АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

32. Інструкція встановлює порядок ветеринарно-санітарної оцінки безпечності риби, гідробіонтів та продуктів їх переробки.

33. Дана інструкція с обов'язковою для виконання всіма субєктами господарювання незалежно від їх форми власності і підпорядкування та фізичними особами, які здійснюють діяльність у сфері обіїу морської риби, та інших і ідробіонтів.

34. Анізакілоз це гельмінтози, морських ссавців, рибоїдних птахів, хижих риб та людей, які викликаються личинками представників нематод родини Anisakidae (Anisakis simplex. Pseudoterranova decipiens. Coniracaecum osculatum тощо), зараження відбувається при поїданні термічно незнезараженої риби та інших гідробіонтів.

35. Личинки анізакід локалізуються в порожнині тіла, на поверхні та товщі внутрішніх органів, м'язах.

Личинки мають форму спіралі, широкого кільця або витягнуті, у напівпрозорих капсулах, цистах чи без них. Розмір цист у поперечнику - 3.5-5 мм товщина -1,5 мм. (А. simplex).}\об\уп із цист личинки досягают ь у довжину до 40 мм при товщині тіла 0.4 - 0.9 мм. Розмір личинок нематоди P. decipiens від 15 до 60 мм у довжину.

36. Личинки родин Anisakis та C oniracaecum мають білуватий чи жовтуватий колір, а родини Pseudoterranova - червонувато-коричневий. Основною диференційною ознакою представників анізакід г наявність чи відсутність у них шлункового та кишкового відростків. У родини Anisakis вони відсутні. > родини Pseudoterranova наявний лише кишковий, а для родини Coniracaecum характерна наявність обох відростків. Розташування екскреторної пори також має діагностичне значення.

18. ДІАГНОСТИКА

5. Відбір проб риби, гідробіонтів та продуктів їх переробки проводиться згідно чинних нормативних документів.

6. Основним методом діагностики анізакідозу г “Неповне паразитологічне дослідження”, та метод перетравлення проб м'язів в шлунковому соці.

2.2.1. Неповний паразитологічний розтин риби передбачає обстеження риби з метою виявлення конкретного виду паразитів.

Розтин риби проводять у великій емальованій кюветі, або на широкій дерев'яній чи пластмасовій дошці. При розтині риби рекомендують дотримуватись відповідної послідовності. Спочатку роблять перший короткий поперечний розріз попереду від анального отвору. Другий розріз роблять по білій лінії черевця до кута нижньої щелепи ввівши тупий кінець ножиць в отвір першого розрізу. Третій розріз роблять від анального отвору по реберній дузі до заднього краю зяберної кришки. Четвертим розрізом по задньому краю зяберної кришки відрізають черевну стінку. Після цього черевну стінку знімають і ретельно оглядають порожнину тіла, виймаючи виявлених без оптичних засобів анізакід, які вільно лежать в черевній порожнині та на внутрішніх органах. Далі обережно виймають усі внутрішні органи, які піддають дослідженню з використанням компресорію. Видалені внутрішні органи в тому числі і гонади розрізають на невеликі шматочки, розмір яких залежить від розміру компресорію і роздавлюють між його скельцями, з послідуючим переглядом на світло або на проекційному трихінелоскопі ЛТ- 80 ГУ РБ 990-24952.001-97. Порожнину тіла протирають марлевою серветкою, одночасно зіскрібаючи парентеральну очеревину.

Після дослідження черевної порожнини та внутрішніх органів досліджують м'язову тканину. З цією метою з тушки знімають луску та шкіру, а саму тушку повністюрозрізають у навскісному напрямі на пластинки завтовшки не більше 3-5 мм і проглядають кожен шматочок на сонячному світлі чи при штучному яскравому освітленні або з використанням проекційного трнхінелоскопу як описано вище.

37. Метод перетравлення грунтується на перетравленні подрібнених ножицями м'язів та інших досліджуваних частин в штучному шлунковому соні.

М'язову тканину риби з підшкірною жировою клітковиною відділяють від кісток і подрібнюють ножицями або ножем. Підготовлені проби поміщають в хімічний стакан, або колбу з плоским дном і заливають штучним шлунковим соком у співвідношенні 1:10. Штучний шлунковий сік готують за прописом (11 мл концентрованої соляної кислоти. 7 і пепсина, 9 г хлориду натрію на 1 л води). Місткості з пробами ставлять на 3 години в гермостат при 37°С. періодично проводять перемішування, або на 1.5-2 год на магнітну мішалку з нідії рівом.

Після перетравлення проби надосадкову рідину зливають або відсмоктують гумовою грушею. Для кращого виявлення личинок проби промивають 2-3 рази водою яку після відстоювання зливають а осад виливають в чашки Петрі і досліджують на наявність личинок.

38. Метод визначення життєздатності анізакід.

Визначення життєздатності анізакід проводять при оцінці ефективності знезараження риби. Вилучені із черевної порожнини і м’язів анізакіди можуть бути нерухомі. Навіть слабкі рухи свідчать про їхню життєздатність. Зміна кольору, відшарування кутикули, деструктивні зміни тіла вказують на нежиттєздатність паразитів.

Найбільш доступним і надійним методом визначення життєздатності анізакід. вилучених із риби або рибопродукції. є наступний: паразитів кладуть у теплий (+ 35- 40°С') 0,5%-ий розчин трипсину. Як правило, беруть стандартний розчин і розбавляють його дистильованою водою, але краше розбавляїи фізіологічним розчином. Життєздатні анізакіди рухаються.

Дотик до паразита препарувальною голкою або подразнення електрострумом (0,5-1,5 В) стимулює їх активність, у випадку виявлення живої, викликає скорочення тіла.

Пропонується комплексний експрес-метод визначення життєздатності личинок анізакід за 15 хвилин. Данин метод базується на коплсксній стимуляції ознак життєздатності шляхом дії на личинку 0,5%-м теплим (36-38°С) розчином трипсину та подразнення їх голкою з підведеним до неї електроструму від батарейки (1.5 В). Використання замість трипсину теплого фізіологічного розчину збільшує час дослідження у два рази.

19. ОЦІНКА ПРИДАТНОСТІ ПАРТІЇ РИБИ, РИБНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ІНШИХ ГІДРОБІОНТІВ ПРИ ВИЯВЛЕННІ УРАЖЕННЯ ЛИЧИНКАМИ АНІЗАКІД

7. При виявленні в партії риби, продуктах її переробки та інших гідро біонтах при паразитологічному дослідженні хоча б однієї живої личинки анізакід. вся продукція переводиться в розряд «умовно придатної».

8. "Умовно придатна” риба, рибна продукція та інші гідробіошн допускаються до переробки на харчові продукти та до реалізації тільки після шезаражування з насту пним персдослідженням в установленому порядку при обов’язковій наявності супровідних документів виробннка-поставника. у яких зазначається метод обробки (знезаражування її) та підприємство, де вона проводилась.

9. Знезаражування проводиться при температурних режимах, які забезпечують температуру в тілі риби, рибних продуктів та інших гідробіонтів не вище зазначеної у розділі 4., п.4.1., 4.2.. під контролем державної служби ветеринарної медицини.

10. Умови реалізації риби, рибної продукції іа інших гідробіонтів при наявності неживих личинок анізакід безпечної кількості для здоров'я людей та тварин, визначаються і урахуванням поданих нижче нормативів.

39. При виявленні в середній пробі риби в порожнині тіла га на внутрішніх органах візуально видимих неживих личинок анізакіл (в одному досліджуваному екземплярі до 10 личинок) вона направляється у вільну реалізацію при наявності в етикетці даних, що риба може містити неживих личинок анізакіл.

40. При наявності в порожнині гіда та на внутрішніх органах риби в середній пробі візуально видимих неживих личинок анізакіл (я одному досліджуваному екземплярі понад 10 личинок), партія направляється на технологічну обробку з видаленням внутрішніх органів, згідно наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Л^г> 107 від 27.09.2004. 11.04.05.

20. При виявленні у м'язових тканинах патраної риби або рибних продуктів (рибне філе тощо) неживих личинок анізакіл:

11. до 5 неживих екземплярів личинок на кілограм м'язової тканини реалізація без обмежень;

- 6 і більше неживих екземплярів личинок на кілограм м'язової тканини - риба направляється на виробництво фаршевих виробів.

41. Дрібну рибу (кілька салака, хамса, бички, тюльку тощо) уражену личинками анізакіл використовують на:

12. виробництво копченої та виявленої продукції проводити після обов'язкового знезаражування шляхом заморожу вання відповідно до п. 4.1.

13. виробництво солоної риби здійснювати із попередньо знезараженої або свіжої з обов'язковим дослідженням життєздатності анізакіл в готовій продукції після закінчення технологічного процесу.

14. виробництво рибних консервів з дотриманням технологічних режимів.

42. Ікра, при враженні неживими личинками анізакіл направляється на технологічну обробку направлену на їх видалення.

43. Харчове використання печінки тріскових риб (консерви) допускається при відсутності ураження личинками анізакіл.

44. Нутрощі та печінка інвазована личинками анізакіл. направляються на виготовлення риб'ячого жиру при температурному режимі не нижче 100 °С.

45. Кальмари вражені личинками анізакіл допускаються до реалізації лише після технологічної обробки (паїрання) га наступного заморожування згідно п. 4.2.

46. Ракоподібних інвазованнх живими личинками анізакіл, знезаражу ють варінням згідно зазначеного температурного режиму п. 4.6.. у вільну реалізацію випускається після наступного заморожування, або без нього.

2.2.2. РЕЖИМ ОБРОБКИ "УМОВНО ПРИДАТНОЇ” РИБИ, РИБНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ІНШИХ ГІДРОБІОНТІВ. ЩО Г АРАНТУЮТЬ ЇХ ЗНЕЗАРАЖУВАННЯ

4.1. Морська риба, рибна продукція га інші гідробіонти, інвазовані живими личинками анізакіл. знезаражуються заморожуванням при показниках температури в говщі знезаражуваного об'єкту та з наступними умовами зберігання, які подано в таблиці

І.

Таблиця 1

4.2. Личинки анізакід в тілі кальмара і инуть при температурі в товщі молюска мінус 40°С за 40 хв.; мінус 32 °С - за 60-90 хв.; мінус 20 °С - за 24 год.

4.3. При відсутності можливості забезпечити вище вказані режими заморожування, які забезпечують знезаражування риби, рибної продукції та інших гідробіонтів. її слід використовувати для харчових цілей лише після термічної обробки (4.4.).

4.4. Гаряча термічна обробка риби та рибопродуктів.

47. Варять рибу порційними шматками не менше 20 хвилин, а рибні пельмені - не менше 5 хвилин з моменту закипання.

48. Рибу (рибні котлети) смажать порційними шматками в жирі упродовж 15 хвилин. Великі шматки риби масою до 100 і смажать в пластованому вигляді не менше 20 хвилин. Дрібну рибу смажать цілою на протязі 15-20 хвилин.

49. Виготовлення рибних консервів, згідно з діючими технологіями їх виробництва, надійно знезаражує продукцію від личинок анізакід.

21. Для виготовлення риби та рибопродукції (з морської риби і гідро біонтів), гарячого та холодного копчення, солоної, маринованої, в'яленої, сушеної та пресервів, використовують сировину попередньо знезаражену в режимах згідно пунк ту 4.1.

22. Ракоподібні та молюски знезаражують варінням на протязі 15 хв. з моменту закипання.

23. Допускається знезаражування дрібної риби (хамса, кілька гошо) інвазованої личинками анізакід роду ІІіяіегоіЬуІасіит абипсит солінням, згідно технології виготовлення даного виду продукту з наступним визначенням життєздатності личинок перед реалізацією методом наведеним в п. 2.2.3..

15. ОБОВЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ ТА ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ АІІІЗАКІДОЗУ

2.2.3. Відповідальність за не дотримання вимог інструкції, знезаражування риби, рибної продукції та інших гідробіонтів покладається на фізичних та юридичних осіб, які займаються виловом (добуванням), транспортуванням, закупівлею, зберіганням, переробкою та реалізацією рибопродукції.

2.2.4. Посадові та інші особи за порушення Інструкції та інших ветеринарно- санітарних вимог щодо профілактики виникнення анізакідозу. несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Заступник Голови державного комітету

ветеринарної медицини України О.М. Вержиховський

Контрольні запитання

4.5. В якій послідовності потрібно проводити іхтіопатологічне дослідження риби? На що при цьому звертають увагу?

4.6. В якій послідовності проводять розрізи?

4.7. В яких місцях можуть локалізуватись паразити риб?

4.8. Як досліджують кишечник риб?

4.9. Які методи знезаражування при анізакілозі риби?

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 656 | Нарушение авторских прав