ПЕРЕДМОВА.

На відміну від лікарської діагностики, задачею якої є виявлення конкретного захворювання або сутності патологічного процесу, завданням сестринської діагностики є визначення всіх дійсних або можливих у майбутньому відхилень від комфортного, гармонійного стану, того, що найбільше тяжіє хворого в дійсний момент, є для нього головним зараз, і спробувати в межах своєї компетенції скорегувати ці відхилення. Таким чином, медична сестра розглядає не захворювання, а реакцію пацієнта на хворобу і свій стан. Але не маючи базових знань з терапії неможливо правильно встановити сестринський діагноз і визначити характер сестринського втручання, згідно із стандартами сестринської діяльності в терапії, оскільки сестринський діагноз складається з трьох важливих компонентів: перший компонент – проблема, пов’язана із здоров’ям; другий компонент – етіологія / причина / проблеми; третій компонент – сукупність ознак і симптомів.

Проблема – це реакція пацієнта на фактичні чи потенційні труднощі, пов’язані із здоров’ям, що виявлена медичною сестрою на І етапі сестринського процесу, тобто під час обстеження. Визначення проблеми проводиться на ІІ етапі сестринського процесу і характеризує те, що заважає пацієнту досягти стану оптимального здоров’я.

Етіологія – це причина проблеми, яка може бути зумовлена переживаннями особи в минулому, впливом спадкових факторів, теперішнім, минулим чи очікуваним неблагополуччям оточуючого середовища чи патофізіологічними змінами в організмі.

Визначаючі, характерні риси – це скарги пацієнта, об’єктивні дані, які спостерігає медична сестра під час обстеження, тобто, це ознаки і симптоми, які достовірно підтверджують існування конкретної проблеми.

Сестринський діагноз звучить так:

“ Проблема “, що подається за списком діагнозів NANDA / визначення, прийняті Північноамериканською діагностичною асоціацією медичних сестер /, “ пов’язана з “ / можливі етіологічні фактори /, яка “ підтверджується “ / ознаки і симптоми чи визначаючі характерні риси /. Наприклад: Неефективне дихання, пов’язане з бронхоспазмом, що підтверджується утрудненням і подовженням видиху, свистячими хрипами, чутними на відстані.