомічні ділянки:

 

A. Одну

B. *Від 2-х до 3-х

C. Від 3-х до 6

D. Більше 6

E. Дев’ять

 

159. Дренування черевної порожнини при перитоніті проводиться з:

 

A. Однієї точки

B. Двох точок

C. Трьох точок

D. *Чотирьох точок

E. П’ятьох точок

 

 

160. 160Вкажіть найчастішу причину розвитку гнійно-запального процесу в заочеревинному просторі:

 

A. * Гострий панкреатит

B. Хвороба Ормонда

C. Захворювання нирок

D. Неспецифічний виразковий коліт

E. Хвороба Крона

 

161. В ургентну клініку у важкому стані поступив хворий. Пульс 112 уд. За 1 хв., АТ-110/60 мм. Рт. ст., Т-35,1 С. Встановлений діагноз розлитий перитоніт. Яке лікування показано хворому?

A. лапароцентез

B. лапароскопія

C. * операція

D. антибіотикотерапія

E. пункція

162. Встановлено діагноз перитоніту у хворого зі скаргами на сильний біль в животі, який виник раптово 6 годин тому. Який симптом найбільш характерний для цього діагнозу?

A. підвищення температури

B. тахікардія

C. лейкоцитоз

D. ригідність м»язів черевної стінки

E. * подразнення очеревини

163. У хворого 34 років, прооперованого з приводу апендициту, діагностовано перитоніт в післяопераційному періоді. Який метод лікування протипоказаний у даному випадку?

A. Інфузійна терапія

B. Інтубаційний наркоз

C. *Сифонна клізма

D. Катетризація сечового міхура

E. Антибіотикотерапія

164. У хворого 43 років з виразковим анамнезом зявились різкі болі в животі, живіт - дошкоподібний. У даному випадку патогномонічним симптомом перфорації порожнинного органу у вільну черевну порожнину є:

A. високий лейкоцитоз.

B. відсутність кишкових шумів

C. * пневмоперітонеум.

D. позитивні симптоми подразнення очеревини.

E. притуплення перкуторного звуку у відлогих місцях черевної порожнини.

165. У хворого 45 років апендектомія ускладнилась абсцесом Дугласового простору. Вирішено провести оперативне лікування. Який оптимальний операційний доступ при абсцесі Дугласового простору:

A. Надлобковий

B. Підлобковий

C. Промежинний

D. * Прямокишковий

E. Піхвовий

166. У хворого діагностовано піддіафрагмальний абсцес.Яким доступом будете проводити розкриття абсцесу?

A. Звичайним лапаротомним

B. Лапаротомним параректальним

C. Поперечним надлонним

D. *Позаплевральним позаочеревинни

E. Тораколапаротомією

 

167. У хворого діагностовано гострий деструктивний апендицит, розлитий перитоніт.У лікуванні розлитого перитоніту аппендикулярного походження основне значення має:

A. Усунення джерела перитоніту

B. Антибактеріальна терапія

C. Корекція водноелектролітних порушень

D. Санація черевної порожнини

E. *Всі відповіді вірні

 

168. У хворого діагностовано тазовий інфільтрат без ознак абсцедування. Яке лікування хворого?

A. Оперативне

B. Лапаротомія з розкриттям та дренуванням

C. Розкриття інфільтрату через пряму кишку

D. *Консервативне

E. Антибіотики, сифонні клізми

 

169. У хворого діагностували піддіафрагмальний абсцес. Який метод діагностики призначите хворому?

A. Рентгенологічне дослідження

B. *Оглядова рентгенографія

C. Селективна целіакографія

D. Колоноскопія

E. Термометрія

 

170. У хворого діагностовано апендикулярний перитоніт. Об’єктивно: біль, виражене локальне напруження м’язів передньої черевної стінки, брадикардія. Якій стадії перитоніту відповідають вказані зміни?

A. Токсичній

B. Термінальній

C. *Реактивній

D. Токсичній

E. Кінцевій

171. У хворого діагностовано апендикулярний перитоніт. Об’єктивно: біль, помірне локальне напруження м’язів передньої черевної стінки, тахікардія, пульс доброго наповнення. Якій стадії перитоніту відповідають вказані зміни?

A. Термінальній

B. *Токсичній

C. Реактивній

D. Токсичній

E. Кінцевій

 

172. У хворого з гострою хірургічною патологією під час лапароцентезу отримали геморагічний ексудат. Про який генез перитоніту можна думати?

A. *Гострий панкреатит

B. Гострий холецистит

C. Гострий апендицит

D. Гострий парапроктит

E. Гострий тромбофлебіт

173. У хворої К., 32р., діагностовано розлитий гнійний перитоніт.

Вкажіть обов'язкові заходи, що проводяться під час операції з приводу перитоніту:

A. Усунення або відмежування джерела перитоніту

B. Санація черевної порожнини

C. Декомпресія кишечника

D. Дренування черевної порожнини

E. *Всі відповіді вірні

 

174. Хворому при оперативному лікуванні поширеного гнійного перитоніту виконали назогастроінтестинальну інтубацію. З якою метою проведена інтубація?

A. Облік електролітного обміну

B. Облік втрати білків

C. Профілактика перфорації

D. Профілактика панкреатиту

E. *Профілактика кишкової непрохідності

 

175. У хворого 35 років під час операції з приводу гострої кишкової непрохідності і перитоніту виявлена пухлина висхідного відділу ободової кишки, не спаяна з навколишніми тканинами, перфорація кишки в області пухлини. Визначите об'єм операції:

A. *Правобічна геміколектомія

B. Лівобічна геміколектомія.

C. Проктоколектомія

D. Тільки ушивання перфорації

E. Тільки ілеостомія

 

176. Хворий прооперований з приводу розлитого гнійного перитоніту.Вкажіть причину використання похідних метронідазолу, як обов'язкового компоненту антибактеріальної терапії поширеного перитоніту?

A. Усунення грибкової флори

B. *Усунення анаеробної мікрофлори

C. Усунення аеробної мікрофлори

D. Профілактика глистової інвазії

E. Профілактика генералізованого кандидозу

 

177. Хворий прооперований з приводу розлитого гнійного перитоніту.Профілактикою і лікуванням післяопераційних парезів кишечника при перитоніті є:

A. Назогастральна інтубація

B. *Назогастроінтестинальна інкубація

C. Товстокишкова інтубація

D. Дренування черевної порожнини

E. Тампонада черевної порожнини

178. У хворого після апендектомії з приводу гангренозного апендициту, на 3 добу розвинувся перитоніт. Проведена релапаротомія. Релапаротомія при розлитому гнійному перитоніті переслідує:

A. Повторну апендектомію

B. *Повторну ревізію черевної порожнини

C. Видалення злук

D. Нормалізацію функції кишечника

E. Нормалізацію функції сечового міхура

 

179. У класичному протіканні перитоніту виділяють стадію:

 

A. Токсико-септичну

B. Септико-токсемічну

C. * Реактивну

D. Ранню

E. Ареактивну

 

180. Поширений гнійний перитоніт є наслідком усіх захворювань окрім:

 

A. Хвороби Крона

B. Перфорації дивертикула Меккеля

C. Гострої кишкової непрохідності

D. *Стенозу Великого дуоденального сосочка

E. Ріхтерівського защемлення грижі

 

181. Що з перерахованого не є чинником, що викликає перитоніт:

 

A. Вміст шлунка

B. Жовч

C. *Вуглекислий газ

D. Кров

E. Сеча

 

182. Вкажіть оптимальний шлях введення антибіотиків при лікуванні поширеного гнійного перитоніту:

 

A. Підшкірний

B. Ендолімфатичний

C. Довенний

D. *В черевну порожнину

E. В шлунково-кишковий трак

183. При якій формі гострого апендициту не розвивається перитоніт?

 

A. При перфоративному апендициті

B. При ускладненому апендициті

C. *При катаральному апендициті

D. При флегмонозному апендициті

E. При гангренозному апендициті

 

184. Вкажіть зайве у класифікації перитонітів по характеру ексудату:

 

A. Серозно-фібринозний

B. Каловий

C. Гнилісний

D. Жовчевий

E. *Фіброзно-геморагічний

 

185. Вкажіть можливу причину псевдоперитонеального синдрому:

 

A. Порфірія

B. Цукровий діабет

C. Ниркова коліка

D. Уремія

E. *Усі перераховані варіанти правильні


186. Хворий М., 63 роки, прооперований з приводу розлитого гнійного перитоніту, який ускладнився токсико-септичним шоком. Виберіть оптимальну схему антибіотикотерапії?

 

A. *За результатом посіву випоту черевної порожнини

B. Деескалаційна

C. За результатом посіву крові

D. Ескалаційна

E. Антибіотикотерапія не потрібна

 

187. Артеріальний тиск 90 і більше мм рт.ст відповідає шоку

A. * І ступеня

B. ІІ ступеня

C. ІІІ ступеня

D. IV ступеня

E. V ступеня

188. Травматичний шок належить до виду шоківA. * Жодного з вказанихB. РестриктивногоC. КардіогенногоD. АнафілактичногоE. Обструктивного 189. Травматичний шок належить до виду шоківA. * ГіповолемічногоB. СептичногоC. КардіогенногоD. ОбструктивногоE. Жодного з вказаних 190. Для хворих з інфекційно-токсичним шоком не характерно: A. * гіпотерміяB. наявність вогнища інфекції чи гнійного хірургічного захворюванняC. тахікардія (ЧСС понад 90 уд./хв.)D. почащене диханняE. гіпотензія

191. Артеріальний тиск 90-70 мм рт.ст відповідає шоку

A. * ІІ ступеня

B. IV ступеня

C. І ступеня

D. ІІІ ступеня

E. V ступеня

192. Артеріальний тиск (систолічний) при шоку І ступеня

A. * Вірної відповіді немає

B. 90-70 мм рт.ст.

C. 70-50 мм рт.ст.

D. нижче 50 мм рт.ст.

E. 100 і більше мм рт.ст.

193. Артеріальний тиск (систолічний) при шоку ІI ступеня

A. * Вірної відповіді немає

B. 90 і більше мм рт.ст

C. 70-50 мм рт.ст.

D. нижче 50 мм рт.ст.

E. 100 і більше мм рт.ст.

194. Шок за Weil M.H. і Henning поділяють на категорії, окрім: A. * травматичнийB. гіповолемічнийC. кардіогеннийD. дистрибутивний, обумовлений відносною гіповолемією E. обструктивний, обумовлений обструкцією магістральних судин 195. Шок за Weil M.H. і Henning поділяють на категорії, окрім: A. * геморагічнийB. гіповолемічнийC. кардіогеннийD. дистрибутивний, обумовлений відносною гіповолемією E. обструктивний, обумовлений обструкцією магістральних судин

196. Артеріальний тиск (систолічний) при шоку ІII ступеня

A. * Вірної відповіді немає

B. 90 і більше мм рт.ст

C. 90-70 мм рт.ст.

D. нижче 50 мм рт.ст.

E. 100 і більше мм рт.ст.

197. Гіповолемічний шок обумовлений A. * Зниженням ОЦКB. Збільшенням ємності судинної системиC. Обструкцією магістральних судинD. Всім переліченимE. Жодним з переліченого 198. Септичний шок належить до виду шоківA. * ДистрибутивногоB. КардіогенногоC. ГіповолемічногоD. ОбструктивногоE. Жодного з вказаних 199. Неврогенний шок належить до виду шоківA. * ДистрибутивногоB. КардіогенногоC. ГіповолемічногоD. ОбструктивногоE. Жодного з вказаних 200. Синдром верхньої порожнистої вени належить до виду шоківA. * ОбструктивногоB. КардіогенногоC. ДистрибутивногоD. ГіповолемічногоE. Жодного з вказаних 201. Опіковий шок належить до виду шоківA. * Гіповолемічного B. КардіогенногоC. ДистрибутивногоD. ОбструктивногоE. Жодного з вказаних 202. Спеціалізована програма контролю при шоку включає все, окрім:A. * Включає все зазначенеB. Контроль гемодинамікиC. Контроль мікроциркуляціїD. Контроль метаболічного балансуE. Контроль кислото-основного стану 203. Спеціалізована програма контролю при шоку включає все, окрім:A. * Включає все зазначенеB. Контроль гемодинамікиC. Контроль дихальної системиD. Контроль метаболічного балансуE. Контроль кислото-основного стану

204. Артеріальний тиск 140 і більше мм рт.ст відповідає шоку

A. * Не відповідає жодному ступеню шоку

B. ІІ ступеня

C. ІІІ ступеня

D. IV ступеня

E. V ступеня

205. Артеріальний тиск (систолічний) при шоку ІV ступеня

A. * нижче 50 мм рт.ст.

B. 90 і більше мм рт.ст

C. 90-70 мм рт.ст.

D. 70-50 мм рт.ст.

E. 100 і більше мм рт.ст.

206. Для хворих з інфекційно-токсичним шоком не характерна: A. * гіпертензія B. наявність вогнища інфекції чи гнійного хірургічного захворюванняC. гіпертермія (понад 38°С)D. тахікардія (ЧСС понад 90 уд./хв.)E. почащене дихання 207. Дистрибутивний шок обумовлений A. * Збільшенням ємності судинної системиB. Зниженням ОЦКC. Обструкцією магістральних судинD. Всім переліченимE. Жодним з переліченого 208. Обструктивний шок обумовлений A. * Обструкцією магістральних судинB. Зниженням ОЦКC. Збільшенням ємності судинної системиD. Всім переліченимE. Жодним з переліченого 209. Кардіогенний шок обумовлений A. * Різким порушенням діяльності міокардаB. Збільшенням ємності судинної системиC. Обструкцією магістральних судинD. Всім переліченимE. Жодним з переліченого 210. Геморагічний шок належить до виду шоківA. * ГіповолемічногоB. КардіогенногоC. ДистрибутивногоD. ОбструктивногоE. Жодного з вказаних 211. Анафілактичний шок належить до виду шоківA. * ДистрибутивногоB. ГеморагічногоC. ГіповолемічногоD. ОбструктивногоE. Жодного з вказаних 212. У перебігу інфекційно-токсичного шоку виділяють (В.І.Покровський) наступні стадії, окрімA. * Четверта стадія - спостерігається ціаноз, гіпотермія, гіпестезія, анурія.Пульс ниткоподібний, тони серця глухі, артеріальний тиск різко знижений.Іноді спостерігається марення. У цій стадії можливий розвиток набряку мозку, що характеризується втратою свідомості і судомами.B. Перша стадія - характеризується тяжким загальним станом, болем у м’язах,суглобах, животі, загальною гіперстезією. Хворі збуджені. На шкірі з’являється геморагічно-некротичний висип, спостерігається ціаноз губ і нігтьових фаланг. Артеріальний тиск дещо підвищений або в межах норми,тахікардія.C. Друга стадія - хворі загальмовані, шкіра бліда, геморагії і некрози збільшуються, спостерігається ціаноз носа, вушних раковин, стоп, пальців рук. Тони серця глухі, пульс частий, артеріальний тиск знижений.Температура тіла знижується до норми. Виявляється декомпенсований ацидоз, гіпоксемія, гіпокаліємія.D. Третя стадія – спостерігається ціаноз, гіпотермія, гіпестезія, анурія.Пульс ниткоподібний, тони серця глухі, артеріальний тиск різко знижений.Іноді спостерігається марення. У цій стадії можливий розвиток набряку мозку, що характеризується втратою свідомості і судомами.E. Всі варіанти невірні

213. Артеріальний тиск 50-70 мм рт.ст відповідає шоку

A. * ІІІ ступеня

B. IV ступеня

C. І ступеня

D. ІІ ступеня

E. V ступеня

214. Артеріальний тиск 50 мм рт.ст і менше відповідає шоку

A. * IV ступеня

B. І ступеня

C. ІІІ ступеня

D. ІІ ступеня

E. V ступеня

215. Спеціалізована програма контролю при шоку включає все, окрім:A. * Включає все зазначенеB. Контроль системи сечовиділенняC. Контроль загортальної системи кровіD. Контроль метаболічного балансуE. Контроль кислото-основного стану 216. Спеціалізована програма контролю при шоку включає все, окрім:A. * Включає все зазначенеB. Контроль гемодинамікиC. Контроль мікроциркуляціїD. Контроль загортальної системи кровіE. Контроль кислото-основного стану

217. Артеріальний тиск (систолічний) при шоку ІVступеня

A. * Вірної відповіді немає

B. 90 і більше мм рт.ст

C. 90-70 мм рт.ст.

D. 70-50 мм рт.ст.

E. 100 і більше мм рт.ст.

218. Для хворих з інфекційно-токсичним шоком не характерно: A. * ЧСС 60-80\хвилинуB. наявність вогнища інфекції чи гнійного хірургічного захворюванняC. гіпертермія (понад 38°С)D. почащене диханняE. гіпотензія 219. Для хворих з інфекційно-токсичним шоком не характерно: A. * брадикардіяB. наявність вогнища інфекції чи гнійного хірургічного захворюванняC. гіпертермія (понад 38°С)D. почащене диханняE. гіпотензія

220. В залежності від причини виникнення розрізняють такі види шоку, окрім:

A. * Аспіраційний шок

B. Травматичний шок

C. Гіповолемічний шок

D. Септичний шок

E. Кардіогенний шок

221. ІІ стадія інфекційно-токсичного шоку за Покровським В.І. …


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 1840 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.299 сек.)