АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Військової частини

Під бойовою готовністю речової служби розуміють: такий визначений стан і підрозділів служби, який характеризує їх здатність організовано, у визначені строки проводити заходи щодо речового забезпечення військ, та створити умови для успішного виконання поставлених перед ними бойових завдань.

Бойова готовність військового служби характеризується:

- визначеним ступенем укомплектованості і підрозділів служби особовим складом, технікою та матеріальними засобами;

- наявністю необхідних матеріальних засобів;

- підтриманням у справному та готовому до використання стані техніки служби, її готовності до застосування за призначенням;

- високою підготовленістю особового складу і підрозділів служби, офіцерів управління службою, щодо виконання своїх функціональних обов’язків, а також високим морально-психологічним станом та міцною військовою дисципліною і організованістю особового складу служби.

Основними показниками бойової готовності речової служби є її боєздатність та час, який необхідний для підготовки і підрозділів служби до виконання завдань щодо речового забезпечення військ.

Під боєздатністю служби розуміється: можливість і підрозділів служби виконувати поставлені перед ними завдання щодо речового забезпечення військ та створити необхідні умови для успішного виконання ними бойових завдань.

Боєздатність речової служби є основним елементом, який характеризує її бойову готовність.

Іншим показником бойової готовності речової служби є час, який необхідний для приведення її в боєздатний стан для виконання завдань щодо речового забезпечення та частин та підрозділів.

Приведення служби у бойову готовність виконується за єдиним планом, який виконується в суворо встановленому порядку. Основна мета при цьому зосереджується в планомірному нарощуванні сил і засобів по мірі приведення служби у різні ступені бойової готовності.

Підтримання високої бойової готовності служби є складовою частиною його завчасної підготовки та ґрунтується на точних розрахунках та реальній забезпеченості з’єднань, частин і підрозділів.

Вона досягається:

- своєчасним та реальним плануванням заходів щодо речового забезпечення відмобілізування та приведення у вищі ступені бойової готовності;

- наявністю підготовлених та навчених мобілізаційних ресурсів, які комплектують та підрозділи служби;

- знанням і розумінням кожним військовослужбовцем своїх завдань та обов’язків;

- підтриманням техніки служби, запасів матеріальних засобів до використання;

- організованим та своєчасним виконанням заходів щодо речового забезпечення приведення військ у вищі ступені бойової готовності та інших заходів.

Врахоіуючі тє, що більша частина з”єднань та частин утримується у скорочеоному та кадрованому складі, ці з”єднання та частини утримуються в різній готовності до виконання бойових завдань.

Для приведення з’єднань, частин, установ скороченого складу і кадру в повну бойову готовність необхідно провести їх відмобілізування, поновити у офіцерів, прапорщиків сержантів та солдат, що прибули їіз запасу, навички володіння озброєнням та військовою технікою та виконання своїх функціональних обов’язків, провести бойове злагодження підрозділів, з’єднання у цілому. Тому бойова готовність підрозділів речової служби тісно пов’язана з рівнем їх мобілізаційної готовності.

Під мобілізаційною готовністю і підрозділів речової служби розуміють такий визначений її стан, який забезпечує перехід на організацію та штати воєнного часу у встановлені строки та у відповідності до планів відмобілізування (доукомплектування) та приведення у вищі ступені бойової готовності з’єднань, частин, до складу яких вона організаційно входить.

В ході приведення у бойову готовність з’єднання та частини будуть проводити військову мобілізацію, яка полягає у плановому, заздалегідь спланованому розгортанні їх у встановлені строки на організаційно-штатну структуру воєнного часу, доукомплектуванні особовим складом, забезпеченням озброєнням та військовою технікою, матеріально-технічними засобами за рахунок накопичених у мирний час усіх видів ресурсів, або тих, що надходять з Національної економіки України.

В ході проведення цих заходів будуть відмобілізовуватись підрозділів, які організаційно входять до складу цих з’єднань та частин.

Військова мобілізація за своїм обсягом може бути загальною або частковою.

Загальна мобілізація полягає у відмобілізуванні усіх видів Збройних Сил України і поширюється на всю територію держави.

Часткова мобілізація містить у собі відмобілізування тільки частини Збройних сил і проводиться на обмеженій частині території держави, в одному або декількох оперативних командуваннях.

Початком відмобілізування з’єднань та частин і призову військкоматами мобілізаційних ресурсів є отримання сигналу на приведення їх у відповідні ступені бойової готовності або розпорядження (сигналу) про мобілізацію.

Висновок: бойова готовність служби – це стан служби, який забезпечує її здатність в короткі терміни виконати ряд заходів щодо речового забезпечення військ та створити умови для успішного виконання поставлених перед ними завдань.

друге навчальне питання

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 771 | Нарушение авторских прав