АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Речове забезпечення відмобілізування і приведення у бойову готовність військової частини

Після завершення планування забезпечення речовим майном відмобілізування і приведення в бойову готовність начальник речової служби повинен:

· організувати накопичення речового майна та витратних матеріалів за штатами, табелями і нормами воєнного часу та утримувати їх у складі;

· здійснити заходи щодо підтримання речового майна у постійній готовності до застосування;

· організувати облік речового майна;

· проводити своєчасне освіження майна, яке знаходиться на довгостроковому зберіганні;

· витребувати встановленим порядком речове майно у постачального органу для доведення його запасів до норм воєнного часу;

· здійснити вивчення місцевої економічної бази, яка може бути використана в особливий період;

· організувати зберігання речового майна для особового складу організаційного ядра на ППОЯ;

· проводити заняття з адміністрацією відділення санітарної обробки та екіпіровки ППОС щодо виконання функціональних обов’язків.

На техніку тривалого зберігання він повинен розробити та заповнити:

· картки зберігання техніки із зазначенням найменувань техніки, її заводського номеру, дати надходження та постановки на тривале зберігання, переліку робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні, планового строку переконсервації;

· технологічні карти розконсервації із зазначенням операцій по приведенню техніки у готовність до використання за прямим призначенням.

Паспорти (формуляри), картки зберігання та технологічні картки розконсервації утримуються при техніці речової служби.

Зберігання документів, книг та бланків обліку (для забезпечення підрозділів у польових умовах) організовується в окремих пакетах разом з військовими запасами речового майна.

На речовому складі (сховищі) повинні бути:

î графік видачі матеріальних засобів по тривозі;

î накладні (форма 2) на видачу речового майна;

î один примірник накладних на видачу речового майна підрозділам при приведенні у бойову готовність;

î список навантажувальної команди;

î журнал обліку занять, проведених з навантажувальною командою.

Для приймання і розподілу військовозобов’язаних і техніки оргядра по об’єктах в пункті постійної дислокації розгортається пункт прийому оргядра з готовністю до роботи, з моменту отримання розпорядження на відмобілізування частини.

Пункт прийому особового складу оргядра обладнується у спеціальному приміщенні, що являється одночасно сховищем для майна, призначеного для екіпіровки особового складу оргядра.

На пункті прийому (у спеціальному сховищі) зберігаються предмети обмундирування військовозобов’язаних, протигази, сухі пайки, мішки і матеріали для упаковки особистих речей військовозобов’язаних, а на водіїв та механіків-водіїв, крім того, і комбінезони.

З метою прискорення процесу екіпіровки військовозобов’язаних, що прибувають до складу оргядра, на них завчасно, персонально для кожного підбираються за розміром і ростом обмундирування (куртка і брюки зимові, літні), головні убори (шапка, кашкет), взуття і протигаз.

На рукаві куртки зимової з комплекту обмундирування прикріплюється ярлик з прізвищем військовозобов’язаного.

Предмети екіпіровки, які не мають розмірів (плащ-намет, ремінь, рушник, онучі тощо) укладаються в речові мішки, які можуть зберігатися на одному стелажі без попереднього розподілу особовому складу.

Таким же чином (на одному стелажі) зберігаються мішки для упаковки особистих речей військовозобов’язаних.

Для прийому військовозобов’язаних запасу, розподілу їх по підрозділах і екіпіровки розгортається пункт прийому особового складу (як правило один на військову частину).

Військові частини, що отримують менше 100 військовозобов’язаних, пункти прийому не розгортають, прийом особового складу здійснюється військовослужбовцями, що виділяються командиром військової частини.

Робота пункту прийому особового складу організовується таким чином, щоб кожен військовослужбовець знаходився на ньому не більше 1 год., а перепускна можливість пункту забезпечувала б прийом 250¸300 осіб за годину.

Для обладнання пунктів прийому використовуються спеціально-підготовлені каркасні намети, засоби освітлення та інше. При необхідності дозволяється використовувати намети, що утримуються в недоторканих запасах з подальшим використанням їх за призначенням.

При відмобілізуванні у пунктах постійної дислокації можуть створюватися стаціонарні пункти прийому, а також використовуватися службові приміщення, у першу чергу клуби, спортивні зали та інші будови військового містечка.

До складу пункту прийому особового складу входять такі елементи:

· управління пункту;

· відділення явки і прийому команд;

· відділення медичного огляду;

· відділення видачі протигазів;

· відділення розподілу офіцерів;

· відділення розподілу прапорщиків, сержантів і солдатів;

· інформаційний центр;

· відділення санітарної обробки і екіпіровки;

· район збору підрозділів після екіпіровки.

Пункт прийому розгортається у районі зосередження чи пункті постійної дислокації (у залежності від умов відмобілізування)

44. Робота начальни РС при підготовці і в ході баю

Утримання, організація і методи роботи начальника речової служби при підготовці, у ході бойових дій, визначається обстановкою, характером поставлених задач і встановлених термінів готовності служби.

В усіх випадках організація і методи роботи повинні забезпечити:

- тверде і безупинне керування службою; своєчасне прийняття рішень;

- повне і якісне здійснення заходів щодо планування й організації забезпечення підрозділів;

- узгоджену діяльність посадових осіб служби;

- надання підлеглим більше часу для безпосереднього підготування до виконання задач;

- оперативне реагування на зміну обстановки;

- найбільш ефективне використання сил і засобів служби.

Робота начальника речової служби частини при підготовці до бою починається з одержання інформації про бойову задачу, указівок заступника командира частини по тилу і указівок вищестоящого начальника.

Послідовність роботи начальника речової служби:

- усвідомлення задачі;

- вивчення указівок від ДО по службі;

- визначення заходів, що необхідно виконати негайно;

- віддача попередніх розпоряджень;

- оцінка обстановки по службі;

- підготування пропозицій по речовому забезпеченню заступнику командира по тилу;

- доповідь пропозицій;

- одержання задач від заступника командира по тилу;

- розробка розрахунків;

- доведення задач до підлеглих;

- контроль виконання поставлених задач;

- доповідь про готовність служби.

При підготовці до бойових дій - усе непридатне майно та майно що потребує капітального ремонту здається підрозділами на склад. Вся робота з підготування майна здійснюється безпосередньо в підрозділах особовим складом. Прийняте на склад майно списується підрозділу а майно що потребує капітального ремонту здається на склади довольчого органу.

При підготовці до бойових дій може бути здійснена і гігієнічна помивка особового складу. Безпосередньо її організує і відповідає начальник речової служби частини. Помивка здійснюється з використанням польових засобів і у місцевих лазнях. Черговість і час помивки особового складу підрозділів планує штаб разом із начальником речової служби.

Одним із найважливіших заходів являється захист особового складу і запасів речового майна від впливу зброї масового ураження.

Захист від ЗМУ являє собою комплекс заходів, проведених із метою не припустити поразки об'єктів служби ядерною, хімічною і бактеріологічною зброєю, або максимально послабити результати її впливу. Захист особового складу, запасів забезпечується, насамперед, за рахунок інженерного обладнання району розміщення складу і майстерні, їх маскування. Охорона та оборона організується відповідно до загального плану оборони та охорони району розміщення тилу частини.

Знаходячись у вихідному районі, начальник речової служби виявляє й уточнює наявність підприємств, баз, складів, що можуть бути використані в інтересах частини і встановлює із ними зв'язок.

До місцевих засобів відносяться готові вироби, ремонтні матеріали, устаткування, інструменти, а також лазнево-пральні підприємства і майстерні, наявні в районі розміщення частини, що можуть бути використані для виготовлення, ремонту і лазневого-прального обслуговування особового складу.

Заготівля речового майна на місці проводиться, як правило, через органи місцевої влади, з оплатою вартості предметів і послуг по встановлених цінах. Все заготовлене майно спрямовується на постачання відповідно до встановлених норм.

При переході частини в наступ в умовах безпосереднього зіткнення із противником начальник речової служби одержує інформацію про орієнтовні терміни початку бойових дій. У цей період особлива увага приділяється уточненню забезпеченості підрозділів речовим майном і приймаються всі заходи для їхнього забезпечення. Всі заходи щодо забезпечення особового складу майном і підготуванню до роботи служби в ході наступу проводяться до виходу на вихідний рубіж у вихідному районі. У вихідному районі підрозділи речової служби не розгортаються тому що повинні бути готові до висування в будь-який час. Особлива увага приділяється маскуванню й укриттю техніки і запасів майна.

Основною задачею, речової служби в ході наступу є заміна майна в результаті втрат та витрат. Дозабезпечення буде проводитись за рахунок установлених запасів. Поповнення витрачених запасів у ході дня здійснюється за рахунок запасів довольчого органа, а в окремих випадках із речового складу бригади

При переході бригади до оборони на організацію речового забезпечення підрозділів впливають:

- умови переходу до оборони;

- масштаби застосування ракетно-ядерної зброї;

- бойова задача і побудова бойового порядку;

- місце частини в бойовому порядку;

- характер місцевості;

- встановлений порядок забезпечення частини.

45. Документальне оформлення прийому майна, обов’язки отримувача.

46. Порядок підготовки отримувача речового майна інструктаж та необхідні документи

47. Порядок прийому та оприбуткування речового реч май при бувшого з військовослужбовцями

48. Організація розпорки речового майна у ВЧ Документальне оформлення

Таким чином, переведення майна із першої категорії у другу здійснюється на підставі первинних документів – накладної ф.2 та роздавальних відомостей ф.8, а переведення майна із другої категорії у третю – на підставі акту зміни якісного стану ф.13.Перерахування предметів речового майна із другої категорії в третю здійснюється на підставі акта зміни якісного стану ф.13, який складається комісією по вибракуванню, котра призначається наказом командира частини.

Акт з заключенням заступника командира частини по тилу представляється на затвердження командиру військової частини і є підставою для переведення майна у третю категорію.

49. Основні керівні документи щодо РЗ ОС ЗСУ

Статути ЗСу

Наказ МОУ 2006 року №45 Положення про речове забезпечення вій-ців ЗСУ у мирний чаас.

Наказ МОУ № 350 1998 року «положення про речове забезпеченя військ»

Наказ МОУ 1995 року № 150 про ввендення в ді. Правил носіння військової форми одягу.

Наказ МО 79 року№ 260 Керівництво по обліку озброєння техніки та майна у ЗС

Наказ МОУ №300 1997иоку «про затвердження положення про військове корабельне господарство ЗСУ

50. Обладнання РРМ ВЧ ТТХ ПШМ 322 323 378 классу

51. Технічні засоби миття ОС В польових умовах їх призначення та ТТХ

Технічні засобт для миття - призначеня для гігієнічної помивки миття ОС, дезінфекції дезінсекції білизни та лекого верхнього обмундирування у польових умовах.

52. Класифікація тканин військового асортименту та вимоги до них

В основу класифікація покладені ознаки:

Волкнистий склад призначення обробка Фарбування

По призначенню поділ. На побутові ля побутових потреб, та технічні для різних галузей народного господарства.

По фарбуванню - сурові мають природний колір волокна,віддільні прошли операцію відбілювання, гладкофорбовані однаковий колір по всій формі, набивні - мають малюнок, меланжеві - виробленні за заздалегідь пофарбованої пряжі.

Оброка з начосом(не видно малюнка) та без.

Класифікація від матерії: Вовняна, бавовна, льяні, шовкові.

Вимоги:

Естетичні мати приємний вигляд

Економічні Баланс ціна якість. Забезпечення неохідних властивостей найбільш дешевими засобами.

Гігієнічні - Теплозахисні властивості, гігроскопічність, паро повітрепроникність

Тактико технічні міцність, стійкість до стірання, до світла, погоди, стійкість, термостійкість, Гнучкість.

53 Вимоги до військової форми одягу та правила її носіння №150

Вимоги:

Естетичні мати приємний вигляд,наявність знаків розрізнення, наявність форменних елементів, та обов’язковість головного убору.

Економічні Баланс ціна якість. Забезпечення неохідних властивостей найбільш дешевими засобами.

Гігієнічні - Теплозахисні властивості, теплопровідність,Пилоємність гігроскопічність, паро повітрепроникність

Тактико технічні зручність в експлуатації, легкість,Зручність до підгонки та припасування міцність, стійкість до стірання, до світла, погоди, стійкість, термостійкість, Гнучкість.

Для офіцерів та гененралів; Парадна, Парадно вихідна, повсякденна, Польова, Спецільна робоча

Для солдатів. Парадна, Повсякденно польова, робоча!

54 Організація припасування військового одягу у ВЧ

Підгонка - підбір одягу взуття, та спорядження кожному вій-цю згідно з його антропометричних данних.

Припасування

55. Класифікація наметів та вимоги до них

Намети похідні Плащ намет, Намет зимовий, похідний, Намет похідний офіцер. Літній

Намети табірні: Намет табірний солдатській, Намет табірний офіцерський, н7амет табірний штабний літній

Нмети уніфіковані: УСТ 56 УСБ 56 УЗ 68 УЛ 68 ПМК () медично каркасний, та намет допоміжного призначення)

Намети для холодних районів: Намети УК 53(уніфіков. Каркас.) КАПШ 1 і 2 (Каркасний арктичний намет Шаповалова)

56. Класифікація натуральних та штучних шкір

В залежності від призначення натуральні шкіри поділяються на:

· Взуттєві: шкіра для низу, для верху(підошву, устілкову)

· Лимарно сидельні: для людського спорядження та для кінського спорядження та упряжі

· Технічні: для привідних ременів, для деталей машин,, для різноманітних цілей(для протирки оптики і т.д.)

· Одягово – галантерейні: шкіра для одягу та шкіра галантерейна

Всі шкіри які виробляють для військового асортименту можна поділити: за виглядом вихідної сировини, за товщиною, за площею, за обробкою та іншими ознаками.

Шкіри штучні

· Взуттєві: а)гуми різноманітних типів, за кольором чорні та кольорові, за структурою мікропористі непрості звичайні, за формою пластини, формовані і т.д.

Б) Картон взуттєвий, для верху взуття, та проміжних деталей)

· Лимарно сидельні: -//-,кирза.

· Технічні

· Одягово – галантерейні: штучна шкіра на волокнистій прошитій основі

57. Вимоги до натуральних та штучних шкір

Вимоги та властивості до натуральних та штучних шкір- Сукупність властивостей, які забезпечують можливість виготовлення із цих матеріалів виробів який витримають повний термін носіння, довгочасне зберігання, і які відповідають гігієнічним, естетичним, тактико технічність, економічним вимогам.

1. Опір руйнуванню

2. Пружньо пластичні властивості

3. Водостійкість

4. Паро і повітря проникність

5. Незмінність властивостей у часі

6. Зовнішній вигляд

7. Естетичні вимоги

8. ціна

58. Деталі військового взуття та вимоги до них

Деталі Низу взуття:Каблук, гелено, простілка, підшва, устілки,набойки,,

1. Певна межа міцності при розтягуванні

2. Відносне і залишкове подовження

3. Великий опір стиранню, стисненню і багаторазовому вигинанню, в у мовах вологого клімату.

4. Стабільність розмірів при при повторних зволоженнях та висушуваннях

5. Висока термостабільність

6. Стабільність властивостей протягом протягом певного терміну зберігання

7. Найменша питома вага

8. Мала теплопровідність

Деталі Верху взуття:Союзка берці, задній зов ремінь, халяви, Зов. Задник, блискавка, Штаферка, Відрізний носок, Блочки, підблочник, напівгнучкий клапан.

1. Високий опір до стирання

2. Міцність

3. Гнучкість

4. Пружність

5. Стійкість до дії поту, води пилу,

6. Добрі тепло і волого захистні властивості та паро проникність

7. Стійкість до короткочасної дії високих температур

8. Стійкість до дії променевої радіації

Вимоги до устілкових матеріалів повинні бути стійкими до дії вологи і тепла, виливаючи, фарбуючи шкідливо впливають на стопу.

59. Класифікація військового шкіряного взуття

За методом кріплення верха та низа

Хімічний(литьовий, клейовий, гарячої вулканізації), механічний(цвяховий, неточний, дерев’яно шпильовий), комбінований.

Основне та допоміжне, В залежності від категорії війс-ців: Генералів, Офіцерів, Прапорщиків, Сержант-солдатскі, в-ців жінок.

За видами напів чоботи, та чоботи, Черевики з- високим берцем напів черевики та туфлі.

За матеріалами верху: Юхтове, Хромоване, Комбноване.

За матеріалами низу: з підошвою з непокритої резини зі сквозною шкіряною підніжкою. З підошвою із шкіри ниткових та клейових методів кріплення, взуття з подвійною підошвою.

60. Організація та порядок припасування військового взуття.

Заорганізацію підгонки відповіда. Нач. РС, Безпосередньо здійснюється нач. Реч. складу Та старшиною, підрозділу.

«мірки стопомір для виміру довжини стопи та ширина стопи мірною стрічкою. Всі записи заносяться у список підгонки.

Згідно з таблиць визначаеться розмір.

Правила підгонки черевика:

- З витягнутою картонною устілкою

- Обов’язково на 2 онучі або 2 шкарпетки

- Нога не повинна бути стиснутою, простір спереду до 1 см.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 2747 | Нарушение авторских прав