АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Матеріали щодо методичного забезпечення заняття

Прочитайте:
  1. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  2. VII. Матеріали методичного забезпечення заняття
  3. VII.МАТЕРІАЛИ АКТИВІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДЕННЯ ЛЕКЦІЇ .
  4. VІІ Матеріали методичного забезпечення заняття
  5. Авдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
  6. Анестезіологічне забезпечення гістероскопій
  7. Анестезіологічне забезпечення лапароскопій.
  8. Асептика,антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
  9. Види забезпечення зобов’язання за цивільним законодавством України
  10. Відбраковані, регенеровані та повернені матеріали

Завдання для самопідготовки вихідного рівня знань-вмінь

Питання

1. Загальна класифікація гнійніх захворювань мяких тканин та шкіри

2. Оосбливості анатомічної будови шкіри

3. Головні клінічні ознаки гнійніх захворювань

4. Визначення, діагностика, клініка, лікування гнійніх захворювань м`яких тканин та шкіри і шкіри й підшкірної клітковини.

5. Гнійні процеси в клітковинних просторах.

6. Гнійні захворювання пальців і кисті.

7. Гнійні захворювання залозистих органів.

8. Тактика хірурга при різних стадіях розвитку гнійного захворювання тканин.

9. Покази до оперативних втручань

10. Методи оперативних втручань в залежності від локалізації гнійного запалення.

6.2. Література для студентів

І.Навчальна основна:

1. Клінічна хірургія /За ред. Ковальчук Л.Я., Саенко В.Ф., Тернопіль, Укрмедкнига,2002).

2. Хірургічні хвороби (За ред. П.Г. Кондратенка) Харків,2006 р.

3. Кованов В.В., Аникина Т.А. Хирургическая анатомия фасций и клетчаточных пространств человека. – М., 1967.

4. Курбангалеев С.М., Елецкая О.И. Актуальные вопросы гнойной хирургии. – Л., 1977.

5. Усольцева Е.В., Машкара К.И. Хирургия заболеваний и повреждений кисти. – Л.: Медицина, 1986.

6. Стручков В.И., Гостищев В.К. Руководство по гнойной хирургии. – М.: Медицина,1984.

7. Ефименко Н.А., Гучев И.А., Сидоренко С.В. Инфекции в хирургии. Фармакотерапия и профилактика. Смоленск, 2004.

8. Kirketerp-Moller K, Jensen PO, Fazli M et al. Distribution, organization, and ecology of bacteria in chronic wounds. J Clin Microbiol 2008; 46 (8): 2717–22.

9. Lewis K. Multidrug tolerance of biofilms and persister cells. Curr Top Microbiol Immunol 2008; 322: 107–31.

10. Palmer RJJr, Stoodley P. Biofilms 2007: Broadened Horizons and New Emphases. J Bacteriol 2007; 189 (22): 7948–60.

11. Russell AD. Biocide use and antibiotic resistance: The relevance of laboratory findings to clinical and environmental situations. Lancet Infect Dis 2003; 3: 794–803.

12. Davis SC, Ricotti C, Cazzaniga A et al. Microscopic and physiologic evidence for biofilm-associated wound colonization in vivo. 2008; 16 (1): 23–9.

13. Edwards R, Harding KG. Bacteria and wound healing. Curr Opin Infect Dis 2004; 17 (2): 91–6.

14. Хирургические инфекции: руководство. Под ред. И.А.Ерюхина, Б.Р.Гельфанда, С.А.Шляпникова. СПб.: Питер, 2003.

15. Скала Л.З., Сидоренко С.В., Нехорошева А.Г. и др. Практические аспекты современной клинической микробиологии. Тверь: Триада, 2004.

16. Определение чувствительности микроорганизмов к антибактериальным препаратам. Методические указания МУК 4.2. 1890-04. Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. 2004; 6 (4): 306–59.

17. O`Toole GF, Kaplan HB, Kolter R. Biofilm formation as micribial development. Ann Rev Microbiol 2000; 54: 49–79.

18. Шагинян И.А., Данилина Г.А., Чернуха М.Ю. и др. Формирование биопленок клиническими штаммами бактерий комплекса Burkholderia cepacia в зависимости от их фенотипических и генотипических характеристик. Журн. микробиол. 2007; 1: 3–9.

19. Harrison-Balestra C, Cazzaniga AL, Davis SC, Mertz PM. A wound-isolated Pseudomonas aeruginosa grows a biofilm in vitro within 10 hours and is visualized by light microscopy. Dermatol Surg 2003; 29 (6): 631–5.

20. Mertz PM, Alvarez OM, Smerbeck RV, Eaglstein WH. A new in vivo model for the evaluation of topical antiseptics on superficial wounds. The effect of 70% alcohol and povidone-iodine solution. Arch Dermatol 1984; 120 (1): 58–62.

21. Bjarnsholt T, Kirketerp-Moller K, Kristiansen S et al. Silver against Pseudomonas aeruginosa biofilms. APMIS 2007; 115 (8): 921–8.

22. Nalca Y, Jansch L, Bredenbruch F et al. Quorum-sensing antagonistic activities of azithromycin in Pseudomonas aeruginosa PAO1: a global approach. Antimicrob Agents Chemother. 2006; 50 (5): 1680–8.

23. Тец В.В., Артеменко Н.К., Заславская Н.В., Тец Г.В. Биопленки возбудителей уроинфекций и использование фторхинолонов. Consilium Medicum 2008; 4: 110–4.

24. Тец В.В., Кнорринг Г.Ю., Артеменко Н.К. идр. Влияние экзогенных протеолитических ферментов на бактерии. Антибиот. и химиотер. 2004; 49 (12): 3–7.

25. Бухарин О.В., Гинцбург А.Л., Романова Ю.М., Эль-Регистан Г.И. Механизмы выживания бактерий. М.: Медицина, 2005.

26. Вестник хирургии им. Грекова 1988/4 Т. Т. Черная. С. И. Заблоцкая Эффективность воздействия излучения гелийнеонового лазера при лечении больных рожей.

ІІ. Додаткова (наукова, методична):

1. Хірургічні хвороби (під ред.проф.. В.В.Грубника), Одеса, 2003,418с.

2. Шпитальна хірургія (За ред. Л.Я.Ковальчука, Ю.П.Спіженка, В.Ф.Саєнка та ін.) Тернопіль, Укрмедкнига,1990,590с.

3. Милонов О.Б., Тоскин К.Д., Жебровский В.В. – Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии. М.1990г.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 485 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.482 сек.)