 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Споруди і підприємства для зберігання і обслуговування транспортних засобів7.43 Зберігання легкових автомобілів у містах (населених пунктах) слід передбачати відповідно до функціонального зонування їх територій. У житлових районах повинне бути забезпечене постійне зберігання усіх автомобілів (100%), які належать жителям цих районів, тимчасове зберігання автомобілів відвідувачів. Кількість місць постійного зберігання легкових автомобілів у житлових районах визначається, виходячи із кількості населення даного району на розрахунковий термін і розрахункового рівня автомобілізації, а тимчасового зберігання, - виходячи з умов забезпечення цими місцями як мінімум 10% розрахункового парку автомобілів, які належать жителям даного району. При розробленні проектної документації на будівництво житлових комплексів та окремих житлових будинків, залежно від передбачуваної їх категорії за рівнем комфорту та соціальної спрямованості, конкретизується прийнята в містобудівній документації потреба в машино-місцях для цих будинків та тип гаража чи відкритої автостоянки з використанням даних таблиці 7.4 а. Таблиця 7.4 а
Примітка 1. Кількість машино-місць для однокімнатних квартир визначається з використанням коефіцієнта 0,5. Примітка 2. В умовах реконструкції кількість машино-місць на квартиру при відповідному обґрунтуванні допускається зменшувати, але не більше ніж на 20 %.
7.44 Гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів слід розміщувати, в основному, на периферії житлових районів і міжмагістральних територіях або у їхніх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення при дотриманні санітарно-гігієнічних вимог щодо планування придомової території та площі озеленення.
7.45 У житлових районах із новою багатоповерховою забудовою пріоритетним типом гаражів для постійного зберігання індивідуальних легкових автомобілів повинні бути окремо розташовані багатоповерхові наземні (до 9 поверхів), підземні (до 5 поверхів) та комбіновані наземно-підземні, в тому числі і механізовані (автоматизовані) гаражі. Допускається влаштування гаражів, вбудованих у перші, цокольні й підвальні поверхи багатоповерхових житлових будинків, а також відкритих автостоянок із наступним їх перевлаштуванням у гаражі різного типу. В умовах житлової забудови до 5 поверхів постійне зберігання легкових автомобілів має здійснюватись у малоповерхових (до 3 поверхів) окремо розташованих наземних, підземних та наземно-підземних, у тому числі й механізованих (автоматизованих) гаражах найпростіших типів, а також на відкритих автостоянках, розміщуваних на непридатних під іншу забудову ділянках. При розміщенні об’єктів у центральних історично-сформованих районах крупніших, крупних та великих міст будівництво житлових будинків необхідно передбачати лише з підземними гаражами». Примітка. Під житловими будинками підземні гаражі допускається розміщувати тільки для легкових автомобілів, які належать громадянам.
7.46* Довжина пішохідного підходу до гаражів і автостоянок постійного зберігання легкових автомобілів від місця проживання володаря не повинна перевищувати 800 м, а в умовах реконструкції - 1000 м. Віддаленість автостоянок, призначених для тимчасового зберігання від входів у житлові будинки, не повинна перевищувати 150 м. Примітка*. Відстань автостоянок і гаражів для інвалідів від житлових будинків, а також розміщення автостоянок для інвалідів біля громадських будинків і споруд, біля входів на територію підприємств, на яких використовується їх праця, не повинна перевищувати 50 м.
7.47* При розрахункових рівнях автомобілізації, які перевищують умовно усереднені (п.7.2), а також в умовах реконструкції допускається постійне зберігання частини парку легкових автомобілів, які належать громадянам даного житлового району, за його межами - на "незручних" для інших видів будівництва територіях, у зонах і санітарних розривів промислових підприємств, у смугах відведення залізничних і автомобільних доріг безперервного руху. При цьому повинна бути забезпечена пішохідно-транспортна доступність місць постійного зберігання легкових автомобілів у межах 15 хв. Збільшення кількості машино-місць на існуючих боксових гаражах та на відкритих автостоянках може здійснюватися шляхом поступової надбудови над ними двох-трьох поверхів при дотриманні санітарно-гігієничних вимог до їх облаштування (умови захисту від шуму, розсіювання атмосферного повітря, дотримання санітарних розривів).
7.50 Відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5.
Таблиця 7.5 -------------------------------------------------------------------- | Будинки, до яких | Відстані, м, від гаражів і відкритих | | визначаються | автостоянок при кількості легкових | | відстані | автомобілів | | |----------------------------------------------| | | 10 і |11 - 50| 51 - | 101 - 300 | понад | | | менше | | 100 | | 300 | |-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------| |Житлові будинки, у | 10 | 15 | 25 15 | 35 25 | 50 35 | |т.ч. торці | 10 | 10 | | | | |житлових будинків | | | | | | |без вікон | | | | | | |-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------| |Громадські будинки | 10 | 10*) | 15 | 25 | 25 | |-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------| |Загальноосвітні | 15 | 25 | 25 | 50 | *) | |школи і дитячі | | | | | | |установи | | | | | | |(дошкільні) | | | | | | |-------------------+-------+-------+-------+-----------+----------| |Лікувальні установи| 25 | 50 | *) | *) | *) | |із стаціонаром | | | | | | |------------------------------------------------------------------| | | | *) Визначається за погодженням з органами Державного| |санітарного нагляду. | |------------------------------------------------------------------| | Примітка 1. Відстані слід визначати від вікон житлових і| |громадських будинків і від меж земельних ділянок загальноосвітніх| |шкіл, дитячих дошкільних установ і лікувальних установ із| |стаціонаром до стін гаража або меж відкритої стоянки. | | Примітка 2. Відстань від секційних житлових будинків до| |відкритих майданчиків місткістю 101-300 машин, які розміщуються| |уздовж поздовжніх фасадів, слід приймати не менше 50 м. | Примітка 3. Протипожежні відстані від гаражів до житлових і громадських будинків та між гаражами слід приймати за Додатком 3.1. | Примітка 4. Для гаражів місткістю більше 10 машин зазначені у| |таблиці 7.5 відстані допускається приймати за інтерполяцією. | | Примітка 5*. Проектування і розміщення приміщень для| |зберігання автомобілів з газопаливною системою під житловими,| |громадськими і адміністративними будинками, а також в окремо розташованих підземних гаражах та в наземних гаражах закритого типу забороняється. -------------------------------------------------------------------- Таблиця 7.5а* -------------------------------------------------------------------- | Об'єкти, до стін яких |Відстань, м, не менше від станцій | | визначається відстань | технічного обслуговування при | | | кількості постів: | | |-----------------------------------| | | 10 та | 11 - 30 | більше 30 | | | менше | | | |------------------------------+----------+----------+-------------| |Житлові будинки, у т.ч. торці | 15**) | 25 25 | 50 50 | |житлових будинків без вікон | 15**) | | | |------------------------------+----------+----------+-------------| |Громадські будинки | 15**) | 20 | 20 | |------------------------------+----------+----------+-------------| |Загальноосвітні школи і дитячі| 50 | *) | *) | |установи (дошкільні) | | | | |------------------------------+----------+----------+-------------| |Лікувальні установи із | 50 | *) | *) | |стаціонаром | | | | |------------------------------------------------------------------| |--------------- | | *) Визначаються за погодженням з органами Державного| |санітарного нагляду. | | **) Приймається не менше протипожежних відстаней згідно з| |таблицею 1 додатка 3.1. | --------------------------------------------------------------------
7.51 Основним типом споруд для тимчасового зберігання легкових автомобілів працівників і відвідувачів загальноміського центру, громадських комплексів та окремих будинків і споруд, розміщуваних у різних функціональних зонах міст, включаючи й перехоплюючі стоянки, що розміщуються з метою розвантаження центральної частини в периферійній та серединній зонах міст у вузлах пересадки на швидкісні види внутрішньоміського пасажирського транспорту (метро, трамвай, залізниця), повинні бути окремо розташовані наземні, підземні, наземно-підземні, вбудовано/прибудовані в перші, цокольні й підземні поверхи в/до громадських будинків (за винятком будинків закладів охорони здоров’я, фізичної культури, дитячих дошкільних установ, дитячих будинків, установ культури, мистецтва та громадського харчування), в тому числі й мало- та середньоярусні механізовані (автоматизовані) гаражі, а також тимчасові відкриті автостоянки. У межах територій, що мають особливу історико-культурну цінність та в районах історичної забудови міст необхідно передбачати розміщення лише підземних гаражів. Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках і в гаражах біля громадських комплексів, закладів, окремих будинків і споруд масового відвідування необхідно приймати за даними таблиці 7.6.
Таблиця 7.6
Примітка 1. Мінімальні норми у таблиці наведені для міст з відносно низьким рівнем автомобілізації на розрахунковий термін (до 280 автомобілів на 1000 жителів), максимальні - для міст з відносно високим рівнем автомобілізації (280-350 автомобілів на 1000 жителів). Примітка 2*. На відкритих стоянках автомобілів біля установ культурно-побутового обслуговування, підприємств торгівлі і відпочинку, окремих будинків і споруд масового відвідування а також на автостоянках і в гаражах для постійного зберігання автомобілів слід виділяти місця для особистих автотранспортних засобів інвалідів, визначаючи їх спеціальною розміткою і спеціальними знаками. Місткість їх визначається залежно від загальної місткості автостоянки чи гаража і складає: до 100 автомобілів - 4 місця-стоянки для інвалідів; від 100 до 200 - 5 - 7 місць-стоянок; більше 200 - за розрахунком. Для лікувально-профілактичних установ, які відвідують інваліди при їх амбулаторному лікуванні, кількість машино-місць для інвалідів приймати з розрахунку 10-15% від загальної місткості автостоянки. Примітка 3*. Розрахункова кількість машино-місць враховує зберігання усіх категорій легкових автомобілів, включаючи й мототранспортні засоби (п. 7.2). Примітка 4*. Залежно від місцевих умов і при відповідному обґрунтуванні розрахункову кількість машино-місць допускається збільшувати або зменшувати, але не більше ніж на 20%. Примітка 5*. У разі розміщення в громадських будинках і спорудах різних за функціональним призначенням об’єктів масового відвідування розрахунок загальної потреби в машино-місцях біля них здійснюється, як сума для кожного з цих об’єктів. Примітка 6*. Стоянки установ та організацій з малою кількістю машино-місць рекомендується групувати у стоянки загального користування місткістю не менше 20 машино-місць. Примітка 7*. Зональна (периферійна, серединна та центральна зони) кількість та впорядкування машино-місць для тимчасового зберігання автомобілів повинні зменшуватися у напрямку від периферії до загальноміського центру крупніших, крупних та великих міст.
7.52 У промислових і комунально-складських районах треба передбачати тимчасове зберігання індивідуальних автомобілів трудящих відповідних підприємств, а також постійне зберігання усіх відомчих (службових і спеціальних) легкових автомобілів, вантажних автомобілів, громадського транспорту та інших транспортних засобів. Розрахункову кількість машино-місць на автостоянках для тимчасового зберігання цих автомобілів у промисловій і комунально-складській зонах треба визначати залежно від кількості зайнятих на них трудящих і відвідувачів відповідно до таблиці 7.7.
Таблиця 7.7
7.61* Розміщення нових та реконструкцію існуючих АЗС необхідно здійснювати з дотриманням санітарних розривів та протипожежних відстаней від найближчої з споруд АЗС до найближчих будинків, споруд та інженерних мереж у відповідності з таблицею 7.9* та додатком 8.3* з урахуванням правил безпеки дорожнього руху. Відстані обчислюються від найближчого з вибухонебезпечних пристроїв та джерел забруднення споруд АЗС - стін наземних резервуарів палива та корпусів паливороздавальних колонок (далі - ПРК), технологічних колодязів, дихальних пристроїв підземних резервуарів, витяжних вентиляційних шахт аварійних резервуарів та очисних споруд, вузла зливу палива у резервуари до: зовнішніх стін житлових та громадських будинків; межі ділянок садибних, дачних та садівницьких будинків, дитячих дошкільних установ, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних установ із стаціонаром, санаторіїв, санаторіїв-профілакторіїв, будинків-інтернатів загального та спеціального типів, закладів відпочинку, фізкультурно-спортивних та фізкультурно-оздоровчих комплексів, а також майданчиків для ігор, занять фізкультурою та спортом, відпочинку населення, місць масового скупчення людей згідно з таблицею 7.9*. Примітка 1. Відстані від споруд АЗС, які розміщують на земельних ділянках промислових, комунально-складських, науково-виробничих, автотранспортних підприємств, установ, організацій та підприємств з обслуговування автотранспорту для їх власних потреб, до зовнішніх стін виробничих, адміністративних, побутових будинків і складських будівель цих підприємств приймають згідно з пунктами 6 та 7 таблиці 7.9*, крім підприємств з виробництва харчових продуктів та медичних препаратів, для яких відстані визначають за пунктом 1 таблиці 7.9* як для житлових та громадських будинків. Примітка 2. Допускається за погодженням з органами державного пожежного нагляду зменшувати відстані від АЗС середньої потужності з наземними резервуарами (тип В) до житлових і громадських будинків I і II-го ступенів вогнестійкості проти показників, указаних у таблиці 7.9*, але не більше ніж на 25%.
Таблиця 7.9* - Протипожежні відстані від об'єктів оточуючого середовища до споруд АЗС
Примітка. Для виробничих будинків та складських будівель категорій А і Б відстані, зазначені в пункті 6, збільшуються на 50%, а категорії В - на 25%.
7.62* Величину санітарних розривів від обладнання АЗС до оточуючих будинків і споруд установлюють за розрахунками хімічного і акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м. Для АЗС малої та середньої потужності типів А і Б величина санітарних розривів від обладнання АЗС та автотранспортних засобів, що обслуговуються, може бути зменшена за умови застосування пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку, але не менше ніж до 25 м для малої та 40 м для середньої АЗС. При цьому розрахункові показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням його фонового рівня не повинні перевищувати гігієнічні нормативи та нормативи екологічної безпеки. Зменшення санітарних розривів погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та місцевими органами Мінекоресурсів у встановленому порядку.
7.65* Найменшу відстань від в'їзду та виїзду з території АЗС слід приймати: а) до перехрестя з магістральною вулицею (найближча межа її проїжджої частини) - 100 м; б) до перехрестя з вулицею або проїздом місцевого значення (найближча межа її проїжджої частини) - 35 м; в) до вікон робочих та житлових приміщень, ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих дошкільних та лікувальних закладів, майданчиків відпочинку - 15 м.
3.6* При забудові вільних територій їх функціонально-планувальна і архітектурно-просторова організація, поверховість житлових будинків приймаються відповідно до архітектурно-планувальних особливостей і вимог забудови міста з урахуванням санітарно-гігієнічних, протипожежних, демографічних, архітектурно-композиційних та інших вимог, рівня інженерного обладнання, місцевих умов будівництва. Житлову забудову, особливо у значних і найзначніших містах, необхідно розміщувати в зонах пішохідної доступності зупинок міського транспорту (з радіусом доступності не більше 500 м). Поза цією зоною допускається розмішувати дитячі дошкільні установи, школи, спортивні майданчики, автостоянки, гаражі. Примітка 1. При плануванні забудови у сейсмічнонебезпечних районах слід керуватись положеннями ДБН В.1.1-12. Примітка 2*. У житлових кварталах необхідно передбачати відповідно до завдання на проектування спеціальні житлові будинки чи відводити перші поверхи будинків для розселення мало-мобільних груп населення таким чином, щоб забезпечити: а) відстань від житлових будинків до підприємств торгівлі місцевого значення, установ охорони здоров'я (поліклінік, амбулаторій, диспансерів без стаціонарів), які обслуговують інвалідів і людей похилого віку, не більше 200 м, а в умовах існуючої забудови - не більше 300 м; б) максимально можливе наближення спеціальних житлових будинків до озеленених територій, місць роботи працездатних інвалідів, зупинок міського транспорту. До спеціальних житлових будинків слід передбачати необхідні проїзди згідно з приміткою до п. 3.11* та приміткою 3 до таблиці 7.1*. Примітка 3. Розміщення будинків гуртожитків треба здійснювати на спеціально відведених ділянках сельбищної території. Гуртожитки для студентів і учнів навчальних закладів треба розміщувати, як правило, на їх території. Площа земельних ділянок, перелік майданчиків, що влаштовуються, (спортивних, господарчих тощо) визначається завданням на проектування.
3.11* У житлових кварталах треба передбачати в'їзди на їх територію, а також при потребі - наскрізні проїзди в будинках на відстані не більше 300 м один від одного, а при периметральній забудові - не більше 180 м. Примикання проїздів до проїжджих частин магістральних вулиць регульованого руху допускається на відстанях не менше 50 м від перехрестя. Для під'їзду до груп житлових будинків, великих установ і підприємств обслуговування, торгових центрів треба передбачати основні проїзди, а до будинків, що стоять окремо, - другорядні проїзди, розміри яких приймаються відповідно до таблиці 7.1 цих норм. На другорядних (односмугових) проїздах треба передбачати роз'їзні майданчики завширшки 6 і завдовжки 15 м на відстані не більше 75 м один від одного. Тупикові проїзди повинні бути завдовжки не більше 150 м і закінчуватися поворотними майданчиками, які забезпечують можливість розвороту сміттєвозів, прибиральних і пожежних машин. Тротуари, велосипедні доріжки треба підносити на 15 см над рівнем проїздів. Перехрещення тротуарів і велосипедних доріжок треба передбачати в одному рівні з улаштуванням рампи завдовжки відповідно 1,5 і 3 м. Примітка. До житлових будинків, що стоять окремо, заввишки не більше 9 поверхів, а також до об'єктів, які відвідують інваліди, допускається улаштування проїздів, суміщених з тротуарами при їх довжині не більше 150 м і загальній ширині не менше 4,2 м.
3.14 Житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба розміщувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розміщувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкції забудови, яка склалася, - житлові будинки з квартирами на перших поверхах тільки як виняток. Формування малоповерхової високощільної забудови повинне здійснюватися на основі компактного розміщення блокованих житлових елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних вимог. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м (побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1), включаючи забезпечення в'їзду пожежних машин. Проїзди у внутрішні дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м, заввишки - не менше 4,25 м.
3.22 У районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5,5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п. 3.11). Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
5.5 У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пересуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв., а парків планувальних районів - не більше 15 хв. Примітка. У сейсмічних районах необхідно забезпечувати вільний доступ до парків, садів та інших озеленених територій загального користування, не допускаючи улаштування огорож з боку житлових районів.
5.6 Допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон слід приймати відповідно до укрупнених показників, люд./га, не більше: а) для міських парків 100 б) для парків зон тривалого відпочинку 70 в) для парків-курортів 50 г) для парків зон короткочасного відпочинку 20 д) для лісопарків (лугопарків, гідропарків) 10 е) для лісів 1-3. Примітка. При кількості одночасних відвідувачів 10-50 люд./га слід передбачати дорожньо-стежинкову мережу для організації їх руху, а на узліссях полян - ґрунтозахисні посадки; при кількості одночасних відвідувачів 50 люд./га і більше - заходи щодо перетворення лісового ландшафту у парковий.
5.10 Бульвари і пішохідні алеї слід передбачати у напрямі масових потоків пішохідного руху. Розміщення бульвару, його довжину і ширину, а також місце у поперечному профілі вулиці треба визначати з урахуванням архітектурно-планувального рішення вулиці та її забудови. На бульварах і пішохідних алеях слід передбачати майданчики для короткочасного відпочинку. Ширину бульварів з однією повздовжньою пішохідною алеєю треба приймати не менше 10 м при розміщенні з одного боку вулиці між проїжджою частиною і забудовою.
5.11 Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки) слід трасувати за можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки повинна бути кратною 0,75 (ширина смуги руху однієї людини).
5.12 Відстань від будинків, споруд, а також об'єктів інженерного благоустрою до дерев і чагарників слід приймати за таблицею 5.2.
Таблиця 5.2 -------------------------------------------------------------------- |Будинки і споруди, об'єкти інженерного| Відстані, м, від будинку, | | благоустрою | споруди, об'єкта до осі | | |---------------------------| | | стовбура | чагарника | | | дерева | | |--------------------------------------+------------+--------------| |Зовнішня стіна будинку і споруди | 5,0 | 1,5 | |--------------------------------------+------------+--------------| |Край трамвайного полотна | 5,0 | 3,0 | |--------------------------------------+------------+--------------| |Край тротуару і садової доріжки | 0,7 | 0,5 | |--------------------------------------+------------+--------------| |Край проїзної частини вулиць (кромка | 4,0 | 1,5 | |укріпленої смуги узбіччя дороги, | | | |брівка канави) | | | |--------------------------------------+------------+--------------| |Щогла і опора освітлювальної мережі, | 4,0 | - | |трамвая, мостова опора і естакада | | | |--------------------------------------+------------+--------------| |Підошва схилу, тераси тощо | 1,0 | 0,5 | |--------------------------------------+------------+--------------| |Підошва або внутрішня грань підпірної | 3,0 | 1,0 | |стінки | | | |--------------------------------------+------------+--------------| |Підземні мережі: | | | |--------------------------------------+------------+--------------| |газопровід, каналізація | 1,5 | - | |--------------------------------------+------------+--------------| |теплова мережа (стінка каналу тунелю | 2,0 | 1,0 | |або оболонка при безканальній | | | |прокладці) | | | |--------------------------------------+------------+--------------| |водопровід, дренаж | 2,0 | - | |--------------------------------------+------------+--------------| |силовий кабель і кабель зв'язку | 2,0 | 0,7 | |------------------------------------------------------------------| | Примітка 1. У нових житлових районах відстань від краю| |проїжджої частини до осі стовбура дерева слід приймати не менше| |4 м при діаметрі крони не більше 5 м. Для дерев з великою кроною| |цю відстань можна збільшити до розміру, при якому крони будуть| |розміщуватися не ближче 1,5 м від краю проїжджої частини. | | Примітка 2. Висота чагарників при їх розміщенні від краю| |проїжджої частини на відстані від 1 до 5 м не повинна перевищувати| |50 см. | | Примітка 3. Відстань від повітряних ліній електропередачі до| |дерев слід приймати за правилами улаштування електроустановок. | | Примітка 4. Дерева, що висаджують біля будинків, не повинні| |перешкоджати інсоляції та освітленості житлових і громадських| |приміщень, а також проїзду пожежних автомашин. | --------------------------------------------------------------------
5.13 У зелених зонах міст слід передбачати розсадники деревних і чагарникових рослин та квітково-оранжерейних господарств з урахуванням забезпечення посадочним матеріалом груп міських і сільських поселень. Нормативний показник площі розсадників повинен прийматися з розрахунку забезпеченості рівня озеленення об'єктів системи озеленених територій у межах населеного пункту. Площа розсадників повинна бути не менше 80 га. Загальну площу квітково-оранжерейних господарств треба приймати з розрахунку 0,4 кв.м/люд. Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 894 | Нарушение авторских прав |