АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. 4.1 Рівень автомобілізації, загальна потреба в місцях постійного та тимчасового зберігання автомобілів

4.1 Рівень автомобілізації, загальна потреба в місцях постійного та тимчасового
зберігання автомобілів, вимоги до їхнього розміщення в цілому по населеному пункту
і окремим його функціональним зонам, а також біля житлових і громадських будинків
і споруд, промислових та комунально-складських об'єктів, відстані від автостоянок і
гаражів до оточуючих їх об'єктів приймаються згідно ДБН 360, Правил забудови цього
населеного пункту, Санітарного законодавства та інших діючих нормативних
документів.

4.2 Основним типом гаража в умовах багатоповерхової житлової забудови міст є
багатоповерхові гаражі, у тому числі з частково заглибленим першим поверхом чи
декількома вбудовано-прибудованими підземними поверхами. Допускається
проектувати окремо розташовані підземні або напівпідземні гаражі.

Основні типи окремо розташованих, вбудованих і прибудованих гаражів наведені в додатку В.

4.3 Підземні гаражі, а також гаражі в цокольних і підвальних поверхах
допускається розміщувати (з урахуванням вимог норм на проектування відповідних
будинків і споруд):

під громадськими будинками, крім будинків охорони здоров'я, фізкультури, соцзабезпечення, загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних закладів, дитячих будинків, закладів культури, мистецтв, громадського харчування;

під житловими будинками - тільки для легкових автомобілів, що належать громадянам;

під виробничими будинками не нижче II ступеня вогнестійкості із категоріями приміщень В, Г і Д по пожежній небезпеці;

на незабудованій території - під проїздами, дорогами, площами, газонами та іншими ділянками (за відповідного обгрунтування).

4.4 Для інвалідів, які мають автомобілі з ручним керуванням, потрібно
передбачати місця на перших поверхах багатоповерхових наземних і підземних
гаражів.

4.5 На відкритих автостоянках біля закладів культурно-побутового
обслуговування, підприємств торгівлі та відпочинку, окремих будинків і споруд
масового відвідування, а також в гаражах слід виділяти машино-місця для
автотранспортних засобів інвалідів згідно з ДБН 360.

4.6 Мінімальна необхідна площа конкретної ділянки (території) для постійного
чи тимчасового зберігання автомобілів на відкритих автостоянках визначається,
виходячи з норми 25 м² на розрахунковий автомобіль, а в гаражах, залежно від їхньої
поверховості, згідно з табл. 1.

Таблиця 1

4.7 Місткість автостоянок і гаражів, склад об'єктів і площі приміщень для
обслуговуючого персоналу, у тому числі технічного призначення, санітарних вузлів,
їхнє об'ємно-планувальне рішення, кількість в'їздів-виїздів з однобічним або
двобічним рухом і їхнє розміщення стосовно міських вулиць і дворових проїздів,
необхідність влаштування накопичувального майданчика перед в'їздом, огородження
території визначаються завданням на проектування, містобудівними, санітарними та
цими Нормами.

При цьому, параметри машино-місця, проїздів і об'ємно-планувальні рішення гаражів і автостоянок визначаються габаритами автомобілів, для яких проектується гараж або автостоянка, розміщенням автомобілів (кут розміщення, кількість рядів зберігання) стосовно внутрішніх проїздів, найменшими радіусами їхніх поворотів, а також габаритами наближення (захисними зонами) встановлюваного на місце зберігання автомобіля до конструкцій будинку (споруди), до обладнання та до інших автомобілів на місцях зберігання.

Основні габаритні характеристики найпоширеніших автомобілів 1 категорії, схеми їх розміщення на автостоянках і в гаражах, габарити наближення та ширини внутрішнього проїзду в приміщеннях зберігання автомобілів і на постах технічного огляду та дрібного технічного ремонту (ТО і ТР) наведені в додатках Г, Д, Є.

4.8 Залежно від кількості місць зберігання розрізняють автостоянки і гаражі малої (до 50 машино-місць), середньої (від 50 до 300 машино-місць) та великої (більше 300 машино-місць) місткості.

5.2 При проектуванні автостоянок необхідно виходити з таких нормативних
параметрів:

- розміри одного машино-місця на автостоянках зберігання середніх автомобілів
(з врахуванням мінімально припустимих зазорів безпеки 0,5 м) - 2,5 × 5,3 м. Для
тимчасових автостоянок допускаються розміри стоянки 2,3 × 5,0 м. Зазори безпеки
допускається збільшувати до 0,7 м;

- мінімальна ширина проїздів: із двобічним рухом - 6 м, з однобічним рухом - 3,5 м;

- радіуси заокруглення бортового каменю - не менше ніж 6м.

Примітка. При розрахунку кількості мотоциклів, які можуть бути розставлені на стоянках, приймаються такі габарити машино-місця: мотоцикл з коляскою - 2,4×1,7 м, мотоцикл-одинак - 2,4×0,8 м, відстань між мотоциклами - не менше ніж 0,5 м.

5.3 Залежно від конфігурації та розмірів території автостоянки, організації в'їзду - виїзду може бути прийняте одно- та багаторядне розміщення автомобілів з розставленням машин з одного боку проїзду та уздовж обох протилежних його боків, паралельно, перпендикулярно або під кутом до поздовжньої осі проїзду.

При цьому повинна бути дотримана вимога раціонального використання відведеної території, забезпечення безпеки руху транспорту та пішоходів (розділення їхніх напрямків руху) у межах ділянки і на прилеглих вулицях та проїздах.

5.4 Рух автомобілів по території автостоянки необхідно передбачати однобічним, а при місткості стоянки більше 100 машино-місць - без зустрічних потоків і таких, що пересікаються. У межах автостоянок незалежно від їхньої місткості допускається зустрічний і перехресний рух автомобілів при їхній інтенсивності не більше 5 одиниць за годину.

5.5 Автостоянки для постійного та тимчасового зберігання більше 50 автомобілів повинні мати не менш двох в'їздів-виїздів: один для регулярного руху (головний), інші - для аварійної евакуації автомобілів. Аварійні виїзди можуть виходити на внутрішньоквартальні проїзди житлового району.

Кількість аварійних виїздів встановлюється виходячи з розрахунку - один виїзд за кількості понад 50 до 200 автомобілів і додатково один виїзд на кожні наступні повні або неповні 200 автомобілів.

За малої місткості (до 50 місць) допускається об'єднаний в'їзд-виїзд завширшки не менш ніж 4,5 м. На автостоянках більшої місткості в'їзд і виїзд повинні бути розосередженими.

5.6 В'їзди і виїзди з автостоянок (ворота, шлагбаум) повинні розташовуватися з відступом від краю проїзної частини на відстань не менше найбільш довгої моделі автомобіля (6,0 м).

5.7 Перед воротами, що забезпечують в'їзд до великих автостоянок для постійного та тимчасового зберігання автомобілів, потрібно влаштовувати накопичувальні майданчики, виходячи з розрахунку 10% кількості транспортних засобів, що прибувають на автостоянку в годину "пік".

5.8 Мінімальною відстанню від в'їздів на автостоянку та виїздів з неї повинно
бути:

- від перехресть магістральних вулиць загальноміського

та районного значення (від межі проїзної частини) - 100 м

- від перехресть вулиць і проїздів місцевого значення

(від межі проїзної частини) - 35 м

- від зони зупинки масового пасажирського транспорту - 30 м.

Примикання до магістралі загальноміського значення в'їздів-виїздів допускається тільки до їхніх місцевих проїздів.

Примітка. Транзитний проїзд через територію житлового кварталу до автостоянки місткістю більше ніж 50 машино-місць не допускається.

5.11 Автостоянки повинні проектуватися з твердим покриттям (асфальтобетонне,
бетонне, гравійне, щебеневе) та ухилами в поздовжньому напрямку осей автомобілів
не більше 1% і в поперечному - не більше 4%. Мінімальний ухил призначається
залежно від типу покриття з урахуванням забезпечення поверхневого стоку.

5.13Протипожежні відстані від меж відкритих автостоянок (у тому числі з
навісом) до будівель і споруд по обслуговуванню автомобілів, промислових та інших
підприємств і будинків повинні прийматися:

а) до виробничих будинків та споруд:

І, II та III ступенів вогнестійкості з боку стін без прорізів - не нормуються
те ж з боку стін з прорізами - не менш 9 м

ІV ступеня вогнестійкості з боку стін без прорізів - не менш 6 м

те ж з боку стін з прорізами - не менш 12 м

інших ступенів вогнестійкості незалежно від наявності прорізів - не менш 15м

б) до адміністративних та побутових будинків:

І, II та III ступенів вогнестійкості не менш 9 м

інших ступенів вогнестійкості не менш 15 м

ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ Загальні вимоги

6.1 Наземні гаражі можуть передбачатися висотою не більше 9 поверхів, підземні - не більше 5 поверхів. У гаражах, крім приміщень для зберігання автомобілів, допускається передбачати:

службові (для чергового і адміністративно-обслуговуючого персоналу) та складські приміщення;

об'єкти та технічні приміщення для розміщення інженерного обладнання (трансформаторна підстанція, тепловий пункт, насосні пожежогасіння, очисні споруди та ін.);

пости ТО, ТР і миття автомобілів, включаючи пости самообслуговування та місця прибирання (чищення) салону автомобіля пилососом.

Примітка 1. Необхідність, склад і площі перелічених приміщень визначаються завданням на проектування залежно від розмірів гаража, технологічних вимог проведення в ньому відповідних видів робіт, особливостей його експлуатації та протипожежних вимог.

Примітка 2. У підземних гаражах пости ТО і ТР, миття автомобілів, службові та складські приміщення, насосні пожежогасіння та водопостачання, трансформаторні з сухими трансформаторами допускається розміщувати не нижче першого (верхнього) поверху. Розміщення інших технічних приміщень підземного гаража (автоматичні насосні станції для відкачки води при гасінні пожежі, відкачки ґрунтових вод і інших витоків води, водомірні вузли, електрощитові приміщення, вентиляційні камери, теплові пункти та ін.) не регламентується. Влаштування постів ТО і ТР у гаражах, які розташовані під житловими будинками, не допускається.

Примітка 3. У наземних багатоповерхових гаражах приміщення ТО і ТР можуть розміщуватись тільки на першому та останньому поверхах без транзитного руху автомобілів по поверхах (при влаштуванні ізольованих рамп).

6.2 Параметри місць зберігання автомобілів, рамп (пандусів), внутрішніх проїздів
у гаражах визначаються залежно від способу зберігання, класу та габаритів автомобі­лів, які передбачаються для зберігання, їхньої маневреності та розміщення, а також з
урахуванням технічного оснащення та планувального рішення гаража, вимог норм
технологічного проектування підприємств автомобільного транспорту і цих Норм.

6.3 Мінімальні розміри місць зберігання автомобілів у гаражах потрібно
приймати: довжина місця стоянки - 5,0 м, ширина - 2,5 м (для інвалідів, які
користуються кріслами-колясками, - 3,5 м).

6.4 Найбільш економічним по площі на один автомобіль вважається гараж
манежного типу з перпендикулярним розташуванням автомобілів до осі проїзду.

У гаражах відкритого типу допускається двобічне під кутом 45-60º до поздовжньої осі проїзду розміщення автомобілів при дотриманні розмірів місць зберігання і внутрішніх проїздів не менш наведених у таблицях Є.1 і Є.2 Додатка Є.

Уздовж стін, до яких встановлюються автомобілі торцевою та поздовжньою боками, повинні передбачатися колесовідбійні пристрої заввишки не менше ніж 0,12 м.

Примітка. У приміщеннях зберігання автомобілів, які розташовуються під житловими будинками, конструкція колесовідбійних пристроїв повинна виключати передавання шуму та вібрації в житлові приміщення.

6.5 Висота приміщень для зберігання автомобілів від підлоги до низу виступаю­чих будівельних конструкцій і підвісного устаткування повинна перевищувати не
менш як на 0,2 м висоту найбільш високого автомобіля і бути не менше ніж 2,0 м.

6.12 Кількість та тип рамп і відповідно кількість необхідних виїздів-в'їздів у
гаражі визначається кількістю автомобілів, розташованих на всіх поверхах, крім
першого (у підземних гаражах - на всіх поверхах), з урахуванням режиму
використання гаража, розрахункової інтенсивності руху та планувальних рішень щодо
його організації, і повинне прийматися при кількості автомобілів:

до 100 включно - одна односмугова рампа

понад 100 до 1000 - одна двосмугова або дві односмугові рампи

понад 1000 - дві двосмугові рампи.

Примітка. При застосуванні однієї односмугової рампи, яка використовується як для підйому так і для спуску автомобілів (різночасно), повинна бути передбачена відповідна сигналізація.

6.13 При проектуванні рамп потрібно дотримуватися таких вимог:

поздовжній ухил закритих прямолінійних рамп по осі смуги руху повинен бути не більше 18%, криволінійних рамп - не більше 13%, поздовжній ухил відкритих, не захищених від атмосферних опадів, рамп - не більше 10%;

поперечний ухил віражів криволінійних і прямолінійних рамп повинен бути не більше 6%;

сполучення рамп з горизонтальними ділянками підлоги повинне бути плавним, а відстань від низу автомобіля до підлоги - не менше ніж 0,1 м;

по обидва боки проїзної частини рамп повинні передбачатися колесовідбійні пристрої (бар'єри) висотою 0,1 м і шириною 0,2 м; середній бар'єр, який розділяє проїзні частини двосмугової рампи, повинен мати ширину не менше ніж 0,3 м;

на рампах з пішохідним рухом з однієї сторони повинен передбачатися тротуар завширшки не менше ніж 0,8 м (на криволінійних рампах тротуар повинен розташовуватися з внутрішнього боку);

покриття рамп і пішохідних доріжок на них повинне мати електрообігрів (включається узимку) і виключати ковзання;

похилі міжповерхові перекриття повинні мати ухил не більше 6%.

6.14 Ширина проїзної частини рамп визначається залежно від ширини найбільшого автомобіля, який користується рампою, згідно табл. 3.

Таблиця 3

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 828 | Нарушение авторских прав