АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО ОПЕРАЦІЇ НА ЛОР-ОРГАНАХ ТА ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

Прочитайте:
  1. II.Скарги хворого.
  2. V. ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО ЗА СИСТЕМАМИ
  3. А. У хворого виникла рання вторинна кровотеча. Потрібно в операційній провести ревізію рани та провести остаточну зупинку кровотечі.
  4. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
  5. Дайте визначення інвентаризації, назвіть задачі, підстави для її проведення
  6. Дезінфекція предметів, якими користувався пацієнт, та обробка шкіри рук медперсоналу після огляду хворого із заразною формою сифілісу.
  7. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №1
  8. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №1
  9. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №3
  10. До проведення навчальної практики під керівництвом викладача №6

Напередодні операції хворий приймає душ та миє голову (якщо немає протипоказань до цього).

Операції на всіх ЛОР-органах проводяться натще. Якщо є необхідність виконати термінове втручання під наркозом, а хворий приймав їжу за 2-3 год перед цим, йому промивають шлунок, щоб попередити блювання та можливу аспірацію блювотних мас. При необхідності голять волосисту частину голови або вуса (брови не голять); в осіб з довгим волоссям його заколюють або на голову одягають шапочку чи хустинку. За 30-45 хв перед операцією за вказівкою лікаря роблять премедикацію, переодягають хворого у чисту білизну, піжаму чи халат.

Велика кількість операцій в ЛОР-практиці виконується під місцевим знеболюванням в сидячому положенні хворого (поліпотомія, тонзилектомія, аденотомія тощо). На нього одягають полі­етиленовий або клейончастий фартух та садять у спеціальне операційне оториноларингологічне крісло з підголівником. Дають хворому в руки ниркоподібний лоток та прив’язують руки до підлокітників (у великих дітей прив’язують і ноги до крісла). Якщо операція виконується у лежачому положенні (на вусі, навколоносових пазухах, гортані тощо), його кладуть на операційний стіл у положенні, зручному для виконання втручання (з повернутою вбік або закинутою назад головою тощо). Іноді для зручності під різні частини тіла (груди, голову) кладуть спеціальні валики чи подушки. Руки та ноги також фіксують м’якими поясами.

Операційне поле стерилізують дворазовим змащуванням шкіри спиртом (або застосовують інший метод обробки), а голову і верхню частину тіла вкривають стерильним простирадлом, слідкуючи за тим, щоб рот і ніс були відкриті для дихання. Доцільно у простирадлі зробити розріз довжиною 15-20 см. Цей розріз розмі­щують в ділянці операційного поля.

Стерильний операційний столик ставлять у зручному для хірурга місці: переважно збоку або над хворим (якщо він лежить), чи поруч з операційним кріслом. На цей столик кладуть лише ті засоби, які будуть необхідні при даному втручанні.

Інструменти для операцій на носі: 1 – шприц з голкою; 2 – баночка для стерильного знеболювального розчину; 3 – кюретки з різними кутами; 4 – вікон часті щипці; 5-6 – носові щипці; 7 – багнетоподібний пінцет; 8 – ніж Беланжера; 9 – распатор; 10 – очний скальпель; 11 – плоске долото; 12 – молоток; 13 – носорозширювачі; 14 – затискач; 15 – пінцет; 16 – цапки; 17 – стерильні марлеві кульки; 18 – стерильні марлеві турунди; 19 – стерильні марлеві серветки.

У випадках, коли операційна сестра вимушена обслуговувати 2-3 операції одночасно, інструменти кладуть на різні столики біля кожного операційного місця, і хірург сам бере необхідний інструмент та кладе його на місце. Операційна сестра слідкує за ходом кожної операції та при необхідності кладе на кожний столик додаткові інструменти, перев’язувальний та шовний матеріал тощо.

Під час великих операцій операційна сестра подає інструменти в руку хірурга. Вона повинна знати хід втручання та передбачати, які інструменти можуть знадобитися наступної миті. У відповідальні хвилини сестра зобов’язана чітко виконувати вказі­вки хірурга, а при необхідності – допомогти оперуючому в проведенні визначених ним етапів операції.

По завершенні операції хворому накладають асептичну пов’язку (якщо в цьому виникає потреба) та супроводжують до палати, а при неможливості пацієнта самостійно пересуватись використовують каталку, на якій хворого доставляють до ліжка.

 

Догляд за хворими після операцій на носі та навколо­носових пазухах

У носі найчастіше всього проводяться такі операції: видалення поліпів та розкриття комірок решітчастого лабіринту, підслизова резекція перегородки носа, конхотомія (видалення частини раковин носа при збільшенні останніх), видалення доброякісних і злоякісних пух­лин тощо. Після всіх перерахованих операцій можуть виникати носові кровоте­чі – виділення крові з однієї чи обох половин носа. Кровотечі зупиняють накладанням пращоподібної пов’язки на ніс, якщо це не допомагає – виконують передню тампонаду.

При кровотечах із задніх відділів носа кров може стікати в глотку хворого та заковтуватись, що спричиняє блювоту чор­ними кров’янистими масами. Таку кровотечу виявляють при фарингоскопії та зупиняють за допомогою передньої чи задньої тампонади носа.

Якщо виникла кровотеча у хворого, у якого перед цим ніс вже було затампоновано, а пращоподібна пов’язка не зупинила кровотечі, наявний тампон з носа видаляють та роблять повторну тампонаду.

При виконанні передньої тампонади марлеву турунду довжиною 20-70 см вводять в порожнину носа у вигляді “гармошки” (див. “Передня тампонада носа”). Перед цим турунду доцільно змочити кровоспинним медикаментозним засобом. Потім накладають пращоподібну пов’язку на ніс. Після цього хворому слід надати лежачого положення з дещо піднятою головою. Необхідно слідкувати за кольором шкіри, артеріальним тиском і пульсом хворого.

Після операції на верхньощелепній пазусі може розвинутися набряк щоки на оперованому боці. Медична сестра повинна накласти на набряклу щоку загорнутий в рушник міхур з льодом на 6-8 год, знімаючи його через кожні півгодини на 10-15 хв. Потрібно слідкувати за тим, щоб протягом 5-7 днів хворий отримував рідку і негарячу їжу. Через 1-2 доби після операції проводять промивання оперованої пазухи за допомогою підігрітого розчину фурациліну промивання.

У післяопераційному періоді після операцій на лобній пазу­сі потрібно слідкувати за тим, щоб пов’язка не сповзла з обличчя, а дренажна трубка залишалась фіксованою в порожнині носа. При кровотечах з рани на брові (надмірному просочуванні пов’язки кров’ю) слід притиснути ділянку кровотечі марлевою серветкою та негайно повідомити лікаря. При перев’язках звичайно промивають лобну пазуху через дренажну трубку, введену під час операції. Крім того, в перші дні після операції можуть виникнути набряк верхньої повіки та сльозотеча з ока на боці операції. При таких явищах слід закапати в око 2-3 краплі 20-30% розчину сульфацил-натрію або фурациліну (1:5000).


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1159 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)