Кількість яких клітин збільшується при хронічному лімфолейкозі?
А. тромбоцитів.
Б. гранулоцитів.
В. моноцитів.
Г. еритроцитів.
Д. лімфоцитів.
Ситуаційні задачі.
№1
Хворий 27-ми років, близько року відмічає втому, пітливість, важкість у лівому підребер'ї, особливо після приймання їжі. Об'єктивно: збільшення селезінки, печінки. У крові: еритроцити - 3,2×1012/л, гемоглобін - 100 г/л, КП- 0,87, лейкоцити – 112×109/л, бласти - 7%, еозинофіли - 5%, мієлоцити - 15%, юні гранулоцити - 16%, паличкоядерні - 10%, сегментоядерні - 45%, лімфоцити - 2%, моноцити - 0%, ретикулоцити - 0,3%, тромбоцити – 420×109/л, ШОЕ- 25 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. Істинна поліцитемія
Б. Цироз печінки
В. Хронічний лімфолейкоз
Г. Гострий лейкоз
Д. Хронічний мієлолейкоз
№2.
Хворий 20-ти років пройшов курс поліхіміотерапії з приводу гострого лімфобластного лейкозу. Яка морфологічна картина крові може свідчити про настання повної клініко-гематологічної ремісії?
А. Вміст бластних клітин до 15%
Б. Вміст бластних клітин до 1%
В. Вміст бластних клітин до 10%
Г. Вміст бластних клітин до 5%
Д. Відсутність бластних клітин
№3
Хворий 50 років скаржиться на легку стомлюваність, зниження апетиту, нічну пітливість, дискомфорт у животі, втрату маси тіла. Об’єктивно: блідість шкіри, гепатоспленомегалія, у периферичній крові – значний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво, базофільно-еозинофільна асоціація, анемія, тромбоцитопенія. Який з наведених нижче результатів обстеження хворого підтверджує попередній діагноз хронічного мієлолейкозу?
А. Наявність філадельфійської хромосоми
Б. Тіні Боткіна - Гумпрехта
В. Підвищений рівень лужної фосфатази
Г. Знижений рівень ціанкобаламіну
Д. Тотальна трипаросткова гіпоплазія кісткового мозку з мегакаріоцитозом
№4
У жінки 52 років спостерігається слабкість, підвищена пітливість, збільшення шийних лімфатичних вузлів впродовж місяця. В анамнезі – часті “простудні захворювання”. Температура – 37,50С. Праворуч пальпуються два шийних лімфовузла розмірами 1×2 см та 1×1,5 см, не болючі при пальпації, не спаяні між собою та з навколишніми тканинами, щільно-еластичної консистенції. Виявлений лейкоцитоз 34×109 /л, лімфоцити складають 68%, пролімфоцити – 6%. ШОЕ - 19 мм/год. Знайдені клітини лейколізу (тіні Боткіна-Гумпрехта). Мієлограма – 38% лімфоцитів. Який з наступних діагнозів є найбільш вірогідним?
А. Хронічний лімфолейкоз
Б. Лімфома
В. Регіональний лімфаденіт
Г. Гострий лімфолейкоз
Д. Лімфогранулематоз
№5
Хвора 56 років помітила збільшення шийних лімфовузлів, загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, кашель. Об’єктивно: збільшення шийних та пахвових лімфовузлів, печінки, селезінки. АТ – 140/80 мм. рт. ст. Аналіз крові: еритроцити – 2,5×1012 /л; гемоглобін – 106 г/л; лейкоцити – 77×109/л; еозінофіли – 1%; паличкоядерні – 2%; сегментоядерні – 19%; лімфоцити – 78%; ШОЕ – 40 мм/год. Який найбільш ймовірний діагноз в цьому випадку?
А. Гострий лімфолейкоз
Б. Хронічний лімфолейкоз
В. Туберкульоз легень
Г. Інфекційний мононуклеоз
Д. Рак легенів
№6
Хворий 49 років скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, головні болі, пекучі болі в кінцівках, відчуття дискомфорту лівому підребер’ї. Самопочуття погіршилося приблизно 2 місяці тому. Об’єктивно: шкіра обличчя червоного кольору, гіперемія склер, печінка та селезінка збільшені, пульс 92/хв., АТ – 166/100 мм рт. ст. В аналізі крові: гемоглобін 210 г/л, еритроцити – 6,9×1012/л, лейкоцити – 13×109/л, тромбоцити – 960×109/л. Який найбільш ймовірний діагноз в цьому випадку?
А. Хронічний мієлолейкоз.
Б. Ідіопатичний мієлофіброз.
В. Гіпопластична анемія.
Г. Ессенціальний тромбоцитоз.
Д. Істинна поліцитемія.
№7
Хвора 18 років скаржиться на загальну слабість, підвищену стомлюваність, періодичні носові кровотечі, пітливість у нічний час, підвищення температури тіла до 39˚С, болі у кінцівках. Хворіє близько одного місяця. Об’єктивно: шкіра бліда, язик сухий, вкритий жовтуватим налітом. Визначається болісність при перкусії грудини. Пальпуються безболісні шийні та пахвові лімфовузли близько 1 см у діаметрі Пульс – 112/хв., ритмічний. Живіт м’який, помірно болючий в епігастрії. Аналіз крові: еритроцити – 3,1×1012/л; гемоглобін – 98 г/л, КП – 0,95, лейкоцити 4,8×109/л; бластні клітини 22%, еозинофіли 0%, базофіли – 0%, нейтрофіли – 46%, моноцити – 4%, лімфоцити – 28%, тромбоцити – 118×109/л. Діагноз?
А. Гіпопластична анемія.
Б. Хронічний лімфолейкоз.
В. Гострий лімфолейкоз.
Г. Хронічний мієлолейкоз.
Д. Гострий мієлолейкоз.
№8
Хворий, 22 років, скаржиться на епізодичну появу відчуття стомлюваності при фізичних навантаженнях, загалом почуває себе добре. При об’єктивному досліджені виявлено незначне збільшення периферичних лімфовузлів. Після поглибленого клініко-лабораторного обстеження було встановлено діагноз – хронічний лімфолейкоз. Визначте оптимальну стратегію ведення хворого?
А. Застосування променевої терапії
Б. Монотерапія цитостатичним препаратом
В. Поліхіміотерапія
Г. Динамічне спостереження
Д. Трансплантація кісткового мозку
№9
Хворий, 67 років, страждає на хронічний мієлолейкоз. На момент обстеження скаржиться на загальну слабкість, відчуття важкості у лівому підребер’ї. Об’єктивно: пульс – 78/хв., АТ – 150/90 мм рт. ст., температура тіла 37˚С, пальпується нижній полюс селезінки. Аналіз крові: еритроцити - 3,3×1012/л, гемоглобін - 104 г/л, кольоровий показник - 0,94, лейкоцити 63×109/л, еозинофіли - 6%, базофіли – 5%, паличкоядерні - 8%, сегментоядерні - 71%, лімфоцити - 18%, моноцити - 2%, тромбоцити – 448×109/л, ШОЕ - 16 мм/год. Який препарат доцільно застосовувати для монотерапії?
А. Вінкристин.
Б. Флударабін.
В. Іматиніб.
Г. Преднізолон.
Д. Циклофосфамід.
№10
Хвора, 44 років, страждає на хронічний лімфолейкоз. Скаржиться на значну загальну слабкість, задишку, біль у лівому підребер’ї. Об’єктивно: жовтяничність шкіри та слизових оболонок, пульс – 108/хв., АТ – 90/60, генералізоване збільшення лімфовузлів, значне збільшення селезінки. Аналіз крові: еритроцити - 2,5×1012/л, гемоглобін - 86 г/л, кольоровий показник - 1,03, еозинофіли – 1 %, паличкоядерні - 1%, сегментоядерні - 26%, лімфоцити - 69%, моноцити - 3%, тромбоцити 106×109/л, ШОЕ - 28 мм/год. Загальний білірубін – 65 мкмоль/л. Проба Кумбса позитивна. Який препарат слід назначити в комплексі лікування для зменшення ознак аутоімунної анемії та спленомегалії?
А. Вітамін В12
Б. Преднізолон
В. Фолієва кислота
Г. α2-інтерферон
Д. Тардиферон
№11
Хвора, 59 років, страждає на хронічний мієлолейкоз. Протягом останнього тижня загальний стан хворої значно погіршився. З’явилися скарги на різку загальну слабість, задишку при мінімальному фізичному навантаженні, головний біль, болі у попереку та суглобах. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, пульс – 112/хв., АТ – 90/50 мм рт. ст., температура тіла 39,2˚С, гепатоспленомегалія, АТ - 110/70 мм рт.ст., пульс - 90 уд./хв. Аналіз крові: еритроцити - 2,2×1012/л, гемоглобін - 69 г/л, кольоровий показник - 0,94, лейкоцити - 198×109/л, бласти – 38% еозинофіли – 4%, базофіли – 9%, паличноядерні – 0%, сегментоядерні – 37%, лімфоцити – 11%, моноцити – 1%, тромбоцити – 127×109/л, ШОЄ – 49 мм/год. Яку терапевтичну стратегію слід застосовувати в даному випадку?
А. Застосування променевої терапії
Б. Монотерапія цитостатичним препаратом
В. Поліхіміотерапія
Г. Динамічне спостереження
Д. Трансплантація кісткового мозку
№12
Хвора, 54 років, потрапила в клініку зі скаргами на повторну носову кровотечу. В анамнезі – гіпертонічна хвороба протягом останніх 5 років. Після вимірювання артеріального тиску, в місці накладення манжети миттєво утворився внутрішкіряний крововилив. Пульс 104/хв., АТ – 140/80 мм рт. ст.
Аналіз крові: еритроцити - 3,4×1012/л, гемоглобін - 109 г/л, кольоровий показник - 0,96, лейкоцити - 3,9×109/л, бласти – 16%, еозінофіли – 0%, базофіли -0%, нейтрофіли – 45%, лімфоцити – 33%, моноцити – 6%, тромбоцити – 169×109/л, ШОЕ - 33 мм/год. Ваш діагноз?
А. Гострий лейкоз
Б. Геморагічний діатез
В. Гемолітична анемія
Г. Хронічний лімфолейкоз
Д. Хронічний мієлолейкоз
№13
Хворий 55 років, страждає хронічним мієлолейкозом. Тривалий час на фоні цитостатичної терапії почував себе задовільно. Протягом останніх 5 днів з’явилися болі в лівому підребірї з ірадіацією у поперек, які посилюються при глибокому диханні. За даними УЗД селезінка збільшена, є ознаки інфаркту селезінки. Який метод є оптимальним для лікування даного ускладнення?
А. Плазмаферез
Б. Лікування глюкокортикоїдами
В. Поліхіміотерапія
Г. Опромінення селезінки
Д. Спленектомія
№14
У хворої, 27 років, було діагностовано гострий лейкоз. Після 3 тижнів поліхіміотерапії стан пацієнтки погіршився: почалося інтенсивне випадіння волос, збільшилася температура тіла до 39,5˚С, з’явилися жовтяниця та вздуття животу. Відбулися зміни в загальному аналізі крові – розвилися лейкопенія, агранулоцитоз та тромбоцитопенія. В посіві крові – бактеріемія. Які терапевтичні заходи доцільно застосувати у зв’язку з наявністю ознак цитостатичної хвороби?
А. Провести курс променевої терапії
Б. Терміново виконати спленектомію
В. Скасувати цитостатики, призначити антибіотики.
Г. Замінити поліхіміотерапію на монотерапію цитостатиком
Д. Провести пересадку кісткового мозку
№15
Хворий 35 р., скаржиться на загальну слабкість, задишку при помірних фізичних навантаженнях. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс 84/хв, АТ – 100/60 мм рт. ст. В крові: еритроцити – 2,9×1012/л; гемоглобін – 86 г/л; кольоровий показник – 0,89; лейкоцити – 4,9×109/л, еозинофіли – 2%, базофіли – 1%, нейтрофіли 62%, лімфоцити – 29%, моноцити – 6% тромбоцити – 196×109/л, ШОЕ - 12 мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз, гіперсегментація ядер нейтрофілів, багатоядерні мегакаріоцити. Сироваткове залізо – 34 мкмоль/л. Спроби лікування вітаміном В12 та препаратами заліза не призвели до покращення стану пацієнта. Який діагноз є найбільш імовірним?
А. Гострий еритромієлоз
Б. Ессенціальний тромбоцитоз
В. Волосатоклітинний лейкоз
Г. Мієлодиспластичний синдром
Д. Гострий лейкоз
Контрольні запитання.
1. Дати визначення лейкемії.
2. Дати визначення гострої лейкемії.
3. Навести морфологічну (FAB) класифікацію гострих лейкозів.
4. Навести перелік етіологічних факторів гострих лейкозів.
5. Охарактеризувати основні патогенетичні механізми розвитку лейкозів.
6. Визначити основні клінічні синдроми при гострих лейкеміях.
7. Визначити клінічні особливості лімфобластного та нелімфобластного лейкозів.
8. Навести перелік лабораторних діагностичних критеріїв гострих лейкемій.
9. Навести перелік захворювань, з яким слід проводити диференційну діагностику при гострих лейкеміях.
10. Визначити програму лікування гострих лейкемій.
11. Дати характеристику заходам профілактики та визначити прогноз при гострих лейкеміях.
12. Дати визначення хронічному мієлолейкозу.
13. Охарактеризувати етіологію та патогенез хронічного мієлолейкозу.
14. Описати клінічні прояви хронічного мієлолейкозу на різних стадіях розвитку захворювання.
15. Навести характеристику лабораторних даних та результатів інструментальних досліджень при хронічному мієлолейкозі.
16. Визначити клінічні особливості атипічного варіанту хронічного мієлолейкозу.
17. Навести перелік захворювань, з яким слід проводити диференційну діагностику при хронічному мієлолейкозі.
18. Визначити програму лікування хронічного мієлолейкозу.
19. Дати характеристику заходам профілактики та визначити прогноз при хронічному мієлолейкозі.
20. Дати визначення хронічному лімфолейкозу.
21. Охарактеризувати етіологію та патогенез хронічного лімфолейкозу.
22. Описати клінічні прояви хронічного лімфолейкозу на різних стадіях розвитку захворювання.
23. Навести характеристику лабораторних даних та результатів інструментальних досліджень при хронічному лімфолейкозі.
24. Визначити особливості різних клінічних варіантів хронічного лімфолейкозу.
25. Навести перелік захворювань, з яким слід проводити диференційну діагностику при хронічному лімфолейкозі.
26. Визначити програму лікування хронічного лімфолейкозу.
27. Дати характеристику заходам профілактики та визначити прогноз при хронічному лімфолейкозі.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 880 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
|