АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причини початку пологів

Питання про причини початку пологів з точки зору акушерства є дуже важливим. Воно тісно пов’язане

з такими проблемами як невиношування та переношування вагітності, аномалії пологової діяльності та ін.

Відповідь на це запитання змінювалась протягом розвитку акушерської науки. Гіппократ вважав, що плід

внаслідок відчуття голоду став виходити із порожнини матки, опираючись ногами у її дно. У 50-60-х роках

була розроблена теорія нейрогуморальної та гормональної регуляції пологової діяльності.

Відомо, що під час вагітності матка забезпечує необхідні умови для розвитку плідного яйця і, в той же

час, набуває нових властивостей, що необхідні для вигнання плідного яйця. Перетворення матки із органу, що

містить плід, у орган, що виганяє плідне яйце, проходить під впливом багатьох факторів, але перш за все під

дією статевих та плацентарних гормонів. Під їх впливом проходить ріст матки, перебудова її м’язового апарату,

збільшується у біометрії синтез білків (зокрема актоміозина), вуглеводів, енергетичних речовин, нуклеїнових

кислот, підвищується активність окислювальних ферментів, рівень вмісту мікроелементів і активність

електробіологічних властивостей міометрію.

При нормальній вагітності головна маса попередників естрогенів гідроепіандростерону – утворюється

у корі наднирників плоду, а перетворення його в естрогени проходить у плаценті. Рівень естрогенів в організмі

матері знаходиться у прямій залежності від функціонального стану плоду та плаценти, тобто від фето-

плацентарної системи.

Скоротлива діяльність матки у пологах залежить від готовності її нервово-м’язового апарату до

скоротливої діяльності, а готовність матки до пологів, залежить від ступеню зрілості міометрію, плаценти та

плоду до терміну пологів. Під час нормального перебігу вагітності екскреція естрогенів у порівнянні з не

вагітними жінками збільшується майже у сто разів. Пологова діяльність розвивається на тлі максимального

вмісту естрогенних гормонів в організмі жінки. Їх функція у підготовці організму вагітної до пологів

різнобічна. Створюючи скоротливу діяльність матки, естрогени руйнують речовини, що пригнічують її

активність. Вони пригнічують активність окситоцинази та моноаміноксидази, що руйнує серотонін та

катехоламіни, які мають специфічну тономоторну дію на міометрій. Естрадіол забезпечує формування

нижнього сегменту та дозрівання шийки матки до початку пологів, підвищує чутливість м’язів матки до

окситоцину. Естрогени запобігають руйнації катехоламінів та стимулюють їх синтез, впливають на зміни

електролітних відношень у м’язах матки шляхом зміни проникнення клітинної мембрани для кальцію, натрію

та калію. Вони збільшують кількість їонів калію, в результаті чого змінюється мембранний потенціал спокою та

збільшується чутливість клітин до подразнення. Таким чином, не викликаючи скорочень міометрію, естрогени

ніби сенсибілізують матку до речовин тономоторної дії.

Із статевих гормонів потрібно також згадати прогестерон, що має велике значення у формуванні

готовності організму вагітної до пологів. Він сприяє росту та розвитку міометрію, але, в противагу естрогенам,

знижує його тонус, збудливість, сприяє його розтягненню. Під час вагітності прогестерон виробляється жовтим

тілом яєчника та плацентою. Співвідношення прогестерону і естрогенів під час вагітності таке, що переважає

прогестерон. Даний рівень статевих гормонів забезпечує в матці стан спокою. До терміну пологів при

вимірюванні співвідношення фракцій естрогенів відмічається збільшення вмісту в крові активних фракцій –

естрону та естрадіолу. Змінюється кількість естрогенів та прогестерону в сторону переваги перших. Все це

забезпечує поступовий перехід матки з стану спокою у стан м’язової активності.

Під час вагітності у корі головного мозку формується домінанта вагітності. Аферентна імпульсація, що

надходить в центральну нервову систему від інтерорецепторів матки, плоду, залоз внутрішньої секреції та

інших органів, закріплює та посилює вогнище домінанти вагітності, що гальмує реакцію організму на будь-яку

індиферентну сторонню імпульсацію, забезпечуючи нормальний розвиток ембріону, плоду. В кінці вагітності

(після закінчення циклу розвитку плоду) в корі головного мозку формується домінанта пологів, що є пусковим

механізмом до початку пологової діяльності. Будь-які зміни функціонального та морфологічного характеру

(страх, больові відчуття, велике психічне навантаження, різні конфліктні ситуації) можуть бути причиною

порушень скоротливої діяльності матки в момент пологів.

При здійсненні моторної функції матки у пологах велике значення мають медіаторні гормони та

гормональні рецептори: a- та b-адренорецептори, серотонінорецептори, М-холінорецептори,

гістамінорецептори; окситоцино-, простагландіно-, кінінорецептори; гормонорецептори – естрогено-,

прогестероно-, кортікостероідо рецептори. Через них проходить гуморальна та нервова регуляція скоротливої

діяльності матки в пологах. Тільки b-адренорецептори, що знаходяться у стані збудження, гальмують

скоротливу діяльність матки.

Під кінець вагітності та до початку пологів у крові збільшується синтез окситоцину. Він збуджує a-

адренорецептори, що знаходяться переважно у тілі матки, та пригнічує b-адренорецептори. Також підвищує

збудливість клітинної мембрани і пригнічує активність холінестерази, що сприяє накопиченню ацетилхоліну.

Останній, у свою чергу, підвищує дію окситоцину, який викликає скорочення матки. Крім того, адреналін,

норадреналін, кініни також мають збуджуючий вплив на діяльність матки через a-адренорецептори,

стимулюють їх та одночасно пригнічують b-адренорецептори. Серотонін, ацетилхолін та гістамін посилюють

скоротливу діяльність матки, збуджуючи серотоніно-, М-холіно, гістамінорецептори.

В останні роки встановлено роль епіфіза у розвитку пологової діяльності. Головна його функція

полягає у тому, щоб синхронізувати ендокринний апарат у відповідності зі змінами освітлення протягом доби.

Епіфіз регулює також циклічну активність серотоніну. Останній забезпечує проникливість мембран для іонів

кальцію, деполяризує клітинні мембрани. Мелатонін відіграє велику роль у регуляції тривалості вагітності,

початку пологів, характеру скоротливої діяльності матки. Циклічні зміни секреції мелатоніну пов’язані з більш

високою інтенсивністю його синтезу вночі та низькою вдень. Між мелатоніном та серотоніном існують

конкурентні відношення. Екскреція мелатоніну за добу до пологів різко знижується. Низький рівень стимулює

підвищення синтезу окситотичних речовин та серотоніну, зменшуючи гальмівну дію мелатоніну на моторну

функцію матки.

На даний час вважають, що головну роль в розвитку пологової діяльності відіграють простагландини

(Е2, F2a). Вони синтезуються водною оболонкою плодового яйця (Е2) та васкулярним шаром міометрію і

децидуальною оболонкою (F2a). Збільшення кількості естрадіолу та естрону, веде до збільшення синтезу

простагландинів у матері. Кортизол, що синтезується наднирниками плоду, та деякі інші фактори з сечею плоду

потрапляють у навколоплідні води. Це є сигналом до вивільнення арахідонової кислоти, що являється

попередницею простагландинів. Простагландини індуцирують пологовий процес, викликають деполяризацію

клітин міометрію та сприяють вивільненню зв’язаного кальцію, підвищують активність колагеноз, що веде за

собою розпушення та зниження колагенової складової шийки матки, підвищує її еластичність, внаслідок чого

проходить скорочення м’язів матки. Крім того, простагландини стимулюють секрецію окситоцину у матері та

плоду та викликають руйнування прогестерону.

Плідне яйце, по своєму генетичному походженню, включає елементи як материнського так і

батьківського початку, тому в імунологічному відношенні воно завжди є чужорідним для організму матері. Під

час вагітності несумісність плідного яйця та організму матері знешкоджуються за рахунок дії стероїдних

гормонів наднирників та плаценти. Фібріноїд плаценти забезпечує толерантність організму матері до фето-

плацентарний тканин. Можливо, існують і інші механізми, що забезпечують імунологічну толерантність

організму матері до плідного яйця. До моменту закінчення розвитку плідного яйця вищевказані механізми

поступово зникають і починають проявляти себе ті механізми, що обумовлюють відторгнення плідного яйця по

принципу відторгнення алогенного трансплантату.

В результаті складної перебудови вагітної матка стає більш чутливою до механічних, хімічних та

гормональних подразників, що надходять від плідного яйця, в цей же час збільшується сила цих подразників.

Так як у останні місяці вагітності частини плоду розташовані ближче до стінки матки, ніж у ранні терміни

вагітності та рухова активність плоду до періоду зрілості збільшується, то рухи плоду призводять до

посиленого подразнення нервових закінчень, стовбурів, сплетінь матки. До сильних подразників відноситься

передлегла частина, що опускається, і яка торкається стінки нижнього сегменту та шийки матки; при цьому

проходить подразнення рецепторів та нервових сплетінь, що закладені у вказаних відділах матки та у

навколоматковій клітковині на рівні внутрішнього отвору шийкового каналу. Крім того, виникають зміни

концентрації та співвідношення концентрації в організмі вагітної різних біологічно активних речовин.

Змінюється склад електролітів, що приймають участь у скоротливій функції м’язів матки. В центральній

нервовій системі домінанта вагітності до моменту пологів змінюється домінантою пологів. В результаті цього

всі подразники, що йдуть від плідного яйця та із організму вагітної, в центральній нервовій системі

трансформуються у імпульси, які по нервовим стовбурам проникають у матку. В матці за допомогою

медіаторів переходять з нервового закінчення на м’язове волокно, яке у відповідь на імпульси переходить із

стану спокою у стан скоротливої активності матки.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 734 | Нарушение авторских прав