Травлення класифікують за походженням травних ферментів: аутолітичне; забезпечується ферментами харчових продуктів, симбіонт не бактеріями і найпростішими, які живуть в організмі споживача їжі і власне ферментами, що синтезуються в органах травлення. За місцем, де відбувається травлення, виділяють внутрішньоклітинне травлення, повязане з гідролізом поживних часточок лізосомними ферментами всередині клітини, позаклітинне (порожнинне) гідроліз харчових часточок відбувається у порожнині травної системи і мембранне, також позаклітинне, яке відбувається на поверхневій мембрані мікро ворсинок ентероцитів кишок і здійснюється ферментами, фіксованими на цій мембрані. Крім того, існує ще зовнішнє, або екстракорпоральне травлення, яке відбувається за межами організму споживача їжі. При внутрішньоклітинному травленні навколо харчової часточки, яка потрапила всередину клітини, утворюється невеликий міхурець травна вакуоля. Травлення відбувається під впливом ферментів лізосом гідролаз, які проникають у вакуолю з цитозоля клітини. Продукти гідролізу переходять до цитоплазми. Вакуоля весь час переміщується і, коли вона наближається до поверхні клітини, її вміст разом з неперетравленими часточками видаляється назовні. Так, зокрема, відбувається травлення у амеби. У інфузорій харчові часточки потрапляють всередину через ротову заглибину, де навколо них утворюється травна вакуоля. Внутрішньоклітинне травлення характерне для кишковопорожнинних та нижчих червів. Крім того, встановлено наявність залозистих клітин у стінці травної порожнини кишковопорожнинних, вони продукують слиз і деякі гідролази. Тут часточки їжі прилипають до слизу і перетравлюються. Отже, у кишковопорожнинних, які в інших безхребетних, внутрішньоклітинне і позаклітинне травлення взаємодоповнюються.
У хребетних травлення повністю відбувається поза клітиною, у порожнині травного каналу. Проте і в їхньому організмі є клітини, що зберегли здатність до внутрішньоклітинного травлення, а саме фагоцити. Ферменти травних соків поділяють на амінолітичні, ліполітичні й протеолітичні, які розщеплюють відповідно вуглеводи, білки й ліпіди. Вони синтезуються секреторними клітинами травних залоз і надходять до травної системи в складі слини, шлункового, підшлункового, кишкового соків і жовчі.
Отже, травлення це гідроліз харчових речовин ферментами травних залоз, характер якого визначається як складом ферментів, так і специфічністю їх дії.