АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аномалії пологової діяльності, м’яких тканин пологових шляхів.

Прочитайте:
  1. E Аномалії розвитку нервової системи
  2. V. РЕВМАТИЗМ. ХВОРОБИ СУГЛОБІВ. СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ.
  3. А. Відновити прохідність дихальних шляхів.
  4. Акушерська тактика при пізніх післяпологових кровотечах.
  5. Аномалії аутосом.
  6. Аномалії відходження бронхів.
  7. Аномалії пологогових сил: класифікація, діагностика, лікування.
  8. Аномалії пуповини і амніона(маловоддя,багатоводдя):клінічні прояви,тактика фельшера.
  9. Аномалії розвитку жіночих статевих органів.

АНОМАЛІЇ ПОЛОГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, М’ЯКИХ ТКАНИН ПОЛОГОВИХ ШЛЯХІВ.

 

План лекції.

1. Фізіологія пологової діяльності.

2. Фактори, які сприяють виникненню аномалій пологової діяльності.

3. Методи оцінки скоротливої активності матки.

4. Класифікація аномалій пологової діяльності.

5. Патологічний преліменарний період: клінічна характеристика, принципи лікування.

6. Слабкість пологової діяльності: діагностика, профілактика, методи стимуляції.

7. Надмірна пологова діяльність: діагностика, тактика ведення пологів.

8. Дискоординована пологова діяльність: причини, клініка, тактика ведення пологів.

 

Пологи є складним фізіологічним процесом, клінічне протікання якого характеризується наростанням частоти, сили і тривалості маткових скорочень, прогресуючим згладжуванням і розкриттям шийки матки і просування плода по родовому каналу.

В акушерстві немає більш актуальної і менш вивченої проблеми, ніж фізіологія і патологія скоротливої діяльності матки. Це пояснюється по-перше, тим, що аномалії пологової діяльності є досить частим ускладненням пологового акту (становить 20 % від усіх пологів). По-друге, недивлячись на велике практичне значення цього питання до сьогодні немає достатньо надійних і втой же час абсолютно безпечних способів профілактики і лікування різноманітних форм цієї патології. По-третє, наслідки аномалії скоротливої діяльності матки в пологах можуть бути досить небезпечними як для матері, так і для плода.

Лікарі давнини говорили, що нал головою роділлі не повинно двічі сходити сонце, але до цих пір, не дивлячись на значні успіхи медичної науки, приходиться стикатися із затяжними пологами.

Регуляція моторної функції матки в організмі вагітної здійснюється нервовим і гуморальним шляхами. При цьому ЦНС належить вирішальна роль у створенні оптимальних умов для розвитку і нормального пербігу вагітності і пологів. В основі виникнення і розвитку пологової діяльності лежить безумовний ланцюговий рефлекс. Рефлекси починаються з рецепторів матки, які сприймають подразнення від плідного яйця і плода.

Характер і ступінь вираженості різних рефлекторних реакцій залежить від дії на нервову систему гуморальних і гормональних факторів, а також тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів нервової системи. Матка інервуєтьсясимпатичними (адренергічними) і парасимпатичними (холінергічними) нервами. Основними адренергічними медіаторами у людини є норадреналін і його попередник дофамін; адреналін. Холінергічніацетилхолін. При фізіологічному перебігу вагітності переважає тонус симпатичної системи. Під час скорочення матка відчуває дію парасимпатичної системи.

Встановлено, що особливості перебігу пологів залежать від готовності організму до пологів. Фізіологічний перебіг можливий при наявності сформованої пологової домінанти, яка наступає на зміну домінанті вагітності. Первинні сигнали поступають з організму зрілого плода, забезпечують інформування материнських систем про його зрілість.

Патогенез порушень скоротливої діяльності матки обумовлений багатьма факторами, але ведучу роль у виникненні аномалій пологової діяльності відводять біохімічним процесам в самій матці, необхідний рівень яких забезпечують нервові і гуморальні фактори.

Чутливість рецепторів матки залежать від гормонального фону, від співвідношення статевих гормонів – естрогенів іпрогестерону. Естрогени забезпечують ріст м’язевої і сполучної тканини міометрію, підвищують чутливість матки доокситотичних речовин, підвищують синтез простагландинів, сприяють дозріванню шийки матки і підготовці м’яких родових шляхів до пологів, пригнічують активність окситоцинази, сприяють фізіологічному перебігу пологів.

Чим нижчий прогестерон-естрогеновий індикс, тим вища готовність організму до пологів, зниження рівня естрогенів веде до порушення скоротливої активності матки.

Важливу роль у формуванні нормальної пологової діяльності відіграють простагландини. Чим вищий рівеньпростагландинів, тим краща “зрілість” шийки матки.

В розвитку пологової діяльності беруть участь вітаміни С і групи В.

Одним з важливих факторів в патогенезі слабкості пологової діяльності є гіпокальциємія. Іони кальцію відіграють основну роль в переводі м’язів зі стану спокою до активності.

В даний час велике значення надається функції фетоплацентарної системи. Гормони плаценти і плода поступають в материнську кров і впливають на скоротливу активність матки, відбувається “відторгнення” плода як алотрансплантанта.

В розвитку пологової діяльності і перебігу пологів відіграє значення нейроендокринна система плода. Доказом цього є той факт, що при вадах розвитку головного мозку (аненцефалія, гідроцефалія) і порушенні функції наднирниківплода часто має місце несвоєчасний розвиток пологової діяльності, порушення її ритму.

На скоротливу функцію матки впливає внутрішньоматковий тиск, величина плода. Доказом цього є – часті передчасні пологи при багатовідді і багатоплідді.

 

Фактори, які обумовлюють виникнення аномалій пологової системи:

1. Акушерські (передчасне злиття навколоплодових вод, невідповідність розмірів голівки плода і розмірів тазу, дистрофічні і диструктурні зміни в матці, ригідність тканин шийки матки, “незріла” шийка матки, перерозтягненняматки при багатовідді і багатоплідді, аномалії розміщення плаценти, тазові передлежання плода, пізній гестоз).

2. Фактори, зв’язані з патологією репродуктивної системи: інфантилізм, аномалії розвитку статевих органів, вік роділлі (старші 30 років і молодші 17 років), порушення менструального циклу, нейроендокринні порушення, штучні аборти, операції на матці, міома матки, запальні захворювання ЖСО.

3. Загальносоматичні захворювання, інфекції, інтоксикації, органічні захворювання ЦНС, нейроендокринні порушення різного генезу, вади розвитку серця.

4. Плодові фактори: великий плід, гіпотрофія плода, інфекційні ураження, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плода, вади розвитку,фетоплацентарна недостатність.

5. Штучно створені: недоречне і несвоєчасне застосування родостимулюючих засобів, несвоєчасна амніотомія, неправильне знеболення пологів.

 

Для того, щоб правильно розмежувати і діагностувати аномалій пологової діяльності пригадаємо.

Можна вважати, що пологи почалися, якщо є регулярна пологова діяльність, тобто перейми тривають по 10-15 секз інтервалом в 10-15 хв. І ці перейми ведуть до структурних змін в шийці матки. У першороділь шийка матки за 1год розкривається на 1 см, у повторнороділь за 1год – на 2см. У першому періоді за темпом розкриття виділяють три фази:

І латентна – з моменту регуляції пологової діяльності і закінчується згладжування шийки матки і розкриттям її до 4 см. Триває 5-6 год і швидкість розкриття 0,3-0,5 см/год.

ІІ активна – характеризується інтенсивною пологовою діяльностю, розкритям шийки матки з 4 до 8 см, злиттямнавколоплодових вод, темп розкриття у першороділь 1,5 – 2 см/год, в повторнороділь 2-2,5 см/год.

ІІІ фаза – сповільнення закінчується повним розкриттям шийки матки триває 1-2 год, швидкість розкриття 1-1,5 см/год.

Тривалість І періоду у першороділь 10-16 год.

у повторнороділь 8-10 год.

На момент пологів виникає зона спонтанного збудження (“водій ритмі”), яка розміщується в дні матки в ділянки правого кута. Звідси перейми поширюються на дно, тіло, нижній сегмент (тобто згори вниз), де поступово згасають. В ділянці нижнього сегменту, сила і тривалість пеерейм значно нижча, ніж вище лежачих відділах.

 

Оцінку характеру пологової діяльності, просування передлеглої частини по родовому каналу здійснюють різними методами. Методи пальпації (контраційне кільце, метод Роговіна, метод Леопольда, метод Піскачека), дані піхвогодослідження.

Моніторний контроль включає методи реєстрації скоротливої діяльності матки: зовнішня гістерографія(застосовують датчики через передню черевну стінку), внутрішня гістерографія (вводиться датчик в шийку матки),токографія, радіотелеметрія (мініатюрна радіостанція вводиться шийку матки, чи порожнину матки) і методи, які дозволяють спостерігати за станом плода (кардіотокографія).

 

Існує багато класифікацій аномалій пологової діяльності. В нашій країні поширена така.

І. Патологічний преліменарний період

ІІ.Слабкість пологової діяльності (гіпоактивність матки)

1).первинна

2).вторинна

3).слабкість потуг

ІІІ. Надмірна сильна пологова діяльність (гіперактивність)

ІV.Дискоординована пологова діяльність

1). Дискоординація

2). Гіпертонус нижнього сигменту (зворотнійг градієнт)

3). Судомні перейми (тетанія матки)

4). Дистоція шийки матки (контракційне кільце)

 


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 820 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)