 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Регуляція пологової діяльностіПологи – це складний багатоетапний фізіологічний процес, що виникає і закінчується в результаті взаємовідносин багатьох систем організму. Регуляція моторної функції матки в організмі вагітної виконується нервовими та гуморальними шляхами. При цьому центральна нервова система відіграє вирішальну роль в утворенні оптимальних умов для розвитку і нормального перебігу вагітності та пологів. В основі виникнення та розвитку пологової діяльності лежить безумовний рефлекс. Рефлекси починаються з рецепторів матки, які приймають подразнення від плідного яйця та плоду. Матка представляє собою рецептивне поле, яким материнський організм звернений до плоду. При цьому хемо-, баро-, термо- та механорецептори матки, приймаючи подразнення від плідного яйця, відіграють велику роль у корегуванні функції материнського організму. При зміні інформації, що надходить від плоду у вагітної, спостерігаються рефлекторні зміни тонусу та моторики матки. Початок пологів слід розцінювати як результат поступової інтеграції зв’язку морфологічних, гормональних, біохімічних та біофізичних станів. У процесі пологів має велике значення подразнення рецепторів не тільки матки, а і пологових шляхів. По мірі залучення в процес нових рецепторів змінюється сила та частота скорочень матки, а в подальшому приєднуються скорочення поперечно-смугастих м’язів (потуги). Характер та ступінь виразності різних рефлекторних реакцій залежить не тільки від дії на нервову систему гуморальних та гормональних факторів, а також від тонусу симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Матка інервується симпатичними (адренергічними) та парасимпатичними (холінергічними) нервами. Симпатикоадреналова система відіграє велику роль в регуляції гомеостазу при різних функціональних станах організму. Під час вагітності переважає активність симпатичної нервової системи з виділенням у гуморальне середовище адреналіну, а при пологах активність парасимпатичної нервової системи, тобто підвищується активність холінергічної системи з виділенням у гуморальне середовище породіллі ацетилхоліну, на дію якого міометрій реагує ритмічним скороченням. Адреналін, норадреналін та його попередник дофамін, викликають деполяризацію клітин міометрію, прискорюють розряди потенціалу дії та скорочення матки і, навпаки, можуть розслаблювати матку, пригнічуючи типову активність та гіперполяризацію мембрани клітин. Фізіологічний ефект катехоламінів здійснюється їх дією через два види адренорецепторів – a та b. При збудженні a-адренорецепторів спостерігається скорочення м’язів матки, при збудженні b2-адренорецепторів – гальмування скоротливої діяльності матки. В процесі пологів спостерігаються різні коливання тонусу того чи іншого виду вегетативної нервової системи. Під час скорочень матка піддається впливу з боку холінергічної системи. При фізіологічно перебігаючих пологах, під дією певної кількості медіаторного ацетилхоліну, виникають скорочення маткових м’язів, руйнування ацетилхоліну холінестеразою супроводжується поступовим падінням хвилі скорочень. Наступні скорочення матки виникають при появі нової порції ацетилхоліну. Якщо порушується механізм своєчасного ритмічного руйнування ацетилхоліну, то внаслідок затримки останнього у зіткненні з гангліозними клітинами дуже швидко ефект збудження нервово-м’язового апарату змінюється депресивним ефектом – скорочення матки зменшується або зовсім зникають. Чутливість рецепторів матки залежать від гормонального фону, головним чином від співвідношення статевих стероїдних гормонів – естрогенів та прогестерону. Чим нижче прогестерон – естрогенний індекс, тим вище готовність організму до пологів. У регуляції моторної функції матки поряд з гормональним впливом певна роль належить серотоніну, ацетилхоліну, кінінам, ферментам речовинам-посередникам, через систему яких гормони діють на біоелектричні та пластичні процеси в міометрії. При збільшенні кількості вище перерахованих факторів посилюється скоротлива діяльність матки. Проходить накопичення енергетичних речовин (глікогену, фосфокреатиніну, актоміозину) та електролітів (кальцію, магнію, калію, натрію). У матці існує група клітин, де збудження виникає впершу чергу, а потім розповсюджується далі. Це називається водій ритму (пейсмекер), який розташований на дні матки вище до правого трубного кута. Важливим регулятором скоротливої діяльності матки є гормон задньої долі гіпофіза та гіпоталамуса – окситоцин. Багато авторів розглядають його як пускову одиницю в розвитку пологової діяльності. Механізм дії окситоцину на міометрій пов’язаний зі зменшенням мембранного потенціалу м’язової клітини. Відомо, що певну роль у цьому процесі відіграє транспорт іонів натрію та кальцію. Окситоцин впливає на швидкість зв’язування ацетилхоліну рецепторами міометрію, приймає участь у механізмі вивільнення ацетилхоліну з його зв’язаного стану. Вплив окситоцину проявляється за рахунок пригнічення активності холінестерази, зміни електролітних властивостей клітин, збудження a-адренорецепторів матки. І тому, зі збільшенням кількості даного гормону, перед пологами підвищується скоротлива діяльність матки. Дія окситоцину найбільш виразна в процесі розвитку пологів та направлена на їх закінчення і попередження післяпологових кровотеч. На даний час вважають, що головну роль у розвитку пологової діяльності відіграють простагландини (Е2, F2a), синтез яких в децидуальний та амніотичних оболонках значно збільшується перед пологами. Біосинтез простагландинів активується стероїдними гормонами. У цьому велику роль відіграє фето- плацентарний комплекс. Підвищення рівня естрогенів, що виробляється системою мати-плацента-плід, призводить до збільшення вмісту простагландинів у матці. У цьому процесі не виключена і роль кортизону наднирників. Простагландини індукують пологовий акт, викликають деполяризацію мембрани клітин міометрію та сприяють вивільненню зв’язаного Ca2+, внаслідок чого виникають скорочення м’язів матки. Певне значення в розвитку пологової діяльності має гістамін – біогенний амін, що викликає вазодиляторну дію на гладку мускулатуру матки. Він сприяє виробленню гіпофізом окситотичних речовин. У виникненні та розвитку пологової діяльності мають також значення вітаміни. Деякі з них являються біогенними стимуляторами скоротливої функції матки. Функціональні порушення в діяльності нервової системи, починаючи з кори головного мозку до рецепторного апарату матки включно, можуть привести до розвитку аномалій скоротливої діяльності матки. У жінки в першому триместрі (до 12 тижнів) вагітності відмічається різке збільшення збудливості кори головного мозку, потім вона значно зменшується і тримається на одному рівні до 38 тижнів вагітності. За два тижні до пологів збудливість головного мозку різко знижується і утримується так до початку пологів. Різке зниження збудливості головного мозку під кінець вагітності супроводжується збільшенням збудливості спинного мозку та відповідно збільшенням ряду спиномозкових рефлексів, що мають відношення до розвитку пологової діяльності. Пологи відбуваються при наявності сформованої пологової домінанти, що поєднує в динамічну систему як вищі нервові центри, так і виконуючи органи. У формуванні пологової домінанти велике значення має вплив статевих гормонів на різні утворення центральної та периферичної нервової системи. Центральна нервова система здійснює вищу регуляцію пологового процесу. Значне підвищення електричної активності головного мозку відмічено за 1-1,5 тижнів до початку пологів. Велике значення у виникненні пологової діяльності та правильного її перебігу має підготовленість жіночого організму, готовність матки, а також чутливість міометрію до дії контактильних речовин. Особливості перебігу пологової діяльності в значній мірі діляться ступенем готовності організму вагітної до пологів. Формування такої готовності проходить протягом останніх 10-15 днів вагітності перед пологами. Вона визначається ступенем зрілості шийки матки та чутливістю міометрію до окситотичних засобів. Існує багато різних методик оцінки “зрілості” шийки матки. Для практичної діяльності доцільно мати таку методику, яка врахувала б можливо велику кількість варіантів її стану і була б достатньо простою в роботі. Виходячи з цих принципів А.П.Голубєв у 1972 році розробив шкалу оцінки “зрілості” шийки матки. В шкалу увійшли також показники зрілості шийки матки, такі як: консистенція піхвинної частини шийки матки, її довжина, прохідність каналу шийки матки. Кожен з цих показників у залежності від їх виразності оцінені від нуля до чотирьох балів. Спочатку оцінюється кожний окремо, а потім оцінки всіх показників сумуються. Отримана сума є загальним показником ступеня зрілості шийки матки. По цій шкалі стан шийки матки може бути оцінений від нуля до 12 балів. Таким чином, користуючись цією шкалою можна виділити 13 варіантів стану шийки матки. При сумарній оцінці від нуля до 4 балів шийка матки вважається незрілою, 5-8 балів дозріваючою, 9-12 балів – зрілою, підготовленою до пологів. Шкала оцінки зрілості шийки матки (А.П.Голубєв, 1972) БАЛИ ОЗНАКИ 0 1 2 3 4 Консистенція піхвинної частини шийки матки Піхвинна частина шийки матки щільної консистенції Піхвинна частина шийки матки частково розм’якла в товщі її навколо каналу тканини щільні Піхвинна частина шийки матки частково розм’якла, в ділянці внутрішнього вічка тканини щільні Піхвинна частина шийки матки розм’якла, ділянка щільної тканини не прощупується Піхвинна частина шийки матки розм’якла і легко розтягується Довжина піхвинної частини шийки матки 4 см і більше від 4 до 3 см від 3 до 2 см від 2 до 1 см менше 1 см Прохідність каналу шийки матки Зовнішнє вічко закрите Зовнішнє вічко пропускає кінчик пальця Канал шийки матки прохідний для одного пальця до внутрішнього вічка Канал шийки матки і внутрішнє вічко прохідні для одного пальця Канал шийки матки прохідний більше чим для одного пальця Загальна сума балів При загальній сумі балів 0-4 – шийка матки незріла. При загальній сумі балів 5-8 – шийка матки дозріває. При загальній сумі балів 9-12 – шийка матки зріла. Всесвітньопоширеною є класифікація ступеню зрілості шийки матки, розроблена Bishop (1964р.). Схема оцінки зрілості шийки матки (Bishop, 1964). ОЗНАКИ БАЛИ 1 2 3 Направлення шийки матки До крижа Ближче до провідної лінії тазу По провідній лінії тазу Довжина шийки матки 2 см і більше 1 см Згладжена Консистенція шийки матки Ригідна Середня М’яка Відкриття зовнішнього вічка Закритий 1-2 см 3 см Висота розташування Над входом в малий таз Між верхнім і нижчим Нижчій край лона і нижче передлеглої частини краєм лона Якщо сума балів перевищує 10, то шийка матки вважається зрілою (готова до пологів) і можна проводити родозбудження. Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 761 | Нарушение авторских прав |