АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порядк Отримання майна зі складу з’єднання

На підставі звіт-заявок військових частин, які входять до складу з’єднання, начальник речової служби з’єднання визначає кількість майна, яке належить для забезпечення частин у поточному році та складає план забезпечення.

На підставі плану забезпечення у діловодстві речової служби з’єднання для кожної військової частини виписуються накладні ф. 2 у двох примірниках.

В накладній вказується:

у заголовочній частині:

- строк дійсності;

- її номер;

- номер і дата документу;

- дата операції;

- найменування служби;

- вантажовідправник та вантажоотримувач;

- відповідальний отримувач.

у змістовній частині вказується:

- найменування предметів речового майна;

- одиниця виміру (обліку);

- категорія;

- кількість майна, яке підлягає до видачі.

Вільні рядки перекреслюються, вказується загальна кількість найменувань предметів речового майна, які підлягають до видачі прописом.

Перший та другий примірник накладної ф. 2 підписується начальником речової служби і писарем служби та ставиться печатка для “Внутрішньо-господарчих документів” військової частини.

Начальник речової служби військової частини, отримавши повідомлення про видачу речового майна, доповідає заступнику командира військової частини по тилу та організує отримання майна. Призначається отримувач від військової частини, виділяється автотранспорт та команда для завантаження (розвантаження), супроводження та охорони майна при перевезенні.

Приймач, прибуває у речову службу з’єднання, отримує накладну ф. 2 у двох примірниках та прямує на речовий склад з’єднання, де пред’являє начальнику складу посвідчення особи (паспорт), довіренність ф. М – 2 та два примірники накладної ф. 2.

Отримавши майно, приймач розписується в обох примірниках накладної за прийом майна, начальник речового складу з’єднання за видачу майна.

Перший примірник накладної та доверенність залишається на складі з’єднання, другий примірник накладної видається отримувачу.

Прибув у військову частину приймач доповідає начальнику речової служби про отримання майна, потім здає майно начальнику речового складу військової частини під розпис.

Начальник речового складу оприбутковує майно згідно накладної по карткам обліку ф. 43, 444 та наприкінці робочого дня передає накладні у діловодство речової служби частини під розпис писарю служби.

В журналі реєстрації довіренностей писар служби проводить відмітку про використання довіренності, вказує номер і дату накладної ф. 2.

20. Порядок оприбуткування майна по книгам обліку Ф27, Ф 26

Книга обліку, наявності і руху матеріальних засобів у підрозділі, ф. 26.

Книга обліку, наявності і руху матеріальних засобів, ф. 27.

21. Порядок оприбуткування майна по карткам обліку Ф43, Ф 44

Картка обліку категорійних матеріальних засобів, ф.43 – (лист 2).

Картка обліку некатегорійних матеріальних засобів, ф. 44 (лист 20.

Речове майно на складі оприбутковується по картам обліку ф. 43, 44 на підставі акту прийому ф.4. Акт прийому

У діловодстві речового служби майно оприбутковується на підставі накладної (наряду).

22. Порядок оприбуткування майна по карткам обліку Ф 45

Картка обліку матеріальних засобів особистого користування, ф 45.

23. Порядок оприбуткування майна отриманого від інших ВЧ

24. Заходи щодо зберігання та збереження реч. Майна у ВЧ

Під збереженням розуміється комплекс організаційно-технічних заходів по утриманню на складах і в підрозділах майна в стані, що забезпечує його повну схоронність і постійну готовність до видачі, відправленню або використанню по призначенню.

До збереження пред'являються наступні вимоги:

1. Військово-спеціальні:

- надійність захисту і розосередження;

- забезпечення мобільності складів, постійна висока готовність до видачі майна;

- відповідність організації збереження призначенню майна.

2. Техніко-економічні вимоги:

- рентабельність збереження майна;

- заощадження майна від псування й ушкодження;

- безперервність контролю по наявності і якісному стані майна.

Основними заходами, що забезпечують виконання вимог, пропонованих до організації збереження і заощадження майна є:

- правильне розміщення, обладнання, устаткування, зміст і розподіл складських приміщень по роду зберігаємого майна;

- раціональне планування й обладнання території складу, а також постійна підтримка в чистоті і порядку, справність огороджень і надійна охорона складу;

- ретельна перевірка кількості і якості прийнятого на збереження майна;

- точний облік збереженого майна відповідно до вимог керівних документів;

- правильне розміщення й укладання майна при прийомі, збереженні і перевезенні;

- широке впровадження в практику збереження і утримання майна в контейнерах, на піддонах і в пакетах;

- створення необхідних умов збереження для кожного виду майна; температура навколишнього повітря, відносна вологість, вентиляція і освітлення приміщень і дотримання санітарно-гігієнічних вимог;

- постійне спостереження за якісним станом зберігаємого майна і своєчасне проведення заходів, що забезпечують його схоронність; перекладка, очищення, просушка, технічне обслуговування, переконсервація і випробування технічних засобів, боротьба зі шкідниками речового майна й ін.;

- правильна організація відпустки майна і своєчасне освіження запасів;

- належна організація загальної і протипожежної охорони, суворе дотримання правил пожежної безпеки;

- забезпечення ефективної й економічно обґрунтованої механізації вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт;

- правильний підбор, розміщення, навчання і виховання кадрів.

25. Речовий склад ВЧ; призначення устрій та обладнання.

Речовий склад призначений для прийому, збереження, видачі майна, прийому від підрозділів надлишків, непотрібного і потребуючого ремонту (хімчистки) майна.

Речовий склад військової частини повинний бути улаштований так, щоб забезпечувалося збереження готових предметів офіцерського обмундирування на вішалках-плічках, роздільне збереження нового майна і майна, що було у вживанні, окреме збереження брудної білизни, дрантя, мила, соди, змащення, лижного і спортивного майна, а також майна фонду зборів і власних речей військовозобов'язаних призваних на навчальні збори.

Для цієї мети на складі повинні бути передбачені наступні приміщення:

- видаткова комора для нового обмундирування і взуття;

- комора для майна, що було у вживанні і фонду зборів;

- комора для збереження брудної білизни;

- комора для збереження мила, соди, змащення, ремонтних матеріалів і ін.;

- комора для збереження лиж і спортивного інвентарю;

- комора для збереження дрантя і бракованого майна;

- приміщення для розпакування майна.

Складські приміщення (комори) розміщаються й обладнаються з таким розрахунком, щоб забезпечити:

- зручне розміщення майна;

- вільний доступ до нього для огляду;

- зручність проведення робіт із прийому і видачі майна;

- підтримка оптимальних умов і режиму збереження;

- захист від проникнення в склад ґрунтових вод;

- пожежну безпеку.

Дахи, стіни, люки, вікна і двері складу повинні бути щільними, без щілин і зазорів, щоб усередину приміщень не проникнули атмосферні опади, пил і гризуни.

Двері знизу на висоту 60-70 див оббиваються листовою сталлю. Вікна складу з зовнішньої сторони обладнаються залізними ґратами, а з внутрішньої – оббиваються металевою сіткою і захищаються від проникнення прямих сонячних променів.

Для провітрювання склад обладнається другими ґратчастими дверима, оббитими металевою сіткою. Підлога складських приміщень повинна бути асфальтована, бетонна.

Примірювальна повинна мати: трюмо, стіл, стілець, ростомір, стопоміри, щітки, вішалки, плакати по розміщенню орденів і медалів та припасуванню одягу і взуття.

Для створення нормальних умов, що забезпечують схоронність речового майна, складські приміщення обладнаються усередині спеціальними стелажами, підставками, настилами, піддонами, шафами і вішалками.

Стелажі поділяються по своїй конструкції на каркасні, полочні, напольні, кліткові і спеціальні, одне-двох і триярусні, а за матеріалами, з яких

Крім стелажного устаткування в кожнім складі повинні бути шафа або щит для господарського інвентарю й інструмента, ваги товарні, а там, де видається фурнітура – ваги магазинні, візки для переміщення майна і переносні сходи -драбини.

В кожому повинні бути:

- комплект інструмента для робіт з розкриття й упакування тари;

- вимірювальні прилади: ваги з гирями, лінійки і метри, мірні столи і інші;

- інвентар для підтримування чистоти (мітли, віники, щітки й ін.);

- вогнегасники по 1 шт. на 300² площі;

- пожежний інвентар на щитах, установлюваних поза сховищами;

- термометр і психрометр для виміру відповідно температури і відносної вологості повітря;

- дошки документації.

У складі забороняється:

- зберігати (навіть тимчасово) майно, що не значиться на обліку або в описі інвентарю складу;

- завантажувати майном склад понад установлені норми;

- прийом їжі і збереження продуктів харчування.

26. Протипожежні зходи на речовому складі

Однією з основних умов, що забезпечують схоронність майна, є суворе дотримання і виконання правил і мір пожежної безпеки на складах.

Пожежна охорона на складах організується в точній відповідності з вимогами настанови по протипожежній охороні у військових частинах, установах, підприємствах і організаціях МО України й Інструкції зі збереження речового майна.

Основним документом, що визначає міри пожежної безпеки, а також порядок використання сил і засобів частини і залучення найближчих гарнізонних або відомчих пожежних команд для гасіння пожежі, є план пожежної охорони військової частини, на додаток до якого розробляється і додається Інструкція про міри пожежної безпеки складу.

Покрівля складів у всіх випадках повинна бути з вогнестійких матеріалів. Для захисту від грозових розрядів усі склади обладнаються грозозахисним пристроєм. Територія складу повинна щодня очищатися від сміття.

Курити і користуватися відкритим вогнем на території складу забороняється. Місця для паління виділяються й обладнуються поза територією складу.

Склади повинні мати необхідні засоби пожежегасіння відповідно до існуючих норм, нормативні запаси води для гасіння пожежі, а також зручні проїзди і під'їзди до будинків, пожежних водойм і гідрантів.

Освітлення в складах допускається тільки електричне, стаціонарне або за допомогою акумуляторних ліхтарів. Світильники в приміщеннях складу повинні бути закритого типу (зі скляними ковпаками). Освітлювальні лінії повинні прокладатися уздовж оглядових і транспортних проходів на відстані не ближче 50 см від стелажів з майном. Установка электророзеток у складах не допускається.

Для зняття напруги у внутрішніх електричних мережах на вводах проводів і кабелів повинні бути загальні вимикачі, установлені на зовнішніх вогнестійких стінах будинків або окремо на опорах. Вимикачі повинні знаходиться в щільно закритих металевих ящиках із пристосуванням для пломбування. Кожен склад повинний бути обладнаний автоматичною або електричною пожежною сигналізацією.

З метою пожежної безпеки в складі забороняється:

- курити і користуватися відкритим вогнем;

- застосовувати побутові електронагрівальні прилади усіх видів;

- захаращувати проходи, а також виходи зсередини і зовні майном або якими-небудь предметами;

- зберігати майно навалом і укладати його впритул до стін, а також до електропроводів і ламп;

- улаштовувати тимчасову електропроводку і користуватися переносними лампами, включеними безпосередньо в освітлювальну мережу;

- залишати електромережу під напругою після закриття складу;

- застосовувати для освітлення складу гасові лампи, свічі;

- установлювати прожектори зовнішнього освітлення на дахах складських приміщень;

- зберігати промаслене майно, дрантя і клоччя на стелажах у шафах, шухлядах через їхню здатність самозаймання;

- зберігати запальні прилади, пально-мастильні матеріали, лакофарбові матеріали і розчинники;

- обгортати електролампи папером, матерією, оббивати стіни, двері, стелажі, а також затемнювати вікна папером або картоном;

- улаштовувати легкозаймисті перегородки для поділу складів на відсіки.

27. Порядок забезпечення речовим майном. Офіцерів прапорщиків та солдат, сержантів, які проходять за службу за контрактом. Документальне оформлення.

Держава гарантує військовослужбовцям матеріальне й інше забезпечення в необхідних розмірах.

Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно.

Порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсацій замість речового майна встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням індексації грошових доходів.

Громадяни України, призвані на військову службу мають право на речове забезпечення.

Військовослужбовці, а також військовозобов'язані під час зборів носять військову форму одягу зі знаками розрізнення відповідно до військових звань і роду військ (служби).

Військова форма одягу і знаки розрізнення військовослужбовців, установлюються Президентом України. Правила носіння затверджуються Міністром оборони України, для інших військових формувань – їхніми начальниками.

Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які зараховані на військову службу за контрактом, забезпечуються речовим майном за нормами N 3,13 (Слайд) Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил у мирний час (далі –– Положення), починаючи з дня призначення їх на посаду наказом командира військової частини. Речі особистого користування, вказані в Переліку предметів речового майна, якими забезпечуються військовослужбовці строкової служби під час їх звільнення у запас або відставку (додаток 5), переходять у їх власність і в забезпечення не зараховуються.

Речове майно особистого користування видається військовослужбовцям строкової служби в готовому вигляді. В окремих випадках, за рішенням командира військової частини, обмундирування дозволяється шити в ательє військової торгівлі за ордерами, а за відсутності в місцях дислокації військової частини ательє - видавати тканину.

Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, після перших трьох років служби за умови подальшого продовження строку контракту забезпечуються речовим майном за нормами N 2, 12, (Слайд)

Військовослужбовці строкової служби речовим майном забезпечуються за нормами N 8,18,19, (Слайд) Положення. Видача речового майна проводиться після прибуття їх до місця служби і зарахування до списків військової частини. Подальша видача речового майна проводиться: предметів особистого користування - по закінченні строків носіння раніше виданих; інвентарного майна - у міру його зношення, але не раніше закінчення встановлених для них строків носіння.

Речі, які видаються військовослужбовцям строкової служби, підлягають обов'язковому припасуванню, яке, в разі потреби, здійснюється кравцями під керівництвом начальника речової служби військової частини.

Речове майно особистого користування видається офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям жінкам за відповідними нормами забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час № 1-22, інвентарне майно – за нормами забезпечення № 23 – 66. Порядок застосування норм забезпечення військовослужбовців речовим майном у мирний час встановлюється Міноборони.(Слайд)

Речове майно військовослужбовцям виділяється відповідно до переліку місцевостей з жарким та помірним кліматом, проходження служби в яких дає право на одержання речового майна за нормами, передбаченими для цих місцевостей.

Речове майно особистого користування особами офіцерського складу, прапорщиками, мічманами та військовослужбовцям жінкам видається у власність.

Знаки розрізнення видаються військовослужбовцям одночасно з видачею тих предметів військової форми одягу, на яких передбачено носіння цих знаків. Офіцерському складу додатково під час присвоєння чергового військового звання видаються погони згідно з цим званням. У Військово-Морських Силах офіцерам корабельного складу також видаються відповідні нарукавні знаки розрізнення.

Особи офіцерського складу, які відрядженні до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, забезпечуються речовим майном за встановленими нормами забезпечення за рахунок Міноборони там, де вони проходили військову службу до відрядження.

Офіцери, прапорщики і мічмани та військовослужбовцям жінкам, які проходять службу на кафедрах (факультетах, відділеннях) військової підготовки при цивільних вищих навчальних закладах, забезпечуються речовим майном за рахунок Міноборони у встановленому порядку.

У разі відкомандирування для подальшого проходження служби у Збройних Силах офіцерів, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців жінок, із зазначених військових формувань їм також видається усе речове майно, яке належить до видачі за строками носіння на день відкомандирування.

Офіцерському складу, прапорщикам і мічманам та військовослужбовцям жінкам за їх бажанням дозволяється замість одних предметів речового майна, передбачених нормами забезпечення, видавати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або виплачувати за них грошову компенсацію.

Дія цього пункту поширюється і на військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, після перших трьох років служби за умови подальшого продовження строку контракту.

Військовослужбовці, які перебувають у запасі або відставці і мають право носіння військової форми одягу, купують предмети цієї форми одягу за рахунок власних коштів.

У разі присвоєння офіцеру військового звання “генерал - майор” (“контр - адмірал”) речове майно, одержане під час перебування у попередньому званні, в його забезпечення не зараховується.

Військова форма одягу для військовослужбовців, які мають різні військові звання, виготовляється з різних за якістю тканин. Перелік цих тканин за їх відповідністю військовим званням військовослужбовців установлюється Міноборони.

Військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, і військовослужбовцям строкової служби речове майно видається, як правило, у готовому вигляді.

Речове майно особистого користування видаєтьсяофіцерам, прапорщикам і мічманам та військовослужбовцям жінкам у готовому вигляді або виготовляється в ательє за індивідуальними замовленнями з оплатою вартості його пошиття за рахунок Міноборони.

Офіцери, прапорщики та мічмани зобов'язані своєчасно отримувати належне їм речове майно.

28. Порядок забезпечення речовим майном солдат сержантів ВЧ

Згідно Положення про речове забезпечення існує наступний порядок зарахування на речове постачання:

Військовослужбовців, призваних на дійсну військову службу - згідно наказу командира частини про зарахування в списки частини і на усі види постачання.

Усім військовослужбовцям при переведенні з однієї частини в іншу єдиним документом, що дає право зарахування на речове забезпечення по новому місцю служби, є речовий атестат (ф.№ 21).

Крім того, віддається наказ по частині.

Інші контингенти, що користуються правом на речове постачання безкоштовно чи за плату – на підставі наказу командира (начальника) про зарахування їх у списки військових частин (установ).

Військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які зараховані на військову службу за контрактом, забезпечуються речовим майном за нормами N 3,13 (Слайд) Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних сил у мирний час (далі –– Положення), починаючи з дня призначення їх на посаду наказом командира військової частини. Речі особистого користування, вказані в Переліку предметів речового майна, якими забезпечуються військовослужбовці строкової служби під час їх звільнення у запас або відставку (додаток 5), переходять у їх власність і в забезпечення не зараховуються.

Речове майно особистого користування видається військовослужбовцям строкової служби в готовому вигляді. В окремих випадках, за рішенням командира військової частини, обмундирування дозволяється шити в ательє військової торгівлі за ордерами, а за відсутності в місцях дислокації військової частини ательє - видавати тканину.

Військовослужбовці строкової служби речовим майном забезпечуються за нормами N 8,18,19, (Слайд) Положення. Видача речового майна проводиться після прибуття їх до місця служби і зарахування до списків військової частини. Подальша видача речового майна проводиться: предметів особистого користування - по закінченні строків носіння раніше виданих; інвентарного майна - у міру його зношення, але не раніше закінчення встановлених для них строків носіння.

Речі, які видаються військовослужбовцям строкової служби, підлягають обов'язковому припасуванню, яке, в разі потреби, здійснюється кравцями під керівництвом начальника речової служби військової частини.

.Одночасно з видачею нового обмундирування військовослужбовцям строкової служби видаються, при потребі, предмети робочого одягу та взуття, які накопичуються у військових частинах за рахунок предметів верхнього одягу та взуття, що вислужили встановлені строки носіння і придатні для подальшого використання без ремонту або після ремонту.

29. Організація пошиву обмундирування офіцерма ВЧ у Ательє

Індивідуальне пошиття парадно-вихідного і повсякденного обмундирування провадиться в основному в ательє військової торгівлі по ордерах, видаваним речовою службою.

Пошиття обмундирування по ордерах дозволяє: вчасно шити для офіцерів обмундирування; рівномірно завантажити роботою швацькі підприємства військової торгівлі; виключити утворення залишків тканин у військових частинах; полегшити роботу і речовий склад військової частини; забезпечити кваліфікований контроль за якістю пошиття предметів обмундирування працівниками речової служби.

В ордері вказуються, по який термін він дійсний, прізвище, ім'я і по батькові замовника, умови найменувань військової частини, що видала ордер, найменування й адреса ательє, у якому будуть провадиться пошиття, дані обмірювання військовослужбовця (висота зросту й обхват грудей), а також найменування предметів обмундирування, тканин верха і підкладки, витрата матеріалів по нормі. Ордер підписується начальником речової служби і писарем.

На пошиття кожного предмета або комплекту обмундирування видається окремий ордер, що заповнюється чорнилом. Заповнений ордер реєструється в книзі реєстрації облікових документів і видається офіцеру під розписку. Доцільно в книзі реєстрації облікових документів для реєстрації ордерів завести окремий розділ.

У графі 3 книги реєстрації облікових документів потрібно записувати прізвище ініціали офіцера, що одержав ордер.

Номер статті по книзі служить номером ордера.

Предмети обмундирування, зазначені в ордері, відразу ж записуються в картку обліку матеріальних засобів особистого користування з указівкою дати настання права офіцера на одержання належних предметів, про що робиться позначка в книзі реєстрації облікових документів у графі «Місцезнаходження виконаного документа»: «Записано в картку № _____».

Оплата вартості пошиття предметів обмундирування в ательє для офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців жінок здійснюється за прейскурантними цінами за рахунок кошторису Міністерства оборони.

Вартість пошиття обмундирування в ательє оплачується за цінами, установленим прейскурантом і фінансовим органом військової частини, у якій військовослужбовці перебувають на речовому забезпеченні.

Оплата вартості пошиття обмундирування а ательє по ордерах провадиться безготівковим порядком шляхом перерахування грошей з поточного рахунка військової частини на розрахунковий рахунок ательє платіжними дорученнями за правилами, установленим Держбанком, з дотриманням вимог Положення про фінансове господарство військової частини. Підставою для оплати є рахунок ательє з додатком перших екземплярів квитанції встановленого зразка по кожному виконаному замовленню.

Офіцер, що одержав ордер на право пошиття предметів обмундирування, пред'являє його в ательє, що приймає від нього замовлення і видає квитанцію установленої форми. У квитанції вказуються терміни приміряння і виконання замовлення. Термін виконання замовлень з моменту їхнього оформлення не повинен перевищувати: шинель, пальто, кітеля, мундири – 30 днів; штанів напускних, сорочок верхніх – 20 днів.

В ательє на підставі даних обмірювання і розкрою матеріалів установлюється фактична витрата мірних матеріалів, про що вказується в графі 4 ордери і розкрійної відомості.

Щомісяця не пізніше 15 – го числа наступного за звітом місяця ательє і військова частина оформляє акт звірення наявності і витрати мірних матеріалів. В акті вказуються: найменування тканин і фурнітури; залишок їх в ательє на перше число звітного місяця; надходження цих матеріалів за звітний місяць з посиланням на документи; витрата тканин і фурнітури відповідно до ордерів по нормі і фактично; залишок на перше число наступного місяця; номера прикладених виконаних ордерів і видаткових відомостей.

Акт складається в двох екземплярах, підписується начальником речової служби військової частини і завідувачем ательє. Перший екземпляр акта з прикладеними до нього виконаними ордерами, розкрійних відомостей і актами оформлення відхилень від установлених норм по окремих замовленнях передається представнику речової служби військової частини під розписку на другому екземплярі акту, що залишається в ательє.

У діловодстві речової служби перший екземпляр акту реєструється в книзі реєстрації облікових документів. На підставі акту витрачених матеріалів списуються по книгах обліку наявності і руху матеріальних коштів у витрату особового рахунка ательє і частини, а готові предмети прибуткуються за частиною й офіцерами по картках (форма - 45).

30. Порядок зміни якічного стану Речового майна, документальне оформлення.

Речове майно у процесі носіння втрачає свої первинні якості. Ці зміни повинні знаходити відображення у документах обліку шляхом своєчасного перерахування майна із однієї якісної категорії в іншу. Все речове майно поділяється на три категорії.

Як звісно, до майна першої категорії відноситься тільки нове майно, яке знаходиться на складі в/ частини. З моменту його видачі зі складу у носіння воно відразу перераховується у другу категорію на підставі первинних розхідних документів – накладної ф.2 та роздавальних відомостей ф.8.

Більшість предметів речового майна, у тому числі усі інвентарні речі, враховуються у другій категорії до їх повного зносу, а коли приходять у непридатний стан – перераховуються у третю категорію.

Виключення складають тільки предмети обмундирування та взуття, які по закінченні встановлених строків носіння дозволяється використовувати у якості робочого одягу, якщо вони придатні до такого використання після ремонту або без нього. Перерахування предметів речового майна із другої категорії в третю здійснюється на підставі акта зміни якісного стану ф.13, який складається комісією по вибракуванню, котра призначається наказом командира частини.

Акт з заключенням заступника командира частини по тилу представляється на затвердження командиру військової частини і є підставою для переведення майна у третю категорію.

ВИСНОВОК: Таким чином, переведення майна із першої категорії у другу здійснюється на підставі первинних документів – накладної ф.2 та роздавальних відомостей ф.8, а переведення майна із другої категорії у третю – на підставі акту зміни якісного стану ф.13.

31. Списання речового майна у ВЧ

Вибракування речового майна здійснюється з метою списання з обліку речей, які вислужили встановлені строки носки і прийшли у непридатний стан.

Непридатне для носіння речове майно зосереджується на складі військової частини.

Начальник речового складу, отримуючи від підрозділів непридатне майно, повинен переконатись у закінченні строків носіння цих предметів. Час фактичного носіння предметів можливо визначити по клейму дати видачі майна у носіння. Якщо строки носіння предметів закінчились, начальник речового складу відкладає непридатні речі окремо по мірі накопичення, доповідає начальнику речової служби про необхідність вибракування цього майна. Вибракування здійснюється по мірі необхідності, але не частіше як два рази на рік.

Комісія з вибракування після всебічного огляду майна складає акт зміни якісного стану, в якому вказується:

-найменування і кількість майна, що підлягає переведенню у третю категорію;

- час перебування цього майна в носінні (експлуатації) за нормою і фактичний;

- висновок про подальше використання цього майна.

Акт з висновками комісії та заступника командира частини по тилу подається на затвердження командиру військової частини і є підставою для переведення майна у третю категорію.

Закінчення встановлених строків носіння (експлуатації) речового майна не може бути підставою для його списання з обліку частини, якщо воно за своїми якісними показниками без ремонту або після нього придатне для подальшого використання за призначенням.

Вибракуване майно повинно зберігатись в окремому приміщенні речового складу, яке опечатується головою комісії з вибракування або уповноваженою особою комісії.

Усі предмети речового майна, які вибракувані у військовій частині для списання належать розпорюванню (розбиранню) у присутності членів комісії, яка проводила вибракування цього майна, не пізніше 10 діб після затвердження акту зміни якісного стану. Використання вибракованного речового майна без його розпорювання (розбирання) забороняється.

Розпорювання (розбирання) речового майна оформлюється актом, у якому посилаються на акт зміни якісного стану і вказуються:

- найменування і кількість розпорених (розібраних) предметів;

- кількість отриманого ганчір’я, фурнітури, дрантя, брухту (кг.,шт.).

У відповідності з актом розпорювання (розбирання) майно списується з основного обліку й обліковується в книгах (картках) обліку як ремонтний матеріал, ганчір’я та утіль за вагою.

Залишки від розпорювання непридатного майна (крім вовняного) використовуються військовою частиною як ганчір’я для різноманітних потреб у межах ліміту, який встановлюється довольчим органом.

ВИСНОВОК:

Таким чином, вибракування речового майна здійснюється комісією, призначеною командиром військової частини. голова комісії та її члени повинні добре знати положення по речовому забезпеченню, списанню речового майна, яке вислужило встановлені строки носіння. Результати вибракування оформлюються актом зміни якісного стану ф.13, який після затвердження командиром частини є підставою для переведення майна у третю категорію. Вибраковане майно обов’язково підлягає розпорюванню. Результати розпорювання оформлюються актом ф.13, який після затвердження заступником командира частини по тилу є підставою для списання майна з обліку військової частини та оприбуткування отриманих від розпорювання матеріалів.

32. Організація ремонту речового майна у ВЧ. Документальне оформлення. Здавання речового майна у ремонт

Своєчасний та якісний ремонт обмундирування та взуття є важливішою умовою зберігання їх від по передчасного зношування.

Ремонт речового майна здійснюється у підрозділах та у майстерні по ремонту речового майна військової частини.

Відповідно характеру робіт ремонт речового майна розподіляється на поточний, середній і капітальний.

Поточний ремонт обмундирування спецодягу виконується силами військовослужбовців строкової служби, у користуванні яких це майно знаходиться. Поточний ремонт взуття, як правило, здійснюється нештатними шевцями підрозділів. Матеріали та інструменти, необхідні для цих робіт утримуються у кімнатах побутового обслуговування.

Середні ремонт обмундирування, спецодягу та взуття здійснюється у майстерні військової частини. Ремонт натільної та постільної білизни здійснюється у пральні.

Капітальний ремонт речового майна здійснюється у комбінатах по ремонту речового майна.

За організацію ремонту майна у підрозділах відповідає командир підрозділу, який організовує його через командирів взводів та старшину роти.

Начальник речової служби повинен постійно здійснювати контроль за виконанням якісного ремонту речового майна, забезпечувати необхідними ремонтними матеріалами, інструментом та обладнанням підрозділів, керувати роботою майстерні по ремонту речового майна військової частини.

Важливе значення у експлуатації речового майна грає систематичний контроль за правильною експлуатацією та збереженням речового майна. Посадові особи підрозділів та військової частини повинні оглядати, перевіряти наявність та якісний стан його у строки

Речове майно перевіряють

- командир відділення – щоденно;

- командир взводу - не менш як один раз в два тижні;

- начальник речової служби в/частини – не менше як один раз у два місяці;

- командир батальйону та замісник командира частини по тилу – не менш як один раз у три місяці; комісію – два рази у рік по стану на 1 липня та на 1 січня.

33. Складання донесення Ф 24 та списання ремонтних матеріалів

34. Лазнево пральне обслуговування ОС ВЧ організація та заходи

Погана організація лазнево-прального обслуговування сприяла спалаху епідемії сипного і поворотного тифу.

Важливою задачею речової служби як в мирний так і у воєнний час по лазнево-пральному обслуговуванню є своєчасне проведення санітарно-гігієнічного миття особового складу та прання хімчистки, дезинфекції, пропитки білизни та обмундирування протипаразитними засобами та забезпечення військ чистою білизною. Весь комплекс цих заходів спрямований на покращення побуту військовослужбовців, покращання їх настрою, збереження здоров’я і як наслідок збереження високої бойової готовності збройних сил.

Лазнево-пральне обслуговування військових частин, кораблів, установ і закладів включає:

- організацію регулярної щотижневий помивки в лазні солдатів, матросів, сержантів і старшин термінової служби, курсантів військово-морських і військових училищ, суворовців і нахімовців, а також військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, з обов'язковою зміною натільної, постільної білизни, шкарпеток і онуч; кухарі і пекарі миються в лазні (або приймають гарячий душ) щодня зі зміною білизни не рідше двох разів у тиждень;

- прання натільної, постільної, столово-кухонної білизни, бавовняного обмундирування, шкарпеток, онуч і спецодягу;

- хімічне чищення і підфарбування обмундирування, ковдр і спецодягу;

- дезінфекцію і дезинсекцію обмундирування і постільних речей;

- ремонт натільної і постільної білизни;

- постачання милом, пральними порошками, кальцинованою содою й іншими миючими матеріалами для лазнево-пральних, санітарно-гігієнічних і туалетних потерб, а також коштами на оплату витрат по лазнево-пральному обслуговуванню;

- постачання лазнево-пральним устаткуванням, запасними частинами до нього, інвентарем і іншими матеріалами;

- керівництво виробничо-господарською діяльністю лазнево-пральних підприємств, контроль за їх утриманням і роботою.

Правом на безкоштовне лазнево-пральне обслуговування користуються:

- солдати, матроси, сержанти і старшини термінової служби, курсанти військових і військово-морських училищ, ліцеїсти;

- військовозобов'язані (у тому числі й офіцери запасу) під час проходження ними зборів;

- генерали, адмірали, офіцери, надстроковці і члени їхніх родин у період перебування їх на лікуванні й обстеженні в лікувальних установах Міністерства оборони.

35. Організація помивки ОС ВЧ у лазні. Обладнання солдатської лазні

Начальник речової служби військової частини разом з начальником медичної служби завчасно підготовляють проект наказу по військовій частині і графік помивки особового складу по підрозділам. Наказ підписується начальником штабу військової частини. Через чергового по штабу наказ доводиться до заступників командира частини і всіх командирів підрозділів під їх підпис.

На основі наказу командир підрозділу, від якого виділяється наряд, призначає чергового і робочих по лазні.

Одночасно в лазню на весь особовий склад військової частини завозиться чиста натільна білизна, лазневі рушники і онучі. Видавати солдатам і сержантам чисту білизну на руки до помивки КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

До складу лазні входять: роздягальні приміщення, приміщення для миття особового складу, склад брудної білизни та склад чистої білизни.

Роздягальне приміщення. Роздягальне приміщення обладнується: лавами з вмонтованими задніми стінками і гачками (з рахунку 0,75 м на 1 – го військовослужбовця) вікном до комори збирання і зберігання забрудненої білизни; вікном до комори видачі чистої білизни і лазневих рушників; місцем для видачі мила, баком для питної води; місцем для чергового фельдшера (санітарного інструктора) відстань між рядами лав не менше 1 м, головний прохід – до 1, 5 м) у тамбурі між роздягальним і миючим приміщенням обладнується ванна з 3% розчином хлорного вапна.

У роздягальному приміщенні солдати та сержанти роздягаються, охайно складають на лаві (або розвішують) обмундирування. Забруднену натільну білизну і онучі здають у комору для збирання і зберігання забрудненої білизни, про що проводиться запис у списку особового складу підрозділу.

Військовослужбовцям видають мило і мочалку, після чого вони проходять у миюче приміщення.

Крім того, у роздягальному приміщенні військовослужбовців оглядає черговий фельдшер (санітарний інструктор) у випадку виявлення у військовослужбовців грибкових захворювань, вони у миюче відділення не допускаються, а збираються у окрему групу і миються після останнього у день помивки підрозділу. Після їх помивки миюче і роздягальне приміщення обов’язково дезінфікується.

Приміщення для миття особового складу. Миюче приміщення обладнується: окремими лавами шириною 0,5, довжиною 1,2 м на одну людину (з розрахунком 50 чоловік за годину – пропускної здатності); водорозбірними кранами гарячої та холодної води з розрахунку 1 пара кранів на 12 чоловік, що миються; тазами для миття по 1-2 шт. на одного військовослужбовця. У миючому приміщенні обладнуються душові прилади, або окремі душові кабіни.

Помивки особового складу підрозділу у миючому приміщенні не повинна перевищувати 30-40 хвилин.

Під час помивки старшина підрозділу і черговий по лазні слідкують за дотриманням особовим складом дисципліни і порядку.

Після миття особовий склад в роздягальному приміщенні отримує лазневі рушники і чисту натільну білизну. Після витирання тіла рушники здаються у комору, військовослужбовці одягаються і виходять з приміщення лазні.

Після помивки підрозділу наряд по лазні під керівництвом чергового фельдшера (санітарного інструктора) прибирають і дезінфікують приміщення лазні.

Зібрана у особового складу забруднена білизна, онучі і лазневі рушники укладаються у спеціальну тару і відправляються на речовий склад в/ч. Після помивки усього особового складу в/ч забруднена білизна здається у пральню.

Заміна постільної білизни здійснюється у день помивки особового складу вранці після підйому або увечері перед відбоєм, з таким розрахунком, що на протязі дня ліжка не залишаються незаправленими.

36. організація прання білизни у ВЧ Комплекти білизни у літній та зимовий час.

Таким чином для забезпечення життєдіяльності одного військовослужбовця строкової служби за рік необхідно випрати більше 100 кг білизни.

зібрана у підрозділах в день помивки брудна білизна у військових частинах, що мають пральні безпосередньо із підрозділу старшиною здається у пральню. У військових частинах, які не мають власних пралень, забруднена білизна здається на речовий склад і не пізніше слідуючого дня здається у гарнізонну пральню.

З метою недопущення знеособлення білизни у пральні, усі предмети натільної теплої білизни та постільні речі повинні бути протавровані: тавром № 1 (час видачі у носіння); тавром № 13 (умовне найменування військової частини); і тавром або цифрою з умовним найменуванням (номером) підрозділу.

Існує 4 ступеня забрудненості білизни:

4 ступень – спеціальний одяг кухарів і особового складу, що обслуговує бойову техніку; онучі; білизна з білковими забрудненнями;

3-й ступень – сильно (дуже) забруднена білизна з плямами (побутові забруднення);

2-й ступень – середньо забруднена білизна, не затерта, без плям (постільна білизна, рушники);

1-й ступень – слабо забруднена білизна, речі, що не довго були у використанні.

Технологічний процес обробки білизни при пранні включає слідуючі операції:

- сортування;

- комплектування виробничих мікропартій;

- безпосередній процес прання;

- віджим, сушіння, прасування;

- зберігання та видача білизни замовнику.

в літній період з 1.05 до 1.10/5

Майка, Труси, Рушник, Рушник банний, Простирадло (2) Наволочка верхні Шкарпетки літні

у зимовий період з 1.10 до 1.05:

Сорочка натільна Кальсони натільні Сорочка тепла Кальсони теплі Шкарпетки зимні Рушник Простирадло Шкарпетки літні Наволочки верхні

37. Визначеня потреби та порядок складання розрахунку на видачу мила ОС ВЧ

Мило видається військовослужбовцям строковї служби, 200 грам на місяць на туалетні потреби, Для миття в лазні 100 грам на місяць, Спец. Додатково по 100 грам поварам волдіям танкістам.38. Складання роздавльної відомості на видачу мила ОС ВЧ Норма забезпечення милом вій-ців ВЧ

39. Завдання звітності та вимоги до неї

Звітність є завершальним етапом господарської діяльності речової служби в кожнім календарному році і складає важливий елемент військового обліку.

Звітність – це система взаємозалежних узагальнених показників, що характеризують результати господарської діяльності речової служби за визначений період (рік). Звіти-заявки і повідомлення в узагальнених показниках характеризують господарську діяльність речової служби з питань: забезпеченості військової частини й особового складу речовим майном; наявності, якісного стану майна і видачі його по термінах носіння; виконання планових завдань по ремонту, чи хімчистці, підфарбуванню речового майна непорушного запасу; банно-прального обслуговування особового складу; втрат і нестач матеріальних засобів.

Звітність – є кінцевим етапом господарської операційної діяльності речової служби у кожному році, вона характеризує господарську діяльність речової служби військової частини по наступних питаннях:

1. Забезпеченість військової частини і особового складу речовим майном;

2. Наявність, якісний стан майна, а також видача його за стоками носіння;

3. Виконання планових завдань з ремонту речового майна;

4. Наявність, рух, освіження речового майна “НЗ”;

5. Лазнево-пральне обслуговування особового складу;

6. Втрати і нестачі речового майна;

7. Економічну роботу по речовій службі.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 2498 | Нарушение авторских прав