 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
V. ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО ЗА СИСТЕМАМИШкіра. Забарвлення шкіри (блідо-рожеве, бліде, ціанотичне, землисте, жовтяниця, наявність пігментацій, плям, їх локалізація.) При наявності рубців їх локалізація, розмір, рухливість, зв’язок з підлягаючими тканинами, болючість. Тургор шкіри, еластичність (підвищена, знижена, добра), злущування шкіри, гіперкератоз, іхтіоз. Рани, виразки, їх локалізація, характеристика. Потовиділення (звичайне, знижене, підсилене). Волосяний покрив (розвинутий по чоловічому, жіночому типу, гіперітріхоз). Випадання волосся поширене, обмежене, ламкість волосся. Нігті (вигляд, плямистість, ламкість, еластичність). Видимі слизові оболонки: носа, кон’юнктиви, губ, рота (колір - рожевий, блідо-рожевий, блідий, ціанотичний, жовтий, вологість - волога, помірно волога, суха). Язик - вологий, сухий, набряклий, обкладений білим, сірим, землистим нальотом; колір - рожевий, малиновий; вид - лаковий, наявність тріщин, виразок. Зуби - зубна формула. Мигдалики - величина, колір, набряк, вихід за дужки. Високе і розщеплене піднебіння. Запах з рота (немає, гнилісний, пахне сечею, ацетоном). Підшкірна клітковина. Розвинута (помірно, недостатньо, надмірно). Характер розподілу (рівномірно, нерівномірно, місцеве відкладення жиру: на животі, руках, стегнах, загальне ожиріння, схуднення, кахексія). Товщина жирового шару (шкірна складка на рівні V - VІ ребер по задній пахвовій лінії). Набряки: локалізація, поширеність, вираженість, умови виникнення і зникнення. Молочні залози. Симетричність, розміри, форма, стан шкіри. Сосок та навколососковий кружок. Обстеження молочної залози проводиться у горизонтальному та вертикальному положенні хворого. При пальпації визначається розвиток жирової клітковини, характер залозистих дольок, наявність ущільнень та пухлин (їх розміри, локалізація по квадрантах, рухливість, зрошення з навколишніми тканинами, болючість). Наявність утягнення соска, наявність шкіри по типу "апельсинової шкірки", нориці. Виділення із соска (серозне, геморагічне, слизисте та ін.) Лімфатичні вузли: підборідні, підщелепні, шийні - по ходу кивального м’язу, потиличні, над- і підключичні, пахвові, по зовнішньому краю молочної залози, ліктьові, пахвинні і щелепні. Локалізація, кількість, форма, поверхня (гладенька, бугриста), консистенція (щільна, м’яка, еластична), розміри, болючість, рухливість і зв’язок один з одним та оточуючими тканинами, колір М’язи. Загальний розвиток (добрий, задовільний, незадовільний). Тонус (звичайний, знижений, підвищений). Пальпація - болючість, наявність ущільнень, опухів, атрофій, гіпертрофій. Судоми м’язів (клонічні, часті, дрібні, тонічні, тетанічні). Тримтіння м’язів, фібрилярні рухи. При огляді хребта виявляють фізіологічні зміни, патологічні викривлення (лордоз, кіфоз, сколіоз, горб). Обсяг активних рухів. Пальпація - стан остистих відростків, симптом "віжок", навантаження хребта по осі. Обстеження кінцівок. При огляді спереду та ззаду - положення, форма, патологічна постановка, наявність рубців, пухлин, атрофія м’язів. Суглоби - конфігурація (потовщання, набряк, флюктуація) об’єм рухів (активний, пасивний, обмежений, надмірний), болючість. Пальпація (місцева температура, болючість, крепітація). Вимірювання окружності сегмента кінцівки. Стан поверхневих вен. Визначення пульсації на доступних для пальпації артеріях у симетричних місцях. Периферичні судини повинні бути обстежені у порівнянні з обох сторін у відношенні наявності пульсу, характеристики ритму, (наповнення, частота), стану судинної стінки. Дослідження проводиться кінчиками ІІ, III - ІV пальців, що розташовують по ходу артерії. Місця визначення пульсації периферійних артерій. Променева артерія (a. radialis) пальпується на променевий Стегнова артерія (a. femoralis) на межі внутрішньої та середній третині пупартової зв’язки нижче неї, в скарпівському трикутнику у ділянці овальної ямки. Підколінна артерія (a. poplitea) визначається глибоко в підколінній ямці при зігнутому під кутом 120˚ колінному суглобі між сухожилками згиначів стегна. Артерія тилу ступні (a. dorsalis pedis) між довгими розгиначами великого пальця (extensor halluscis longus) i загальними розгиначами пальців (extensor digitorum communis), відповідно проміжку між І - II плюсневими кістками. Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) між заднє-нижнім краєм внутрішньої кісточки та ахіловим сухожилком. Поверхнева венозна система. Системи великої підшкірної вени Дихальна система. Форма грудної клітки (конусоподібна, бочкоподібна, циліндрична, лійкоподібна, "куряча" та ін.) Симетричність надключичних і підключичних впадин, міжреберні проміжки, епігастральний кут, деформації. Положення лопаток (прилягають до грудної клітки, відстають). Тип дихання (грудний, черевний, змішаний). Участь обох половин грудної клітки в акті дихання. Ритм дихання, частоти в одну хвилину. Дихання Чейн-Стокса, Кусмауля, Біота. Стан міжреберних проміжків при глибокому диханні (втягування, вибухання). При пальпації визначається болючість, підшкірна емфізема, крепітація, голосове тремтіння (незмінене, ослаблене, підсилене), набряк, ущільнення, поперечне та повздовжнє навантаження. Порівняльна перкусія на симетричних ділянках грудної клітини (звук легеневий, коробковий, тупий, тимпанічний). Топографічна перкусія. Висота стояння верхівок спереду над ключицею та ззаду - по відношенню де променевого відростка VІІ шийного хребця. Поля Креніга. Нижня межа легень по всіх лініях з обох сторін.
Рухливість легеневого краю
Аускультація проводиться на симетричних ділянках, порівняльно. Визначається характер дихальних шумів (везикулярне, бронхіальне, амфоричне, змішане, жорстке, ослаблене дихання, відсутність). Наявність хрипів (сухих, вологих: дрібно-, середньо- та крупноміхурцевих), крепітації, шуму тертя плеври. Бронхофонія, голосове тремтіння. Серцево-судинна система. Визначається пульсація порівняльно з двох сторін на таких артеріях: променевих, скроневих, сонних, плечових, стегнових, підключичних, задньогомілкових, тилу ступні), частота в І хв., ритм, напруження (задовільний, твердий, м’який), наповнення (задовільне, слабе, ниткоподібне), характеристика артеріальних стовбурів (щільність стінок, наявність розширень, видима пульсація). Артеріальний тиск (мінімальний, максимальний, пульсовий). Венозний тиск. Наявність розширених вен на грудній клітці, передній черевній стінці, ступінь розширення - "голова медузи". Розширення поверхневих вен на нижніх кінцівках. Огляд ділянки серця. Верхівковий, серцевий поштовх, його сила, локалізація. Пульсація в епігастрії (серце, аорта, печінка). Яремній ямці (аорта, сонна артерія, вени). Перкуторно визначаються межі відносної та абсолютної серцевої тупості.
Аускультація. Тони серця (ясні, глухі, акцентовані, розщеплені, роздвоєні), випадіння. Ритм галопу. Шуми та їх відношення до фази серцевої діяльності (систолічний, пресистолічний, діастолічний). Сила (різкі, слабкі), тривалість (довгі, короткі). Зміни характеру шуму при переміні положення тіла. Перикардіальні шуми. Зміни характеру шуму при переміні положення тіла. Функціональні проби: ортостатична; з фізичним навантаженням, з затримкою дихання; проба Штанге – після глибокого вдиху з наступним видихом хворий затримує дихання: робота серця вважається доброю, якщо хворий може затримати дихання на 40 секунд і більше; задовільною - при затримці дихання на 35 – 30 сек.; при затримці менше ніж 20 сек., робота серця визначається незадовільною і операція під наркозом протипоказана. Дослідження живота і органів черевної порожнини проводиться в горизонтальному та вертикальному положенні тіла. При огляді визначається наявність рубців на шкірі передньої черевної стінки (локалізація, форма, розміри, стан). Форма живота (овальна, округла, втягнута, випукла, рівномірне здуття, випинання окремих ділянок). Наявність видимої перистальтики. Участь передньої черевної стінки в акті дихання, болі при цьому чи при кашлі. Поверхнева порівняльна пальпація починається з лівої здухвинної ділянки. Визначається стан стінок живота, їх резистентність, м’язовий захист (частковий, при пальпації, постійний "дошкоподібний живіт"). Резистентність в різних ділянках, болючість та їх локалізація. Наявність пухлин, ущільнень, симптом Щоткіна-Блюмберга. Стан пупкового, пахвинних та стегнових кілець. Розходження прямих м'язів живота. Глибока методична ковзна пальпації за методом В.П. Образцова і М.О. Стражеско. Сигмовидна кишка (розміщення, форма, консистенція, рухливість, болючість, бурчання). Сліпа кишка, висхідна, нисхідна, поперечноободова - за такими ж параметрами. Наявність пухлин, інфільтратів. Глибока ковзна пальпація епігастральної ділянки визначає шлунок: нижню межу (пальпаторно, перкуторно, перкуторно-аускультативно, по типу шуму плескання), болючість (обмежена, розлита), видима перистальтика при пальпації. Дослідження печінки починають з огляду ділянки правого підребір’я. При пальпації - особливості краю печінки (м'який, твердий, щільний, гострий, тупий, заокруглений, нерівний, горбистий, гладкий). Визначення розмірів печінки проводиться за методом М.Г. Курлова. Жовчний міхур – у здорових при пальпації не визначається. Болючість у крапці Кера. Підшлункова залоза (болючість, ущільнення). Селезінка – пальпаторно: величина, консистенція (м’яка, щільна), поверхня гладка, горбиста, болючість. Визначення меж перкуторно. Визначення рідини в черевній порожнині при постукуванні. Перкусія - визначення притупленого перкуторного звуку при наявності пухлини, рідини, тимпаніту - при вільному газі в черевній порожнині, надутих петлях. Аускультація - наявність кишкових шумів (кількість, локалізація, інтенсивність). Огляд ділянки заднього проходу та прямої кишки - проводиться в перев'язочній. Відмічається наявність зовнішніх гемороїдальних вузлів, випадіння слизової оболонки прямої кишки, кондилом, фістул, тріщин, виразки. Пальцевим дослідженням виявляються тонус сфінктера, стан слизової оболонки і передміхурової залози (розміри, консистенція). При необхідності проводиться обстеження прямої кишки ректальним дзеркалом чи ректороманоскопом. Указується, яким способом була обстежена пряма кишка (у колінно-ліктьовому положенні, на спині, стоячи, на боці, навпочіпки, бімануальне обстеження). Зовнішні статеві органи, форми і розмір калитки, еластичність шкіри, набряк, наявність яєчок, їх величина, щільність, болючість. Додатки яєчок, їх величина, болючість при пальпації. Сім’яний канатик (наявність розширених вен, відношення до зовнішнього пахвинного кільця, пальцеве обстеження його. Симптом "кашльового поштовху". Обстеження нирок - пальпація проводиться в лежачому і стоячому положенні хворого (локалізація, рухливість, величина), поверхня (гладка, горбиста), болючість. Симптом Пастернацького. Симетричність кістоктазу, болючість (шляхом стиснення). Ендокринна система. Огляд передньої поверхні шиї. Пальпація щитовидної залози (збільшення дифузне чи вузлове), зміщення при ковтанні, екзо- чи ендофтальм, інші ознаки. Нервова система. Зіниці: стан (розширені, звужені, симетричні, асиметричні), реакція на світло (пряма, співдружна). Чутливість Рефлекси (зіничні, кон’юнктивальний, колінні,ахілових сухожилків, ригідність м’язів потилиці, симптом Керніга). Органи чуття, зору, слуху, нюху, дотику,мова. Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 618 | Нарушение авторских прав |