АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організаційних задач

Прочитайте:
  1. I. ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ ДИСЦИПЛИНЫ
  2. II. Задачи по частной патологической анатомии
  3. II. ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ ДИАГНОСТИКИ.
  4. II. Целевые задачи
  5. II. Целевые задачи.
  6. III. Задачи
  7. III. ЗАДАЧИ
  8. III. ЗАДАЧИ ЗАНЯТИЯ.
  9. III.ЗАДАЧИ
  10. IX. Клинические задачи и тестовый контроль

Задачі, питання, практичні завдання - ефективний дидактичний засіб, який активізує творчу діяльність, особливо якщо вони є проблемними, а саме в їх змісті закладені протиріччя. Протиріччя може бути інформаційно-пізнавальним протиріччям процесу пізнання.

Інформаційно-пізнавальне протиріччя буває закладене в суть явищ, що вивчаються, процесів і предметів. Під впливом протиріччя у людини виникає бажання зрозуміти, в чому справа, а саме виникає такий психологічний стан, який називається проблемною ситуацією. Вона і заставляє шукати відповідь на поставлене питання.

Протиріччя процесу пізнання (навчання) виникає між тими, що висуваються життям і ходом навчання теоретичними і практичними задачами пізнавального характеру і рівнем знань, який є у людини, розуміння і розвитку. Частковими випадками тут можуть бути такі протиріччя:

- між багатогранністю можливих дій і необхідністю вибору найбільш цілеспрямованого, раціонального;

- між знаннями, які є, і новими умовами практичного їх використання;

- між теоретичними шляхами розв'язання задачі і практичною необхідністю або доцільністю вибраного методу;

- між конкретним технічним пристроєм і його схематичним зображенням і др.

До логічних протиріч відносяться протиріччя розумів. При конструюванні, розробці технології, виготовленні виробів, прогнозуванні і діагностиці виникають різні думки, що, як показує практика, завжди зв'язано з виникненням проблемної ситуації.

Протиріччя процесу пізнання і логічні протиріччя виникають при спробі людини зрозуміти сутність об'єкта, явища чи процесу.

В технічних задачах можуть проявлятися як фізичні протиріччя, так і протиріччя процесів пізнання. Характерним є те, що фізичні протиріччя в задачах технічного змісту трансформуються в технічні протиріччя.

Технічні задачі, в яких проявляється те чи інше протиріччя, називають творчими. Це обумовлене тим, що для рішення технічних задач, в яких заложено фізичне або пізнавальне протиріччя, людині необхідно проявити не стандартні (репродуктивні), а творчі (активні) дії. Творча задача не має алгоритму рішення або він не відомий вченому, студенту, конструктору. Вона вимагає нестандартних дій, творчих зусиль. Одна і та ж задача може бути творчою і нетворчою, в залежності від того, хто її вирішує. Якщо задача вирішується тим, хто володіє методом вирішення протиріччя, то для нього вона не творча. Для студента, оскільки він не має великого досвіду рішення творчих задач і його метою є постійне накопичення нових знань, багато творчих задач є творчими.

 

Зі сказаного вище може показатися, що для виховання творчої особи достатньо в процесі навчання вчити людину вирішувати протиріччя. Однак це не так.

Кожний тип протиріч по-своєму проявляється в конкретній умові задачі, висвітлюється через її зміст і потребує своєрідного підходу в розв'язанні. Ось чому в навчанні стоїть задача не навчити людину вирішувати окремі типи протиріч, а розвивати творче мислення, уміння в кожному конкретному випадку висувати пропозиції, вибирати серед них гіпотезу, вирішувати її, робити відповідні висновки і т.д.

Технічне мислення є складним психічним явищем. Від звичайного пізнавального мислення воно відрізняється тим, що завжди пов'язано з практикою. Тому для формування технічного мислення зміст задач, які вирішуються, повинен бути зв'язаний з реальними технічними пристроями, процесами або діями, направленими на забезпечення ефективної роботи механізмів або машин. Ці вимоги задовольняють задачі на конструювання технічних об'єктів, задачі технологічного характеру і організаційні задачі, які органічно пов'язані з процесом конструювання технічних пристроїв.

Конструкторські задачі - це задачі, вимоги яких направлені на побудову технічних пристроїв, моделей, предметів реального використання. Конструкторські задачі, як правило, є проблемними. Для їх вирішення людині потрібно перебороти технічні протиріччя або протиріччя процесу навчання.

Велике значення для навчання конструюванню мають задачі на обговорення готових конструкцій деталей, виробів, механізмів і машин. Вони можуть виявитися корисними на всіх етапах навчання і навіть для професіонального конструктора. Методика їх використання полягає в наступному. Підбирається система конструкторських елементів з вираженим призначенням, технологічністю, простотою. Кожний з виділених елементів дидактично обробляється і подається у вигляді питання, задачі або практичного завдання. Кваліфікована направленість цієї діяльності, керуючись при цьому вилученням максимальної користі для студентів в навчальному, виховному і творчому аспектах дає значний ефект у формуванні особи для рішення творчих задач.

Велике значення для підготовки до творчої конструкторської діяльності мають задачі типу „ проблемна скринька". Пропонується задача в графічному вигляді з пропущеними деталями або механізмами, які виконують визначену функцію.

Ці задачі можуть бути різної складності. Але об'єднує їх те, що вони направлені на формування комбінаційних умінь і навичок.

Особливий інтерес серед конструкторських задач представляють задачі на до і переконструювання. Правильно підібрана система задач на ці види діяльності забезпечує розвиток у людини уміння вирішувати багато відокремлених конструкторських задач різної складності.

Задачі на конструювання характерні тим, що в процесі їх рішення необхідно внести в технічний пристрій конструктивні зміни. Це може бути пов’язано з заміною матеріалу окремих деталей, перетворенням функцій окремих вузлів або всього пристрою, зміною режиму роботи. Характерним для цих задач є те, що вони спонукають до прийняття перших раціоналізаторських кроків, а саме дій, направлених на покращення конструкції виробу, зниження матеріалоємності, підвищення економічності і др.

Конструювання передбачає не тільки розробку технічної документації, але й виготовлення конкретних об'єктів або предметів, тому, крім конструкторських задач, студенти повинні вирішувати і задачі технологічного характеру.

Технологічні задачі в більшості випадків є творчими. Це пояснюється тим, що в кожному конкретному випадку одну і ту ж деталь можна виготовити, використовуючи різне обладнання, режим обробки, пристрої, інструменти і т.д.

Самостійним і важливим видом технічних задач є організаторські задачі. Ці задачі не менш складні, ніж конструкційні і технологічні, хоча на перший погляд вони здаються простими. Справа ускладнюється ще і тим, що в навчальних майстернях важко змоделювати реальну виробничу обстановку. Тому на практиці організаційні питання часто зводяться до визначених вимог до робочого місця, забезпечення гігієнічних умов, техніки безпеки і др.

Однак треба знати, що вирішення конструкторських, технологічних і організаційних задач ефективно тільки в тому випадку, коли воно організується у відповідності з визначеними дидактичними вимогами.

 


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 545 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)