 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ТЕМА № 8. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ1. Гігієнічні нормативи прозорої питної води: А. Не більше 20 см В. Не менше 30 см С. Не більше 1,5 мг/дм3 Д. Не більше 2 мг/дм3 Е. Не менше 20 см.
2.Гігієнічний норматив мутності питної води: А. Не менше 30 см В. Не більше 20 см С. Не більше 40° Д. Не більше 1,5 мг/дм3 С. Не більше 2 мг/дм3
3. Гігієнічний норматив інтенсивного запаху питної водопровідної води – не більше: А. 1 бал В. 7 мг-екв/дм3 С. 1000 мг/дм3 Д. 20° Е. 2 бали
4. Гігієнічний норматив інтенсивного смаку питної водопровідної води – не більше: А. 1 бал В. 2 бали С. 1000 мг/дм3 Д. 20° Е. 7 мг-екв/дм3.
5. Гігієнічний норматив активної реакції питної води: А. Не більше 7,0; В. 6,5 – 8,0; С. 6,5 – 9,0; Д. 6,0 – 9,0; Е. 7,5 – 9,5.
6. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води? А. Забруднення радіоактивними речовинами В. Накопичення у воді гумінових речовин С. Зміни сонячної активності Д. Зміни температури води Е. Зміни погоди
7. Що може бути причиною зміни активної реакції природної води? А. Зміни температури води В. Забруднення радіоактивними речовинами С. Зміни сонячної активності Д. Зміни погоди Е. Забруднення стічними водами
8. Сухий залишок води це? А. Кількість нерозчинних, зважуваних у воді органічних речовин в 1л води В. Кількість розчинних солей, які містяться в 1л води (мг/дм3) С. Кількість бікарбонатів і карбонатів, що випадають в осад при кип’ятінні Д. Кількість зважуваних у воді речовин неорганічної природи Е. Кількість розчинних у воді солей кальцію і магнію
9. Допустимий вміст сухого залишку в питній воді: А. Не більше 10000 мг/дм3 В. 6,5-9,0 мг/дм3 С. Не більше 7мг+екв/дм3 Д. Не більше 1000 мг/дм3 Е. Не більше 500 мг/дм3
10. Чим обумовлена жорсткість води? А. Вмістом у воді заліза і міді В. Мутністю води С. Вмістом у воді солей кальцію і магнію Д. Вмістом у воді сполучення фосфору і сірки Е. Вмістом у воді солей цинку і свинцю
11. Гігієнічний норматив жорсткості питної водопровідної води: А. Не більше 3 мг-екв/дм3 В. Не більше 7 мг-екв/дм3 С. 14 мг-екв/дм3 Д. Не менше 7мг-екв/дм3 Е. 7-14 мг-екв/дм3
12. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеної жорсткості питної води А. Цінне джерело кальцію, зокрема, для тканин зубів В. Є ймовірним чинником для розвитку нирковокам’яної хвороби, остеохондрозу С. Змінює присмак і запах їжі Е. Підвищує проникливість капілярів Д. Мало придатна для санітарної обробки тіла тому, що формує з милом нерозчинні сполуки, які затрудняють процеси миття
13. Санітарно-гігієнічне значення підвищеного складу хлоридів у питній воді: А. Надають запах В. Підвищують мутність С. Надають гіркий присмак Д. Збільшують кольоровість, змінюють рН Е. Є відносним показником забруднення води органічними речовинами тваринного походження
14. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів у питній воді: А. Надають запах В. Підвищують мутність С. Надають солоний присмак Д. Збільшують кольоровість, змінюють рН Е. Надають гіркий присмак
15. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту хлоридів у питній воді: А. Несприятливо впливають на шлункову секрецію В. Покращують смак С. Змінюють рН води Д. Збільшується кольоровість Е. Надають запах
16. Гігієнічний норматив хлоридів у питній воді: А. 0,7 – 1,5 г/дм3 В. Не більше 500 мг/дм3 С. Не більше 45 мг/дм3 Д. Не більше 350 мг/дм3 Е. 1000 мг/ дм3
17. Фізіологічно-гігієнічне значення підвищеного вмісту сульфатів у питній воді: А. Здатність до появи набряків В. Вказує на забруднення води пестицидами С. Збільшення кольоровості, зміна рН води Д. Надають воді гірко-солоний присмак Е. Збільшення проникності капілярів
18. Гігієнічний норматив сульфатів у питній воді – не більше мг/ дм3: А. 700 В. 500 С. 900 Д. 800 Е. 350.
19. В чому полягає фізіологічне значення води? А. Вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами В. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань С.Вода використовується для санітарної обробки тіла людини Д. Вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі Е. Вода необхідна для введення в кров поживних речовин, в розчиненому вигляді, видалення кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції
20. В чому заключається епідеміологічне значення води? А. Вода може стати причиною захворювань внаслідокнадлишку або недостачі в ній мінеральних речовин, забруднення отруйними і радіоактивними речовинами В. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань; С. Вода використовується для санітарної обробки тіла людини Д. Вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі Е. Вода необхідна для введення в кров поживних речовин в розчиненому вигляді, видалення кінцевих продуктів обміну, для терморегуляції
21. В чому заключається санітарно-гігієнічне значення води? А. Вода необхідна організму для введення в кров поживних речовин в розчиненому вигляді В.Вода необхідна організму для видалення кінцевих продуктів обміну для терморегуляції С. Вода використовується для прибирання приміщень, прання, приготування їжі санітарної обробки тіла людини Д. Вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мікроорганізмів Е. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань
22. В чому заключається санітарно-гігієнічне значення води? А. Вода необхідна організму для введення в кров поживних речовин В. Вода необхідна для санітарної обробки тіла людини, виведення шлаків з організму і терморегуляції С. Вода необхідна для приготування їжі і травлення у всіх відділах шлунково-кишкового тракту Д. Вода може стати причиною захворювань внаслідок надлишку або недостатності в ній мінеральних речовин, забруднення отрутохімікатами і радіоактивними речовинами Е. Вода грає велику роль в розповсюдженні інфекційних захворювань.
23. Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від: А. Інтенсивності фізичного навантаження В. Інтенсивності розумової роботи С. Характеру харчування Д. Вміст вуглекислоти в повітрі Е. Якості води
24. Фізіологічна потреба людини в питній воді залежить від: А. Вміст кисню у воді В. Інтенсивності розумової роботи С. Характеру харчування Д. Температури повітря Е. Якості води
25. Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді: А. Тільки введенням води (напоїв) В. Вживання рідини (вода, напої, перші блюда) С. Вода, що міститься у повітрі, що вдихається Д. Вода, що поглинається шкірою Е. Вода, що поглинається слизовими оболонками затмосферного повітря
26. Джерело, за рахунок якого покривається добова потреба організму людини у воді: А. Потреба компенсується тільки введенням води (напоїв) В. Вода, що поглинається шкірою С. Вода, що міститься в атмосферному повітрі, яке вдихається Д. Питна вода, напої, їжа Е. Вода, що поглинається слизовими оболонками з атмосферного повітря
27. Фізіолого-гігієнічне значення нітратів в питній воді: А. При недостатньому потраплянні в організм сприяють розвитку карбоксигемоглобінемії В. При надмірному потраплянні в організм сприяють розвитку флюорозу С. При надмірному потраплянні в організм сприяють розвитку метгемоглобінемії Д. Змінює смак і кольоровість води Е. При недостатньому потраплянні в організм призводить до білкового голодування
28. Гігієнічний норматив вмісту нітратів в питній воді (мг/л) - не більш як: А. 10 В. 20 С. 30 Д. 40 Е. 45.
29. Бактеріологічний показник забруднення води: А. Число яєць гельмінтів в 1 дм3 В. Мікробне число С. Титр анаеробів Д. Число личинок мух в 1 дм3 Е. Санітарне число
30. Бактеріологічний показник забруднення води: А. Число яєць гельмінтів в 1 дм3 В. Число лялечок мух в 1дм3 С. Титр анаеробів Д. Колі-індекс Е. Санітарне число
31. Бактеріологічний показник забруднення води: А. Колі-титр В. Санітарне число С. Титр анаеробів Д. Число яєць гельмінтів в 1 дм3 Е. Число личинок мух в 1дм3
32. Мікробне число це: А. Кількість кишкових паличок в 1 л води В. Кількість мікроорганізмів, виявлених в 1 л води С. Кількість колоній, що зростають при посіві 1 мл води, на м'ясо-пептонному агарі після вирощування при температурі 37°С через 24години Д. Кількість колоній кишкової палички що зростають через 24 години при посіві 1 мл на м'ясо-пептонний агар Е. Найменша кількість досліджуваної води, в якій виявляється кишкова паличка
33. Колі-тітр - це: А. Найменша кількість досліджуваної води, в якій виявляється кишкова паличка В. Кількість кишкових паличок в 1 л води С. Кількість колоній кишкових паличок, що зростаютьпри посіві 1 мл води на м'ясо-пептонному агарі після вирощування при температурі 37°С через 24 години Д. Кількість мікроорганізмів, виявлених в 1 л води Е. Найбільша кількість досліджуваної води, в якій виявляється одна кишкова паличка
34. Колі-індекс це: А. Кількість кишкових паличок в 1 мл води В. Кількість мікроорганізмів в 1 мл води С. Найменша кількість води, в якій виявляється кишкова паличка Д. Кількість кишкових паличок в 1 л води Е. Найбільша кількість води, в якій виявляється кишкова паличка
35. Хімічний показник забруднення води органічними речовинами: А. Солі свинцю В. Загальна жорсткість С. Амонійні солі Д. Карбонати Е. Сірководень
36. Хімічний показник забруднення води органічними речовинами: А. Нітрати В. Сірководень С. Карбонати Д. Фосфати Е. Сухий залишок
37. Хімічний показник забруднення води органічними речовинами: А. Бікарбонати В. Сірководень С. Карбонати Д. Нітрити Е. Сухий залишок
38. Яка вода повинна відповідати гігієнічним вимогам ДержСНтаП №383 «Вода питна»: А. Будь-яка питна вода В. Вода питна водопровідна С. Вода промислово-господарського використання Д. Колодязна вода Е. Вода джерел господарсько-питного водопостачання
39. Дайте гігієнічний висновок якості води питної водопровідної, IV-го кліматичного району, якщо: рН - 8, сухий залишок - 2000 мг/л, сульфати – 400 мг/л, вміст фтору – 0,6 мг/л, вміст йоду – 100мкг/л: А. рН перевищує допустиму величину В. Хлориди і сульфати не відповідають допустимій величині С. Вміст сухого залишку не відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» Д. Вміст йоду нижчий за допустиму величину Е. Сухий залишок і рН перевищують допустимі величини
40. Вода питна водопровідна, II-го кліматичного району: рН - 7, сухий залишок – 1000 мг/л, хлориди – 800 мг/л, сульфати – 400 мг/л, вміст фтору - 0.7 мг/л, вміст йоду – 100 мкг/л. Оцініть якість води: А. рН перевищує допустиму величину В. Хлориди і сульфати не відповідають допустимій величині С. Вміст хлоридів не відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» Д. Вміст йоду нижчий за допустиму величину Е. Сухий залишок і рН перевищують допустимі величини
41. Вода питна водопровідна, III - го кліматичного району: рН-8,5, загальна жорсткість - 6 мг-екв/л, сульфати – 600 мг/л, вміст фтору - 1,2 мг/л, хлориди – 250 мг/л, сухий залишок -1000 мг/л, нітрати - 55 мг/л. Оцініть якість води: А. Вміст нітратів і сульфатів вище допустимого В. Вміст фтору перевищує допустиму величину С. Загальна жорсткість перевищує допустиму величину Д. Вміст сухого залишку вищий за допустиму величину Е. Вміст хлоридів не відповідає допустимій величині
42. Вода питна водопровідна, I-го кліматичного району: хлориди – 600 мг/л, сульфати 200 мг/л, вміст фтору - 2 мг/л, сухий залишок - 300 мг/л, кольоровість - 10 С°, загальна жорсткість – 3 мг-екв/л. Оцініть якість води: А. Вода відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» за всіма показниками В. Сухий залишок менше допустимої величини С. Вміст сульфатів не відповідає нормованій величині Д. Вміст хлоридів і фтору перевищує допустиму величину Е. Загальна жорсткість не відповідає нормованій величині
43. Вода питна водопровідна II-го кліматичного району: вміст хлоридів – 250 мг/л, сульфатів – 400 мг/л, нітратів - 40 мг/л, вміст фтору - 1,2 мг/л, кольоровість – 150, сухий залишок - 1000 мг/л, загальна жорсткість – 12 мг-екв/л. Оцініть якість води: А. Вміст нітратів нижче допустимого В. Вміст фтору вище нормованої величини С. Вміст хлоридів вище нормованої величини Д. Загальна жорсткість вище за допустиму норму Е. Вміст сульфатів вищий за допустиму норму
44. Вода питна водопровідна II-го кліматичного району: вміст хлоридів – 250 мг/л, сульфатів – 400 мг/л, нітратів – 50 мг/л, вміст фтору - 0,2мг/л, кольоровість - 15°, сухий залишок - 1000мг/л, загальна жорсткість – 7 мг-екв/л. Оцініть якість води: А. Вміст нітратів вище, а фтору нижче допустимого В. Вміст фтору вище нормованої величини С. Вміст хлоридів вище нормованої величини Д. Загальна жорсткість нижче за допустиму норму Е. Вміст сульфатів вищий за допустиму норму
45. Вода питна водопровідна I-го кліматичного району: вміст хлоридів – 500 мг/л, сульфатів – 350 мг/л, нітратів – 45 мг/л, фтору - 1,5 мг/л, запах - 2 бали, присмак - 1 бал, загальна жорсткість – 14 мг-екв/л. Оцініть якість води: А. Вміст фтору перевищує допустиму величину В. Вміст хлоридів нижчий за допустиму величину С. Органолептичні властивості не відповідають нормативам Д. Загальна жорсткість і вміст хлоридів вище за допустиму величину Е. Вміст нітратів вищий за допустиму величину
46. Вода питна водопровідна I-го кліматичного району: вміст хлоридів – 500 мг/л, сульфатів - 350 мг/л, нітратів – 45 мг/л, фтору - 1,2 мг/л, запах - 2 бали, привкус - 1 бал, загальна жорсткість – 6 мг-екв/л. Оцініть якість води: А. Вміст фтору перевищує допустиму величину В. Вміст хлоридів перевищує допустиму величину С. Органолептичні властивості не відповідають нормативам Д. Загальна жорсткість нижче за допустиму величину Е. Вміст нітратів вищий за допустиму величину
47. Визначте поняття «біогеохімічна провінція»: А. Географічна місцевість, значно віддалена від води В. Географічна місцевість, якій притаманні нестача або надлишок хімічних сполук у ґрунті, воді, живих організмах С. Географічна місцевість, розташована вище 1000м над рівнем моря Д. Місцевість, що містить хімічні сполуки у ґрунті, в кількості, яка перевищує 10 мг/кг Е. Географічна місцевість, яка містить хімічні речовини у воді, в кількості менше ніж 10 мкг на кг ґрунту
48. Фізіолого-гігієнічне значення фтору в питній воді: А.У оптимальних концентраціях (0,7-1,5мг/дм) володіє проти каріозною ефективністю В. Надлишкові концентрації сприяють розвитку нирковокам’яної і жовчнокам’яної хвороб С. Надлишкові концентрації порушують водно-сольовий обмін, посилюють шлункову секрецію Д. Недостатні концентрації викликають ендемічний зоб Е. Недостатні концентрації викликають флюороз.
49. Фізіолого-гігієнічне значення фтору в питній воді: А. Надмірні концентрації сприяють розвитку карієсу в немолодому віці В. Надмірні концентрації сприяють розвитку нирковокам’яної, жовчнокам’яної хвороби С. Надмірні концентрації порушують водно-сольовий обмін, підсилюють шлункову секрецію Д. Недостатні концентрації викликають ендемічний зоб Е. Надмірні концентрації викликають системне генералізоване захворювання кісткової тканини, пов'язане з порушеннями процесу мінералізації кісток
50. Надмірне надходження фтору в організм може бути причиною: А. Карієсу В. Базедової хвороби С. Атрофії м'язів Д. Флюорозу Е. Сухості шкіри і дерматозу
51. Основним джерелом надходження фтору в організм являється: А. Повітря В. Вода С. Їжа тваринна Д. Ендогенний синтез Е. Рослинна їжа
52. Профілактика флюорозу: А. Фторування питної води В. Дефторування питної води С. Додавання фтористого натрію в кухонну сіль Д. Йодування кухонної солі Е. Дейодування питної води 53. Вода питна водопровідна I-го кліматичного району. Оцініть якість питної води: загальна жорсткість – 5 мг-экв/л, сухий залишок – 800 мг/л, хлориди - 200 мг/л: А. Вода відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» В. Вода не відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» С. Вагальна жорсткість нижча за норму Д. Сухий залишок нижче за норму Е. Вміст хлоридів нижчий за норму
54. Вода питна водопровідна II-го кліматичного району.Оцініть якість питної води: вміст фтору - 1,5 мг/л, органолептичні властивості відповідають ГОСТу «Вода питна» рН - в межах 6,5 - 8,5; сухий залишок – 1000 мг/л, хлориди 300 мг/л, сульфати – 400 мг/л: А. Вода не відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» В. Вода відповідає ДержСНтаП №383 «Вода питна» С. рН перевищує допустимі величини Д. Вміст фтору перевищує допустиме Е. Вміст фтору недостатній.
55. Вода водопровідна в III-му кліматичному районі: рН - 6,5-8,5; вміст фтору-1,7 мг/л, сухий залишок - 700 мг/л, загальнажорсткість – 7 мг/л, сульфати – 500 мг/л. Оцініть якістьпитної води: А. Вода відповідає за всіма показниками ДержСНтаП №383 «Вода питна» В. Вміст фтору перевищує допустиму величину С. Вміст фтору нижчий за допустиму величину Д. рН нижче допустимого Е. Вміст сульфатів нижчий за допустиму величину
Тема 9. Методи поліпшення якості води 1. Поняття про освітлювання води: А. Усунення запаху і присмаку В. Усунення радіоактивних речовин С. Усунення кольоровості Д. Усунення патогенної мікрофлори Е. Усунення каламутності
2. Поняття про очищення води (освітлювання): А. Усунення токсичних речовин В. Усунення надлишку солей С. Усунення патогенних мікроорганізмів Д. Звільнення від радіоактивних речовин Е. Звільнення від зважених частинок
3. Поняття про знезараження води: А. Звільнення води від отруйних домішок В. Звільнення води від патогенних мікробів і вірусів С. Звільнення води від радіоактивних речовин Д. Звільнення води від зважених речовин Е. Поліпшення органолептичних властивостей
4. Методи освітлювання води: А. Біофізичні, змішані В. Обезбарвлення, знешкодження С. Санітарні, гігієнічні Д. Хімічні, комбіновані Е. Хлорування, перехлорування
5. Фізичний метод освітлювання води: А. Коагуляція В. Фільтрування С. Застосування УФВ Д. Озонування Е. Кип'ятіння
6. Фізичний метод освітлювання води: А. Коагуляція В. Фторування С. Застосування ультразвуку Д. Відстоювання Е. Кип'ятіння
7. Хімічний метод очищення (освітлювання) води: А. Коагуляція В. Хлорування С. Застосування гамма-випромінювання Д. Озонування Е. Кип'ятіння
8. Суть процесу коагуляції як методу очищення води: А. Утворення біологічно активних з'єднань, згубно діючих на мікробну клітку В. Взаємодія коагулянта з лужними резервами води (електролітами) з утворенням гідроокисів, що адсорбують зважені частинки С.Утворення молекул хлорноватистої кислоти, що зупиняє зростання мікробних кліток Д. Утворення безлічі міхурів газу, що утворюються при додаванні коагулянта у воду і облягають зважені частинки Е. Утворення комплексних з'єднань у вигляді пластівців, що не реагують з роданідом
9. Унаслідок процесу коагуляції вода освітлюється, оскільки: А. Зважені частинки, що мають різнойменні заряди, притягуються і, утворюючи крупні конгломерати, осідають В. Зважені частинки, що мають позитивний заряд, адсорбуються на поверхні негативно заряджених осідаючих пластівців гідроокису С. В процесі коагуляції змінюється лужність води Д. Зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на поверхні позитивно заряджених осідаючих пластівців гідроокису Е. Зважені частинки, що мають негативний заряд, адсорбуються на поверхні позитивно заряджених осідаючих пластівців коагулянта
10. Яка умова необхідна щоб відбулася коагуляція? А. Мінімальна або максимальна доза коагулянта В. Достатня бікарбонатна жорсткість води С. Температура води не вища 120 Д. Попереднє відстоювання води Е. Попереднє знезараження води
11. Як впливає доза коагулянта на процес коагуляції? А. Чим більше доза коагулянта, тим швидше відбудеться коагуляція В. Чим більше доза коагулянта, тим краще відбудеться коагуляція С. Чим менше доза коагулянта, тим ефективніше йде процес коагуляції Д. Доза коагулянта повинна бути середньоарифметичною з 10 проб дослідної коагуляції Е. Вибирають мінімальну дозу, при якій спостерігається кращий ефект коагуляції
12. Доза коагулянта, необхідна для очищення води залежить: А. Від кількості солей калію і марганцю у воді В. Тільки від бактеріального забруднення води С. Від того, який час ми маємо для очищення води Д. Від ступеня забруднення і рН води Е. Від вмісту радіоактивних речовин у воді
13. Методи знезараження води: А. Бактеріологічний, біохімічний В. Хімічні, фізичні С. Коагуляція, хлорування Д. Фільтрація, відстоювання Е. Фізіологічні, епідеміологічні
14. Фізичні методи знезараження води: А. Фільтрування, відстоювання В. Кип'ятіння, СВЧ-полем С. Гамма-промінням, озонування Д. Відстоювання, іонами срібла Е. Озонування, опріснення
15. Хімічні методи знезараження води: А. УФ-промінням, кип'ятіння В. Хлорування, озонування С. Озонування, рентгенівським промінням Д. Магнітним полем, йодірування Е. СВЧ-полем, ультразвуком
16. Способи хлорування води: А. Подвійне хлорування, перехлорування В. Потрійне хлорування, переозонування С. Перманганування з попереднім хлоруванням Д. Хлорування з попереднім озонуванням Е. Хлорування з препермангуванням
17. Вільний активний хлор у воді, надаючий бактерицидну дію, представлений концентрацією: А. Соляної кислоти, сірчанокислого алюмінію В. Хлорноватістої кислоти, гипохлоріт-іонів С. Гипосульфат - іонів, хлорноватістого марганцю Д. Атомарного кисню, пари йоду Е. Атомарного хлора, хлорного заліза
18. Речовини, які використовуються для хлорування води: А. ДДТ, хлорофос, перманганат калія В. Газоподібний фтор, аміак, озон С. Озон, йод, препарати срібла Д. Хлорне вапно, газоподібний хлор Е. Хлороформ, тіофос, хлорамін
19. Поняття про залишковий вільний хлор: А. Кількість активного хлору в міліграмах, необхідна для знезараження 1 дм3 води В. Кількість активного хлору, яка витрачається на безпосередню бактерицидну дію С. Кількість активного хлору, яка може виявиться у воді після її надмірного хлорування Д. Кількість активного хлору, яка повинна залишатися в питній воді після її хлорування звичними дозами Е.Кількість активного хлору, яка поглинається зваженими речовинами і мікроорганізмами при хлоруванні води
20. Для чого необхідний залишковий хлор у воді після її звичного хлорування? А. Для бактерицидної дії при зберіганні води В. Для поліпшення органолептичних властивостей води С. Для спороцидного ефекту при хлоруванні води Д. Для гарантії повного знезараження Е. Наявність залишкового хлору не обов'язкова
21. Кількість залишкового вільного хлору в водопровідній воді згідно ГОСТу «Вода питна» (мг/дм3): А. 0,1-0,2 В. 0,2-0,3 С. 0,6-1,0 Д. Не менше 1,0 Е. 0,3- 0,5
22. Поняття про подвійне хлорування води: А. При цьому методі спочатку у воду вводять аміак, а через 0,5-2 хвилини - хлор В. Метод, при якому використовуються хлораміни і озон С.Подача хлору у воду перед відстійниками і аміаку після фільтрів Д.Подача хлору у воду перший раз перед відстійником, другий раз - після фільтрів Е. Подача хлору у воду перший раз перед фільтрами, другий раз - після фільтрів
23. Перевага подвійного хлорування води полягає у тому, що введення хлору перед відстійниками: А. Збільшує вміст залишкового хлору В. Приводить до можливості утворення хлорорганічних з'єднань С. Збільшує вміст кисню у воді Д. Збільшує надійність знезараження Е. Попереджає появу неприємного запаху
24. Поняття про перехлорування води: А. Метод, при якому у воду вводять 3-5 мг/м3 активного хлору В. Метод хлорування, при якому у воду вводять великі дози хлору (10-20 мг/дм3) С. Метод, при якому у воду вводять аміак, а потім через 0,5-2 хвилини - хлор Д. Метод, при якому воду хлорують двічі звичними дозами Е. Метод, при якому воду хлорують двічі - газоподібним хлором
25. Недолік методу подвійного хлорування води: А. Погіршує запах води В. Зростає можливість утворення хлорорганічних з'єднань С. Погіршується каламутність і кольоровість води Д. Дуже слабкий бактерицидний ефект Е. Необхідно дехлорувать воду гіпосульфітом
26. Перевага методу перехлорування води? А. Можливість знезаражувати солону воду В. Можливість знезаражувати каламутну і забарвлену воду С. Необхідність дехлорування води Д. Не утворюються хлорорганічні речовини Е. Поліпшується прозорість і кольоровість води
27. Недолік методу перехлорування води: А. Погіршення прозорості і кольоровості води В. Необхідність дехлорування води С. Необхідність опріснення води Д. Малий бактерицидний ефект Е. Малий час знезараження
28. Перевага озонування як методу знезараження води: А. Не потрібно заздалегідь освітлювати воду В. Велика надійність в порівнянні з хлоруванням С. Збільшується рН води Д. Спрощення техніки знезараження Е. Економічно вигідніший метод
29. Перевага озонування як методу знезараження води: А. Не потрібно заздалегідь освітлювати воду В. Збільшується лужність води С. Поліпшуються органолептичні властивості води Д. Спрощується техніка знезараження води Е. Економічно вигідніший метод
30. Спеціальні методи поліпшення якості води: А. Подвійне хлорування, озонування, обробка СВЧ-полем В. Коагуляція, йодірування, опромінювання гамма-промінням С. Дезодорування, знезалізнення, опріснення Д. Знезараження, знешкодження, обробка ультразвуком Е. Преаммонізація, перехлорування, коагуляція
31. Принцип методу визначення дози хлорного вапна для знезараження води: А. Підрахунок колоній бактерій на живильному середовищі після 2-х денної витримки в термостаті при температурі 370 С В. Випробування дії різних кількостей 1% розчину хлорного вапна на воду і оцінка результатів за кількістю залишкового хлору С.Визначення якнайменше вираженого присмаку води після її хлорування різними дозами Д. Вимірювання бікарбонатної жорсткості води Е. Витіснення активним хлором з йодного калію вільного йоду в еквівалентній кількості і визначенні його кількості при титруванні гіпосульфітом
32. У населенному пункті внаслідок аварії на каналізаційному колекторі є загроза спалаху кишкових інфекцій. Вкажіть найбільш ефективний метод знезаражування води за даних умов: A. Суперхлорування B. Подвійне хлорування C. Озонування D. Опромінення води УФ-опроміненням E. Хлорування з преамонізацією
33. На розгляд та погодження до міської СЕС надійшов проект гранично допустимих скидів (ГДС) шкідливих хімічних речовин декількох промислових, харчових та побутових підприємств міста М. скид планується здійснювати у річку С. на 1,5 км нижче за течією міської межі. У проекті ГДС наведено якісний склад стічних вод згаданих об’єктів. Вкажіть, скид яких стічних вод з нижченаведених слід безумовно заборонити: A. Стічні води, що містять речовини з невстановленим ГДК В. Стічні води лікарняних закладів C. Стічні води коксохимічного заводу D. Стічні води від м’ясокомбінату та птахофабрики E. Стічні води з комбінату з хімічного чищення одягу
34. У „Будинку немовляти” захворіло одночасно 40 дітей у віці від 1 року. Характерні симптоми: загальна слабкість, ціаноз шкіри і видимих слизових оболонок. Діти отримували штучні харчові суміші, що розводили водою з шахтного колодязя. Клінічні лабораторні дослідження виявили у крові дітей значний вміст метгемоглобіну. Наявність якого хімічного забруднювача води могла бути вірогідною причиною розвитку токсичного цианозу? A. Миш’як B. Алюміній C. Свинець D. Нітрати E. Залізо 35. До інфекційного відділення центральної районної лікарні поступив хворий з діагнозом «черевний тиф». Який шлях передачі цього захворювання є провідним? A. Водний B. Водний і харчовий C. Водний і побутовий D. Побутовий E. Крапельний
36. Під час експертної оцінки нового джерела централізованого водопостачання населення проведено лабораторний аналіз питної води з артезіанської свердловини. Визначені такі показники її якості: каламутність – 1,5 мг/дм3, запах і присмак – 2 бали, фтор – 5 мг/дм3, індекс БГКП (колі-індекс) – 2, мікробне число – 100. Який гігієнічний захід із перерахованих необхідно провести для поліпшення якості води? A. Очищення B. Дезодорація C. Пом’якшення D. Знезаражування E. Дефторування
37. Шахтний колодязь знаходиться на територіїї присадибної ділянки в 20м від житлового будинку, 10м від вбиральні, на відстані 15м від будинку сусіда. Яка найменша відстань згідно з санітарними нормами повинна бути між колодязем і джерелом можливого забруднення води? A. Відстань повинна бути 30 м B. Відстань повинна бути 25 м C. Відстань повинна бути 20 м D. Відстань повинна бути 15 м E. Відстань повинна бути 10 м
38. Під час лабораторного аналізу питної води з артезіанської свердловини установлено, що прозорість складає 50см; кольоровість 200; каламутність 0,5 мг/л, запах і присмак 1 бал, загальна жосткість 15,5 мг-екв/л, вміст фтору 1,5 мг/л, окиснюваність – 0,7 мг/л, колі-індекс – 2, мікробне число – 10. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Пом’якшення B. Хлорування C. Дефторування D. Коагуляція E. Опріснення
39. Результати лабораторного аналізу питної води, що була відібрана з розподільної водопровідної мережі міста вказали на високий рівень забруднення води за бактеріологічними показниками (загальне мікробне число-350, колі-титр-25). Що найбільш вірогідно могло зумовити зниження якості питної води? A. Порушення герметичності водопровідної мережі B. Застій води в мережі C. Матеріал водопровідних труб D. Застарілі, коррозовані труби E. Замулена мережа, що давно не промивалась
40. При профілактічному огляді населення одного з міст України у 25% мешканців виявлені ознаки флюорозу: плямиста емаль зубів, у частини обстежених – генералізований остеосклероз з кальціфікацією міжхребетних зв’язок. Яка найбільш вірогідна причина виникнення флюорозу? A. Недостнє надходження фтору в організм з чаєм В. Недостатній вміст фтору у грунті і воді С. Надмірний вміст фтору у воді D. Надмірний вміст фтору в рослинних продуктах Е. Недостатній вміст фтору в тваринних продуктах
41. При лабораторному дослідженні питної води з шахтного колодязя, розташованого у селищі міського типу, встановлені наступні показники сольового складу води: хлориди – 140мг/дм3, сульфати – 246мг/дм3, фтор – 1,0 мг/дм3, нітрати – 90 мг/дм3, йод – 3,5 мг/дм3. Яке ендемічне захворювання може виникнути у споживачів питної води даного колодязя? A. Гафська хвороба B. Водонітратна метгемоглобінемія C. Ендемічний карієс D. Ендемічний зоб E. Ендемічний флюороз
42. Для поліпшення якості питної води на головних спорудах водопроводу прийшли до висновку про необхідність проводити її знезараження сучасними методами, що максимально запезбечують її високу епідеміологічну безпеку, зважаючи на застарілу і не досить надійну водопроводну мережу. Запропонуйте найбільш обгрунтований метод її знезараження. A. Хлорування B. Кип’ятіння C. Озонування D. УФ - опромінення E. Коагуляція, відстоювання та фільтрація
43. Під час лабораторного аналізу питної води із централізованого джерела установлено, що запах становить - 4 бали; прозорість складає - 40 см; кольоровість - 200; каламутність - 1 мг/л; рН – 7,0; загальна жорсткість – 7,0 мг-екв/л; вміст фтору – 0,8 мг/л; колі-індекс – 2; мікробне число – 100. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Пом’якшення B. Дезодорацію C. Дефторування D. Знезараження E. Освітлення
44. У селищі міського типу, яке розташоване поблизу річки та використовується населенням для масового відпочинку і купання, почастішали випадки захворювань на гепатит А. Найбільш інформативним показником, що може підтвердити чи спростувати наявність зв’язку між якістю води відкритої водойми і спалахом гепатиту А, є: A. Кількість бактерій групи кишкових паличок в 1 літрі води B. Вміст аміаку, нітритів та нітратів в 1 літрі води C. Окислюваність перманганатна та біхроматна D. Вміст розчиненого кисню в 1 літрі води E. Біохімічна потреба у кисні
45. Під час лабораторного аналізу питної води із централізованого джерела установлено, що прозорість складає 35 см; кольоровість 200; каламутність 0,5 мг/л; запах і присмак – 2 бали; загльна жорсткість 3,5 мг-екв/л; вміст фтору 1,0 мг/л; окислюваність – 0,7 мг/л; колі-індекс 7; мікробне число 350. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Пом'якшення B. Дезодорацію C. Дефторування D. Знезараження Е. Освітлення
46. При лабораторному дослідженні питної води з шахтного колодязя встановлено: запах та присмак – 2 бали; прозорість складає 40 см; кольоровість 200; каламутність 1,0 мг/л; рН – 7,0; загальна жорсткість – 5,0 мг-екв/л; вміст фтору - 0,8 мг/л; заліза – 4,0 мг/л; хлоридів – 300 мг/дм3; сульфати – 250 мг/дм3; фтор 1,0 мг/дм3; нітрати – 37 мг/дм3; колі-індекс – 2; мікробне число – 100. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Знезалізнення B. Дезодорацію C. Опріснення D. Знефторювання E. Денітрифікація
47. Під час експертної оцінки нового джерела центрального водопостачання населення проведено лабораторний аналіз питної води з артезіанської свердловини. Визначені такі показники її якості: каламутність 10,0 мг/дм3; запах і присмак – 2 бали; фтор – 0,7 мг/дм3; індекс БГКП (колі-індекс) 2; мікробне число 100. Який гігієнічний захід із перерахованих необхідно провести для поліпшення якості води? A. Дефторування B. Дезодорація C. Пом’якшення D. Знезаражування E. Очищення
48. При лабораторному дослідженні питної води з шахтного колодязя встановлено наступні показники лабораторного аналізу води: запах та присмак – 2 бали; прозорість складає 40 см; кольоровість 200; каламутність – 1,0 мг/л; рН – 7,0; загальна жорсткість – 5,0 мг-екв/л; вміст фтору – 0,8 мг/л; заліза – 1,0 мг/л; хлоридів – 300 мг/дм3; сульфати – 250 мг/дм3; нітрати – 80 мг/дм3; колі-індекс – 2; мікробне число 100. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Знезалізнення B. Дезодорацію C. Опріснення D. Знефторювання E. Денітрифікація
49. Внаслідок аварії каналізаціонної мережі, вміст її потрапив до системи водопостачання міста. Спалаху захворюванності на яку інфекційну хворобу слід очікувати? A. Трихоцефальоз B. Трихінельоз C. Лептоспіроз D. Туляремію E. Черевний тиф 50. Під час лабораторного аналізу питної води із артезіанської свердловини установлено, що прозорість складає 50 см; кольоровість – 200; каламутність – 0,5 мг/л; запах і присмак 1 бал; загальна жорсткість 5,5 мг-екв/л; вміст фтору – 1,5 мг/л; окиснюваність – 0,7 мг/л; колі-індекс – 2; мікробне число – 200. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Пом'якшення B. Хлорування C. Дефторування D. Коагуляція E. Опріснення
51. При лабораторному дослідженні питної води з шахтного колодязя встановлено наступні показники лабораторного аналізу води: запах та присмак – 2 бали; прозорість складає 40 см; кольоровість – 200; каламутність – 1,0 мг/л; рН – 7,0; загальна жорсткість – 5,0 мг-екв/л; вміст фтору – 0,8 мг/л; заліза 1,0 мг/л; хлоридів – 400 мг/дм3; сульфати – 500мг/дм3; фтору – 1,0 мг/дм3; нітрати – 37 мг/дм3; колі-індекс – 2; мікробне число – 100. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Знезалізнення B. Дезодорацію C. Опріснення D. Знефторювання E. Денітрифікація
52. Для організації водопостачання населення селища обрано вододжерело з вмістом сульфатів, хлоридів, нітратів, заліза, що відповідає гігієнічним вимогам, проте з високим вмістом фтору (3 мг/дм3). Розвиток якого захворювання може бути пов’язане з вживанням води даного складу? A. Флюорозу B. Карієсу C. Уролітіазу D. Подагри E. Жовчно-кам’яні хвороби
53. Під час лабораторного аналізу питної води із централізованого джерела установлено, що прозорість складє 47 см; кольоровість – 200; каламутність – 0,5 мг/л; запах і присмак – 2 бали; загальна жорсткість – 3,5 мг-екв/л; вміст фтору 1,0 мг/л; окислюваність – 0,7 мг/л; колі-індекс – 35; мікробне число – 700. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води? A. Пом'якшення B. Дезодорацію C. Дефторування D. Знезараження E. Освітлення
54. При лабораторному дослідженні питної води з централізованого джерела встановлено наступні показники лабораторного аналізу води: запах та присмак – 2 бали; прозорість складає 40 см; кольоровість – 200; каламутність – 1,0 мг/л; рН – 7,0; загальна жорсткість – 5,0 мг-екв/л; вміст фтору – 0,08 мг/л; заліза – 1,0 мг/л; хлоридів – 300 мг/дм3; сульфати – 250 мг/дм3; нітрати 37 мг/дм3; колі-індекс – 2; мікробне число – 100. Який метод обробки необхідно провести для покращення якості питної води A. Фторування B. Дезодорацію C. Опріснення D. Знефторювання E. Денітрифікація Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2729 | Нарушение авторских прав |