АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ

Прочитайте:
  1. D. Скоріше за все ятрогенне захворювання з елементами неврозу,однак пацієнтку слід до обстежити
  2. E. - Прищитоподібної залози.
  3. E.Дефіцит кальцію при видаленні паращитовидних залоз
  4. II. Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів
  5. II.Захворювання черевної стінки і органів черевної порожнини
  6. III. Історія теперішнього (нинішнього) захворювання (Anamnesis morbi)
  7. IV. Захворювання, синдроми і феномени
  8. N На внутрішній стінці матки є залишки залоз, з яких потім регенерує покрив ендометрію.
  9. V. РЕВМАТИЗМ. ХВОРОБИ СУГЛОБІВ. СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ.
  10. XIX. Догляд за хворими з хірургічними захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини.

Із захворювань молочних залоз у післяпологовий період найчастіше бувають ріщини сосків та лактаційний мастит.

Тріщини сосків. У перші дні після пологів часто на сосках молочних залоз утворюються тріщини. Це невеликі ранки на місці пошкодження шкіри сосків. Тріщини мають вигляд тонких смужок, вкритих кірочкою засохлої крові або гною. Вони бувають поверхневими і глибокими. Глибокі тріщини при акті смоктання кровоточать. Тріщини сосків частіше виникають у тих жінок, що народжують уперше.

Причинами утворення тріщин сосків є недостатня підготовка молочних залоз під час вагітності, неправильне годування дитини (захоплювання сосків без на-вколососкового кола, тривале годування тощо). Частіше тріщини виникають на сосках неправильної форми (плоскі, втягнуті, бородавчасті, дуже малі й надто великі).

Тріщини сосків дуже болючі при годуванні. До того ж вони є вихідними во-

рітьми для збудників інфекції, які, проникнувши у молочну залозу, можуть спричинити мастит.

Лікують тріщини сосків так. Перед годуванням дитини сосок обмивають 2 % розчином борної кислоти або 0,5 % розчином аміаку за допомогою стерильного ватяного жмутика. Потім сосок витирають сухим стерильним ватяним жмутиком вводять у рот малюка. Після годування сосок і навколососкове коло обробляють гаким самим способом і змазують 1 % спиртовим розчином брильянтового зеленого. Годувати дитину цією груддю можна. За наявності глибоких, що довго не гнояться, болючих тріщин сосків годують дитину через накладку. Якщо тріщини зумовлюють нестерпний біль при смоктанні, цією груддю не годують 1—2 доби, але у відповідні години обов'язково зціджують молоко молоковідсмоктувачем або руками.

Лактаційний мастит (грудниця) — запалення молочних залоз. Захворювання даникає внаслідок проникнення збудників інфекції в тканини молочної залози через тріщини сосків. За стадією розвитку лактаційний мастит ділять на серозний (початковий), інфільтративний та гнійний.

Найчастіше захворювання починається на 8—9-ту добу після пологів раптовим підвищенням температури тіла до 38—40 °С і ознобом. У одній із ділянок залозі з'являються біль і почервоніння шкіри. Внаслідок інтоксикації організму порушується загальний стан, з'являються спрага, сухість у роті, головний біль тощо. Часто на обличчі буває яскравий рум'янець.

Молочна залоза помітно збільшується, ділянка почервоніння стає припухлою і дуже пружною. На місці почервоніння у товщі залози промацується болюче затвердіння без чітких контурів із гладенькою поверхнею. Молоко із соска виділяється краплями, акт смоктання або зціджування молока різко болючий, уна слідок чого годувати дитину цією груддю стає неможливим.

Лікування початкового маститу тим ефективніше, чим раніше його проводять Для забезпечення спокою молочній залозі накладають іммобілізуючу пов'язку Для цього молочну залозу підв'язують бинтом так, щоб вона була трохипідняток і прибинтовують до грудної клітки. На уражену маститом залозу кладуть міхур з льодом, обгорнутий рушником. Лід тримають 20—30 хв, а потім на такий самиі строк знімають і знову кладуть на 30 хв. Усередину призначають сульфаніламіди препарати (по 1 г 4—б разів на 1 добу). Внутрішньом'язово вводять бензилпені цилінунатрієву сіль (по 500 000—1 000 000 ОД через кожні 4 год 6 разів на добу) Щоб запобігти застою молока, годування дитини з цієї залози продовжують. При лікуванні початкового маститу широко застосовують напівспиртовий компрес Дуже добрий лікувальний ефект дає новокаїново-пеніцилінова блокада молочної залози: в клітковину залози навколо осередку запалення вводять 300 000 ОД бензил­пеніциліну натрієвої солі, розчиненої у 100—150 мл 0,25 % розчину новокаїну

Здебільшого при такому ранньому лікуванні процес купірується і всі явища запалення зникають. Якщо лікування починають із запізненням або лікують неправильно, то запальний процес переходить у інфільтративну або гнійну форму.

При гнійному маститі радіальним розрізом розкривають гнояк, пальцем руйну­ють перегородки між порожнинами абсцесу і в утворену порожнину вводять розчиї бензилпеніциліну натрієвої солі (500 000 ОД) або турунду з марлі, просочену маззю Вишневського. Рану перев'язують за загальними правилами хірургії до цілковитого загоєння її.

Профілактика маститу полягає у проведенні заходів, що запобігають виник­ненню тріщин сосків і застою молока, а також у забезпеченні своєчасного ефек тивного лікування тріщин сосків.


Дата добавления: 2015-11-02 | Просмотры: 763 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)