Проектування поперечного профілю
2.1 Ширину вулиць і доріг слід визначати з урахуванням їх категорій та залежно від розрахункової інтенсивності руху транспорту і пішоходів, типу забудови, рельєфу місцевості, вимог охорони навколишнього природного середовища, розміщення підземних інженерних мереж, зелених насаджень і в межах червоних ліній приймати, м:
магістральні дороги 50-90
магістральні вулиці:
загальноміського значення 50-80
районного значення 40-50
вулиці місцевого значення (житлові) 15-35
селищні та сільські вулиці (дороги) 15-25
Примітка. В умовах існуючої забудови ширину вулиць і доріг у межах червоних ліній при належному містобудівному обґрунтуванні допускається зменшувати з мінімально можливим звуженням елементів їх поперечного профілю.
2.2 Кількість і ширина смуг руху на основній проїзній частині вулиць і доріг з двостороннім рухом повинні прийматися за розрахунками, але не менше наведених у ДБН 360.
2.3 Якщо розрахункова інтенсивність руху перевищує пропускну здатність 8-6-смугової проїзної частини, а також за необхідності обслуговування прилеглої території на магістральних вулицях безперервного і регульованого руху в районах нової забудови необхідно передбачати місцеві (бічні) проїзди.
Примітка. В обмежених умовах та при реконструкції забудованих районів допускається влаштування проїзних частин у різних рівнях з використанням естакад і тунелів, а на схилах і набережних - консольних конструкцій.
2.9 На магістралях безперервного руху перед з'їздами та виїздами на прилеглі вулиці та дороги, у місцях примикання та розгалуження поворотних з'їздів на вузлах у різних рівнях (п.3.16) необхідно передбачати перехідно-швидкісні смуги, довжину яких слід приймати з урахуванням розрахункової швидкості по основному напрямку та на з'їздах-виїздах, а також поздовжнього похилу проїзної частини згідно з таблицею 2.2, відрізняючи від основних смуг руху розміткою або смугою з покриттям іншого кольору.
Таблиця 2.2
Розрахункова
швидкість на
магістралі, км/год*
| Довжина елементів** перехідно-швидкісної смуги залежно від режиму руху та розрахункових швидкостей на в’їзді (виїзді) на (з) магістраль (1) км/год
| при прискоренні
| при гальмуванні
| шлюз прискорення
| клин розгону
| шлюз гальмування
| клин відгону
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| -
|
|
| -
|
| -
| -
|
| -
| -
| * Швидкість, з якої відбувається гальмування або до якої здійснюється прискорення;
** Довжина розрахована для легкових автомобілів за середніх величин прискорення
(уповільнення)
| Примітка.Показники таблиці наведені для горизонтальних ділянок на правоповоротних
з’їздах. За умови розміщення перехідно-швикісної смуги на підйомі на кожні 20%
поздовжнього похилу довжину смуги прискорення необхідно збільшувати на 5%,
на спуску – зменшувати на 5%. Для перехідно-швидкісних смуг гальмування –
навпаки.При цьому довжина перехідно-швидкісної смуги повинна прийматися не
менше 30 м.
| 2.10 3 обох боків проїзних частин магістральних вулиць і доріг для кожного напрямку руху, а також центральної розділювальної смуги повинні передбачатись запобіжні смуги завширшки, м:
для магістральних вулиць безперервного руху 0,75
для магістральних вулиць і доріг регульованого руху 0,5
для інших вулиць та доріг 2 висоти бордюру
В умовах реконструкції та територіальної обмеженості дозволяється передбачати запобіж-ну смугу тільки на магістралях безперервного руху завширшки 0,5 м.
2.11 Центральні розділювальні смуги повинні передбачатись на магістральних вулицях і дорогах з безперервним рухом завширшки не менше 4 м; на вулицях і дорогах регульованого руху з проїзною частиною в 6 смуг руху - не менше 3 м. На інших магістралях допускається центральна розділювальна смуга завширшки 2 м за умови влаштування її у рівні проїзної частини та виділення суцільною лінією розмітки.
В обмежених умовах магістральних вулиць і доріг безперервного та регульованого руху, які мають проїзну частину 6-8 смуг, допускається центральну розділювальну смугу зменшувати до 2,0 м з обов'язковим улаштуванням по осі суцільного бар'єрного огородження.
Центральна розділювальна смуга на магістралях безперервного руху повинна влаштовуватися піднятою над рівнем проїзної частини та з'єднуватися з нею з допомогою крайових похилистих зміцнювальних смуг завширшки 1 м і поперечним похилом не менше 20 %о. Ширина крайових зміцнювальних смуг входить у загальну ширину розділювальної смуги.
Улаштування розривів у центральній розділювальній смузі магістралей безперервного руху допускається за її ширини не менше 6 м і не частіше ніж через 500 м шляхом виділення спеціальної смуги перед розривом для лівоповоротного потоку транспорту за рахунок загального простору вулиць (доріг) у червоних лініях і локальної зміни траєкторії руху основного транспортного потоку або звуження розділювальної смуги. Ширину розриву слід приймати не менше 7,5 м.
На магістралях регульованого руху влаштування розривів для розвороту транспорту допускається без розширення розділювальної смуги. Ширина розривів на цих магістралях визначається розрахунком, виходячи з умови розміщення на розриві всіх автомобілів, які здійснюють розворот.
Розміщення рекламоносіїв на розділювальній смузі не допускається.
2.12 Ширину розділювальних смуг між окремими елементами поперечного профілю вулиць і доріг слід приймати з урахуванням розташування підземних комунікацій, вимог безпеки руху та охорони навколишнього природного середовища, але не менше розмірів, наведених у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розташування розділювальної смуги
| Мінімальна ширина розділювальної смуги, м
| Магістральні вулиці
| Вулиці та
дороги
місцевого
значення
| безперервно-го руху
| регульовано-го руху
| Між основною проїзною частиною і місцевими проїздами
|
|
| -
| Між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії
|
|
| -
| Між проїзною частиною і велодоріжкою
| -
|
|
| Між проїзною частиною і тротуаром
|
|
|
| Між тротуаром і віссю ближньої трамвайної колії (для прямої ділянки)
| -
|
| -
| Між тротуаром і велодоріжкою
| -
|
|
| Примітка. В умовах реконструкції та інших обмежених умовах допускається зменшувати
ширину розділювальної смуги між основною проїзною частиною та місцевим
проїздом на магістральних вулицях безперервного руху до 5 м, регульованого – до
3 м, між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії – до 3,5 м.
| 2.13 Ширину технічних смуг і смуг озеленення залежно від кількості та типів розміщуваних на них підземних і наземних інженерних споруд та озеленення слід приймати в межах, м:
на магістральних вулицях і дорогах безперервного та регульованого руху 8-12
на магістральних вулицях районного значення 5-8
Примітка 1. Ширину смуг для роздільного прокладання підземних інженерних мереж, відстані між ними та від них до інших споруд слід приймати згідно з СНіП 2.04.02, СНіП 2.04.03, СНіП 2.05.06, СНіП 2.04.07, СНіП 2.04.08, СНіП 2.05.13, ДБН 360.
Примітка 2. Під проїзною частиною допускається, як виняток, за погодженням з організацією, що експлуатує вулицю (дорогу), прокладання водостоків, каналізації, дренажів та інших підземних інженерних мереж.
2.14 Резервні смуги для можливого розширення проїзної частини, розміщення шумозахисних споруд та інженерних мереж слід передбачати праворуч проїзної частини між нею та бічними смугами озеленення, технічними смугами і використовувати на окремих ділянках для тимчасових автомобільних стоянок; на решті смуги висіюються газони.
2.15 Поперечний профіль проїзної частини вулиць і доріг усіх категорій необхідно приймати двосхилим на прямолінійних ділянках і, як правило, при радіусах горизонтальних кривих 2000 м і більше; на магістральних вулицях безперервного руху - при радіусах 1200 м і більше; на вулицях і дорогах регульованого руху - при радіусах 800 м і більше. За менших радіусів горизонтальних кривих проїзну частину на цих вулицях і дорогах слід проектувати односхилою (віражі) з поперечними похилами згідно з таблицею 2.4.
Таблиця 2.4
Радіуси горизонтальних кривих, м
| Поперечний похил проїзної частини на віражах, %о
| 2000-1000
| 20-30
| 1000-800
| 30-40
| 800-700
| 30-40
| 600-700
| 40-50
| менше 600
| 50-60
| Примітка 1. Менші значення поперечних похилів на віражах відповідають більшим радіусам кривих,
більші – меншим.
Примітка 2. У районах з частою ожеледицею похил на віражах за радіусів менше 700 м приймається
40‰, від 700 до 1000 м - 30-40 ‰, понад 1000 м – 20-30‰.
Примітка 3. В обмежених умовах на перехрестях віражі допускається не влаштовувати.
|
2.16 Поперечні похили проїзної частини вулиць і доріг залежно від покриттів необхідно приймати згідно з таблицею 2.5.
Таблиця 2.5
Покриття
| Поперечні похили проїзної частини, ‰, на
| вулицях, дорогах і проїздах
| площах і автостоянках
| Удосконалені капітальні:
асфальтобетонні та цементобетонні
брущаті мостові
| 20-25
20-30
|
| Удосконалені полегшені
| 20-25
|
| Перехідні
| 20-30
| -
|
2.17 Взаємне висотне розміщення елементів поперечного профілю повинне вирішуватися з урахуванням наступних вимог:
- проїзні частини з розділювальною смугою - односхилими з ухилом до зовнішніх бортів;
- проїзні частини від 7,5 м і більше без розділювальної смуги або з нею в одному рівні, визначеною розміткою, - двосхилими;
- місцеві (бічні) проїзди магістральних вулиць для одностороннього руху - односхилими з похилом праворуч до лотка за напрямком руху, а при двосторонньому русі - двосхилими.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 821 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
|