АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нестероїдні протизапальні засоби

Прочитайте:
  1. D Антихолінестеразні засоби
  2. Антиангінальні засоби
  3. Антигіпертензивні засоби
  4. Антигіпертензивні засоби
  5. Антисептичні та дезінфекційні засоби органічної природи
  6. АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ
  7. Асептика,антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
  8. Загальні вимоги до виписування та оформлення рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення
  9. Засоби активації студентів.
  10. Засоби вимірювання відстаней

- похідні індолоцтової кислоти (індометацин)

- похідні арилоцтової кислоти (вольтарен).

Початкова доза препаратів становить 150 мг на добу у період стаціонарного лікування, потім дозу знижують до 75-100 мг/добу. Загальна тривалість протизапальної терапії повинна становити 9-12 тижнів.

Глюкокортикостероїди застосовують у випадках кардиту, що загрожує життю пацієнта, при максимальній активності процесу з вираженими ексудативними проявами запалення. Преднізолон призначають у початковій дозі 0,7-0,8 мг/кг маси тіла, максимально 1мг/кг маси тіла, але зазвичай не більше 25-30 мг/добу. Терапевтична доза призначається впродовж 2 тижнів, а потім поступово знижується. При зниженні дози глюкокортикоїдів необхідно призначати НСПЗП на тривалість до 9-12 тижнів.

Амінохінолінові препарати застосовуються при затяжному, безперервно рецидивуючому перебізі ревматизму. Ці засоби є слабкими імунодепресантами, стабілізаторами лізосомальних мембран. Використовують делагіл рл 0,25 г 2 рази на день або плавеніл 0,2 г 2 рази на день впродовж 3 тижнів, а потім дозу цих двох препаратів знижують до 1 табл. на день упродовж 6-12 міс., іноді – до 2-х років.

Метаболічна терапія є компонентом комплексної терапії ревматизму. Призначають високі дози вітаміну С (по 300 мг 3 рази на день впродовж 1-1,5 міс, дані – у половинній дозі до 12 тижнів), вітамін В1 по 1,0 мл 6% розчину і В6 по 1,0 мл 5% розчину дом¢язово через день упродовж 1 місяця, рибоксин по 0,2 г по 2 табл. 3 рази на день, калія оротат по 0,5 г 3 рази на день, мілдронат по 200 мг 3 рази на день.

 

Профілактика:

 

Первинна – спрямована на попередження розвитку ревматизму – загартування організму, здоровий спосіб життя, своєчасне лікування стрептококових інфекцій рото глотки. Лікування гострої стрептококої інфекції проводиться пеніциліном у добовій дозі 1,5-4 млн. ОД для підлітків і 30-50 тис. ОД на 1 кг маси тіла для дорослих в/м в 4 прийоми; курс – 10 днів. Можливе використання пероральних препаратів: феноксиметилпеніциліну, напівсинтетичних пеніцилінів, цефалоспоринів І і ІІ покоління, макролідів.

 

Вторинна – спрямована на попередження виникнення повторних атак після перенесеної першої. Починається одразу після завершення антибактеріальної терапії першої атаки. У якості такого препарату використовується N-дибензилетилендіамінова сіль пеніциліну. В Росії та Україні він випускається під назвою біциліну-5, а в інших країнах під іншими назвами: е кстенцилін (Франція), ретарпен (Австрія), пендепон (Чехія), бензатинбензилпеніцилін (США) тощо.

Проводять біциліном по 1,2 млн. ОД дорослим і дітям з масою тіла більше 30 кг, а дітям з масою тіла менше 30 кг – по 600000 ОД один раз в 3 тижні. Можна використовувати пероральну профілактику ревматизму феноксиметилпеніциліном по 250 мг 2 рази на добу. При непереносимості пеніциліну рекомендується прифілактичний прийом еритроміцину по 250 мг двічі на добу.

Тривалість: якщо атака ревматизму була без кардиту, то вторинна профілактика повинна проводитися не менше 5 років, але припинитися не раніше, ніж пацієнт досягне 18-річного віку, іноді триваліше. Хворим, що перенесли гостру ревматичну лихоманку з кардитом, проводити профілактику потрібно до 25-річного віку. Хворим із клапанною вадою серця і тим, кому проведена хірургічна корекція вади серця, експерти ВООЗ рекомендують проводити вторинну профілактику ревматизму впродовж всього життя.

Поточна профілактика – проводиться всім, хто переніс ГРЛ, при інтеркурентних інфекційних захворюваннях і малих операціях (наприклад, екстракція зуба, аборт тощо) у терапевтичних дозах упродовж 10 днів.

Прогноз залежить від формування та прогресування вади серця

 


 

Клініко-лабораторна характеристика активності ревматичного процесу (В.А. Насонова,1989).

Ступені активності Клінічні ознаки ЕКГ, ФКГ- та рентгенологічні дані Лабораторні показники
III (макси мальна) загальні і місцеві прояви з наявністю лихоманки, перевантаження ексудативного компоненту, ураження внутрішніх органів (панкардит, дифузний міокардит, пневмонія, плеврит, гепатит, поліартрит) порушнення првідності і реполяризації на ЕКГ, реєстрація шумів на ФКГ, зміни ЕКГ,ФКГ, рентгенологічні дані про збільшення серця, пневмонії, плевриту високі показники запальної і імунологічної активності. У крові: нейтрофільний лейкоцитоз 10-12·109/л, ШОЕ більше 40 мм/год; С-РБ(+++), α2 глобуліни 13-14%; серомукоїд – 0,2-0,6; ДФА – 0,25-0,5 ОД; високі титри АСГ, АСК, АСЛ-О; γ-глобуліни-25%. Суттєве підвищення проникливості стінки капілярів 2-3 ст.
II (помірна) помірні клінічні прояви ревматичної атаки, без вираженої лихоманки і ексудативного процесу, з менш вираженими змінами з боку внутрішніх органів: підгострий ревмокардит, плеврит, поліартрит, хорея, можлива кільцевидна еритема ознаки кардиту помірно виражені Лабораторні показники активності процесу виражені помірно. В крові: нейтрофільний лейкоцитоз до 10·109/л, ШОЕ – 20-30 мм/год; С-РБ(++), α2 глобуліни 11-13%; γ-глобуліни - 22-25%. серомукоїд – 0,2-0,6ОД; ДФА – 0,25-0,3 ОД. Помірне підвищення титрів серологічних показників. Збільшення проникливості капілярів.
I (мініма льна) Клінічна симптоматика ревматичного процесу виражена слабо, майже відсутні явища ексудативного запалення, переважно моносиндромний характер запалення. З вісцеральних проявів:безперервно-рецидивуючий ревмокардит, що важко піддається лікуванню,можлива хорея, васкуліт, артралгія, підшкірні ревматичні вузлики.   зміни ЕКГ, ФКГ, рентгенологічні – адекватні змінам в серці, зазвичай виражені слабо.   Мало відрізняються від норми чи мінімально підвищені.

 

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 584 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.022 сек.)