АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Забезпечення зобов'язань

Кредитор завжди заінтересований у тому, щоб зобов'язан­ня було виконане реально і в установлений строк. У випад­ку його невиконання боржником кредитор має право по­вернути стягнення на його майно. Проте кредитор воліє бути впевненим як в реальному і своєчасному виконанні самого зобов'язання, так і в реальній можливості відшкодування збитків, заподіяних невиконанням зобов'язання. Крім того, він хоче мати правові засоби, які б примушували боржника до добровільного і своєчасного виконання зобов'язання на­станням негативних для нього наслідків.

Римляни розробили досить широку систему правових за­собів забезпечення зобов'язань, основними з яких є: завда­ток, неустойка, застава, порука.

Завдаток - грошова сума або інша цінна річ, яку одна сторона - боржник (найчастіше покупець) дає другій стороні - кредитору (продавцю) в момент укладення дого­вору. Спочатку завдаток відігравав роль доказу факту укла­дення договору. Без нього договір не втрачав свого юридич­ного значення, проте завдаток підтверджував вірогідність договору. Штрафну функцію він набував уже в епоху Юстініана, який встановив її указом від 528 р. Ця функція поля­гала в примусі боржника до виконання зобов'язання - агга poenalis. При забезпеченні зобов'язання завдатком боржник втрачав його, коли відмовлявся від виконання. Кредитор, який відмовився від договору, зобов'язаний був повернути завдаток у подвійному розмірі. При нормальному виконанні договору завдаток зараховувався як частка платежу за зобо­в'язанням.

Неустойка - stipulatio poena - визначена в договорі гро­шова сума, яку боржник зобов'язаний був виплатити креди­тору в разі невиконання або неналежного виконання зобо­в'язання. Вона укладалась у формі стицуляції і мала харак­тер акцесорного (додаткового) договору. Тому, якщо основ­ний договір за яких-небудь причин виявлявся недійсним, визнавалась недійсною і неустойка.

У разі невиконання зобов'язання кредитор мав право ви­магати або виконання зобов'язання, або виплати неустой­ки. Витребування виконання зобов'язання і виплати неус­тойки допускалось лише як виняток (так звана кумулятивна неустойка).

Застава - pignus, hypotheca - право на чужу річ. Договір застави (contractus pigneraticius) полягав у тому, що заставодавець передавав заставотримачу річ для забезпечення боргу на умовах, що ця заставлена річ буде повернена в момент сплати боргу чи припи­нення застави. Спершу кредитор мав тільки моральний обов'язок повернути заставлену річ, але згодом борж­ник отримав спеціальний позов actio fiduciae для ви­требування своєї речі після погашення боргу. Звідси - фідуціарна застава, тобто застава, основана на довір'ї.

Договір застави двосторонній. Заставотримач зобов'я­заний дбайливо поводитися із заставленою річчю, а, якщо вона дала плоди, то після виконання зобов'язання пере­дати їх заставодавцю. Заставотримачу забороняється екс­плуатувати корисні якості речі для власних потреб.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 522 | Нарушение авторских прав